Дебет-Кредит № 40 (1.10.2007)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Повернення товарів: оформлення та облік

Обов’язок продавця — передати покупцеві товар, який відповідає якісним вимогам. Але від помилок ніхто не застрахований — там, де продаж, там і повернення товару. Покупець має право на повернення товару з виплатою за нього сплачених коштів або на його обмін. Покупцями можуть бути як суб’єкти підприємницької діяльності, так і просто фізичні особи. Розглянемо права, обов’язки та документальне оформлення повернення товарів для обох сторін операції.

Загальні положення

Сьогодні, в час великої конкуренції на ринку продажу товарів (робіт, послуг), кожне підприємство намагається зберегти за собою позитивну репутацію. Від якості поставлених товарів залежить бажання покупця звернутися саме до цього продавця в майбутньому. Тому якість товару — це не просто один із методів просування товару на ринку, але й обов’язок продавця.

Так, відповідно до ст. 673 ЦКУ обов’язок продавця — передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, або передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду використовуватиметься.

Інколи якість продукції передбачає наявність у ній недоліків. Загалом такі товари можна поділити на три групи:

— товари, які мають недоліки — це незначні похибки та дефекти, які можна усунути;

— товари, які мають істотні недоліки — недоліки, які виникли з вини виробника (продавця), невідповідність продукції інформації, наданій виробником, або умовам договору;

— фальсифіковані товари — продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зов­нішнього оформлення.

Покупець — суб’єкт підприємницької діяльності

Правові засади повернення товару від покупців-СПД (юридичних осіб і приватних підприємців) регулюються ЦКУ. Зокрема, якщо має місце повернення товару неналежної якості, то покупець має право (ст. 678 ЦКУ):

— на пропорційне зменшення ціни;

— на безоплатне усунення недоліків товару;

— на відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення істотних недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявлялися не раз чи з’явилися знову після їх усунення, покупець має право вимагати:

1) повернення сплачених коштів за товар;

2) заміни товару (аналогічної марки або іншої моделі).

Пред’явити вимогу щодо встановлених недоліків товару покупець має право в обумовлені договором, законодавством або гарантією терміни. Але якщо на придбаний товар не встановлено гарантійного терміну або це не передбачене договором, така вимога висувається в межах двох років від дня передання товару покупцеві (ч. 2 ст. 680 ЦКУ). А якщо покупець виявить недоліки після спливу гарантійного терміну або терміну придатності і доведе, що вони виникли до передання йому товару, то продавцеві не уникнути відповідальності.

А от якщо покупець-СПД захоче повернути якісний товар, таке повернення здійснюється лише за згодою продавця.

Покупець — фізична особа

У категорії покупців — фізичних осіб прав на повернення придбаного товару значно більше. Правові засади регулюються не тільки ЦКУ. Права покупців та порядок повернення товару закріплені в окремому Законі про захист прав споживачів.

Порівняно з покупцями-СПД кінцевий споживач (звичайна фізособа) протягом 14-ти днів, не враховуючи дня купівлі, має право на обмін якісного непродовольчого товару.

Трапляються випадки, коли придбаний товар не задовольняє споживача за кольором, розміром, фасоном або товар не може бути використаний за призначенням з будь-яких інших причин. Право покупця — фізичної особи на повернення якісного товару закріплене у ст. 9 Закону про захист прав споживачів. Обмін здійснюється за умови пред’явлення розрахункового документа (квитанції, товарного чека, касового чека РРО), збереження товарного вигляду товару, пломби, ярликів.

Якщо на дату пред’яв­лення вимоги аналогічного товару немає, покупець має право придбати інший товар із наявного асортименту з відповідним перерахунком його вартості, здійснити обмін при першому надходженні відповідного товару або розірвати договір.

Не всі товари належної якості підлягають обміну (поверненню). До таких товарів належать продовольчі товари, лікарські препарати, засоби, предмети сангігієни та деякі непродовольчі товари. Докладно ознайомитися з таким переліком товарів можна у постанові КМУ від 19.03.94 р. №172.

Якщо непродовольчий товар неналежної якості, то кінцевий споживач протягом гарантійного або інших термінів, зазначених на етикетці, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару;

3) відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на усунення недоліків.

За наявності істотних недоліків або у разі виявлення факту фальсифікації товару (що за потреби підтверджені висновками експертизи) споживач може:

1) вимагати заміни на такий же товар або товар іншої моделі;

2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар суми.

Вимога споживача про заміну товару виконується негайно. У разі необхідності перевірити якість товару вимогу виконують протягом 14-ти днів або за домовленістю сторін. За відсутності певного товару вимога підлягає задоволенню у 2-місячний термін від дня подання заяви від покупця.

У разі невиконання висунутої вимоги у зазначений термін споживач має право на свій вибір переглянути вимоги, вказані вище.

Покупець, який придбав непродовольчі товари, що вже були у користуванні і реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, має право пред’явити вимоги, зазначені вище, за згодою продавця.

У випадку якщо продовольчий товар виявився неякісним, споживач може вимагати від продавця замінити товар на якісний або повернути сплачені кошти, але в межах терміну придатності.

Вартість товару під час обміну

Незалежно від статусу покупця (юридичної або фізичної особи), у разі виявлення протягом встановленого законодавством, договором або гарантійним терміном недоліків товару, такий товар за бажанням покупця підлягає обміну. Своєю чергою, продавець зобов’язаний прийняти бракований товар і здійснити його обмін на аналогічний належної якості або на товар іншої моделі. Саме від того, на який товар здійснюється обмін, залежатиме, чи потрібно робити перерахунок вартості.

При заміні неякісного товару на аналогічний перерахунок вартості не здійснюється. Це підтверджується п. 1.7 Порядку №203. Цілком логічно, що при обміні бракованого товару на аналогічний рівноцінний товар належної якості, на який з часом змінилася ціна, це не матиме жодного значення, адже покупець отримує таку саму річ.

А от при заміні неякісного товару на товар іншої моделі перерахунок вартості проводиться на дату обміну. Якщо обмін здійснюється на дорожчий товар, покупцю слід сплатити різницю в цінах. У разі заміни на дешевший товар продавець повинен відшкодувати різницю вартості товарів. Згідно з п. 2 ст. 710 ЦКУ, «у разі заміни товару неналежної якості на аналогічний, але інший за розміром, фасоном, сортом тощо товар належної якості відшкодуванню підлягає різниця між ціною заміненого товару і ціною товару належної якості, що діють на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару».

Повернення коштів, сплачених за товар

Якщо здійснити заміну товару не вийде і покупець вимагатиме розірвати договір (повернути кошти), то продавець зобов’язаний це зробити. Відповідно:

1) у разі зростання ціни на товар розрахунок проводитиметься виходячи з вартості на дату пред’явлення вимоги;

2) у разі зниження вартості товару — виходячи з дати придбання. Трапляються випадки, коли продавець не виконує таку вимогу (звісно, працювати собі у збиток ніхто не хоче), а покупець, не знаючи законів, не може себе захистити.

Якщо кошти повертаються кінцевому споживачу (незалежно від якості товару), повернення відбувається у день розірвання договору. Іноді буває, що у касі підприємства бракує коштів для повернення. У такому випадку за домовленістю сторін повернення здійснюється в інший день, але не пізніше семи днів. Строки діють лише для покупців — фізичних осіб. Щодо юридичних осіб або приватних підприємців законодавство не встановлює строків (строк позовної давності не береться до уваги).

Документальне оформлення повернення

Порядком №203 та Правилами роздрібної торгівлі передбачено перелік документів, які складаються під час повернення неякісного товару. Порядок повернення якісного товару законодавством не встановлений, тому, на наш погляд, слід виконувати аналогічні дії, вказані нижче.

1. Покупець подає заяву (у двох примірниках) довільної форми про повернення коштів (див. зразок 1 на с. 74). Разом із заявою подається розрахунковий документ, що підтверджує факт придбання товару. Для товарів, на які встановлено гарантійний термін, — технічний паспорт або інший документ, що його замінює. Один примірник заяви повертається покупцеві з відміткою про дату приймання, дані працівника (прізвище, посада), який прийняв заяву.

2. На підставі зазначених документів складається акт про повернення товару (коштів) або накладна (див. зразок 2 на с. 74), в яких зазначаються:

— дані покупця або юридичні реквізити підприємства, що повертає товар;

— відомості про повернений товар;

— сума, яку слід повернути покупцеві.

Акт підписується уповноваженою особою — СПД. На підставі цих документів складається ВКО, в якому зазначається сума до повернення. Якщо кошти повертаються у безготівковій формі, то складається платіжне доручення.

Увага! Якщо сума повернення в готівковій формі перевищує 100,00 грн, то матеріально відповідальна особа повинна скласти акт про видачу коштів¹. В акті необхідно зазначити:

¹ Пункт 4.8 Порядку реєстрації РРО та п. 9.4 Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК.

— дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар;

— відомості про товар;

— суму виданих коштів;

— номер, дату і час видачі розрахункового документа, що підтверджує купівлю товару.

Зауважимо, що складання такого документа передбачене Порядком №203 та Правилами роздрібної торгівлі, тому для уникнення подвійного складання документів пропонуємо складати накладну на повернення товару та акт про видачу коштів.

Акт про видачу коштів слід передати до бухгалтерії підприємства та зберігати протягом трьох років.

Відповідно до норм Закону про РРО до розрахункової операції належить не лише приймання готівкових коштів від покупців, а також їх видача за повернутий товар. Згідно зі ст. 3 цього Закону, продавець зобов’язаний видати покупцеві, який повертає товар, розрахунковий документ (касовий чек, товарний чек, розрахункову квитанцію) на повну суму здійсненої операції. За невиконання цієї норми підприємству загрожує штраф відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО (у 5-кратному розмірі суми операції).

При застосуванні РРО продавець повинен здійснити видачу готівки, реєструючи від’ємну суму в РРО (ф. №ФКЧ-2), а якщо це неможливо (залежно від функціональних можливостей касового апарата), то здійснити операцію «службова видача».

При роботі з використанням РК (ф. № РК-1) покупцю видається корінець розрахункової квитанції із зазначеною сумою зі знаком «-».

Суми виданих коштів відображаються у КОРО у графі 8 «Видано при поверненні товару».

Податковий облік

Податок на прибуток

Відповідно до ст. 5.10 Закону про прибуток під час повернення товару продавець сторнує раніше відображені ВД. Такі дії показуються у рядку 02.1 зі знаком «-» декларації з прибутку у звітному періоді, в якому здійснювалася така операція. Законодавством не передбачено, на яку дату здійснювати коригування, якщо отримання товару та повернення коштів відбуваються у різних періодах.

На наш погляд, таке коригування доцільно провести, коли подія фактично анулюється, тобто здійснено повернення коштів продавцем та отримання товарів від покупця.

Повернений товар братиме участь у розрахунку приросту (убутку) за п. 5.9 Закону про прибуток. У ситуації, коли повертається бракований товар, продавець такого товару відображає ці запаси у графі 4 додатка К1/1 декларації. Чому? Бо колись такі запаси були включені до складу ВВ підприємства, тепер вони зіпсовані, і з ВВ такі суми мають бути виключені. Саме це відбувається, якщо такі запаси відобразити у графі 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності підприємства» додатка К1/1 декларації з прибутку.

Своєю чергою, покупець — юридична особа на загальній системі оподаткування сторнує раніше відображені ВВ (рядок 05.1 декларації з прибутку).

У ситуації, коли здійснюється заміна неякісного товару на дорожчий, продавцю слід здійснити сторнування ВД на вартість товару, що повертається, і відобразити ВД на вартість товару, що відвантажується.

Заміна неякісного товару на аналогічний здійснюється без перерахунку вартості. Навіть якщо на дату заміни ціна на такий товар вже є іншою, відповідно до пп. 1.20.1 Закону про прибуток така ціна вважається звичайною.

ПДВ

Відповідно до загальних норм п. 4.5 Закону про ПДВ, у випадках повернення товарів суми ПЗ постачальника та суми ПК покупця підлягають відповідному коригуванню. Згідно з Порядком №165 підприємство-продавець виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Аналогічно здійснюється коригування ПЗ продавця, якщо покупець товару на дату повернення не є платником ПДВ.

А от стосовно коригування ПЗ постачальника, якщо на дату придбання покупець не був платником ПДВ, слід виконувати умови пп. 4.5.3 Закону про ПДВ. Коригування ПЗ постачальника дозволяється за умови:

1) повернення покупцю повної грошової компенсації за товар, що повертається;

2) при перегляді цін, пов’язаних із гарантійними замінами товарів.

У ситуації, коли на дату повернення товарів сума оплати за них зараховується в рахунок оплати іншого товару, ці кошти набувають статусу передоплати за майбутню поставку іншого товару. Продавець, який отримує товар, повинен скласти:

1) розрахунок коригування, в якому відобразити дані зі знаком «-»;

2) окрему податкову накладну на інші товари.

У декларації з ПДВ постачальник відображає такі дані зі знаком «-» у рядку 8.3, покупець товару — у рядку 16.2 (з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації).

Податок з доходів

Якщо повернення здійснюється як гарантійна заміна або надана грошова компенсація за повернений товар, але не вища від ціни придбання, то з метою оподаткування такі операції не підпадають під дію пп. 4.3.12 Закону про доходи, тобто не є об’єктом обкладення цим податком. Якщо ж грошова компенсація перевищує ціну придбаного товару, то з перевищення утримується податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15%. На суму утриманого податку зменшується сума, що підлягає виплаті покупцеві.

Такі операції відображаються в податковому розрахунку ф. №1ДФ:

1) за ознакою доходу «31»(неоподатковуваний дохід);

2) за ознакою доходу «14» (в оподатковуваній частині).

Приклад 1 ПП «Хайтек» придбало у підприємства «Стиль» фактурне обладнання для виробництва шпалер (обидва підприємства — платники ПДВ на загальній системі оподаткування. Ціна на дату повернення не змінилася).

Гарантійний строк обладнання зазначений у паспорті. Договірна ціна верстата — 12000,00 грн, у т.ч. ПДВ. У роботі обладнання виявлені істотні недоліки. Покупець подає заяву про повернення коштів. Відповідно до вимог п. 2 Порядку №203 на підставі заяви, акта продавець повертає вартість обладнання, обумовлену договором.

Операція відбулася в одному звітному періоді (див. таблицю 1 на с. 75).

Приклад 2

До магазину роздрібної торгівлі звернувся споживач з вимогою повернути йому кошти за неякісний продовольчий товар (у межах строку придатності).

Вартість продовольчого товару на дату придбання становила 22,80 грн, у т.ч. ПДВ, а на момент повернення ціна змінилася і становить 24,00 грн.

Відповідно до п. 8 ст. 8 Закону про права споживачів продавець зобов’язаний повернути споживачеві сплачені кошти за продовольчий товар. У разі зростання ціни на товар розрахунки проводяться на дату пред’явлення вимоги. У наведеному прикладі ця сума становить 24,00 грн.

На підставі заяви, розрахункового документа (касового чека) продавець складає акт на повернення товару (накладну) та видає покупцеві касовий чек на всю суму повернення.

Товар оприбутковується за ціною, зазначеною у поворотній накладній, — 22,80 грн.

Наприкінці місяця після розрахунку середнього відсотка торгових націнок слід відкоригувати дані на рахунках 902 та 285 (див. таблицю 2 на с. 76).

Таблиця 1

Таблиця 2

Нормативна база

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.

Закон про захист прав споживачів — Закон України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів».

Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Закон про прибуток — Закон України від 22.05.97 р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Закон про ПДВ — Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Закон про доходи — Закон України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».

Порядок №203 — Порядок обліку бракованих товарів, повернених покупцями, у разі здійснення гарантійних замін товарів, а також обліку покупців, що отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування), затверджений наказом ДПА від 27.06.97 р. №203.

Постанова КМУ №172 — Постанова КМУ від 19.03.94 р. «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Порядок №165 — Порядок затвердження форми податкової накладної та порядок її заповнення, затверджений наказом ДПА від 30.05.97 р. №165.

Правила роздрібної торгівлі — Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.03. 2004 р. №98.

Олена ВОДОП’ЯНОВА, «Дебет-Кредит»

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

Найважливіше у вересні
Життя :: Бухгалтерський облік
Тоді як підприємства докладають зусиль щодо оптимізації оподаткування, ДПАУ прагне поліпшити показники сплати податків до бюджету і розвиває свої погляди за конкретними напрямами. А оскільки цьому сприяють податкові надходження від найбільш поширених...

В рубриці:

Загальновиробничі витрати: Організація обліку
№ 43 (27.10.2008) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Важливою частиною обліку є розподіл непрямих (накладних) витрат. Відомо, що від організації їх обліку, побудови системи калькулювання, обрання методів і способів віднесення накладних витрат до собівартості виробленої продукції залежить прийняття багатьох ...

Участь у виставках
№ 42 (20.10.2008) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Багато підприємств беруть активну участь у вітчизняних та міжнародних виставках. Розглянемо бухгалтерський та податковий облік цих заходів....