ДПАУ у листі від 13.08.2007 р. №4005/г/17-0715 (див. с. 61) роз′яснила: якщо фізособа-«єдиноподатник» у період перебування на спрощеній системі допускає перевищення встановленого ліміту (500 тис. грн) виручки від реалізації, то сума такого перевищення обкладатиметься ПДФО за ставкою 15%. Це зовсім несподівана позиція ДПАУ, а тим більше з огляду на те, що раніше вона дотримувалася протилежної думки. Докладніше про це читайте у коментарі нижче.
На детальний аналіз вищезазначеного питання нас наштовхує серйозність намірів ДПАУ (цей лист уже розмістили на сайті обласних податкових адміністрацій). У своєму новому підході ДПАУ заручилася підтримкою Мін’юсту, який оприлюднив аналогічну позицію1.
Хоча у своїх листах2 (практично протягом усього часу дії Указу №746) ДПАУ неодноразово зазначала, що в разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування положення Декрету застосовуватимуться тільки до доходів, отриманих починаючи з наступного звітного періоду. До кінця ж поточного періоду, у якому відбулося порушення, доходи вважаються оподатковуваними за єдиним податком.
1 Див. лист Мін′юсту від 15.08.2007 р. №20-9-7599 у «ДК» №41/2007 на с. 69 та наш коментар на с. 26.
2 Див. листи від 15.06.2001 р. №7953/7/17-0517, від 18.06.2003 р. №348/2/17-0510, від 04.11.2004 р. №21435/7/17-3117, від 14.01.2005 р. №323/6/17-3116, від 29.07.2005 р. №6479/Х/17-3115.
Відповідно до ст. 13 розділу IV Декрету оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між ВД (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними у додатку 6 до Інструкції №12.
«Єдиноподатник» повинен після закінчення звітного кварталу, у якому відбулося порушення умов, у 40-денний термін подати до податкового органу декларацію про отримані доходи за цей квартал. У декларації слід відобразити суму доходу, що перевищила 500 тис. грн, а також витрати, безпосередньо пов’язані з її отриманням. Якщо ж облік витрат не проводився, то можна просити податковий орган вирахувати витрати з доходу за встановленими нормами (залежно від виду діяльності).
Сума перевищення оподатковуватиметься шляхом віднімання від доходу зазначених витрат та застосуванням ставки 15% ПДФО до одержаної різниці. Конкретну суму податку платник у Декларації не розраховує. Суму податку розраховує податковий орган на підставі поданої декларації. Сума до сплати повідомляється платникові податків шляхом надсилання податкового повідомлення, у якому вказуються також граничні строки сплати податку.
Приклад Платник єдиного податку Петренко А. О., який займається торговельною діяльністю, у IV кв. перевищив межу виручки від реалізації (одержав 650 тис. грн). Розрахуємо податок з перевищення у розмірі 150 тис. грн (припустімо, що облік витрат не проводився і платник звернувся до податкового органу із заявою про вирахування їх за нормами). Згідно з додатком 6 до Інструкції №12 норми витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів приватних підприємців від «інших видів діяльності, включаючи торговельну», становлять 25% від доходу. Тому розмір податку становитиме: (150 тис. грн - (150 тис. грн х 25%)) х 15% = 16875,00 грн.
Аргументи проти
Умова щодо можливості застосування спрощеної системи оподаткування СПД-фізособами, розмір виручки яких від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тис. грн, міститься в ст. 1 Указу №746.
Так, єдиним наслідком перевищення 500-тисячного обмеження щодо виручки є перехід приватного підприємця на звичайну (загальну) систему оподаткування з наступного кварталу (з кварталу, наступного за тим, в якому було перевищено граничний розмір виручки). Інших наслідків невиконання умови ст. 1 Указу №746 чинним законодавством не передбачено.
З Указу №746 випливає, що приватний підприємець — «єдиноподатник», розмір виручки якого в будь-якому кварталі перевищив 500 тис. грн, допрацьовує до кінця цього кварталу за ЄП і лише з початку наступного кварталу повертається на звичайну (загальну) систему оподаткування (здає до податкового органу Свідоцтво про сплату єдиного податку).
Відповідно, до закінчення кварталу, в якому перевищено 500-тисячне обмеження щодо виручки, підприємець залишається платником ЄП, а отже, його доходи (у т. ч. й доходи понад 500 тис. грн) за цей квартал обкладаються ЄП.
Відповідно до ст. 6 Указу №746 усі фізособи-«єдиноподатники» не є платниками ПДФО з доходів, отриманих від підприємницької діяльності, зазначеної у Свідоцтві платника єдиного податку. Отже, ці доходи не можуть оподатковуватися згідно з розділом IV Декрету, який визначає порядок оподаткування доходів підприємців, що перебувають на загальній системі оподаткування. При цьому в Указі №746 не зазначено, що «єдиноподатник» не є платником ПДФО виключно в межах 500 тис. виручки.
Водночас відповідно до ст. 2 цього Указу доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається ЄП, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу такого платника податків.
Таким чином, виручка понад 500 тис. грн, отримана в період перебування підприємця на ЄП, не обкладається ПДФО. Цим податком обкладатимуться лише ті доходи, дата отримання яких припадатиме на період, коли підприємець працюватиме за звичайною системою оподаткування, тобто доходи, отримані після повернення на звичайну систему оподаткування.
Твердження податківців, що єдиним податком може обкладатися лише виручка в межах 500 тис. грн, не відповідає вимогам законодавства.
Ще одним аргументом на користь «єдиноподатників» є й те, що згідно з п. 5 Постанови №507 на платника ЄП (у частині доходів від здійснення підприємницької діяльності, яка здійснюється згідно з Указом №746) не поширюються вимоги розділу IV Декрету. Саме в цьому розділі Декрету міститься вимога подавати декларацію про доходи. Отже, підприємець-«єдиноподатник» за періоди перебування на спрощеній системі оподаткування декларацію про доходи подавати не повинен.
Таким чином, твердження ДПАУ, що доходи понад 500 тис. грн уже не є доходами від діяльності за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, не відповідає вимогам законодавства.
Санкції за неподання декларації
Якщо за період, у якому відбулося перевищення, декларацію не подавати, то наскільки серйозними можуть бути санкції?
Про суму перевищення податковий орган може дізнатися з різних джерел, основним з яких буде розрахунок платника ЄП.
При неподанні декларації до платника податків на підставі Закону №2181 можуть застосовуватися такі санкції:
1) 10 н. м. д. г. (170 грн) за кожне неподання або затримку (пп. 17.1.1);
2) 10% суми ПЗ за кожен повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50% від суми нарахованого ПЗ та не менше 10 н. м. д. г. (пп. 17.1.2).
Податкова міліція може порушити справу за ст. 212 ККУ (ухилення від оподаткування).
Суму штрафних санкцій разом з донарахованою сумою податку податковий орган доводить до відома платника податків шляхом надсилання податкового повідомлення. Узгоджену суму ПЗ платник податків повинен сплатити відповідно до Закону №2181. Інакше платникові буде нараховано штраф згідно з пп. 17.1.7 Закону №2181 та пеня згідно зі ст. 16 цього Закону.
Приклад 2 (продовження попереднього)
Виручка Петренка А. О. перевищила межу у IV кв. і становила 650 тис. грн (перевищення 150 тис. грн). Декларація має бути подана до 11 лютого наступного року. Податковий орган складає податкове повідомлення, наприклад, у травні.
Сума штрафних санкцій становитиме: 170 грн згідно з пп. 17.1.1 Закону №2181 і 6750 грн згідно з пп. 17.1.2 Закону №2181 (10% х 16875,00 х 4 міс. затримки = 6750,00 грн).
Таким чином, усього до сплати буде 23625,00 грн (16875,00 грн податку + 6750,00 грн санкцій).
Як діяти?
Звичайно, краще не ризикувати і не допускати перевищення. Однак за наявності перевищення можливі два варіанти відстоювання своїх прав:
1) ігнорувати нову позицію ДПАУ, опираючись на вищезазначені аргументи. Тобто, як і раніше, просто подати звіт платника єдиного податку, а декларацію не подавати. У разі одержання податкового повідомлення (включатиме не лише суму податку, а й штрафні санкції) — оскаржувати його в адміністративному або судовому порядку;
2) подати декларацію, але зазначити, що доходи (сума перевищення) отримано в період дії свідоцтва платника ЄП. У такому разі, якщо податкове повідомлення надійде, то вже без санкцій. Крім того, немає підстав для порушення кримінальної справи, оскільки немає умислу. У разі одержання податкового повідомлення — оскаржувати його в адміністративному або судовому порядку.
Чому фізособи? А юрособи?
Позиція ДПАУ змінилася стосовно фізосіб-«єдиноподатників». Чи може аналогічно змінитися вона і щодо юросіб? Адже для них також є ліміт виручки (1 млн грн і щодо працівників — 50), який теж нерідко порушується.
Вважаємо, що цього не станеться. Адже фізосіб податківці зачепили через те, що при збільшенні об’єму виручки понад встановлену межу ставка податку у них не збільшується (вона фіксована і не залежить від виручки). Тобто сума перевищення залишається неоподатковуваною (як видно з листа, на думку ДПАУ, єдиним податком обкладається виручка в межах 500 тис. грн), а тому держава з неї нічого немає.
Для юросіб принцип оподаткування інший. Вони сплачують ЄП за ставками 6% або 10% від виручки. Тобто з суми перевищення держава все-таки щось отримує.
Які обмеження по обсягу виручки для «єдиноподатників» встановлює Указ №746
Установити, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб’єктів малого підприємництва:
фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
<...> У разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Ст. 1, 5 Указу №746
Нормативна база
Указ №746 — Указ Президента України від 28.06.99 р. №746/99 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
Декрет — Декрет КМУ від 26.12.92 р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян».
Постанова №507 — Постанова КМУ від 16.03.2000 р. №507 «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. №727».
Інструкція №12 — Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом Головної ДПІ від 21.04.93 р. №12.
Забудова на чужій земельній ділянці Суть справи :: Податковий облік Щоб почати будівництво, не обов’язково придбавати земельну ділянку у власність. Розглянемо юридичні аспекти та оподаткування будівництва об’єктів на продаж на чужій земельній ділянці. Юридичний аспект Земля в Україні може перебувати у приватній,...
Реєструємося платником ПДВ... № 46 (17.11.2008) :: Суть справи :: Податковий облік Нещодавно ДПАУ наказом від 01.09.2008 р. №560 внесла зміни до Порядку реєстрації платником ПДВ. В листі від 29.10.2008 р. №22161/7/16-1417 головний податковий орган надав нові роз’яснення щодо цих змін. Про основні їх аспекти читайте у цій статті....
