Читайте про те, як заповнити лікарняний листок і розрахувати суму допомоги, як оплачуються дні тимчасової непрацездатності у 2007 році і який порядок оподаткування лікарняних виплат.
Коли лікарняний оплачується
Згідно зі ст. 256 КЗпП, допомога з тимчасової непрацездатності виплачується при хворобі, каліцтві, тимчасовому переведенні на іншу роботу в зв’язку із захворюванням, догляді за хворим членом сім’ї, карантині, санаторно-курортному лікуванні і протезуванні. При хворобі або каліцтві допомогу виплачують до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності, порядок видачі якого передбачений Інструкцією №455.
На підставі ст. 35 Закону №2240 допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яка повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання у неї одного з восьми видів страхових випадків:
1) тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві. Перші п’ять днів оплачують за рахунок коштів підприємства, установи, організації за основним місцем роботи (згідно зі ст. 2 Закону №2213). Починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності допомогу виплачують за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд)1;
2) догляд за хворою дитиною віком до 14 років — виплачується застрахованій особі за рахунок коштів Фонду з першого дня, але не більш ніж за 14 календарних днів за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду. Якщо дитина потребує стаціонарного лікування, то допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі (яка доглядає за дитиною віком до 14 років) з першого дня за весь період її перебування у стаціонарі разом із хворою дитиною2;
1 Звертаємо увагу, що, згідно зі ст. 38 Закону №2240, допомога з тимчасової непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці і додатковій відпустці у зв’язку з навчанням. При цьому, якщо непрацездатність настала у період перебування застрахованої особи у щорічній відпустці (як основній, так і додатковій), то допомога надається на загальних підставах. Відпустка у цьому разі має бути перенесена на інший період або продовжена (на підставі ст. 11 Закону про відпустки).
2 Згідно зі ст. 35 Закону №2240, допомога не надається, якщо застрахована особа у цей період перебувала у щорічній (основній або додатковій) відпустці, творчій відпустці і додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
3) догляд за хворим членом сім’ї (крім догляду за дитиною віком до 14 років) — надається застрахованій особі з першого дня, але не більш ніж за 3 календарні дні. А у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї і побутових обставин, не більш ніж на 7 календарних днів1;
4) догляд за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, якщо мати (або інша особа, яка доглядає за цією дитиною) захворіла, — допомога надається застрахованій особі, яка доглядає за дитиною, з першого дня, якщо за висновком лікаря вона не може доглядати за здоровою дитиною віком до 3 років і дитиною-інвалідом віком до 16 років, на весь період захворювання матері1;
1 Згідно зі ст. 35 Закону №2240, допомога не надається, якщо застрахована особа у цей період перебувала у щорічній (основній або додатковій) відпустці, творчій відпустці і додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
5) карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби, — допомога надається з першого дня за весь період відсутності на роботі (з цієї причини);
6) тимчасове переведення застрахованої особи на легшу, нижчеоплачувану роботу, відповідно до медичного висновку — надається з першого дня (за час такої роботи), але не більш ніж за два місяці;
7) протезування з госпіталізацією до стаціонару протезно-ортопедичного підприємства — надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування на цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства і назад;
8) санаторно-курортне лікування — надається застрахованій особі у разі, якщо тривалості щорічної відпустки (основної і додаткової) недостатньо для лікування та проїзду до санаторно-курортної установи і назад. Допомога з тимчасової непрацездатності надається за час проїзду до санаторно-курортної установи і назад у разі, якщо застрахована особа скеровується на таке лікування після перенесених захворювань і травм безпосередньо зі стаціонару лікувальної установи за рахунок страхових коштів Фонду. Якщо лікування здійснювалося за рахунок власних коштів застрахованої особи або інших джерел, допомога надається за весь період перебування у санаторії з урахуванням часу на проїзд.
Як заповнюють лікарняний
Листок непрацездатності — це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та матеріального забезпечення застрахованої особи у разі тимчасової непрацездатності. Лікарняний є бланком суворої звітності, форма якого затверджена наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП та ФСС НВВ від 03.11.2004 р. №532/274/136-ос/1406.
Лицьовий бік лікарняного заповнює лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою. Зворотний бік лікарняного заповнюють за місцем роботи застрахованої особи.
Щоб під час перевірки Фондом соціального страхування не було проблем із оплаченими лікарняними, радимо перевіряти правильність заповнення їх лицьової сторони, а саме:
1) підкреслюють слово «первинний» або «продовження» із зазначенням номера та серії попереднього ЛН у разі його продовження;
2) чітко вказують назву і місцезнаходження закладу охорони здоров’я (повністю), що підтверджуються штампом та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності»; дату видачі лікарняного (цифрою вказується число, після чого літерами — назва місяця, цифрою — рік), прізвище, ім’я, по батькові непрацездатного повністю; кількість повних років (цифрами); стать підкреслюється; місце роботи: назву і місцезнаходження підприємства, установи, організації повністю;
3) у графі «Діагноз первинний» записують первинний діагноз у перший день видачі лікарняного. У графі «Діагноз заключний» — остаточний діагноз, а в графі «шифр МКХ-10» — шифр діагнозу відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб 10 перегляду (МКХ-10);
4) у графі «Причина непрацездатності:» обов’язково підкреслюють відповідну причину звільнення від роботи;
5) для осіб, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи, лікарняний видають за підписом головного лікаря, що засвідчується круглою печаткою закладу охорони здоров’я;
6) для осіб, які проходять МСЕК: у графі «Направлений до МСЕК» зазначають дату направлення документів на МСЕК, що підтверджується підписом голови лікарсько-консультативної комісії. У графі «Оглянутий у МСЕК» — дату огляду хворого. І у графі «Висновок МСЕК» — відповідний запис, що засвідчується підписом голови МСЕК та печаткою МСЕК: «визнаний інвалідом певної групи та категорії»; «інвалідом не визнаний, потребує долікування»; «інвалідом не визнаний, працездатний». При цьому у разі визнання хворого інвалідом дата встановлення інвалідності повинна збігатися з днем надходження (реєстрації) документів до МСЕК. А у разі визнання хворого працездатним у графі «Стати до роботи» зазначається дата, наступна за датою огляду в МСЕК;
7) у графі «Стати до роботи» вказують словами число і місяць, коли стати до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється «Продовжує хворіти» та зазначається номер нового лікарняного.
Звертаємо увагу, що лікарі можуть робити певні відмітки на лікарняному.
До речі, про помилки. Неправильно вважати, що у лікарняному не може бути виправлень. Так, у разі помилок у тексті робиться виправлення, що підтверджується записом «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». На бланку лікарняного дозволяється не більше двох виправлень.
У разі втрати лікарняного лікуючий лікар оформлює дублікат за наявності довідки з місця роботи про те, що виплата за цим лікарняним не здійснювалася. У верхньому правому кутку лікарняного зазначається «дублікат», у графі «Звільнення від роботи» одним рядком записується весь період непрацездатності, що підтверджується підписом і печаткою лікуючого лікаря та голови лікарсько-консультативної комісії.
Як правило, лікарняний здають табельнику (якщо на підприємстві немає такої штатної одиниці, то до відділу кадрів). Саме він починає заповнення зворотної сторони лікарняного.
У першому розділі табельник проставляє:
1) назву підприємства (установи, організації);
2) структурний підрозділ, в якому значиться непрацездатний, його посаду і табельний номер;
3) графік роботи такого працівника (постійний, тимчасовий, сезонний);
4) період, з якого працівник не працював (дати початку і кінця хвороби), окремо перераховуються дати, що припадають на вихідні і неробочі дні згідно зі ст. 73 КЗпП (через кому);
5) дату, з якої працівник став до роботи;
6) дату заповнення лікарняного, підписи начальника відділу і табельника.
Другий розділ заповнюють у відділі кадрів на підставі трудової книжки. Інспектор відділу кадрів заповнює графу про страховий стаж на день настання непрацездатності. Звертаємо увагу, що з 01.01.2001 р. і досі страховий стаж обчислюється на підставі ст. 7 Закону №2240: «Страховий стаж — це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у порядку, встановленому законодавством». До страхового стажу зараховують періоди:
1) тимчасової втрати працездатності;
2) перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і час перебування застрахованої особи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
3) отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів;
4) загальний трудовий стаж особи до набрання чинності Законом №2240 у порядку і на умовах, передбачених законодавством раніше (ст. 8 Закону №2240). Так, загальний трудовий стаж, набутий особою до 01.01.2001 р., визначають відповідно до Правил обчислення загального трудового стражу для призначення працівникам допомоги з тимчасової непрацездатності, затверджених постановою КМУ від 19.10.98 р. №1658. Саме у цих Правилах зазначено про періоди навчання, служби тощо1.
Також на підставі наданого листка непрацездатності відділ кадрів проставляє у табелі обліку використання робочого часу2 дні хвороби за вказаний у листку непрацездатності період.
Третій розділ заповнює член комісії зі соціального страхування на підприємстві (або інша особа, на яку покладено призначення допомоги), бо саме вона приймає рішення про призначення допомоги з тимчасової непрацездатності. Рішення про призначення або про відмову у виплаті допомоги оформлюють протоколом комісії зі соціального страхування.
При заповненні третього розділу треба враховувати дані попередніх двох, адже вказується розмір виплати залежно від страхового стажу (згідно зі ст. 37 Закону №2240):
а) 60% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п’яти років;
б) 80% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають стаж від п’яти до восьми років;
в) 100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
г) 100% середньої заробітної плати (доходу) — на основі документів, що підтверджують право застрахованих осіб на отримання стовідсоткового розміру допомоги з тимчасової непрацездатності:
— особам, віднесеним до І — ІV категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи;
— одному з батьків або особі, яка заміняє їх і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи;
— ветеранам війни й особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Далі записується кількість робочих днів, за які призначають і виплачують допомогу. Якщо за рішенням комісії у виплаті допомоги застрахованій особі відмовлено, у лікарняному зазначають причину такої відмови. Якщо стався нещасний випадок на виробництві, то заповнюють реквізити акта про нещасний випадок, складеного комісією з розслідування таких випадків, за формою №Н-1.
Третій розділ також завіряє підписом голова комісії або особа, на яку покладено призначення допомоги.
У четвертому розділі бухгалтер підприємства вписує дані про заробітну плату і розраховує середньоденну (середньогодинну) заробітну плату і суму допомоги. Розгляньмо приклад заповнення четвертого розділу лікарняного.
Приклад Крисін М.В. хворів з 19.11.2007 р. до 23.11.2007 р. Після одужання він надав листок непрацездатності. Три оформлені розділи містять такі дані:
— допомога призначена за 5 робочих днів;
— страховий стаж становить шість років, 8 місяців і 15 днів, відповідно розмір допомоги — 80%.
Заповнення четвертого розділу показано на зразку 1.
Четвертий розділ завіряється підписом головного бухгалтера.
Тільки тепер листок непрацездатності заповнений.
У наступному номері «ДК» ми розглянемо особливості розрахунку середньої заробітної плати та оплати лікарняного з урахуванням особливостей їх оплати у 2007 році.
1 Аналогічної думки дотримується і Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як він вказав у листі від 20.12.2005 р. №04-29-2259 (див. «Дебет-Кредит» №8/2006).
2 Форма № п-13, затверджена наказом Мінстату України від 09.10.95 р. №253.
Нормативна база
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Закон №2240 — Закон України від 18.01.2001 р. №2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Закон №2213 — Закон України від 11.01.2001 р. №2213-III «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування».
Інструкція №455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. №455.
Як лікар заповнює лікарняний
У правому нижньому полі лікарняного у графі «Примітка» лікар робить такі записи:
у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із ним, робиться позначка про таке сп’яніння;
у разі скерування на санаторно-курортне лікування зазначають номер путівки, дати початку та закінчення путівки, назву санаторно-курортного закладу;
у разі скерування на долікування до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу зазначають номер реабілітаційної путівки, дати початку та закінчення путівки, назву санаторно-курортного закладу.
ДМСУ вносить зміни до заповнення ВМД Суть справи :: Бухгалтерський облік Наказом від 04.10.2007 р. №818 «Про внесення змін до деяких наказів Держмитслужби» ДМСУ внесла зміни до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації та до Порядку заповнення граф вантажної митної декларації. Докладніше про ці зміни.....
