Увага! Внесено зміни до порядку отримання резидентами кредитів та позик в іноземній валюті від нерезидентів
Постанова правління НБУ від 22.06.2007 р. №235
! СГД, які отримують кредити та позики від нерезидентів
Що сталося: Національний банк України вніс зміни до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою НБУ від 17.06.2004 р. №270.
Зміни, внесені коментованою постановою НБУ, чинні з 19.10.2007 р.
Наш коментар: Зазначимо, що нововведення стосуються виключно порядку отримання позик та кредитів від нерезидентів та не зачіпають порядок їх надання. І хоча цілий розділ, що регулює порядок отримання кредитів і позик, викладається в новій редакції, принципових змін у цій процедурі немає.
Серед найважливіших змін можемо виділити такі:
1) по-іншому визначатиметься максимально допустимий розмір процентів за залученими кредитами і позиками (з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у т.ч. тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору).
Максимальна процентна ставка за договорами визначатиметься НБУ один раз на півроку таким чином:
— для договорів в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора — округлений до цілих значень розмір за попередні два квартали середньозваженої дохідності за облігаціями зовнішніх державних позик України в доларах США плюс 2% річних;
— для договорів в іноземній валюті 2-ї або 3-ї групи Класифікатора — округлений до цілих значень розмір за попередні два квартали середньозваженої процентної ставки в іноземній валюті 2-ї та 3-ї груп Класифікатора, за якою уповноважені банки надають суб’єктам господарювання кредити на внутрішньому кредитному ринку.
Нагадаємо, що нині діють такі максимальні ставки (постанова НБУ від 03.08.2004 р. №363):
а) для іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора:
зі строками запозичень до 1 року — не вище 9,8% річних;
зі строками запозичень від 1 до 3 років — не вище 10% річних;
зі строками запозичень понад 3 роки — не вище 11% річних.
б) для іноземної валюти 1-ї та 3-ї груп Класифікатора — не вище 20% річних;
2) резиденти-позичальники повинні передбачати в договорі, що він набиратиме чинність лише з моменту його реєстрації у територіальному відділенні НБУ. Те саме стосується й змін до договору, які потребуватимуть реєстрації Національним банком України;
3) встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації кредитного чи позикового договору. Крім того, порівняно з попередньою редакцією наявність у договорах умов, які свідчать, що кредитна операція підлягає фінансовому моніторингу, не буде підставою для відмови у реєстрації.
Максим ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, «Дебет-Кредит»
Як обліковувати витрати на навчання, професійну підготовку чи підвищення кваліфікації працівників
Лист ДПАУ від 17.07.2007 р. №6862/6/17-0716, №14222/7/17-0717 Лист ДПАУ від 20.07.2007 р. №7013/6/17-0716
! Платникам податку на прибуток
ДПАУ роз’яснює: Застосовуються такі види професійного навчання кадрів на виробництві:
1) первинна професійна підготовка робітників;
2) перепідготовка робітників;
3) підвищення кваліфікації робітників;
4) підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців.
Згідно з пп. 5.4.2 Закону про прибуток витрати платника податку, пов’язані з такими видами професійного навчання, включають до ВВ у розмірі до 3% ФОП звітного періоду. Витрати підприємства, пов’язані з професійним навчанням кадрів на виробництві, є витратами на виробничі цілі, які пов’язані з госпдіяльністю підприємства. Такі витрати не вважаються особистими доходами (додатковим благом) працівників. Якщо ж професійна підготовка (перепідготовка) працівника здійснюється у навчальних закладах, то згідно з пп. 4.3.20 Закону про доходи до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу найманої особи не включається і не підлягає обкладенню ПДФО сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості такого навчання1.
Наш коментар: Маємо два листи ДПАУ на тему віднесення до ВВ витрат платника податку — працедавця, пов’язаних з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації своїх працівників (відповідно до пп. 5.4.2 Закону про прибуток), та розгляд цих виплат на основі Закону про доходи. Водночас зауважимо (це сказано і в пп. 5.4.2 Закону про прибуток), що на платника податку покладено «обов’язки з доведення зв’язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку...». А ось для того, щоб такі виплати не обкладалися ПДФО, треба, щоб:
1) від початку фізособа перебувала у трудових відносинах з тим, хто платить;
2) сума, яку сплатив працедавець, була перерахована на рахунок закладів освіти;
3) такі виплати були здійснені за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця.
Тільки при виконанні одночасно цих трьох умов виплати не обкладатимуться ПДФО (але у розмірі не вище 740 грн у 2007 р.). При невиконанні хоча б однієї з умов виплати вважатимуться додатковим благом фізособи. А оскільки виплати здійснюються у чистому вигляді, для знаходження бази обкладення ПДФО слід застосувати натуральний коефіцієнт (п. 3.4 Закону про доходи). Крім того, такі виплати не належать до фонду оплати праці (пп. 3.10 і пп. 3.24 Інструкції №52), а отже, вони не є базою для нарахування та утримання внесків до всіх зарплатних фондів. У ф. №1ДФ3 неоподатковувана частина вартості навчання відображається за ознакою доходу «37», а оподатковувана частина, яка є додатковим благом, — з кодом «09».
1 Але не вище розміру суми, визначеної у пп. 6.5.1 Закону про доходи, з розрахунку на кожен повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи. Тобто не вище суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн (у 2007 р. — 740 грн).
2 Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. №5.
3 Наказ ДПАУ від 29.09.2003 р. №451 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку».
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»
Сплачений при імпорті ПДВ — до ПК
Лист ДПАУ від 23.05.2007 р. №216/4/16-1510
! Усім учасникам ЗЕД
ДПАУ роз’яснює: Сплачений при імпорті товарів ПДВ, розрахований згідно з вимогами податкового та митного законодавства, включається до складу ПК платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності платника податку.
Наш коментар: Із внесенням змін Законом №3981 до абз. 1 пп. 7.4.1 Закону про ПДВ у платників податку виникли запитання, пов’язані з формуванням податкового кредиту за сумами ПДВ, сплаченими при імпорті товарів2. Зумовлені вони були, зокрема, появою у новому формулюванні згаданого підпункту вимоги визначати ПК виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище за рівень звичайних цін, у разі якщо договірна ціна відрізняється від звичайної більш ніж на 20%. Сам собою напрошувався висновок, що договірною (контрактною) вартістю при імпорті товарів є ціна, визначена у контракті, яка, відповідно, не включає суми митного збору, акцизного збору й інших платежів, що сплачуються при імпорті та входять до митної вартості імпортованого товару.
Після внесення зазначених змін до Закону про ПДВ чимало фахівців висловлювали побоювання, що ПК за сумами ПДВ, які сплачені при імпорті і припадають на різницю між митною вартістю товару та вартістю, визначеною контрактом, може опинитися під загрозою невизнання податковими органами.
Як видно з коментованого листа, ДПАУ дотримується лояльнішої позиції. Так, на її думку, платники податку мають право включити до ПК весь ПДВ, сплачений при імпорті товарів, за умови використання цих товарів в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності. Аналогічну думку ДПАУ висловлювала у листах від 06.04.2007 р. №7049/7/16-1517-26 (див. «ДК» №20/2007 на с. 88) та від 04.05.2007 р. №8991/7/16-1517. Безумовно, тішить послідовність ДПАУ в цьому питанні.
1 Закон України від 30.11.2006 р. №398-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування».
2 Докладніше про це див. у «ДК» №20/2007
Олена ЛЄСНІКОВА, «Дебет-Кредит»
Як виплачуватимуть лікарняні у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років?
Лист Мінпраці від 26.06.2007 р. №412/020/153-07
! Усім роботодавцям і застрахованим особам
Мінпраці роз’яснює: У разі тимчасової непрацездатності застрахованої особи, яка працює у режимі неповного робочого часу в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, а також у разі хвороби дитини віком до 14 років листок непрацездатності оплачується на загальних підставах.
Наш коментар: Нагадаємо, що допомога у зв’язку з ТВП надається у разі (ст. 35 Закону про соціальне страхування):
1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;
2) необхідності догляду за хворою дитиною;
3) необхідності догляду за хворим членом сім’ї;
4) догляду за дитиною віком до 3-х років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу;
7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
8) санаторно-курортного лікування.
Виникає запитання: чи має право застрахована особа, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, на одночасне отримання допомоги у зв’язку з ТВП у випадку хвороби старшої дитини? На думку Мінпраці, має. Адже допомога з ТВП і допомога для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років є різними видами матеріального забезпечення, які надають при настанні різних страхових випадків. Так, допомога з ТВП надається при настанні вищезазначених страхових випадків, визначених ст. 35 Закону про соціальне страхування. А допомога для догляду за дитиною виплачується застрахованій особі відповідно до ст. 38 Закону про соціальне страхування за період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років.
Однак право на отримання лікарняних така застрахована особа має лише у разі:
1) власної тимчасової непрацездатності — за весь строк непрацездатності;
2) хвороби дитини віком до 14 років (але старшої 3-х років) — виплачується з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більше ніж за 14 к. д. (у разі стаціонарного лікування дитини — на весь термін перебування одного із батьків разом з дитиною);
3) тимчасової непрацездатності члена сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) — надається з першого дня, але не більше ніж за 3 к. д. (у виняткових випадках, враховуючи тяжкість хвороби члена сім’ї та побутові обставини, — не більше ніж за 7 к. д.).
У разі хвороби дитини віком до 3-х років, у відпустці для догляду за якою перебуває застрахована особа, лікарняні такій особі не виплачуються. Спричинене це тим, що у цей період застрахована особа вже отримує гарантовану законодавством матеріальну виплату щодо догляду за дитиною — допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Крім того, пп. «б» п. 3.15 Інструкції №4551 встановлено пряму заборону надавати листок непрацездатності у разі хвороби дитини до 3-х років, якщо є особа, яка перебуває у відпустці для догляду за цією дитиною.
Коментованим листом Мінпраці нагадує, що зазначені вимоги щодо сплати лікарняних особам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, зберігаються і в разі, якщо така особа працює неповний робочий день.
1 Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ України від 13.11.2001 р. №455.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»
Не потрібно документально підтверджувати дані, що вказуються в реєстраційних картках
Лист Держпідприємництва від 25.06.2007 р. №4589
! Юрособам, які вносять зміни до ЄДР
«ДК» запитав: Юрособа подає держреєстратору реєстраційну картку за ф. №4 на внесення змін до відомостей в ЄДР. У відповідній графі картки зазначено осіб, які мають право вчиняти дії від імені юрособи без довіреності, у т. ч. підписувати договори. Чи має право держреєстратор вимагати документального підтвердження повноважень таких осіб (тобто вимагати пред’явити оригінал чи надати копію відповідного розпорядчого документа)?
Держпідприємництво відповіло: Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону про реєстрацію, якщо зміна відомостей про юрособу, які містяться в ЄДР, не пов’язана зі змінами до установчих документів юрособи або не підлягає держреєстрації, виконавчий орган юрособи (або уповноважена ним особа) зобов’язаний подати (надіслати рекомендованим листом) держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юрособи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юрособу, які містяться в ЄДР.
Зверніть увагу! Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону про реєстрацію держреєстратору забороняється вимагати додаткові документи для внесення змін до відомостей про юрособу, які містяться в ЄДР, якщо вони не передбачені ч. 1 цієї статті.
Наш коментар: Цілком згодні з позицією Держпідприємництва: держреєстратор не має права вимагати подання йому документів, не передбачених законом. Проте звернемо увагу на інше.
Нещодавно Держпідприємництво затвердило нові форми реєстраційних карток (див. «ДК» №22/2007 на с. 14). У деяких формах реєстраційних карток, зокрема у картках за ф. №1 (подається при первинній реєстрації юрособи) та за ф. №4 (подається для внесення змін до відомостей про юрособу в ЄДР), є спеціальний розділ — «Відомості про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у т.ч. підписувати договори (згідно з відомостями, що містяться в установчих або у розпорядчих документах)». Розділ призначений для того, щоб у юрособи була можливість внести до ЄДР відомості про осіб, які, крім керівника, можуть виступати від імені підприємства. Наприклад, наказом по підприємству право підписання договорів надано комерційному директору. Ці повноваження можна, так би мовити, оприлюднити, відобразивши їх в ЄДР.
Реєстрацією юросіб та реєстрацією змін займаються, як правило, юристи або бухгалтери підприємства. Нерідко до цього залучають і сторонніх фахівців. Ці особи, якщо в них виникнуть протиправні цілі, можуть за своєю ініціативою вписати до реєстраційної картки (та відповідно до ЄДР) як представника юрособи чужу людину або навіть самих себе. Держреєстратор не має права вимагати підтвердження повноважень осіб, дані про яких містяться в реєстраційній картці. Які наслідки цього — здогадатися неважко. При цьому враховуйте, що згідно з ч. 2 ст. 18 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні (крім випадку, коли вона знала чи могла знати про те, що такі відомості є недостовірними).
Дмитро ГАРНИЙ, «Дебет-Кредит»
Перевищили максимально дозволений обсяг виручки? Втратили можливість сплачувати ЄП
Лист Держпідприємництва від 25.04.2007 р. №2987
! Платникам єдиного податку
Держпідприємництво роз’яснило: У разі перевищення у минулому році максимально дозволеного обсягу виручки СПД втрачає можливість бути на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності у наступному календарному році. Згідно з постановою КМУ №5071 під словом «рік» розуміється календарний рік, тобто з 1 січня по 31 грудня включно.
Наш коментар: Згідно зі ст. 1 Указу №7272 спрощену систему оподаткування можуть застосовувати:
1) фізособи-підприємці, у трудових відносинах з якими протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тис. грн;
2) юрособи-СПД, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції за рік не перевищує 1 млн грн.
У разі порушення вимог, установлених цією статтею, та на виконання вимог ст. 5 Указу №727 «єдиноподатники» повинні перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Керуючись ст. 3 цього Указу, КМУ постановою №507 визначив, що у ст. 1 Указу №727 під словом «рік» розуміється календарний рік. Держпідприємництво у коментованому листі зазначило, що під словом «рік» розуміється календарний рік, тобто з 1 січня по 31 грудня включно. Тому якщо перехід на спрощену систему оподаткування відбувається не з початку року, а з будь-якого кварталу, то при визначенні виручки враховується виручка за попередній календарний рік. На зазначенні обсягу виручки за минулий календарний рік у заяві на право застосування спрощеної системи оподаткування наголошувала ДПАУ у листі від 23.12.2004 р. №25067/7/17-3117.
Наприклад, юрособа-«єдиноподатник» за 2006 рік отримала виручку у розмірі, що не перевищує 1 млн грн. Отже, право на подальше застосування спрощеної системи оподаткування вона має з 1 січня 2007 року або з будь-якого кварталу 2007 року, якщо заява не була вчасно подана (до 15 грудня 2006 року). У разі отримання виручки у 2006 році понад 1 млн грн право на перехід на спрощену систему оподаткування у підприємства буде поновлено тільки з 1 січня 2008 року, якщо обсяг виручки за 2007 рік не перевищить 1 млн грн.
Проте при складанні заяви про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку не з початку року, а з початку кварталу навіть особа, яка за минулий рік отримала виручку не більше 1 млн грн, повинна вказати обсяг виручки за поточний рік та «за решту місяців (місяць) розрахунково виходячи із середньої місячної фактичної виручки за період, що передує переходу». Тому, якщо обсяг виручки у заяві має вказуватися за поточний рік, то чому ж тоді особа, яка отримала за минулий рік виручку понад 1 млн грн, не має права на перехід на спрощену систему оподаткування з наступного періоду (тобто кварталу)?
За формою заяви про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку виходить, що обсяг виручки має зазначатися за календарний рік, тільки не за минулий, а за поточний.
1 Постанова КМУ від 16.03.2000 р. №507 «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727».
2 Указ Президента України від 03.07.98 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
Олена Бондаренко, «Дебет-Кредит»
З 1 січня 2008 року — нові бланки ВМД
Постанова КМУ від 11.07.2007 р. №910
! Суб’єктам ЗЕД
Що сталося: Коментованою постановою з 01.01.2008 р. запроваджуються нові бланки єдиного адміністративного документа ф. МД-2 та додаткового аркуша ф. МД-3, доповнення до вантажної митної декларації ф. МД-6 та специфікації ф. МД-8.
Бланки ВМД ф. МД-4 (щодо декларування товарів фізособами) та додаткового аркуша ф. МД-5, доповнення до вантажної митної декларації ф. МД-7 до прийняття окремого рішення КМУ не застосовуються.
Наш коментар: Крім затвердження нових бланків ВМД, до Положення внесено ще кілька змін:
1) Розширено визначення терміна «партія товарів» за рахунок деталізації його щодо залізничних поставок. Так, партією товарів вважаються товари, які перевозяться залізничним транспортом і прибувають на станцію призначення одночасно, на адресу одного вантажоотримувача від одного вантажовідправника з однієї станції відправлення у межах одного зовнішньоекономічного договору (контракту). Тобто два ешелони у різні дні — це дві партії. Таке уточнення може бути істотним при застосуванні, наприклад, штрафів, коли базою для їх нарахування є партія товарів (наприклад згідно із Законом «Про захист прав споживачів»).
2) Тепер ВМД складатиметься не з п’яти, а з чотирьох зброшурованих аркушів. Нагадаємо, що при поданні декларації платником податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, у разі експорту товарів подається 5-й аркуш ВМД (примірник декларанта). Як наслідок, з нового року його функції буде виконувати новий аркуш, який і буде подаватися разом з декларацією.
Решта змін щодо різниці між формами старої та нової ВМД більше зацікавить митних брокерів.
Увага! Внесено зміни до порядку індексації Життя :: Що нового? Постановою від 11.07.2007 р. №913 (чинна з 25.07.2007 р.) Кабмін вніс зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Запроваджені нововведення стосуються переважно одержувачів соціальних виплат. Докладніше про зміни та наш коментар до....
Що нового № 48 (1.12.2008) :: Життя :: Що нового? Повернення сум ПДВ за експорт товарів і послугЗмінено розрахунок курсу долараНе треба пред’являти дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі при видачі торгового патентуі реєстрації РРО...
Найцікавіше за листопад № 48 (1.12.2008) :: Життя :: Що нового? Наприкінці кожного фінансового року кожен бухгалтер згадує передусім про річну звітність, як-от декларацію за 11 місяців. А враховуючи, що кінець року може супроводжуватися і різними змінами у фінансово-господарській діяльності та організаційно-правовій ф...
