Дебет-Кредит № 20 (15.5.2006)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Доплата за роботу у вихідні та святкові дні

Початок травня багатий на свята. Але відпочивають у ці дні не всі. Працівники сфери громадського харчування та послуг забезпечують дозвілля відпочиваючих, хтось забезпечує роботу безперервних виробництв тощо. Про те, як оплатити їхню працю за дні свят, і розповімо у запропонованій статті.

Час відпочинку

Встановлений законодавством час, протягом якого наймані працівники не виконують своїх трудових обов’язків та використовують його на власний розсуд, вважається часом відпочинку. Такими є періоди:

1) перерви протягом робочого дня (час обіду);

2) щоденний відпочинок (перерви між робочими днями);

3) щотижневі дні відпочинку (у більшості випадків субота і неділя);

4) святкові та неробочі дні;

5) відпустки.

Оскільки ми розглядаємо роботу у вихідні і святкові дні, то спинимося на особливостях організації такої роботи й оплати за неї.

Які дні є вихідними?

Загальновідомо, що для праців­ників встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (ст. 52 і 67 КЗпП). Але на деяких підприємствах (де за характером виробництва й умовами праці не дотримуються «п’ятиденки») встановлюється:

1) шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем (ст. 52 КЗпП) — за такого графіка тривалість щоденної роботи не повинна перевищувати семи годин при 40-годинній тижневій нормі, шести годин при 36-годинній тижневій нормі та чотирьох годин при 24-годинній тижневій нормі;

2) підсумований облік робочого часу (ст.

Тетяна МойсЕєнко «Дебет-Кредит»

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .