Діловий тижневик "КОНТРАКТИ" №48/2008 Гроші:
Причини і наслідки інфляційних процесів в Україні :: Хто ще потрібен і вже не потрібен роботодавцям :: Чому різко дешевшає комерційна нерухомість...
Які документи можуть вимагати податківці при перевірці відомостей від контрагентів?
Лист Держпідприємництва від 02.03.2007 р. №1573/0/2-07
! Усім СГД
Держпідприємництво роз’яснило: Згідно зі ст. 11-1 Закону №5091 податківці мають право вимагати від підприємця пояснення та їх документальне підтвердження, якщо, зокрема, їм треба перевірити відомості, отримані від особи (контрагента), з якою підприємець мав правові відносини.
У цьому разі податківці для того, щоб отримати необхідні відомості, мають направити платникові податків письмовий запит.
Держпідприємництво вважає: якщо податківцям треба перевірити відомості, отримані від особи (контрагента), з якою підприємець мав правові відносини, то від платника податків можуть вимагати лише документи, що стосуються відносин із контрагентом, від якого податківці отримали інформацію, що потребує перевірки. При цьому у випадку запрошення платника податків до податкових органів йому повинні не пізніше ніж за десять днів до дня запрошення надіслати письмове повідомлення рекомендованим листом.
Наш коментар: Цілком згодні з Держпідприємництвом. На практиці нерідко податківці при перевірці партнера по бізнесу звертаються з проханням надати не лише документи, які стосуються взаємовідносин з ним, а й інші, не пов’язані з цим документи та пояснення.
Але така практика не відповідає Закону №509. Так, із п. 1, 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону №509 випливає, що при перевірках контрагентів податківці мають право вимагати пояснення та документальні підтвердження, що стосуються виключно взаємовідносин з ними.
Так, п. 1 ч. 6 ст. 11-1 Закону №509 говорить про право податківців на отримання пояснень та їх документальних підтверджень, якщо за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства. А п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону №509 вказує на таке ж право у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків.
У зазначених випадках платникові податків має бути надісланий письмовий запит, відповідь на який повинна бути надана протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Очевидно, що в такому запиті податківці зобов’язані зазначити назву контрагента, які факти потребують перевірки та які саме документи-пояснення цих фактів вони хочуть отримати.
До речі, нагадаємо, що згідно з листом ДПАУ від 09.09.2005 р. №18041/7/23-1217/1117 при направленні письмових запитів платнику податків відповідно до пп. 1, 3 або 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону №509 забороняється вимагати надання копій документів, необхідних для перевірки.
1 Закон України від 04.12.90 р. №509-XII «Про державну податкову службу в Україні».
Максим ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, «Дебет-Кредит»
Самозайняті особи не мають підстав для нарахування ПК, а їхній дохід не є зарплатою
ДПАУ роз’яснює: Самозайняті особи не є найманими працівниками, відповідно їхній дохід не є зарплатою. Такі особи не мають підстав для нарахування податкового кредиту.
Наш коментар: Приватні нотаріуси здійснюють незалежну професійну діяльність. Пунктом 1.9 Закону про доходи визначено, що це «діяльність, що полягає в участі фізосіб у науковій, літературній, артистичній, художній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю, за умови, якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб’єктами підприємницької діяльності».
Згідно з п. 1.19 цього ж Закону самозайнята особа не є найманою особою у межах її професійної діяльності. Оскільки нотаріуси не є найманими працівниками, то отримані ними доходи не є заробітною платою. Право на отримання ПК застосовується виключно до доходів у вигляді заробітної плати (пп. 5.3.4 Закону про доходи).
Крім того, ДПАУ нагадує про необхідність подання нотаріусами декларації про доходи і зазначає, що сума оподатковуваного доходу нотаріуса зменшується на суму витрат, пов’язаних з організацією роботи, визначених листом Мін’юсту від 02.02.2006 р. №31-35/20. При цьому витрати враховуються за звітний податковий період і не переносяться на наступний звітний період.
Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»
Надбавки за роботу у польових умовах, передбачені у колективному договорі, не обкладаються ПДФО
ДПАУ роз’яснює: Лише за умови визначення у колективному (трудовому) договорі службових поїздок працівників, робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, відрядженням, надбавки до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників не розглядатимуться як об’єкт обкладення ПДФО.
Наш коментар: Насамперед визначимо, кого саме стосується пільга, про яку йдеться в коментованому листі ДПАУ:
1) працівників, які працюють за вахтовим методом;
2) працівників, які для виконання службових обов’язків постійно знаходяться в дорозі або службова діяльність яких має роз’їзний характер.
Обидва ці методи роботи не згадуються в КЗпП, але, виходячи з норм ст. 13 КЗпП, перелік посад, робота за якими носить роз’їзний (пересувний) характер або здійснюється за вахтовим методом, має визначатися колективним договором (про це сказано також у листі Мінфіну від 10.08.2006 р. №31-26030-13-10/16898).
Основні нормативні положення про вахтовий метод організації робіт дійшли до нас ще з радянських часів. Нині в Україні чинні ті з них, що були затверджені постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС, МОЗ СРСР від 31.12.87 р. №794/33-82.
Згідно з цими положеннями вахтовий метод — це особлива форма організації робіт, яка базується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умов, коли неможливо забезпечити щоденне повернення працівників до місця проживання. При такому методі роботи зазвичай використовується сумарний облік робочого часу, а відпочинок працівникам надається за місцем їх постійного проживання.
Місцем роботи при вахтовому методі вважаються об’єкти, на яких безпосередньо здійснюється трудова діяльність працівників. Тому переміщення робітників з одного об’єкта роботи на другий не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівників.
Часом перебування у вахті, за який сплачуються надбавки, є період виконання робіт і відпочинок на об’єкті між змінами. Але тривалість однієї вахти працівника не може перевищувати одного місяця (у виключних випадках — два місяці).
Трудова діяльність, що має роз’їзний характер, визначена Інструкцією про службові відрядження, яка наголошує, що службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, а, відповідно, є особливим методом роботи.
Постановою КМУ від 31.03.99 р. №490 встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер. Такі надбавки (польове забезпечення) виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вищих від граничних норм витрат, понесених у зв’язку з відрядженням (добових витрат), встановлених постановою КМУ від 23.04.99 р. №663 та Інструкцією про службові відрядження.
Отже, на думку ДПАУ, якщо надбавки, які виплачують працівникам згідно зі згаданими нормами, передбачені колективним договором, то вони не є об’єктом обкладення ПДФО з підстав, установлених пп. 4.3.2 Закону про доходи.
ДПАУ роз’яснює оподаткування подарунків у вигляді інвестиційних активів у 2007 році.
У коментованому листі розглядаються два питання:
1) оподаткування доходів від продажу інвестиційних активів;
2) оподаткування таких активів, отриманих як подарунок, з подальшим їх продажем.
Наш коментар: Розглянемо продаж інвестиційних активів.
Інвестиційний прибуток (прибуток від операцій з корпоративними правами) розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю. Така вартість розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв’язку з придбанням такого активу, відповідно до пп. 9.6.4 Закону про доходи, згідно з яким «якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу пакета цінних паперів (корпоративних прав), а також протягом наступних 30 календарних днів за днем такого продажу платник податку придбає пакет ідентичних цінних паперів (корпоративних прав), то:
а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами;
б) вартість придбаного пакета акцій для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижчою від проданого пакета».
Нагадуємо, що згідно з пп. «а» пп. 9.6.8 Закону про доходи не оподатковується дохід від продажу інвестиційних активів у сумі, яка не перевищує суму, визначену в пп. 6.5.1 Закону про доходи (740 грн у 2007 р.)
Приклад 1 ЦП придбано за 8000,00 грн, а продано за 8700,00 грн. Інвестиційний дохід — 700 грн. Отже, оскільки ця сума менша за 740,00 грн, то вона не підлягає оподаткуванню.
Розглянемо дарування інвестиційних активів.
Згідно з пп. 9.6.2 Закону про доходи інвестиційний актив, подарований платникові податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою вартістю.
Обдаровуваний повинен сплатити виходячи з вартості подарунка чи спадщини податок з доходів за ставкою, яка залежить від резидентського статусу дарувальника та ступеня спорідненості з дарувальником. Так, якщо дарувальник є нерезидентом, то обдаровуваному доведеться сплатити 15% ПДФО, якщо ж резидентом, то ставка ПДФО залежить від ступеня споріднення дарувальника і обдаровуваного:
1) якщо дарувальник є членом сім’ї першого ступеня споріднення, застосовується ставка ПДФО 0%;
2) в інших випадках ставка ПДФО — 5%.
Якщо обдаровуваний надалі вирішить продати цінний папір, то ПДФО доведеться сплатити зі всієї суми, адже витрат з придбання він не має. Така сплата здійснюється за підсумками року.
Приклад 2 Мельник Я. М. отримав у подарунок ЦП на суму 100000,00 грн. Оскільки дарувальник не є членом сім’ї першого ступеня споріднення, то сплачено 5000,00 грн ПДФО. При подальшому продажу ЦП за 108000,00 грн доведеться сплатити ПДФО в розмірі 16200,00 грн (15% від 108000,00 грн).
Як бачимо, ПДФО обдаровуваному доведеться сплатити двічі: при отриманні інвестиційних активів у подарунок і при продажу інвестиційних активів. На жаль, єдиним виходом з цієї ситуації ДПАУ вважає внесення змін до п. 9.6 Закону про доходи.
Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»
Держпожінспектори мають проставляти відмітки в журналі реєстрації перевірок
Держпідприємництво роз’яснило: Держпожбезпеки може видавати дозволи на початок роботи і введення в експлуатацію об’єктів та на оренду приміщень, зокрема, у разі звернення власників (орендарів) щодо спірних питань при їх видачі територіальними і місцевими органами державного пожежного нагляду (далі — ДПН).
Якщо власники (орендарі) не змінюють функціональне призначення об’єктів та орендованих приміщень і не проводять їх перепланування, крім потенційно небезпечних об’єктів, які раніше отримали тимчасовий дозвіл на початок роботи від органів ДПН, вони звільняються від подання декларацій та матеріалів на продовження терміну дії дозволу.
У разі ведення СГД журналу реєстрації перевірок держінспектори з пожежного нагляду мають проставляти в них відповідні відмітки.
Наш коментар: У коментованому листі Держпідприємництво порушило та спробувало вирішити досить широке коло питань щодо взаємодії СГД з органами ДПН1.
Зокрема, Держпідприємництво радить звернутися до органів МНС для роз’яснення поняття «спірні питання», за наявності яких СГД може звернутися за отриманням дозволу на початок роботи безпосередньо до Держпожбезпеки. Проте у листі МНС зміст цього поняття вже роз’яснено: МНС вважає, що СГД має право звертатися до Держпожбезпеки у разі виникнення спірних питань з трактування протипожежних вимог норм та правил пожежної безпеки територіальними та місцевими органами, необґрунтованої відмови у видачі дозволу, безпідставного вимагання додаткових матеріалів для його одержання тощо.
Держпідприємництво продовжує обстоювати позицію, згідно з якою власники (орендарі), які не змінюють функціональне призначення об’єктів та орендованих приміщень і не проводять їх перепланування (крім потенційно небезпечних об’єктів) і які раніше отримали тимчасовий дозвіл на початок роботи від органів ДПН, звільняються від подання декларації та матеріалів на продовження терміну дії дозволу. У листі МНС висловлено іншу думку: з тимчасовим дозволом працювати не можна, доведеться або продовжувати термін його дії або ж подавати декларацію. До речі, у листі-роз’ясненні від 21.02.2006 р. №1343/01-2183/211 (спільний лист Держпідприємництва та МНС) Міністерство висловлювало протилежну думку, тобто аналогічну тій, що висловлена у коментованому листі Держпідприємництва.
Приємно хоча б те, що Держпідприємництво та МНС солідарні в питанні необхідності проставляння держінспекторами з пожежного нагляду відповідних відміток у журналах реєстрації перевірок, що ведуться СГД.
1 Докладний аналіз цих питань наведено в «ДК» №50/2006, с. 15 (у статті аналізувався лист МНС від 10.11.2006 р. №05-13048/321, далі — лист МНС).
Як правильно затвердити авансовий звіт Життя :: Що нового? Наказом №4401 затверджено форму Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядок складання Звіту. Але нічого не зазначено про порядок перевірки, узгодження та затвердження цього звіту. До «гарячої лінії» «ДК» часто надходять....
Що нового № 50 (15.12.2008) :: Життя :: Що нового? Акт ДПІ — не підстава для внесення змін до ЄДР Не забудьте подати декларацію з податку на прибуток за 11 місяців! Скасовано Постанову №319 і рекомендовано нові заходи для банків...
