Діловий тижневик "КОНТРАКТИ" №48/2008 Гроші:
Причини і наслідки інфляційних процесів в Україні :: Хто ще потрібен і вже не потрібен роботодавцям :: Чому різко дешевшає комерційна нерухомість...
Споживання електроенергії понад договірну величину: як відображати в обліку
Лист НКРЕ України від 21.03.2007 р. №1773/11/17-07
! СГД — поживачам електроенергії
Що було: Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону «Про електроенергетику» споживачі1 при споживанні електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Наприклад, ліміт споживання 300 кВт·год., спожито — 400 кВт·год. Якщо ціна в межах ліміту — 20 коп./кВт·год., то понад ліміт — 40 коп./кВт·год. Сплатити і отримати ці кошти — не проблема. Проблема — відобразити в обліку, зокрема енергопостачальнику.
НКРЕ роз’яснює: Постачальник електроенергії не має права на збільшення в односторонньому порядку ціни на неї, порядок визначення та доведення якої до споживачів встановлено договором. Якщо споживачеві нараховується підвищена плата за обсяги перевищення договірних величин споживання електроенергії у розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії, то структура такої плати містить дві частини: одна — відповідає оплаті за товар, а друга — відповідає штрафній санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Наш коментар: Торік у «ДК» №37/2006 ми розглядали питання відображення двократної вартості надміру спожитої електроенергії в обліку споживача. І дійшли висновку, що інакше як штрафом цю суму вважати не можна, навівши як доказ кілька судових рішень щодо стягнення цих коштів2. Вважає такі кошти штрафом і ДПАУ, яка наказом від 12.07.2002 р. №330 затвердила Податкове роз’яснення щодо застосування пп. 5.3.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток — споживачами електроенергії. У ньому зазначається, зокрема, що «суми вищезазначених штрафів, що сплачуються на користь енергопостачальника у зв’язку з правопорушеннями в електроенергетиці, не включаються до складу валових витрат споживача електричної енергії». Водночас існує також думка, що двократна вартість — це нова (підвищена) ціна на електроенергію. Тому маємо таку ситуацію.
Штрафи як фінансові санкції за порушення договірних умов не є об’єктом обкладення ПДВ, оскільки не відповідають визначенню «поставка товару» чи «поставка послуг». Тому, з одного боку, в енергопостачальника є підстави для того, щоб не оподатковувати ці суми ПДВ, а з іншого — електроенергію спожито, і за неї заплачено. То чому ж тоді отримані кошти не вважати ціною електроенергії і не оподатковувати їх? Відповісти на це запитання складно, адже ціна на електроенергію регульована.
Саме у коментованому листі НКРЕ й роз’яснює, що двократна вартість надміру спожитої електроенергії в межах затвердженої ціни на неї є платою за неї, а все, що понад, — штрафом. Тобто якщо за наші 100 понадмілітних кВт·год. ми заплатили 40 грн, то з них 20 грн є платою за електроенергію, а інші 20 грн — штрафом. Які перспективи це відкриває перед споживачами — зрозуміло й без коментарів.
1 Крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I — IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності.
2 У постанові ВГСУ від 19.10.2006 р. у справі №12/1013 суд своїм рішенням роз’яснив, що двократна вартість різниці спожитої та договірної величини електроенергії є не чим іншим, як адміністративно-господарською санкцією, щодо якої застосовується спеціальна позовна давність в один рік (див. «ДК» №12/2007).
Дмитро КУЧЕРАК, «Дебет-Кредит»
Надміру сплачені суми єдиного податку можуть бути повернені
Лист ДПА в Київській обл. від 07.03.2007 р. №239/10/15-0128
! Єдиноподатникам
ДПА роз’яснила: Дія Узагальнюючого податкового роз’яснення положень п. 15.3 Закону №21811 у частині визначення терміна «надміру сплачені податки, збори (обов’язкові платежі)» та граничних строків їх повернення, затвердженого наказом ДПАУ від 25.04.2003 р. №197, поширюється також на зайво сплачені суми єдиного податку, які на певну дату зараховані до бюджету понад узгоджені суми ПЗ, граничний термін сплати яких настав на таку дату.
Наш коментар: Нагадаємо, що відповідно до п. 5.1 Закону №2181 податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (тобто у Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юрособою), вважається узгодженим з дня подання Розрахунку.
Таким чином, якщо розрахунок подано раніше встановленого граничного строку його подання (до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом), наприклад, 15 числа, то ПЗ вважається узгодженим 15 числа. Проте це не означає, що воно має бути сплачено 25 числа, бо згідно з пп. 5.3.1 Закону №2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму ПЗ, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Тому, наприклад, якщо «єдиноподатник» подав розрахунок 15 числа на суму 2000 грн і цього ж дня сплатив 2000 грн, а 18 числа подав звітний новий розрахунок на суму 1900 грн, то 100 грн вважаються переплатою вже з 19, а не з 30 числа. Відповідно платник може звернутися за поверненням переплати в будь-який день починаючи з 19 числа. Однак в листі з посиланням на Узагальнююче податкове роз’яснення наявність переплати відстежується від настання дати граничного терміну сплати узгодженої суми ПЗ, тобто з 30 числа.
Суми єдиного податку понад узгоджену суму ПЗ можуть виникнути внаслідок:
1) фактичної сплати суми єдиного податку, більшої, ніж зазначено в розрахунку;
2) самостійного виправлення помилки, яка призводить до зменшення ПЗ у показниках раніше поданого розрахунку.
Повернення помилково та/або надміру сплаченого єдиного податку здійснюється виключно на підставі:
1) заяви «єдиноподатника» (у довільній формі не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати) до органу ДПІ за місцем його перебування на податковому обліку з обов’язковим зазначенням напряму зарахування коштів;
2) висновків та трьох примірників Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, які готуються органом ДПІ на підставі даних особових рахунків платників (єдиний податок належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів).
У коментованому листі також зазначено, що повернення надміру сплачених коштів можна спрямовувати не лише на поточний рахунок «єдиноподатника» чи на погашення ПЗ (податкового боргу) з інших податків, зборів (обов’язкових платежів), надходження яких контролюється органами ДПІ, а ще й на проведення відповідних взаєморозрахунків між місцевими бюджетами та ПФУ чи Фондами соцстрахування.
Але помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку, що підлягають поверненню, не відразу зарахуються за вищезазначеними напрямами, а лише за умови фактичного перерахування відділом Державного казначейства належних до повернення коштів з поточних надходжень до загального фонду місцевого бюджету на відповідні дохідні рахунки вищевказаних фондів.
1 Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-III.
Олена Бондаренко, «Дебет-Кредит»
Як оподатковуються пільгові пенсії?
Лист ДПАУ від 28.04.2007 р. №8820/7/15-0317
! СПД, які мають «пільгових» пенсіонерів
ДПАУ роз’яснила: Проаналізувавши низку нормативних актів щодо пенсійного забезпечення пільгових категорій працівників, справляння пенсійних внесків, податку на прибуток та ін., ДПАУ робить висновок:
1) витрати на відшкодування виплати і доставки пенсій працівникам за списками №1, №2 (п. 13а і 13б Закону про пенсійне забезпечення) включаються до ВВ відповідно до пп. 5.2.5 Закону про прибуток;
2) фактичні виплати платників податку на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій науковим працівникам не включаються до ВВ.
Крім того, в коментованому листі ДПАУ, посилаючись на ст. 13 Закону про пенсійне забезпечення, наводить перелік категорій працівників, які мають право на пільгові пенсії.
Наш коментар: Зауважимо, що витрати на виплату і доставку пенсій пільговим пенсіонерам не включено до системи загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) згідно зі ст. 13 Закону про систему оподаткування, де серед інших фігурує лише пенсійний збір. Тобто формальних підстав для включення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до складу ВВ немає. Це, зокрема, узгоджується і з думкою ПФУ щодо цього питання1. На наш погляд, така позиція має право на існування. Адже, справді, витрати на пільгові пенсії не входять ні до складу видатків на оплату праці, ні до бази нарахування пенсійних внесків (ст. 2 Закону про пенсійний збір). Тому легкість, з якою ДПАУ висловлює свою думку, викликає здивування і деяку недовіру.
1. Щодо виплат за списками №1, №2. Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах за списками №1 та №2 та які відповідно до раніше чинного законодавства мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (п. 2 Прикінцевих положень Закону про пенсійне страхування). Водночас у коментованому листі зазначено, що згідно з пп. 5.2.5 Закону про прибуток витрати платника податку на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до списків №1 і №2 (п. 13б Закону про пенсійне забезпечення), включаються до складу ВВ як збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Тут позиція податківців спирається на ту саму ст. 2 Закону про пенсійне страхування і є, на нашу думку, необгрунтованою. Хоча загалом вона сподобається платникам податків, адже вони отримують дозвіл на включення видатків за пільговими пенсіями (списки №1 та №2) до ВВ. Однак варто бути пильними, адже податкові органи неодноразово доводили мінливість і безвідповідальність своїх поглядів, висловлених подібними листами. З огляду на це радимо бухгалтерам, які віднесуть витрати на відшкодування виплати і доставки пенсій працівникам за списками №1 та №2 до ВВ згідно з пп. 5.2.5 Закону про прибуток, надалі стежити за позицією ДПАУ щодо цього питання.
2. Щодо пенсій науковим (науково-педагогічним) працівникам. Посилаючись на ст. 13 Закону про пенсійне забезпечення, ДПАУ нагадує перелік категорій працівників, які мають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах. До цього переліку не потрапили наукові (науково-педагогічні) працівники, які згідно зі ст. 24 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. №1977 (далі — Закон №1977) мають право на пільгову пенсію. ДПАУ вважає: оскільки ст. 13 Закону про пенсійне забезпечення не передбачено категорії наукових (науково-педагогічних) працівників, а нормами Закону про пенсійний збір та п. 2 Прикінцевих положень Закону про пенсійне страхування не визначено порядок покриття таких витрат за нарахованими відповідно до Закону №1977 пенсіями, то витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до Закону №1977, не включаються до складу ВВ платників податку на прибуток.
Отже, позиція ДПАУ принесла всім підприємствам, які мають «пільгових» пенсіонерів згідно зі списками №1, №2, велику і несподівану радість, але, по суті, є хиткою, адже її думка про «наукові» пенсії залишилась незмінною.
1 Листи ПФУ від 02.08.2005 р. №9180/03-20, від 05.05.2006 р. №5620/03-20.
Наталія КУЦМІДА, «Дебет-Кредит»
Операція з продажу нерезидентом його частки в українському підприємстві — без ліцензії НБУ
Лист НБУ від 23.04.2007 р. №27-009/165
! СГД, які працюють з нерезидентами
«ДК» запитав: Нерезидент відкрив в Україні інвестиційний рахунок, перерахував на нього валюту, продав її і здійснив внесок у статутний фонд. Тепер нерезидент хоче продати свою частку третій особі — резиденту.
Яким чином повинні проводитися розрахунки між третьою особою — покупцем і нерезидентом:
1) потрібно провести у гривнях?
2) можна провести в іноземній валюті?
3) чи треба в цьому разі отримувати індивідуальну ліцензію на котрийсь з видів розрахунків?
НБУ відповів: Згідно зі ст. 11 Закону «Про режим іноземного інвестування» іноземний інвестор у разі припинення інвестиційної діяльності має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування у сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України.
Операції, які здійснюються з метою повернення нерезиденту його іноземної інвестиції, доходів, прибутків від інвестиційної діяльності, не потребують отримання індивідуальної ліцензії НБУ. Винятком є лише переказ коштів, отриманих від продажу цінних паперів на позабіржовому ринку, що потребують наявності індивідуальної ліцензії, порядок видачі якої визначається Положенням про порядок видачі резидентам індивідуальних ліцензій НБУ на переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей.
Наш коментар: Продаж нерезидентом частки у статутному фонді підприємства (на підставі договору відступлення чи купівлі-продажу частки) НБУ трактує як припинення інвестиційної діяльності. У зв’язку з цим нерезидент має право на повернення своєї інвестиції у тій валюті, у якій вона була здійснена. Тому розрахунок між нерезидентом та резидентом може проводитися в інвалюті. Індивідуальної ліцензії при цьому не потрібно.
Відповідно до п. 3.3 Положення №2801 резидент має право перерахувати іноземну валюту на інвестиційний рахунок іноземного інвестора без індивідуальної ліцензії НБУ на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу в разі повернення іноземної інвестиції, а також прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні.
Відповідно ж до п. 3.5 Положення №280 резидент з поточного рахунка має право перерахувати інвалюту за об’єкт інвестування на рахунок іноземного інвестора в закордонному банку без індивідуальної ліцензії НБУ на вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей.
1 Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затверджене постановою правління НБУ від 10.08.2005 р. №280.
Поновлення за рішенням суду: зарплатне питання Життя :: Що нового? Відповідно до ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави працівник поновлюється за місцем праці. Ухвалює рішення про поновлення суд. Які рекомендації щодо оподаткування надають держоргани у цьому випадку, читайте у статті нижче. Якщо є рішенн...
Що нового № 50 (15.12.2008) :: Життя :: Що нового? Акт ДПІ — не підстава для внесення змін до ЄДР Не забудьте подати декларацію з податку на прибуток за 11 місяців! Скасовано Постанову №319 і рекомендовано нові заходи для банків...
