Розглянемо специфічні «виробничі»1 види премій, які виплачують торговельні підприємства своїм працівникам (продавцям) — особливості їх нарахування, обліку та оподаткування. Причому зауважимо, що на практиці преміями називають не лише власне премії, а й різноманітні процентні та комісійні винагороди. Тому й ми не будемо відходити від усталеної практики, а подібні винагороди умовно віднесемо до наших специфічних «виробничих» премій.2
Поняття премії
Насамперед з’ясуймо поняття «премія».
У Великому тлумачному словнику сучасної української мови3 наведено кілька значень слова «премія». Нас цікавлять, наприклад, такі:
1) нагорода за успіхи чи заслуги у певній галузі діяльності, за досягнення кращих наслідків у чому-небудь;
2) грошове чи матеріальне заохочення за успішну трудову діяльність; грошова винагорода за перевиконання виробничих норм, зниження собівартості продукції тощо як додаток до заробітної плати; додаткова оплата того, що зроблено понад план.
1 Під виробничими мають на увазі премії, які виплачують залежно від конкретних результатів роботи (підвищення виробітку, зниження собівартості виготовлення продукції тощо). Хоча термін «виробничі», на перший погляд, не зовсім коректно застосовувати до торговельних підприємств. Тому ми взяли їх у лапки.
2 Див. також «ДК» №11/2007.
3 Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. — С. 921.
У Рекомендаціях №23 міститься таке визначення: «Премія — основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством».
Тобто премія — це додаткова винагорода за відповідні успіхи понад основну зарплату.
Для того щоб зафіксувати «успіх», потрібна якась база для порівняння, наприклад плановий або нормативний показник, скажімо, товарооборот. Якщо цей показник перевищують, можна говорити про успіх і, як наслідок, — про підстави для преміювання.
Премії, пов’язані з виконанням виробничих
завдань та функцій, належать до фонду додаткової заробітної плати (п. 2.2 Інструкції №5). Серед них — премії та винагороди, що мають систематичний характер (пп. 2.2.2 Інструкції №5).
Окремим видом наших преміальних «виробничих» виплат є процентні та комісійні винагороди. Вони не є преміями у класичному розумінні цього поняття, тому що виплачуються не за успіхи (див. вище), а як своєрідний додаток до зарплати, так званий її відрядний елемент. Але оскільки як ці винагороди, так і класичні премії застосовують з єдиною метою — стимулювати працівників краще працювати для отримання вищого доходу підприємством, — їх умовно на практиці називають також преміями.
Якщо процентні та комісійні винагороди виплачуються додатково до тарифної ставки (окладу, посадового окладу), їх відносять до фонду додаткової зарплати (пп. 2.2.3 Інструкції №5).
Проте ці винагороди можуть бути також основною зарплатою, різновидом відрядної системи. Тоді вони нараховуються залежно від обсягу доходів (виручки) (пп. 2.1.2 Інструкції №5). При цьому оклад працівнику не встановлюється. Щоправда, розмір винагороди не повинен бути меншим за мінімальну зарплату (ст. 2, ст. 95 КЗпП). Тобто якщо працівник відпрацював місячну норму робочого часу (в торгівлі, як правило, — годин), а розмір комісійних становить суму, меншу за мінімальну зарплату, підприємство зобов’язане буде виплатити працівнику мінімальний розмір зарплати1.
Види «виробничих» премій у торгівлі
Кожне підприємство самостійно встановлює форми та системи оплати праці, розцінки, порядок виплати доплат, премій тощо у колективному договорі, а якщо колективний договір не укладено, — погоджує ці питання з профспілковим чи іншим представницьким органом трудового колективу (ст. 97 КЗпП). Тобто визначених нормативним документом видів «виробничих» премій у торгівлі (як і в організаціях інших сфер діяльності) немає. Встановлення таких премій у себе — виключно прерогатива кожного підприємства.
Особливості застосування вибраної системи обумовлюються на підприємстві Положенням про преміювання (процентні, комісійні та інші виплати), або Положенням про оплату праці, які оформляють у вигляді додатка до колективного договору. Або ж такі особливості записують безпосередньо у тексті колективного договору.
Щомісячне документальне оформлення розрахунку «виробничих» премій на торговельних підприємствах здійснюється у порядку, визначеному відповідним Положенням. Здебільшого це затверджений керівником підприємства наказ про виплату премій. На підставі такого наказу бухгалтерія нараховує премії.
На практиці у торгівлі поширені п’ять видів «виробничих» премій.
1. «Оклад плюс відсоток від вартості реалізованого товару (без ПДВ)»
Крім окладу, який встановлюється у розмірі, не меншому ніж мінімальна заробітна плата, нараховується процентна винагорода від вартості реалізованого товару, без ПДВ. Оскільки на торговельних підприємствах продавці працюють здебільшого у складі бригад, процентна винагорода обчислюється на бригаду, а потім за вибраною системою розподілу розподіляється між членами бригади. Процентна винагорода може розподілятися:
1) пропорційно до робочих днів, відпрацьованих кожним із працівників;
2) пропорційно до окладів за відпрацьований час;
3) із застосуванням коефіцієнта трудової участі (КТУ) тощо.
Приклад 1 Процентна винагорода встановлена у розмірі 3% від виручки, без ПДВ.
Виручка за місяць без ПДВ становила 60000 грн.
Кількість робочих днів у місяці — 20.
Склад бригади — 3 особи, оклад яких 1500 грн, 1000 грн, 1000 грн відповідно, а відпрацьовано кожною особою у поточному місяці відповідно 20 р. д., 20 р. д. та 17 р. д.
Згідно із затвердженим на підприємстві Положенням про оплату праці процентна винагорода розподіляється пропорційно до робочих днів, відпрацьованих кожним із працівників.
За даними прикладу загальна сума процентної винагороди становить 1800 грн (60000 х 3%). А порядок її розподілу між членами бригади наведемо у таблиці 1.
2. «Оклад плюс відсоток прибутку, отриманого підприємством від продажу товарів»
Прибуток у цьому разі розраховують тільки від продажу товарів, а не всієї діяльності підприємства, тобто продажна ціна без ПДВ мінус ціна придбання без ПДВ. Отриманий таким чином прибуток перемножують на встановлений відсоток і отримують суму процентної винагороди, яка виплачується працівникам (продавцям). Розподіл між членами бригади здійснюється одним із методів, зазначених вище.
Приклад 2 Початкові умови прикладу 1.
Собівартість проданих товарів — 40000 грн.
Процентна винагорода встановлена у розмірі 10% від прибутку.
За даними прикладу 2 загальний розмір процентної винагороди становитиме 2000 грн (60000 - 40000) х 10%) і буде розподілений між членами бригади таким чином (див. додатково таблицю 1):
Петрова І. І. — 701,75 грн (2000 : 57 х 20);
Коган А. О. — 701,75 грн (2000 : 57 х 20);
Середа Т. П. — 596,50 грн (2000 : 57 х 17).
3. «Оклад плюс відрядна премія за перевиконання плану товарообігу»
На противагу наведеним вище варіантам це класичний різновид премії, тому що виплачується додаткова винагорода за відповідні успіхи (перевищення фактичних показників над запланованими). Розраховується вона таким чином.
Спершу визначається процент перевиконання та виконання плану товарообігу.
Приклад 3 Плановий товарообіг (без ПДВ) — 55000 грн.
Фактичний товарообіг (без ПДВ) — 60000 грн.
За даними прикладу 3 плановий товарообіг перевиконано на 9,09% (60000 - 55000) : 55000 х 100).
Тобто план товарообігу виконано на 109,09% (100 + 9,09).
Потім визначається:
1) розцінка за кожен відсоток виконання плану (сума місячних окладів (скажімо, у прикладі 1 підсумкова сума за графою 3 таблиці 1) ділиться на 100);
2) загальна сума місячної зарплати з урахуванням виконання плану товарообігу (розцінка перемножується на виконання плану товарообігу);
3) загальна сума премії (загальна сума місячної зарплата з урахуванням виконання плану товарообігу мінус оклад за відпрацьований час (скажімо, у прикладі 1 підсумкова сума за графою 4 таблиці 1).
Приклад 4 Початкові умови прикладів 1 та 3.
За даними прикладу 4 розцінка за кожен відсоток виконання плану становитиме 35 грн (3500 : 100), загальна сума місячної зарплати — 3818,15 грн (35 х 109,09), а загальна сума премії — 468,15 грн (3818,15 - 3350).
Наступний етап — розподіл премії між працівниками. У цьому разі розподіл здійснюється здебільшого пропорційно до окладів за відпрацьований час.
Приклад 5 Початкові умови прикладу 4.
За даними прикладу 5 премію розподілять таким чином:
Петрова І. І. — 209,62 грн (468,15 : 3350 х 1500);
Коган А. О. — 139,75 грн (468,15 : 3350 х 1000);
Середа Т. П. — 118,78 грн (468,15 : 3350 х 850).
4. «Оклад плюс прогресивна премія за перевиконання плану товарообігу»
Це також класичний різновид премії. Цю систему преміювання на практиці називають прогресивно-преміальною. Вона полягає у тому, що чим вищий відсоток перевиконання плану товарообігу, тим вищою є премія.
Приклад 6 Початкові умови прикладу 1.
Плановий товарообіг (без ПДВ) — 55000 грн.
Фактичний товарообіг (без ПДВ) — 64000 грн.
Затвердженим на підприємстві Положенням про преміювання встановлено, що при виконанні товарообігу (без ПДВ) від 100% до 105% премія становить 3% понадпланового виторгу, при перевиконанні плану від 105% до 110% — 5% понадпланового виторгу, понад 110% — 7% понадпланового виторгу.
Між членами бригади премія розподіляється пропорційно до окладів за відпрацьований час.
За даними прикладу 6 плановий товарообіг перевиконано на 16,36% (64000 - 55000) : 55 000 х 100). Тобто план товарообігу виконано на 116,36% (100 + 16,36).
Прогресивна премія становитиме:
у межах 5% перевиконання плану товарообігу — 82,50 грн (55000 х 1,05 = 57750; 57750 - 55000 = 2750; 2750 х 3% = 82,50);
у межах від 5% до 10% перевиконання плану товарообігу — 137,50 грн (55000 х 1,1 = 60500; 60500 - 57750 = 2750; 2750 х 5% = 137,50);
більше 10% перевиконання плану товарообігу — 245,00 грн (64000 - 60500 = 3500; 3500 х 7% = 245,00);
всього розмір премії становить 465,00 грн (82,50 + 137,50 + 245,00).
Між членами бригади премія розподілиться таким чином:
Петрова І. І. — 208,20 грн (465,00 : 3350 х 1500);
Коган А. О. — 138,81 грн (465,00 : 3350 х 1000);
Середа Т. П. — 117,99 грн (465,00 : 3350 х 850).
5. «Оклад плюс процентна премія за перевиконання плану товарообігу»
І це класичний вид премії. На відміну від попереднього, встановлюється єдиний процент премії за перевиконання плану товарообігу від суми перевищення (приробітку).
Приклад 7 Плановий товарообіг (без ПДВ) — 55000 грн.
Фактичний товарообіг (без ПДВ) — 64000 грн.
Затвердженим на підприємстві Положенням про преміювання встановлено 5% премії від суми перевищення фактичного товарообігу над плановим.
У цьому разі розмір премії становитиме 450 грн (64000 - 55000) х 5%). Розподілятиметься вона між членами бригади у порядку, описаному вище.
Крім наведених вище, підприємство торгівлі може встановлювати інші види «виробничих» премій. Багато корисної інформації з цього питання міститься у Рекомендаціях №23 та №44.
«Преміальні» оподаткування та бухоблік
Вище ми зазначали, що «виробничі» премії на торговельних підприємствах належать до фонду заробітної плати.
З цього випливають такі висновки:
1) «виробничі» премії обкладаються ПДФО у складі заробітної плати у загальновстановленому порядку. Це, передусім, означає, що премія буде враховуватися разом з іншою частиною зарплати при розрахунку граничної суми доходу для визначення можливості надання працівнику податкової соціальної пільги (пп. 6.5.1 Закону про доходи) та буде оподатковуватися у загальновстановленому «зарплатному» порядку за ставкою 15%;
2) на суму премії нараховуються та з цієї суми утримуються внески до Пенсійного фонду та всіх соцстрахівських фондів;
3) сума премії разом з нарахованою на неї сумою внесків, як один з елементів звичайної зарплати, включається до валових витрат згідно з пп. 5.6.1 та пп. 5.6.2 Закону про прибуток.
До речі, «виробничі» премії торговельних підприємств включають до розрахунку середньої заробітної плати як для розрахунку сум страхових виплат (у т. ч. для оплати листків тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах) (п. 7 Порядку №1266), так і для решти виплат (наприклад відпускних) (п. 3 Порядку №100).
Бухгалтерський облік премій також не містить жодних специфічних особливостей. Їх нарахування проводять за кредитом субрахунка 661 «Розрахунки по заробітній платі» в дебет рахунка 93 «Витрати на збут» (якщо преміюються продавці) чи рахунка 92 «Адміністративні витрати» (якщо преміюються адміністративні працівники). Хоча у нашій статті ці останні не розглядаємо.
Наостанку наведемо відображення «виробничих» премій продавцям у бухгалтерському та податковому обліку торговельного підприємства на умовах прикладу 1 (див. таблицю 2).
Таблиця 1
Розподіл процентної винагороди між працівниками за умовами прикладу 1
ПIБ працівника
Відпрацьовано р. д.
Оклад, грн
Оклад за відпрацьований час, грн (гр.2 : 20 х гр.3)
Процентна винагорода (1 800 : 57 х гр.2)
Всього місячна зарплата* (гр.4 + гр.5)
1
2
3
4
5
6
Петрова I. I.
20
1500
1500
631,58
2132
Коган А. О.
20
1000
1000
631,58
1632
Середа Т. П.
17
1000
850
536,84
1387
ВСЬОГО
57
3500
3350
1800
5151
* Для спрощення прикладу наводяться дані з заокругленням.
Таблиця 2
Бухгалтерський та податковий облік «виробничих» премій продавцям на торговельних підприємствах
Господарська операція
Бухгалтерський облік
Податковий облік
Д-т
К-т
Сума, грн
ВД
ВВ
Нараховано зарплату, включаючи премію
93
661
5151
-
5151
Нараховано внески до ПФУ та соцфондів (загальна ставка умовно 37,16%: 5151 х 37,16%)
93
65
1914
-
1914
Утримано внески до ПФУ та соцфондів (загальна ставка умовно 3,5%: 5151 х 3,5%)
661
65
180,29
-
-
Утримано ПДФО ((5151 - 180,29) х 15%)
661
641
745,61
-
-
Виплачено працівникам «на руки» з каси підприємства (5151 - 180,29 - 745,61)
661
301
4225,10
-
-
Перераховано внески на рахунки фондів (1914 + 180,29)
65
311
2094,29
-
-
Перераховано ПДФО до бюджету
641
311
745,61
-
-
1 Законом №2190 з 01.01.2006 р. скасовано норму, згідно з якою роботодавці повинні доплачувати до розміру мінімальної заробітної плати. Проте норми законодавства, що зобов’язують виплачувати зарплату у розмірі, не меншому ніж мінімальний, зберігають чинність. Тому, враховуючи такі реалії законодавства, якщо працівник відпрацював місячну норму робочого часу, йому в будь-якому разі слід виплатити зарплату у мінімальному розмірі, а не зробити доплату до мінімального розміру.
Нормативна база
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Закон про прибуток — Закон України від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».
Закон про доходи — Закон України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».
Закон №2190 — Закон України від 18.11.2004 р. №2190-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100.
Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
Рекомендації №23 — Методичні рекомендації щодо організації матеріального стимулювання працівників підприємств і організацій, рекомендовані наказом Мінпраці від 29.01.2003 р. №23.
Рекомендації №44 — Рекомендації щодо визначення заробітної плати працюючих в залежності від особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи підприємства, затверджені наказом Мінпраці від 31.03.99 р. №44.
Інструкція №5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. №5.
Увага! П(С)БО 27 — У новій редакції Життя :: Бухгалтерський облік Згідно з Наказом МФУ від 03.10.2007 р. №1100 з 1 січня 2008 р. набирає чинності нова редакція П(С)БО 27, і, відповідно, скасовується Наказ МФУ від 07.11.2003 р. №617, яким цей стандарт введено в дію. По суті, Наказом №1100 запроваджено...
