Позиція ТзОВ. ТзОВ здійснює інвестиційну діяльність у СЕЗ «Донецьк» і користується податковими, митними й іншими пільгами, встановленими для неї законодавством. Іноземна інвестиція у статутному фонді становить 67%. При митному оформленні продукції у рамках реалізації інвестиційного проекту ТзОВ на розрахунковий рахунок Донбаської регіональної митниці сплатила ввізне мито і ПДВ на загальних підставах, що суперечить положенням ч. 2 ст. 14 Закону України від 24.12.98 р. №356-XIV «Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області».
Позиція митниці. Регіональна митниця не згодна з позицією ТзОВ. З прийняттям у 2005 році Закону №2505 втратили чинність закони, які вносили зміни до законів з питань оподаткування у зв’язку зі створенням СЕЗ, територій пріоритетного розвитку (ТПР), спеціальних режимів інвестиційної діяльності (СРІД) тощо. Наприклад, статтею 7 розділу 3 Закону №2505 встановлено, що із Закону про прибуток виключено абзаци 2 — 17 пп. 22.5, що встановлювали для суб’єктів різних СЕЗ звільнення від податку на прибуток або певний пільговий режим. Тож митниця вважає, що при митному оформленні товару ТзОВ не мало права на податкові пільги.
Рішення суду. Наведемо основні висновки, яких дійшов суд при розгляді спору:
1. Радою з питань СЕЗ у Донецькій області видано ТзОВ свідоцтво про схвалення інвестиційного проекту, що стало правовою підставою для укладення контракту між ТзОВ і органом виконавчої влади. Пунктом 1.2 контракту передбачається, що під час реалізації інвестиційного проекту інвестору надаються пільги у разі ввезення товарів, сировини зі сплаті мита і ПДВ.
2. Стаття 1 Закону №356 є чинною і не зазнала змін з прийняттям Закону №2505.
3. Оскільки контракт між позивачем та органом виконавчої влади був укладений до набрання чинності Законом №2505, а також постачання товару відбулося до набрання ним законної сили, митне оформлення товару мало проводитися згідно з його нормами, бо положення цього Закону діяли на момент внесення інвестицій та реалізації інвестиційного проекту.
4. Якщо надалі законодавство змінюватиме гарантії захисту іноземних інвестицій, то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій (ст. 8 Закону України «Про режим іноземного інвестування»).
5. До цих правовідносин не можуть бути застосовані положення Закону №2505, оскільки ставки, механізм стягнення податків і зборів та пільги з оподаткування можуть встановлюватися або змінюватися виключно законами про оподаткування.
Від редакції. Мін’юст у листі від 15.08.2007 р. №20-9-7599 (див. «ДК» №41/2007, с 69) зазначає, що Законом №2505 внесено зміни до законів про СЕЗ та ТПР, згідно з якими, зокрема:
— скасовано податкові пільги, режим спеціальної митної зони для суб’єктів СЕЗ та ТПР, що реалізують інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку;
— виключено норму щодо державних гарантій стабільності правового режиму функціонування відповідних СЕЗ та ТПР, які були встановлені відповідними законами на весь термін, визначений цими законами.
Отже, на думку Мін’юсту, з дня набрання чинності Законом №2505, а саме з 31.03.2005 р., оподаткування таких госпсуб’єктів здійснюється на загальних підставах.
Проте ВАСУ з посиланням на державні гарантії захисту іноземних інвестицій у разі зміни законодавства (ст. 8 Закону України «Про режим іноземного інвестування») вказує на те, що публічний порядок у державі має бути стабільний і гарантований державою. А отже, податкові пільги можуть бути застосовані суб’єктами СЕЗ та ТПР, що реалізують інвестиційні проекти, до 2015 року.
