Мінпраці роз’яснило: Якщо працівник спеціально відряджається для роботи у вихідні або святкові і неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується у подвійному розмірі.
Наш коментар: Насамперед зазначимо, що вихідні — це дні, у які працівник не працює відповідно до графіка роботи підприємства, а святкові та неробочі — це дні, встановлені ст. 73 КЗпП. Відповідно до ст. 71 КЗпП робота у вихідні заборонена, за винятком випадків, коли необхідно:
1) запобігти або ліквідувати наслідки стихійного лиха, епідемії або виробничої аварії;
2) запобігти нещасному випадку, що може поставити під загрозу життєві умови людей, призвести до втрати або псування майна;
3) виконати невідкладні роботи, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства;
4) виконати невідкладні роботи з навантаження або розвантаження з метою запобігання або усунення простою рухомого складу або зосередження вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Залучення працівників до роботи у святкові та неробочі дні допускається на тих самих підставах. Крім того, в ці дні допускаються роботи, пов’язані з обслуговуванням населення, і безперервні роботи. Рішення керівника про залучення працівників до роботи у вихідні (святкові, неробочі дні) має оформлятися письмовим наказом (розпорядженням). Що стосується компенсації за роботу у вихідний (святковий, неробочий) день, то згідно зі ст. 72, 73 КЗпП вона може надаватися за згодою сторін у вигляді відпочинку в інший день (відгулу) або у вигляді оплати у грошовій формі у подвійному розмірі.
Таким чином, якщо працівник, перебуваючи у відрядженні, працює у вихідні (святкові, неробочі дні) за письмовим розпорядженням керівника, то за ці дні йому може бути наданий відгул або виплачений середній заробіток, що зберігається за працівником на час відрядження (ч. 3 ст. 121 КЗпП), у подвійному розмірі. Порядок розрахунку середньої заробітної плати затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
При цьому не слід плутати виплату середнього заробітку і добових. Добові виплачуються відрядженому працівникові за всі дні, що він перебував у відрядженні, включаючи вихідні та святкові дні, в межах встановлених норм1 відповідно до п. 1.5 розділу I і п. 1.7 розділу II Інструкції №592, незалежно від того, чи працював він у вихідні, чи відпочивав.
Приклад Працівника відряджають до м. Ялти для виконання невідкладного виробничого завдання. Термін відрядження — з 3 до 6 серпня 2007 р. включно. Відповідно до наказу керівника працівник виконує доручену йому роботу протягом всього терміну відрядження, включаючи вихідні 4 та 5 серпня.
Після повернення працівника з відрядження на підставі звіту про використання коштів йому були компенсовані:
— понесені у відрядженні витрати на проживання і проїзд згідно з документами;
— добові за 4 дні відрядження в межах встановлених норм у розмірі 25 х 4=100 грн.
Крім того, працівникові виплачується середній заробіток за період перебування у відрядженні. Припустимо, середньоденна заробітна плата становить 40 грн. Тоді працівникові за період відрядження слід виплатити 240 грн (по 40 грн за 3 і 6 серпня і по 80 грн за 4 і 5 серпня). Відгули за вихідні вже не надаються.
1 Норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон затверджені постановою КМУ від 23.04.99 р. №663.
2 Інструкція про службові відрядження в межах України і за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. №59.
Олена ЛЄСНІКОВА, «Дебет-Кредит»
Якщо постачальник не надав податкову накладну, право на ПК можна відстояти
ДПАУ роз’яснює, як боротися з відмовою постачальника надати покупцеві товарів (послуг) за його вимогою податкову накладну (далі — ПН). Так, одночасно з податковою декларацією за звітний податковий період покупець може подати заяву зі скаргою на такого постачальника. Така заява буде підставою для включення у звітному періоді сум ПДВ до складу ПК у покупця — отримувача таких товарів (послуг). До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Наш коментар: ДПАУ майже дослівно процитувала підпункт 7.2.6 Закону про ПДВ. Якщо покупець — отримувач товарів (послуг), якому відмовлено у видачі ПН або відмовлено виписати її згідно з законодавством, подасть заяву зі скаргою на такого постачальника, то у нього буде право на ПК без ПН, а на його постачальника чекає позапланова виїзна перевірка.
Нагадаємо, що позапланова виїзна перевірка — це перевірка, що не передбачена у планах роботи податкового органу та провадиться за наявності хоча б однієї з обставин, перелічених у ст. 11-1 Закону №5091 (пункти 1 — 9). Власне, перевірка з вищезазначених причин можлива на підставі п. 5 ст. 11-1 цього Закону, а саме «...у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту...». Така перевірка може бути також здійснена на підставі п. 1 ст. 11-1 Закону №509. В обох випадках спочатку до недобросовісного постачальника має бути надісланий письмовий запит від контролюючого органу. Якщо ж протягом 10 робочих днів з моменту отримання запиту контролюючий орган не отримає відповіді, то слід чекати перевірку.
Постачальники мають пам’ятати — невидача ПН за вимогою покупця є правопорушенням і підставою для перевірки з боку податкових органів.
1 Закон України від 04.12.90 р. №509-XII «Про державну податкову службу в Україні».
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»
Як компенсується невикористана відпустка?
Лист Мінпраці від 18.06.2007 р. №150/13/133-07; Лист Мінпраці від 19.06.2007 р. №195/13/116-07
! Усім роботодавцям
Мінпраці роз’яснило: Працівникові можна замінити частину щорічної відпустки компенсацією за умови використання ним 24 к.д. щорічної відпустки. «Чорнобильська» відпустка є гарантованою державою пільгою, а тому грошовій компенсації вона не підлягає.
Наш коментар: Згідно зі ст. 2 Закону про відпустки право на відпустку мають:
1) громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізособи-СПД;
2) іноземні громадяни й особи без громадянства, які працюють в Україні.
А відповідно до п. 6 ст. 10 цього Закону право на таку відпустку мають також сумісники.
Як відомо, частину щорічної відпустки за бажанням працівника може бути замінено грошовою компенсацією (ст. 24 Закону про відпустки). При цьому тривалість використаної працівником відпустки не може бути меншою ніж 24 к. д.
Звертаємо увагу, що грошовою компенсацією можна замінити тільки дні щорічної відпустки. До щорічної відпустки належать:
1) основна відпустка;
2) додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
3) додаткова відпустка за особливий характер праці;
4) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
У коментованому листі наведено такий приклад: працівникові належить 35 к. д. відпустки (24 к. д. щорічної основної і 11 днів щорічної додаткової). За умови використання ним 24 к. д. щорічної відпустки за 11 к. д. працівник може отримати компенсацію.
У разі звільнення працівник має право отримати компенсацію за усі дні невикористаної щорічної відпустки — як за поточний, так і за минулі роки. Чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право на щорічну відпустку.
Відповідно до п. 22 ст. 20 та п. 1 ст. 21 Закону №7961 для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян 1-ї та 2-ї категорії передбачено чергову відпустку у зручний для них час, а також додаткову відпустку зі збереженням зарплати строком 14 робочих (16 календарних) днів на рік. Ця відпустка є гарантованою державою пільгою і не належить до виду щорічних відпусток, визначених п. 1 ст. 4 Закону про відпустки.
Оплата «чорнобильських» відпусток проводиться не за рахунок коштів підприємств, а за рахунок коштів Фонду. З огляду на те, що ст. 24 Закону про відпустки передбачене надання при звільненні грошової компенсації тільки за невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, додаткова відпустка чорнобильцям не підлягає грошовій компенсації.
Мінпраці наголошує, що «чорнобильська» відпустка, на відміну від щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, не підлягає продовженню на святкові та неробочі дні. Тобто святкові і неробочі дні, що припадають на період «чорнобильської» відпустки, включаються до її розрахунку і оплачуються у встановленому законодавством порядку.
1 Закон України від 28.02.91 р. №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»
Жінка, яка доглядає за дитиною до 3-х років, має право на оплачувану навчальну відпустку
Мінпраці роз’яснює: Чинним законодавством не передбачено підстав для відмови жінці у перериванні відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для отримання відпустки у зв’язку з навчанням, право на яку підтверджено довідкою-викликом. Відпустка для догляду за дитиною не подовжується на кількість днів, протягом яких жінка перебувала у навчальній відпустці. Працівник, прийнятий для заміщення жінки за строковим трудовим договором, після виходу її з відпустки для догляду за дитиною підлягає звільненню у зв’язку з закінченням строку договору.
Наш коментар: У коментованому листі Мінпраці звертає увагу на такі моменти:
1) жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, на думку Мінпраці, має право на отримання навчальної відпустки. Таке право надається на підставі довідки-виклику з навчального закладу та заяви на ім’я керівника підприємства.
При цьому Мінпраці зауважує: у разі якщо працівниця йде у навчальну відпустку, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років переривається (згодом може бути поновлена за заявою працівниці) з відповідним припиненням виплати допомоги. Крім того, строк відпустки для догляду за дитиною не продовжується на строк навчальної відпустки. За період навчання працівниці оплачується відпустка виходячи зі середньої зарплати, яка визначається відповідно до Порядку обчислення середньої зарплати.1
Нагадаємо: відповідно до ст. 15 Закону «Про відпустки», працівникам, які успішно навчаються у вітчизняних навчальних закладах, передбачено надання відпустки без відриву від виробництва. Так, успішними вважаються студенти, які не мають академзаборгованості за минулий курс і до початку наступної сесії виконали з позитивною оцінкою не менш ніж 75% контрольних робіт, а інші 25% контрольних робіт та курсових надали для рецензування (див. лист Мінпраці від 06.09.2005 р. №09-402). Зверніть увагу! Якщо працівник не виконує наведених вимог щодо успішності навчання, то це може бути підставою для відмови роботодавця від оплати періоду перебування у навчальній відпустці;
2) якщо на місце працівниці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, прийнято іншу особу за строковим трудовим договором на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то така особа має бути звільнена днем закінчення строкового договору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КзпП. Припинення трудового договору після закінчення строку його дії не вимагає заяви працівника. Якщо ж в останній день строкового договору працівник не був звільнений, то трудові відносини вважаються продовженими на невизначений строк, якщо тільки жодна зі сторін не вимагатиме припинення трудових відносин (ст. 39-1 КзпП).
Але є особливі умови звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 3-х років (6-ти років), одиноких матерів з дитиною віком до 14 років або дитиною-інвалідом і які працюють на умовах строкового трудового договору. Так, звільняти таких осіб можна лише з обов’язковим наступним працевлаштуванням.
ДПАУ роз’яснює: Відповідно до ст. 14 Закону «Про систему оподаткування» до загальнодержавних податків і зборів належить, зокрема, податок на прибуток підприємств, у т.ч. дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами. З огляду на це платіж у вигляді частини прибутку (доходу), що здійснюється такими підприємствами, прирівняно до податку на прибуток підприємств.
Таким чином, пп. 4.2.2 Закону №2181 щодо визначення ПЗ контролюючим органом застосовується до платників податків, які здійснюють відрахування частини прибутку до держбюджету і є державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.
З огляду на те, що сума дивідендів акціонерних, холдингових компаній та інших СГД, у СФ яких державі належать частки (акції, паї), та їхніх дочірніх підприємств самостійно відображається платниками у ряд. 21 Декларації з податку на прибуток, то за несвоєчасну сплату застосовуються штрафні санкції, передбачені пп. 17.1.7 Закону №2181.1
Якщо платник сплатив до бюджету дивіденди, але при цьому не сплатив авансового внеску з податку на прибуток, то органи ДПС повинні застосувати до нього штраф у двократному розмірі від суми авансового внеску відповідно до пп. 17.1.9 Закону №2181.
Наш коментар: У коментованому листі ДПАУ роз’яснює порядок застосування штрафних санкцій за ненарахування і несвоєчасну сплату держдивідендів.
З «чистими» держпідприємствами все зрозуміло: держдивіденди для них — частина податку на прибуток, а їх несплата (мається на увазі невідображення в декларації) — це несплата податку. Відповідно податківці мають право донараховувати їм держдивіденди у всіх випадках, передбачених пп. 4.2.2 Закону №2181, і застосовувати при цьому штрафні санкції у порядку і в розмірах, передбачених пп. 17.1.1 — 17.1.4 Закону №2181.
З госптовариствами з державною часткою у СФ трохи складніше. Так, ДПАУ прямо не вказує на те, що до таких товариств можна застосовувати пп. 4.2.2 Закону №2181. Не знаходимо цього і в листі ДПАУ від 23.05.2005 р. №10017/7/15-1117.
Відповідно до Закону №2181 держдивіденди підпадають під визначення «податкове зобов’язання», оскільки госптовариство зобов’язане сплатити відповідну суму коштів у порядку і строки, визначені Законом про держбюджет. Але вони не підпадають під дію ст. 14 Закону «Про систему оподаткування». Адже «дивіденди, що сплачуються до бюджету» є складовою податку на прибуток тільки в разі їх сплати «державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами». Госптовариства з державною часткою в СФ не є такими. А отже, Розрахунок частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду держбюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, не має для таких госптовариств статусу податкової декларації — документа, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору і згідно з яким зобов’язання стає узгодженим. Тобто є нарахування і строки сплати держдивідендів, але водночас такі держдивіденди не відповідають визначенню терміну податку (обов’язкового платежу). Відтак не може бути застосований і пп. 4.2.2 Закону №2181, а тим паче пп. 17.1.7 цього Закону (немає узгодженої суми ПЗ).
1 Це випливає з листа ДПАУ від 23.05.2005 р. №10017/7/15-1117, на який є посилання у коментованому листі.
Дмитро КУЧЕРАК, «Дебет-Кредит»
Указ Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» не поширюється на перевірки органів ДКЦПФР
! Особам, які працюють на ринку ЦП, фондовим біржам та саморегулівним організаціям
ДКЦПФР роз’яснила: Згідно з п. 9 ст. 8 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» до повноважень ДКЦПФР віднесено проведення перевірок та ревізій фінансово-господарської діяльності емітентів, осіб, що здійснюють професійну діяльність на ринку ЦП, фондових бірж та саморегулівних організацій.
Вимоги щодо порядку, термінів та координації проведення перевірок СПД згідно з Указом Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.98 р. №817 на ДКЦПФР не поширюються. Проведення ж перевірок та ревізій вищезазначених осіб здійснюється Комісією згідно з повноваженнями, встановленими Законом «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
Наш коментар: Правила проведення перевірок діяльності емітентів та саморегулівних організацій на ринку ЦП Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (її центральним апаратом та територіальними органами) затверджені рішенням ДКЦПФР від 08.07.2003 р. №302. На підставі цього документа ДКЦПФР здійснює планові та позапланові перевірки як самостійно, так і разом з іншими контролюючими органами.
Планові перевірки проводяться лише один раз на рік. Про проведення такої перевірки орган контролю направляє письмове повідомлення емітенту або саморегулівній організації не менш ніж за 5 к. д. до початку її проведення.
Позапланові перевірки проводяться у разі надходження до органу контролю:
1) у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення емітентом або саморегулівною організацією законодавства про ЦП;
2) рішень, наказів, ухвал судів, постанов слідчих про проведення перевірок емітента або саморегулівної організації.
Під час проведення перевірки вивчаються всі необхідні документи, які стосуються діяльності емітента або саморегулівної організації на ринку ЦП. Особлива увага звертається на недоліки при провадженні діяльності на ринку цінних паперів емітента або саморегулівної організації, які можуть призвести до невиконання ними своїх зобов’язань перед державою, інвесторами або іншими учасниками фондового ринку.
Нове П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість» Життя :: Що нового? Портфель національних стандартів поповнився ще одним, дуже потрібним, П(С)БО. Це П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість»1 — аналог IAS 40 «Investment property». Проте чинним Планом рахунків не передбачено жодного рахунка для обліку таких активів. Як не...
Що нового № 46 (17.11.2008) :: Життя :: Що нового? Роз’яснено умови відображення в обліку сум ПДВ, нарахованих у зв’язку з придбанням ТЗ Як визначити перший звітний податковий період ДПАУ уклала договори з центрами сертифікації ключів...
Що нового № 45 (10.11.2008) :: Життя :: Що нового? Останні новини від Нацбанку Як ДПАУ перевірятиме відомості, надані платниками податків про контрагентів Як застосовуватимуть додаткові заходи щодо діяльності банків...
