Частковий перегляд: ви бачите тільки початок публікації для ознаймлення з її тематикою.
Мінпраці тлумачить законодавство
Трудове законодавство України засноване на прийнятому ще в 1971 році Кодексі законів про працю та є орієнтованим здебільшого на захист прав працівників, тому деякі питання, що виникають у сучасному правовому середовищі, з огляду на це залишаються неврегульованими. Окремі з них висвітлюються у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 15.10.2007 р. №250/06/186-07 (див. на с. 54). Проаналізуймо роз’яснення Мінпраці у цій статті.
Робота у відрядженні
Відомо, що ч. 3 ст. 121 КЗпП гарантує збереження за працівниками, які направляються у відрядження, місця роботи (посади) і середнього заробітку. Середній заробіток виплачується за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи (Інструкція №591. А обчислюється згідно з Порядком №1002 виходячи із середньомісячної зарплати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують відрядженню. Ця виплата згідно з пп. 2.1.6 Інструкції №53 належить до фонду оплати праці і відповідно оподатковується.
Добові витрати працівникові виплачуються за всі дні тижня (у т. ч. за святкові й неробочі) відповідно до фактичного часу перебування у відрядженні.
1Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. №59.
2Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений
Мінпраці тлумачить законодавство Трудове законодавство України засноване на прийнятому ще в 1971 році Кодексі законів про працю та є орієнтованим здебільшого на захист прав працівників, тому деякі питання, що виникають у сучасному правовому середовищі, з огляду на це залишаються неврегул
