Дебет-Кредит № 48 (26.11.2007)
МСФЗ :: МСФЗ

Розрахунки з персоналом з оплати праці і не тільки

Облік виплат персоналу, як в аспекті витрат, так і в аспекті зобов’язань, регулюється IAS 19 «Employee Benefits». У національному обліку є його прямий аналог — П(С)БО 26 «Виплати працівникам». Але особливо хочеться зазначити інше: національний стандарт за змістом майже не має розбіжностей з міжнародним. Майже, якщо врахувати, що в IAS 19 корисної інформації все-таки більше. Цим і скористаймося, щоб дізнатися більше.

Виплати працівникам (Employee Benefits) відображають в обліку і звітності серед зобов’язань, і, як будь-які зобов’язання, вони бувають поточними та довгостроковими. Поточними визнаються виплати персоналу, які компанія має намір здійснити у повному обсязі в найближчі 12 місяців після закінчення того періоду, в якому виконано відповідну роботу. Виплати, які здійснюються у строк, що перевищує дванадцять місяців після виникнення таких зобов’язань, відносяться до довгострокових.

Загалом IAS 19 поділяє всі Employee Benefits на чотири категорії (див. §4 IAS 19¹):

a) shot-term employee benefits — поточні виплати;

b) post-employment benefits — виплати після закінчення трудової діяльності;

c) other long-term employee benefits — інші довгострокові виплати;

d) terminations benefits — вихідна допомога.

Між іншим, у більш ранніх редакціях IAS 19 містив ще один пункт: компенсаційні виплати інструментами власного капіталу. Але, оскільки такі виплати тепер регулюються окремим стандартом — IFRS 2 «Share-based

Римма Грачова

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .