Діловий тижневик "КОНТРАКТИ" №48/2008 Гроші:
Причини і наслідки інфляційних процесів в Україні :: Хто ще потрібен і вже не потрібен роботодавцям :: Чому різко дешевшає комерційна нерухомість...
Держпідприємництво роз’яснює: Нині Закон про ПДВ не містить вимог щодо обов’язкового подання декларацій з ПДВ, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді. А отже, вимоги щодо обов’язкового подання звітності в електронному вигляді шляхом укладання обов’язкових угод між платником податку та органами ДПС є незаконними.
Наш коментар: Держпідприємництво вже видало не один лист, присвячений темі електронної звітності, а саме: від 20.10.2004 р. №7256, від 19.03.2007 р. №19651. У цих листах, так само як і в коментованому, червоною ниткою проходить думка: вимога щодо обов’язкового подання звітності лише в електронному вигляді та відмова у прийнятті податкової звітності є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Так, справді, відповідно до останнього абзацу пп. «з» п. 4.4.2 Закону №2181 «податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством». Правда, в коментованому листі йдеться про звітність з ПДВ, але зазначене можна застосувати до всієї звітності, що подається контролюючим органам. Якщо розглядати конкретно звітність з ПДВ, то, як слушно зауважує Держпідприємництво в своєму листі, Закон про ПДВ не містить таких вимог щодо обов’язкового подання звітності в електронному вигляді.
Є посилання в Порядку №1662 на те, що декларація з ПДВ до органів податкової служби може бути подана, зокрема, і «засобами електронної пошти E-mail» (п. 3.1) за умови реєстрації електронного підпису осіб (які підписують декларацію) у порядку, визначеному законодавством (пп. 4.1.4). А вже за власним бажанням платник податку має право подавати до державної податкової інспекції (адміністрації) реєстри отриманих та виданих податкових накладних.
І ці реєстри можуть подаватися, зокрема, «...в електронному вигляді у форматі, затвердженому ДПА України, за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису за умови отримання їх у порядку, визначеному чинним законодавством...» (п. 4.2). Як бачимо, все законодавство говорить тільки про власне бажання та добровільне рішення. Це визнають і самі податківці листом від 24.03.2007 р. №58/41/7/16-1417, який був виданий на звернення Держпідприємництва. А в разі виявлення фактів відмови посадовою особою приймати податкову звітність у паперовому вигляді ДПАУ просить повідомляти її про це для негайного врегулювання цього питання.
Можна зробити висновок: якщо маєте бажання подавати звітність в електронному вигляді і маєте таку можливість, то на здоров’я. Не хочете, не маєте можливості, то чекайте ліпших часів і поки що здавайте звіти в паперовому вигляді. Але звітність електронною поштою — це зручно.
1 Див. «ДК» №23/2007
2 Порядок «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання», затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. №166.
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»
Головний бухгалтер має право другого підпису бухгалтерських документів
НБУ зазначив: Відмова банку приймати картку зі зразками підписів, що подається при відкритті банківського рахунка, де однією з осіб, яким надано право розпорядження рахунком, зазначено головного бухгалтера підприємства, є неправомірною.
Наш коментар: Здавалося б, абсурд, але на практиці трапляються ситуації, коли працівники банку відмовляються приймати картку зі зразками підписів, де право другого підпису надано головному бухгалтеру. При цьому вони посилаються на Положення про головних бухгалтерів, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 24.01.80 р. №59 (далі — Положення про головних бухгалтерів), у п. 7 якого сказано: «на головного бухгалтера не можуть бути покладені обов’язки, пов’язані безпосередньо з відповідальністю за кошти і матеріальні цінності». Крім того, йому заборонено одержувати за чеками та іншими документами кошти і товарно-матеріальні цінності для об’єднання, підприємства, організації, установи.
Зазначимо, що, незважаючи на давність, цей нормативний акт продовжує діяти в Україні в частині, що не суперечить Конституції і законам України, згідно з постановою ВРУ від 12.09.91 р. №1545-ІІІ. Тому для з’ясування того, чи діють вищенаведені заборони, чи ні, треба звернутися до українського законодавства.
Так, відносини між банками і клієнтами при відкритті рахунків регулює Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління HБУ від 12.11.2003 p. №492 (далі — Інструкція №492). У п. 18.2 цієї Інструкції сказано:
— право першого підпису належить керівнику (або уповноваженій на це особі);
— право другого підпису — головному бухгалтеру чи особі, на яку покладено обов’язки з ведення бухобліку і звітності (або уповноваженим на це особам).
При цьому єдиним обмеженням є те, що право першого підпису не можна дати тому, хто має право другого підпису, і навпаки (п. 18.4 Інструкції №492).
Таким чином, оскільки п. 7 Положення про головних бухгалтерів суперечить чинній Інструкції №492, то його норми не можуть братися до уваги банками при прийнятті карток зі зразками підписів. Тому й перевагу у цьому питанні банки повинні надавати саме Інструкції №492, про що, власне, й повідомив НБУ у коментованому листі.
Як було: До внесення змін до пп. 3.2.8 Закону про ПДВ внесок ОФ до статутного фонду (далі — СФ) підприємства для формування цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані корпоративні права звільнялися від обкладення ПДВ. Водночас податкові органи й раніше стверджували, що внесок майнових прав обкладається ПДВ за ставкою 20%1.
1 Лист ДПАУ від 27.04.2005 р. №4517/5/15-2416 («ДК» №23/2005, с. 68).
Що сталося: На сьогодні відповідно до пп. 3.2.8 Закону про ПДВ не є об’єктом оподаткування лише поставка за компенсацію сукупних валових активів платника податку іншому платникові. Внесення до СФ як основних фондів, так і інших предметів не належить до таких операцій, тому є базою для нарахування ПДВ. Здійснення внесків до СФ ТОВ у вигляді права користування нежитловими приміщеннями підпадає під визначення об’єкта обкладення ПДВ відповідно до пп. 3.1.1 Закону про ПДВ.
Наш коментар: Внески до СФ підприємства можуть здійснюватись як у грошовій, так і не в грошовій формах. Нині звільняються від обкладення ПДВ лише внески у грошовій формі (кошти, в т. ч. в інвалюті, цінні папери, корпоративні права).
Підприємство-власник має право власності на своє майно (ОФ) і на свій розсуд користується, розпоряджається цим майном. Своєю чергою, ч. 1 ст. 86 ГКУ не заперечує проти здійснення частини вкладу учасником та засновником до статутного фонду підприємства у вигляді права користування майном.
Різновидом майнових прав є право користування майном (нежитловим приміщенням). Як свідчить практика, учаснику товариства вигідніше передати право користування майном (на встановлений договором термін), ніж право власності на нього. Не слід забувати, що у статуті новоствореного підприємства повинна бути передбачена можливість здійснення внесків майновими правами.
Відповідно до ст. 7 Закону №2658-ІІI1 «визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна)» проведення оцінки майна є обов’язковим. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах ТОВ. Після здійснення такої процедури на підставі акта майнові права користування передаються до статутного фонду. Така операція розглядається як поставка послуг з місцем надання на митній території України, яка відповідно до пп. 3.1.1 Закону про ПДВ підпадає під визначення об’єкта обкладення ПДВ. А здійснена оцінка прав користування нежитловим приміщенням при їх внесенні до статутного фонду і буде служити для визначення бази обкладення ПДВ.
У коментованому листі ДПАУ не зазначає, яким чином і чи треба взагалі складати податкову накладну? На нашу думку, підприємство (учасник ТОВ) може скласти ПН згідно з п. 8.3 Порядку №1652: «у рядках «Індивідуальний податковий номер продавця» та «Індивідуальний податковий номер покупця» вказуються однакові номери. Зазначене стосується і заповнення рядків «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)». У засновника підприємства виникають ПЗ з ПДВ, а підприємство — одержувач майнових прав не зможе скористатися ПК.
Відповідно до Закону про прибуток в учасників такої господарської операції жодних податкових наслідків не виникає.
Отже, для уникнення сплати ПДВ учасникам товариства залишається лише переглянути сам об’єкт внеску і здійснити його в грошовій формі.
1 Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. №2658-ІІІ.
2 Наказ ДПАУ «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.97 р. №165.
Олена ВОДОП’ЯНОВА, «Дебет-Кредит»
3% коштів для пожежників
Лист МНС від 08.05.2007 р. №06-5463/31
! Будівельним організаціям
МНС вирішило при розгляді проектно-кошторисної документації на об’єкти будівництва не наполягати на сплаті трьох відсотків, що виділяються на нове будівництво, для фінансування та матеріально-технічного забезпечення місцевої пожежної охорони.
Наш коментар: При узгодженні проектно-кошторисної документації на нове будівництво будівельники та проектанти стикаються з багатьма обгрунтованими (а часто й необгрунтованими) претензіями і вимогами з боку місцевих органів влади та різних інстанцій. Адже в законодавстві є безліч неузгодженостей щодо обов’язковості (необов’язковості) тих чи інших платежів при розгляді проектно-кошторисної документації на нове будівництво. Цим і поспішають скористатися чиновники різних відомств. Саме безліччю питань від проектантів та будівельників і пояснюється поява коментованого листа, в якому МНС однозначно відмежовується від спроб своїх місцевих структур змусити СГД сплачувати кошти пожежникам.
Ми вже писали про необов’язковість сплати коштів на розвиток інфраструктури та будівництво доріг (див. «ДК»№11/2007 на с. 14). Тепер аналогічно про пожежників.
У своїх претензіях чиновники від МНС на місцях керуються ст. 27 Закону «Про пожежну безпеку». Цим Законом не передбачено обов’язковості фінансування місцевих пожежних команд за рахунок 3% коштів, що виділяються на нове будівництво. У ньому лише включено ці кошти до переліку джерел фінансування місцевих пожежних команд. Крім того, звертаємо увагу, що місцеві пожежні команди і підрозділи державної пожежної охорони — це різні речі. А експертизи проводить Державна пожежна охорона.
У жодному законодавчому документі означений трипроцентний «пожежний» збір не включено до складу обов’язкових платежів підприємства. Наприклад, у ст. 15 Закону «Про систему оподаткування» у переліку місцевих податків, зборів та обов’язкових платежів його немає. У ст. 1 цього ж Закону зазначено, що податки та збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають. Тому відсутність відповідних норм і законодавча неврегульованість цього питання породжують низку непорозумінь, які можна вирішити лише внесенням змін до законодавства. До того ж згідно зі ст. 14 ЦКУ особа не може бути змушена до дій, які не обов’язкові для неї.
У коментованому листі наголошується, що з метою приведення у відповідність законодавства України щодо коштів на утримання місцевих пожежних команд, що виділяються на нове будівництво, розроблено зміни та доповнення, які внесено на розгляд ВРУ. До їх прийняття при розгляді проектно-кошторисної документації на об’єкти нового будівництва сплата коштів на фінансування та матеріально-технічне забезпечення місцевої пожежної охорони в розмірі 3% не обов’язкова.
Наталія КУЦМІДА, «Дебет-Кредит»
Неприбуткові організації повинні виконувати норматив з працевлаштування інвалідів
Лист Мінпраці, Фонду соціального захисту інвалідів від 06.07.2007 р. №1/6-313
! Неприбутковим організаціям
Фонд роз’яснив: Листом від 06.07.2007 р. №1/6-313 Фонд соцзахисту інвалідів повідомив ось що.
Неприбуткові організації згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не звільняються від виконання вимог цієї статті та повинні виконувати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, а у разі його невиконання на посадову особу, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, накладається адміністративний штраф.
Для визначення відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів виконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів неприбуткові організації, крім форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»1, мають подавати копію рішення ДПАУ про внесення, виключення, відмову у включенні організації (установи) до Реєстру неприбуткових організацій (установ)2. Оригінал рішення (довідки) пред’являється під час звітування про зайнятість і працевлаштування інвалідів. У разі надсилання звіту поштою копія рішення (довідки) засвідчується нотаріально.
Наш коментар: Адміністративна відповідальність, про яку вказав Фонд, настає згідно зі статтею 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цією статтею передбачено, що за невиконання посадовою особою, яка має право приймати на роботу та звільняти з роботи, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів накладається штраф від 10 до 20 н. м. д. г.
Звертаємо увагу також ось на що. У іншому листі від 26.04.2007 р. №1/5-375 (див. «ДК» №26/2007), в якому теж ішлося про неприбуткові організації, Фонд зазначив, що за невиконання нормативу до неприбуткових організацій не застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді однієї чи половини середньорічної зарплати за кожного непрацевлаштованого інваліда, передбачені ст. 20 Закону про соцзахист інвалідів.
Таким чином, неприбуткові організації повинні виконувати норматив. А в разі його невиконання до них не застосовуватимуть адміністративно-господарські санкції, але може бути накладено адмінштраф на посадову особу неприбуткової організації.
1 Затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 р. №42.
2 Відповідно до Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затвердженого наказом №232, з якого видно, що ця організація належить до неприбуткових.
Максим ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, «Дебет-Кредит»
Контроль за датою сплати збору на розміщення магазину
! Платникам збору за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі
ДПАУ роз’яснює: Згідно зі статтею 17 Декрету про місцеві податки збір за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі справляється з юросіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари, залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції. Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється уповноваженими організаціями, яким надано таке право.
Порядок отримання дозвільних документів визначається Законом «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Згідно зі ст. 7 цього Закону суб’єктами господарювання до заяви про отримання дозвільного документа додаються, зокрема, документи, які підтверджують внесення плати за видачу документа дозвільного характеру, якщо вона передбачена законом.
Обов’язок сплати збору за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі виникає при отриманні такого дозволу відповідно до рішень органів місцевого самоврядування.
Статтею 164 КпАП передбачена відповідальність СГД за провадження госпдіяльності, зокрема, без одержання дозволу або іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом. Статтею 255 КпАП уповноваженим посадовим особам органів ДПС надано право складати протоколи за порушення порядку ведення господарської діяльності господарюючими суб’єктами.
Наш коментар: У коментованому листі ДПАУ роз’яснює податковим органам на місцях їхню роль в контролі за справлянням збору за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі. Процитувавши кілька норм Декрету про місцеві податки, Закону про дозвільну систему тощо, ДПАУ фактично дійшла висновку, що податкові органи не здійснюють контроль за сплатою збору на стадії отримання дозволу. Адже, як зазначається в листі, однією з умов отримання дозволу є подання документа про внесення плати за його отримання, якщо вона передбачена.
Разом з тим ДПАУ звертає увагу, якщо податкові органи виявляють факти здійснення діяльності без отримання цього дозволу, то вони можуть скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 164 КпАП. Відповідно до норм цієї статті провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, тягне за собою накладення штрафу від 340 до 680 грн (повторно протягом року від 510 до 1020 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без неї. Такими ж правами наділені також міліція, СБУ, органи КРУ і пожежного нагляду.
Водночас не можна не згадати про лист Держпідприємництва від 10.11.2006 р. №8104, у якому зазначено, що на сьогоднішній день немає підстав для видачі дозволів на торгівлю, оскільки «необхідність отримання документа дозвільного характеру і дозвільний орган, уповноважені видавати документ дозвільного характеру, мають бути визначені виключно законом». Отже, за відсутності правових підстав для видачі дозволу права щодо застосування адмінсанкцій при його відсутності сумнівні. Принаймні така практика є дуже поширеною.
Дмитро КУЧЕРАК, «Дебет-Кредит»
Які документи слід подати при реорганізації АТ
Лист Держпідприємництва від 28.04.2007 р. №3157/0/2-07
! Акціонерним товариствам
Держпідприємництво роз’яснює: При реєстрації АТ, які створені шляхом перетворення, державному реєстратору може подаватися (замість звіту про проведення передплати акцій) звіт про обмін часток у статутному фонді товариства, що реорганізовується, на письмові зобов’язання про видачу відповідної кількості акцій, який оформлений згідно з пунктом 8.4 Положення.
Наш коментар: Стаття 24 Закону про держреєстрацію містить перелік необхідних документів, які подаються держреєстратору для проведення державної реєстрації юридичної особи.
У ч. 5 ст. 24 Закону зазначено, що в разі державної реєстрації ВАТ (у т. ч. й у разі реорганізації), крім документів, які передбачені ч. 1 цієї статті, додатково подається Звіт про проведення підписки на акції, який засвідчено ДКЦПФР.
І тут виникає питання — як бути АТ, яке створюється шляхом перетворення?
ДКЦПФР ще Роз’ясненням від 29.12.2000 р. №9 зазначило, що відповідно до Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженого рішенням Комісії від 22.07.99 р. №154, при емісії акцій під час реорганізації товариства передплата акцій не здійснюється, звіт про наслідки передплати акцій Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку не засвідчується і не реєструється.
Відповідно до п. 8.5 Положення при реорганізації АТ шляхом перетворення відбувається обмін акцій або часток у статутному фонді товариства, що реорганізовується, на письмові зобов’язання про видачу відповідної кількості акцій чи сертифікатів акцій акціонерного товариства, що створюється під час реорганізації.
Тому при реєстрації випуску акцій АТ, створеного шляхом перетворення, Комісії подається Звіт про наслідки обміну акцій, часток у статутному фонді товариств, що реорганізовуються, на письмові зобов’язання про видачу відповідної кількості акцій, який повинен містити таку інформацію:
а) фактична дата початку і фактична дата закінчення обміну;
б) кількість акцій, на які видані письмові зобов’язання;
в) кількість акцій, на які не були видані письмові зобов’язання, із зазначенням причин;
г) зазначення відсутності претензій з боку кредиторів.
Отже, висновок Держпідприємництва цілком логічний: для проведення державної реєстрації АТ, створених шляхом перетворення, держреєстратору замість Звіту про проведення передплати акцій має подаватися Звіт про наслідки обміну акцій, часток у статутному фонді товариств, що реорганізовуються, на письмові зобов’язання про видачу відповідної кількості акцій.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»
Які наслідки зміни системи оподаткування «єдиноподатником»
! Фізособам-підприємцям — платникам єдиного податку
ДПАУ роз’яснює: Якщо у звітному періоді обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємця перевищив 500 тис. грн, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, порядок якої регулюється IV розділом Декрету «Про прибутковий податок з громадян». При цьому платник податку повинен подати до податкового органу декларацію за наслідками звітного кварталу, наступного за тим, у якому виникло перевищення обсягу виручки.
Якщо надходження коштів за товари (послуги), що були поставлені в період, коли такий платник не був зареєстрований платником податку на додану вартість, відбувається в період, коли платник перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему та зареєструвався платником ПДВ, то податкові зобов’язання з ПДВ за зазначеними операціями не виникатимуть, оскільки немає об’єкта оподаткування.
Наш коментар. Отже, ДПАУ роз’яснює, що підприємець-«єдиноподатник», який перевищив 500 тис. грн:
1) суму перевищення обкладати ПДФО не повинен, але з наступного кварталу має перейти на загальну систему оподаткування і зареєструватися платником ПДВ;
2) оплату, яка надійшла за раніше відвантажений товар після переходу на загальну систему оподаткування, обкладати податком на додану вартість не треба.
Цілком погоджуємося з такими висновками. Аналогічну відповідь на перше запитання ми отримали ще у 2005 році1. Додамо лише, що перший висновок випливає з п. 9.12 Закону про доходи і ст. 5 Указу №727. Згідно з пп. 4.3.25 Закону про доходи дохід (прибуток), одержаний підприємцем під час сплати єдиного податку, не включається до оподатковуваного доходу і не підлягає відображенню в його річній податковій декларації. А у ст. 5 Указу сказано, що в разі перевищення суми виручки понад 500 тис. грн платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Зі ст. 5 Указу випливає, що сума перевищення є оподаткованою єдиним податком, що дозволяє поширити на неї норми пп. 4.3.25 Закону про доходи.
Щодо податку на додану вартість, то цим листом ДПАУ продемонструвала послідовність свого підходу у вирішенні цього питання. Адже в аналогічну ситуацію потрапляють не тільки платники єдиного податку — підприємці, які змушені реєструватися платниками ПДВ, а й усі інші особи, які стають платниками податку на додану вартість і у яких перед цим першою подією було відвантаження товару чи отримання оплати. Нагадаємо, що ДПАУ вже й раніше зазначала2, якщо отримання оплати за товар чи його відвантаження були першою подією під час перебування особи платником єдиного податку без сплати податку на додану вартість, а друга подія настала, коли особа стала платником ПДВ, то на дату настання такої другої події податкові зобов’язання з ПДВ не виникають (крім випадків, коли платник податку на додану вартість обрав касовий метод визначення податкових зобов’язань з ПДВ).
1 Див. лист ДПАУ від 14.01.2005 р. №323/6/17-3116 у «ДК» №19/2005, с. 60.
2 Див. лист ДПАУ від 28.01.2003 р. №1399/7/15-3317, від 30.05.2005 р. №10517/7/15-1217.
Виплати від ФСС НВВ — за новим порядком Життя :: Що нового? Постановою правління ФСС НВВ від 27.04.2007 р. №24 затверджено новий порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат потерпілим від нещасного випадку особам, який вже діє з 06.07.2007 р. Старий порядок, затверджений...
Що нового № 50 (15.12.2008) :: Життя :: Що нового? Акт ДПІ — не підстава для внесення змін до ЄДР Не забудьте подати декларацію з податку на прибуток за 11 місяців! Скасовано Постанову №319 і рекомендовано нові заходи для банків...
