Мін’юст у листі від 15.08.2007 р. №20-9-7599 висловив свою позицію щодо деяких питань обкладення єдиним податком та стосовно податкових пільг у СЕЗ і на територіях пріоритетного розвитку. Докладніше про це та наш коментар читайте нижче.
Мін’юст роз’яснив
1. Указом №727/981 запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку і звітності щодо операцій з продажу (реалізації) товарів (робіт, послуг), але не встановлено відмінний від загального порядок придбання товарів (робіт, послуг) як на території України, так і за її межами.
У зв’язку з цим оподаткування товарів, що придбаваються СПД, які перейшли на спрощену систему оподаткування (незалежно від того, зареєстрований такий суб’єкт як платник ПДВ чи ні), на території України, а також тих, які ввозяться з-за меж митної території України, здійснюється в загальному порядку, встановленому для всіх госпсуб’єктів Законом про ПДВ.
2. У разі порушення суб’єктом малого підприємництва — фізособою вимог Указу №727/98, зокрема щодо граничної чисельності осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах протягом року, та обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за рік, отримані ним доходи (виручка) оподатковуються у порядку, встановленому розділом IV Декрету №13-922, який діє у частині оподаткування доходів фізосіб від заняття підприємницькою діяльністю.
3. З дня набрання чинності Законом №25053, а саме з 31 березня 2005 року, оподаткування СПД, які реалізують інвестиційні проекти у спеціальних (вільних) економічних зонах (далі — СЕЗ) та на територіях пріоритетного розвитку, здійснюється на загальних підставах, визначених відповідними законами України з питань оподаткування.
1 Указ Президента України від 03.07.98 р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
2 Декрет КМУ від 26.12.92 р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян».
3 Закон України від 25.03.2005 р. №2505-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік».
Наш коментар
У відповідній послідовності висловимо свої міркування.
1. Цілком згодні з позицією Мін’юсту. Справді, не бути платником ПДВ на підставі Указу №727/98 — означає те, що госпсуб’єкт не є податковим агентом з цього податку, тобто має право реалізовувати товари (роботи, послуги) без ПДВ. Але це зовсім не означає, що він не зобов’язаний сплачувати ПДВ, закладений у ціні товарів (робіт, послуг), які він придбаває в інших госпсуб’єктів.
2. Уточнимо, що порядок оподаткування, встановлений розділом IV Декрету №13-92, застосовуватиметься щодо доходів, отриманих з наступного кварталу, з якого платник податків перейде на загальну систему оподаткування. А до закінчення кварталу, в якому відбулося порушення умов Указу №727/98, доходи вважатимуться обкладеними за єдиним податком. Такий підхід утвердився уже давно (див., наприклад, лист ДПАУ від 15.06.2001 р. №7953/7/17-0517), і не хочеться думати, що Мін’юст бажає його змінити.
3. День набрання чинності Законом №2505 має принципове значення. Адже від цього залежить, з якого кварталу (І чи ІІ) платники податків будуть позбавлені податкових пільг.
Відповідно до пп. 4 п. 13 ст. 103 розділу VІ та п. 2 розділу ІІ Закону №2505 норми цього Закону щодо оподаткування прибутку підприємств поширювалися на результати фінансово-господарської діяльності платників податків за наслідками того податкового періоду, на який припадала дата набрання ним чинності. Водночас згідно з п. 1 Прикінцевих положень Закон набирає чинності з дня опублікування.
Вперше Закон №2505 оприлюднив «Урядовий кур’єр» 31.03.2005 р., тобто у І кварталі зазначеного року. Мінфін, Вищий господарський суд, ДПАУ та Мін’юст листами відповідно від 22.04.2005 р. №31-17120-05-18/7368, від 12.05.2005 р. №01-8/783, від 04.05.2005 р. №8576/7/15-1216 та від 26.04.2005 р. №20-9-4211 оперативно повідомили, що Закон №2505 у зв’язку з цим набрав чинності цього ж числа.
Проте відомі судові прецеденти, коли суд визнав обгрунтованими докази платника податків про те, що Закон №2505 чинний не з 31.03.2005 р., а з 01.04.2005 р., і що у зв’язку з цим його положення мають застосовуватися до подій починаючи з ІІ кв. 2005 р. Обгрунтування зводилось до такого: відповідно до Указу Президента України від 30.12.97 р. №1396/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» нормативний акт не може набрати чинності раніше включення його до Єдиного державного реєстру нормативних актів із зазначенням присвоєного йому реєстраційного коду. А Закон №2505 було включено до цього реєстру саме 01.04.2005 р. Виходячи з цього суд визнав, що підприємство правомірно скористалося у І кв. 2005 р. податковими пільгами, встановленими ст. 4 Закону №9911.
Крім того, варто звернути увагу і на судове рішення, прийняте ВАСУ 28.02.2007 р. Предметом спору була вимога щодо повернення зайво сплачених сум ввізного мита та ПДВ підприємством, яке здійснювало інвестиційну діяльність у СЕЗ «Донецьк» та ввозило товар у межах реалізації інвестиційного проекту.
Так, ВАСУ у своїй постанові зазначив, що Закон №2505 не може бути застосований до таких правовідносин, аргументуючи це тим, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції система оподаткування встановлюється виключно законами України. Ставки, механізм справляння податків, зборів та пільги щодо оподаткування також можуть встановлюватися або змінюватися тільки законами щодо оподаткування. Водночас публічний порядок у державі має бути стабільним та гарантованим державою. Таким чином, госпсуб’єкт СЕЗ має право на захист своїх майнових та немайнових інтересів, гарантованих державою в галузі інвестиційної діяльності. А отже, має право користуватися пільгами, передбаченими Законом України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» (в редакції до набрання чинності Законом №2505), оскільки положення цього Закону діяли на момент внесення інвестицій та реалізації інвестиційного проекту.
ВАСУ також нагадав, що суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст кожного закону чи іншого нормативно-правового акта на основі Конституції та в усіх необхідних випадках застосовувати її положення як акт прямої дії. Якщо ж при розгляді справи буде встановлено, що нормативний акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить закону, то суд зобов’язаний застосувати закон, що регулює відповідні правовідносини.
1 Закон України від 16.07.99 р. №991-XIV «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків».
Тягар доказування у спорах з органами ДПС Суть справи :: Податковий облік Платники податків переважно не поспішають передавати спори з органами ДПС на розгляд суду, а намагаються обстоювати свої інтереси шляхом адміністративного оскарження рішень податківців або ж дійти компромісу іншим шляхом. Причина нерідко тривіальна:...
Реєструємося платником ПДВ... № 46 (17.11.2008) :: Суть справи :: Податковий облік Нещодавно ДПАУ наказом від 01.09.2008 р. №560 внесла зміни до Порядку реєстрації платником ПДВ. В листі від 29.10.2008 р. №22161/7/16-1417 головний податковий орган надав нові роз’яснення щодо цих змін. Про основні їх аспекти читайте у цій статті....
