Інструкція про службові відрядження у межах України та за кордон: є зміни
Наказ Мінфіну від 05.07.2007 р. №791
! Усім СГД
Що сталося: Коментованим наказом Мінфін вніс зміни до Інструкції про службові відрядження у межах України та за кордон. Наказ чинний з 29.07.2007 р.
Наш коментар: Проаналізуємо внесені зміни.
1. Для працівників КРУ термін відрядження не повинен перевищувати періоду проведення контрольних заходів (раніше термін відрядження в межах України обмежувався 30 днями, а відтепер для працівників КРУ обмежується тільки періодом проведення перевірки і може бути більшим або меншим ніж 30 днів).
2. Положення Інструкції про службові відрядження керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади приведено у відповідність до чинної постанови КМУ №3371.
3. Відшкодування фактичних витрат на найм житлового приміщення працівникам, які перебувають у відрядженні, передбачено з розрахунку вартості одного місця в готельному номері за добу. Але у пп. 5.4.8 Закону про прибуток згадується також «найм інших жилих приміщень». Напевно, малося на увазі, що не можна відшкодувати повну вартість проживання однієї людини у двомісному номері. Виходить також, що не можна відшкодовувати за найм квартири більше, ніж за найм готелю. Але якого готелю? І як це зробити практично? До цих питань ми ще повернемося на сторінках «ДК».
4. Щодо закордонних відряджень за зовнішньоекономічними контрактами, то термін відрядження не повинен перевищувати року. До переліку таких контрактів включено обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках. Цей пункт Інструкції також доповнено переліком працівників, термін відрядження яких за кордон не повинен перевищувати шість місяців (це працівники авіаційних компаній, які скеровуються до миротворчих місій ООН згідно з контрактами між авіакомпаніями України та ООН). Що ж до працівників КРУ, то термін їх закордонного відрядження не повинен перевищувати періоду проведення контрольних заходів (див. пункт 1).
5. Документи, які підтверджують вартість витрат, понесених за кордоном, у зв’язку з поверненням відрядженим працівником квитка на потяг, літак або інший ТЗ, оформлюються відповідно до законодавства країни відрядження.
6. Згідно з новими вимогами Інструкції працівникові, скерованому на роботу за кордон на термін понад 60 днів, який отримує у період перебування за кордоном зарплату в інвалюті, добові витрати відшкодовуються в інвалюті за офіційним курсом НБУ на день здійснення розрахунку витрат на відрядження (раніше було складання кошторису).
7. Рішення про службове відрядження членів КМУ, працівників Секретаріату КМУ, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та їхніх заступників приймається відповідно до вимог Постанови КМУ №6982.
8. На виконання Постанови КМУ від 21.03.2007 р. №514 (див. «ДК» №15/2007 на с. 59) для держслужбовців передбачено відшкодування вартості страхового поліса (за наявності його оригіналу з відміткою про сплату страхового платежу) на:
— надання швидкої та невідкладної (екстреної) медичної допомоги страхувальнику і придбання необхідних медикаментів;
— переміщення страхувальника на територію України для надання медичної допомоги;
— відправлення труни з тілом (урни з прахом) страхувальника до місця поховання на території України та інші пов’язані з цим витрати.
Проте обмежується розмір відшкодування. Так, якщо у країні, куди відряджається страхувальник, установлені обмеження розміру страхової суми, то у договорі страхування визначається мінімальна страхова сума, а термін дії договору страхування повинен відповідати терміну відрядження. Вартість страхового поліса не відшкодовується, якщо у країні відрядження медична допомога надається іноземцям безоплатно.
1 Постанова КМУ від 15.03.2002 р. №337 «Про службові відрядження в межах України керівників органів виконавчої влади та Секретаріату Кабінету Міністрів України».
2 Постанова КМУ від 11.12.92 р. №698 «Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон».
Наталія КУЦМІДА, «Дебет-Кредит»
Розбіжності між даними бухгалтерського та податкового обліку є втратами бюджету
Лист Мінфіну від 12.06.2007 р. №31-34000-30/23-4128/4419
! Платникам податку на прибуток
Мінфін роз’яснює: Положення №13161 спрямоване на спрощення процедури складання податкової звітності.
Апробація Положення №1316 на деяких підприємствах Дніпропетровської, Запорізької, Львівської, Одеської та інших областей свідчить, що сума податкового прибутку, обчислена на основі цього Положення, не збігається з даними Декларації з податку на прибуток. Такі розбіжності є втратами бюджету (наприклад, за 6 місяців у семи підприємств вони становили близько 50 млн грн). Ці обставини свідчать про відсутність на практиці чіткої системи визначення об’єкта обкладення податком на прибуток.
Наш коментар: Цілком згодні з Мінфіном стосовно того, що на практиці немає чіткої системи визначення об’єкта обкладення податком на прибуток. Але цей факт має місце не через відсутність Положення, а через недосконалість податкового законодавства, яке дозволяє множинні трактування одних і тих самих термінів (наприклад «валютні цінності»), відсутність чітких критеріїв визначення деяких базових величин (наприклад «звичайні ціни») тощо. Що ж говорить нам коментований лист?
Мінфін доводить необхідність Положення №1316. Цілком логічно. Не може ж державний орган після того, як видав нормативний документ, скасувати його лише тому, що його розкритикували з огляду на те, що бухгалтерам додалося роботи. А про контролюючі органи, наприклад податкову службу, критики не думають? Дехто вважає, що перевіряльнику можна дати лише купу первинних документів та головну книгу (в кращому разі). Проте всі хочуть, щоб перевірка закінчилася якомога швидше і щоб менше донарахували. Мрії збуваються — з ф. №7 перевірка проводитиметься краще й ефективніше. Про ефективність перевірок за 6 місяців у семи підприємств свідчать наведені у коментованому листі дані.
До Положення №1316 кожен може ставитися по-своєму. Будь-який бухгалтер скаже, що воно зайве, бо всі дані, необхідні для складання податкової звітності, можна взяти безпосередньо з первинних документів, журналів-ордерів тощо. Але згадаймо податкові накладні, книги продажу і придбання, їх реєстри. Хіба без них для обчислення ПДВ не можна обійтися? Хіба не можна всі соцфонди об’єднати в один, щоб подавати один звіт? Так само і в аналізованому випадку.
1 Положення про порядок розрахунку податкових різниць за даними бухгалтерського обліку, затверджене наказом Мінфіну від 29.12.2006 р. №1316.
Дмитро КУЧЕРАК, «Дебет-Кредит»
Митний збір у перенесені робочі дні
Наказ ДМСУ від 12.07.2007 р. №585
! Усім, хто працює з митницею
ДМСУ роз’яснює: Встановлені постановою КМУ «Про ставки митних зборів» від 27.01.97 р. №65 ставки митного збору за митне оформлення товарів та інших предметів у позаробочий час, встановлений для митниці, вихідні та святкові дні застосовуються лише у разі виконання службових обов’язків у позаробочий час, визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку (графіком змінності) для працівників підрозділів митного оформлення митниць, вихідні та дні, визначені ст. 73 КЗпП, незалежно від наявності рекомендацій органів виконавчої влади, в тому числі Кабінету Міністрів України, щодо перенесення робочого часу.
Наш коментар: У роз’ясненні йдеться не про робочий чи неробочий час і те, які дні для митниці є вихідними та святковими, а про те, в які дні митний збір має справлятися за підвищеними ставками.
Хоча ми і маємо справу з роз’ясненням, проте зрозуміти його без прикладу важко. На нашу думку, його треба розуміти так. Якщо митне оформлення проводитиметься:
— о 21.00 (тимчасом, як у митника робочий час (зміна) з 9.00 до 18.00), то ставка мита становитиме $40 за годину;
— на Різдво — $50;
— у суботу — $40;
— у п’ятницю, робочий день з якої перенесено на суботу, — $40 (тому що це неробочий час митниці);
— у суботу, на яку перенесено робочий день, — $20 (тому що це робочий час митниці).
Додамо також, що як і будь-яке інше, це роз’яснення покликане захищати сторону контролюючого органу. Тому не слід виключати той факт, що ми зрозуміли його ліберально. Як свідчить практика, спори щодо ставки митного збору в робочі суботи були і раніше. Ставка становила $40. При цьому зарплату митникові за цей день у подвійному розмірі не нараховують.
Дмитро КУЧЕРАК, «Дебет-Кредит»
Примусове стягнення боргу з аваліста за непогашеним податковим векселем — тільки за рішенням суду!
Лист ДПАУ від 13.07.2006 р. №13304/7/24-1118
! Імпортерам-векселедавцям
ДПАУ роз’яснює: Для комерційного банку, що здійснює аваль, непогашена вексельна сума не може вважатися узгодженою сумою його податкового боргу, тому і процедури погашення узгодженої суми податкового боргу, передбачені нормами Закону №2181, на неї не поширюються. Примусове стягнення боргу з аваліста за непогашеним податковим векселем може бути здійснене тільки за рішенням суду.
Стягнення заборгованості за податковим векселем I категорії з підприємця-векселедавця здійснюється відповідно до норм Закону №2181 не раніше 30-го к. д. з моменту надіслання йому другої податкової вимоги щодо узгодженої суми ПЗ.
Наш коментар: Нещодавно ДПАУ видала податкове роз’яснення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне погашення податкового векселя, виданого при імпорті товарів (див. «ДК» №26/2007 на с. 7). Згідно з цим роз’ясненням сума за неоплаченим податковим векселем не є податковим боргом, а тому штрафні санкції, передбачені пп. 17.1.7 Закону №2181, за його несвоєчасне погашення не застосовуються. Якщо не можна оштрафувати, то як змусити вексель оплатити?
Відповідно до п. 1.16 Закону про ПДВ «протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу». Закон №2181 оперує такими поняттями, як «податкове зобов’язання», під яке сума зобов’язання за векселем підпадає, і «податковий борг», під яке сума зобов’язання за векселем не підпадає.
Та незважаючи на це ДПАУ стверджує, що «стягнення заборгованості по податковому векселю I категорії з підприємця-векселедавця здійснюється відповідно до норм Закону №2181 не раніше 30-го календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги щодо узгодженої суми податкових зобов’язань». Якщо між нормами п. 1.16 Закону про ПДВ і п. 1.3 Закону №2181 можна поставити знак рівності, то ДПАУ має рацію. А якщо цей висновок піддати сумніву, то без застосування судових процедур заставити векселедавця погасити податковий вексель проблематично.
Як відомо, податковий вексель підтверджується комерційним банком шляхом авалю. У листі від 22.12.2005 р. №25595/7/16-1517 ДПАУ зазначила: «...якщо платник податків з будь-яких причин не має можливості погасити заборгованість по ПВ (I категорія), така заборгованість визнається податковою заборгованістю банку-аваліста з проведенням відповідних процедур для забезпечення її стягнення».
Отже, маємо таку ситуацію:
1) за несвоєчасне погашення векселя його векселедавця оштрафувати не можна (це свідчить також і про те, що вексель не може бути прирівняний до податкової декларації);
2) стягнути з банка-аваліста зобов’язання можна лише через суд;
3) примусове стягнення коштів з векселедавця згідно з Законом №2181 також можна поставити під сумнів.
Виправити таку ситуацію можна лише шляхом внесення змін до Закону №2181. А при несвоєчасному погашенні податкового векселя дії податкових органів з примусового стягнення коштів можна оскаржувати в суді.
Дмитро КУЧЕРАК, «Дебет-Кредит»
Призначення «дитячої» допомоги жінкам-СПД
Постанова КМУ від 11.07.2007 р. №900
! Усім СПД
Що сталося: Коментованою постановою КМУ вносить зміни до двох Порядків щодо призначення і виплати допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, при народженні дитини та для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Постанова набере чинності не раніше дня її опублікування. На сьогодні не опублікована.
Наш коментар: Більшість змін, внесених до Порядку №17511, стосується прав на державну допомогу жінок-СПД, які не сплачують страхові внески до ФСС з ТВП (далі — Фонд).
Раніше жінки-СПД, не застраховані у Фонді, не мали жодних прав на отримання державної допомоги при народженні дитини. Це було спричинене тим, що відповідно до п. 3 ст. 6 Закону №22402 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги жінки-СПД мають лише за умови сплати ними страхових внесків до Фонду після того, як вони на добровільних засадах зареєструються у Фонді (п. 4 ст. 22 Закону №2240).
У правах щодо отримання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінки-СПД, які не сплачують страхові внески до Фонду, прирівняні до непрацюючих жінок. Завдяки змінам, внесеним до п. 3 та пп. 5 п. 7 Порядку №1751, така допомога надається їм у розмірі 25% від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць, тобто 140,25 грн (561,00 грн х 25%).
Згідно зі змінами, внесеними до п. 11 цього Порядку, для призначення одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 8500 грн жінки, які до народження дитини займалися підприємницькою діяльністю, не повинні її припиняти. Тепер для призначення вказаної допомоги достатньо пред’явити паспорт або інший документ, що засвідчує особу, та подати такі документи:
1) заяву одного з батьків (усиновителя, опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
2) копію свідоцтва про народження дитини;
3) довідку, видану державним органом РАЦСу для призначення одноразової допомоги при народженні дитини.
Перелічені документи мають надавати також опікуни та усиновителі.
У зв’язку з виключенням з абз. 1 п. 20 Порядку №1751 підпунктів 4 і 8 з переліку документів, що подаються органам праці та соціального захисту населення для одержання допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виключені довідки з місця проживання заявника про те, що з ним проживає дитина, та органів ДПС про припинення підприємницької діяльності.
Останні зміни в Порядку №1751 стосуються виплати державної допомоги сім’ям з дітьми. Мета цих змін — приведення у відповідність до існуючих нормативних документів.
Зміни, внесені до п. 11 Порядку №133, переважно стосуються скорочення переліку документів, що подаються жінками-СПД, застрахованими у Фонді для призначення допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У ньому тепер немає:
— довідки про сплату єдиного податку, виданої органом ДПС за місцем реєстрації СПД;
— щоквартальної довідки про реєстрацію та сплату внесків до Фонду, виданої робочим органом Фонду за місцем реєстрації СПД, яка тепер має подаватися лише на момент звернення за призначенням допомоги.
Зважаючи на те, що підприємницька діяльність жінок-СПД примусово не припиняється, то у разі її непроведення у період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зазначена допомога призначається як незастрахованій особі.
1 Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 р. №1751.
2 Закон України від 18.01.2001 р. №2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
3 Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджений постановою КМУ від 11.01.2007 р. №13.
Олена Бондаренко, «Дебет-Кредит»
Змінено додаток Р2 до Декларації з податку на прибуток
Наказ ДПАУ від 05.05.2007 р. №408
! Платникам податку на прибуток
Як було: Судовим рішенням у справі №11/233-А були визнані недійсними зміни, внесені до порядку заповнення дод. Р2 до ряд. 04.8 декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПАУ від 12.10.2005 р. №448 (див. «ДК» №23/2007).
Суд показував, що розрахунок, наведений у дод. Р2, фактично зменшує суму витрат, які можуть бути віднесені до складу валових згідно з пп. 5.2.2 Закону про прибуток, і обмежує відповідне право платника податку.
Приклад Сума оподатковуваного прибутку платника податку попереднього звітного періоду становить 10000,00 грн. Відповідно за попереднім розрахунком згідно зі спірними положеннями наказу №448 до складу ВВ платник міг віднести максимально лише 300,00 грн. Розрахунок такий: (10000,00 грн х 0,05) - (10000,00 грн х 0,02) = 500 грн - 200 грн = 300 грн.
Ця сума становила 3%, а не максимальні 5%, встановлені пп. 5.2.2 Закону про прибуток.
Що сталося: ДПАУ внесла зміни до порядку заповнення ряд. 1 та 5 дод. Р2 Декларації з прибутку підприємств та додатка Р3 Декларації з прибутку банків, яким визначено порядок розрахунку суми, добровільно перерахованої неприбутковим організаціям, і яка відноситься до ВВ платника податку відповідно до пп. 5.2.2 Закону про прибуток.
Наш коментар: За умовами нашого прикладу ряд. 1 дод. Р2 тепер заповнюватимемо так:
1. У ряд. 1 дод. Р2 платник податку вказує частину суми, зазначеної у ряд. «В», що перевищує суму (А х 0,02), але не більше суми (А х 0,05). Розрахунок такий: до цього рядка має потрапити сума, яка перевищує 200 грн, але не більша від 500 грн.
2. Наприклад, сума перерахованих коштів та/або вартість переданих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) неприбутковим організаціям становить 560 грн (показник ряд. «В»).
3. Далі треба порівняти суму у ряд. «В» із алгоритмом розрахунку суми, яка має бути зазначена у ряд. 1. За нашим прикладом ми можемо віднести суму, яка не перевищує 500 грн. Відповідно до ряд. 1 потрапляє частина суми, зазначена у ряд. «В», а саме 500 грн.
Отже, впевнено можна сказати, що тепер право платників податків на формування ВВ згідно з пп. 5.2.2 Закону про прибуток не порушується. Платники податку можуть скористатись нововведеннями вже у цьому році, адже додаток Р2 подається за рік.
Увага! Зміни в обчисленні середньої зарплати Життя :: Що нового? Постановою КМУ від 18.07.2007 р. №949 внесено значну кількість змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р...
Що нового № 48 (1.12.2008) :: Життя :: Що нового? Повернення сум ПДВ за експорт товарів і послугЗмінено розрахунок курсу долараНе треба пред’являти дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі при видачі торгового патентуі реєстрації РРО...
Найцікавіше за листопад № 48 (1.12.2008) :: Життя :: Що нового? Наприкінці кожного фінансового року кожен бухгалтер згадує передусім про річну звітність, як-от декларацію за 11 місяців. А враховуючи, що кінець року може супроводжуватися і різними змінами у фінансово-господарській діяльності та організаційно-правовій ф...
