Дебет-Кредит № 52 (24.12.2007)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Корпоративна вечірка в обліку підприємства

Різдвяних та новорічних свят чекають і діти, і дорослі. Але є категорія дорослих — бухгалтери, — які не тільки святкують. Вони ще й відображають новорічні витрати в обліку підприємства, який багато у чому визначається саме документальним оформленням тих чи інших витрат. Отже, поговоримо про особливості бухгалтерського, податкового обліку та документального підтвердження новорічних витрат на підприємстві.

Оформлення вітрини і торгового залу

Вітрини (внутрішні та зовнішні) і торгові зали, як правило, виконують демонстраційну функцію, адже саме тут завжди представлено товари не для продажу, а задля інформування потенційних покупців про асортимент тієї чи іншої торгової точки. Святкове оформлення офісу, торгового залу, вітрин входить до комплексу передноворічних заходів. Отже такі витрати відображають у податковому обліку згідно з нормою абз.1 пп. 5.4.4 Закону про прибуток як суто рекламні витрати: у межах 2% від оподатковуваного прибутку попереднього року. У Законі про ПДВ не передбачено «рекламного» пункту, тож податковий кредит за такими операціями відображатиметься у загальному порядку на підставі пп. 7.4.1 Закону про ПДВ.

Проте перед Новим роком майже у всіх вітринах стоять ялинки, мерехтять гірлянди та виблискує штучний «дощик», що, звичайно ж, ніяк не пов’язано з господарською діяльністю підприємства. У цьому випадку така експозиція виконує суто рекламну роль. Інструментом, який би визначив такі витрати як маркетингові та спрямовані на формування (підтримання) споживацького попиту на продукцію підприємства, є наказ керівника, де зазначається необхідність періодичного оновлення вітрин з метою формування (підтримання) споживацького попиту. Такий наказ матиме суто маркетингову спрямованість і дозволить уникнути будь-яких намагань податкових органів виключити ці витрати зі складу рекламних валових витрат та не визнати податковий кредит з декору у складі податкового кредиту підприємства як такий, що не має зв’язку з діяльністю підприємства.

Водночас, згідно зі ст. 11 Декрету №56-93, вартість послуг зі встановлення та розміщення реклами є об’єктом справляння податку з реклами. Особа, яка надає такі послуги, нараховує податок з реклами та перераховує його до бюджету, сплачує податок з реклами замовник у складі вартості наданих послуг. При новорічному оформленні вітрин та торгового залу об’єкт обкладення податком з реклами може виникнути лише при оформленні зовнішньої вітрини, але в тому разі, якщо у ньому беруть участь товари замовника, а виконавцем послуг буде стороння організація. І такі послуги оформляють актом виконаних робіт. Адже реклама, виготовлена власними силами, не є об’єктом обкладення податком з реклами.

Оформлення офісу

Одним з «елементів» новорічних свят є декорування та святкове оформлення офісу. Звичайно ж, такі витрати навіть за наявності великого бажання керівника підприємства не можна прив’язати до господарської діяльності, тому жодних валових витрат (п. 5.1 Закону про прибуток) і податкового кредиту (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ) за цими операціями підприємство не матиме — і в його податковому обліку вони не спричинять жодних податкових наслідків.

У бухгалтерському обліку новорічна атрибутика може бути запасами, об’єктами основних засобів або малоцінними необоротними матеріальними активами. Критеріями віднесення до того чи іншого рахунка будуть вартість (1000 грн) та строк їх подальшого використання (365 днів). Наприклад Д-т 15 (20, 22) К-т 377 (631, 685).

Належність декоративних новорічних прикрас до об’єктів основних засобів визначається їх відповідністю цим об’єктам (п. 4 П(С)БО 7). Такими об’єктами, наприклад, є штучні ялинки, технічні засоби для фото- та оптичних ефектів, фігури Діда Мороза, Снігуроньки, інших казкових персонажів тощо.

Серед таких об’єктів треба виділити МНМА, які відрізняються від основних засобів вартісним критерієм. Такий вартісний критерій розподілу записується у наказі про облікову політику підприємства і визначає застосування методу амортизації:

1) відповідно до п. 26 П(С)БО 7, амортизація основних засобів може здійснюватися за одним з п’яти методів (прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний та виробничий). Вибір методу амортизації основних засобів, МНМА і МШП також визначається у наказі про облікову політику;

2) згідно з п. 27 П(С)БО 7 до МНМА, як і МШП, у першому місяці використання може бути застосований метод 100%-го нарахування амортизації або ж 50% — у першому місяці використання, 50% — у місяці вибуття з експлуатації. На практиці популярнішим є метод стовідсоткового нарахування амортизації.

Зазвичай більшу частину новорічної атрибутики підприємство класифікує як запаси та обліковує їх згідно з П(С)БО 9. Новорічні прикраси, гірлянди, ялинкові іграшки та іншу новорічну атрибутику воно обліковує на рах. 209 «Інші матеріали» або на рах. 22 «Малоцінні швидкозношувані предмети». Вибувають запаси та списуються з рахунків бухгалтерського обліку згідно з одним із методів, передбачених п. 16 П(С)БО 9. Для підприємств, що не займаються продажем новорічної атрибутики, найприйнятнішим буде метод ідентифікованої собівартості.

Первинним документом для таких витрат буде накладна від постачальника (при готівковій оплаті — авансовий звіт, чеки на придбання ТМЦ). Якщо послуги з оформлення офісу надані сторонньою організацією, то витрати на них мають бути підтверджені підписаним обома сторонами актом виконаних робіт. Використовуємо бухгалтерські проведення: Д-т 92 (84) К-т 631 (377, 685).

У бухгалтерському обліку амортизацію необо­ротних активів та вартість МШП при їх списанні відображають за рах. 92 «Адміністративні витрати» (якщо ними прикрашають офісні приміщення) або за рах. 93 «Витрати на збут» (якщо їх використовують для прикраси торгових майданчиків, залів та вітрин). Вартість дизайнерських послуг, наданих сторонньою організацією, списують на витрати звітного періоду та відображають на рах. 92 «Адміністративні витрати» або за рах. 93 «Витрати на збут».

Списувати новорічні прикраси варто за актом щодо факту їх використання. Отже, у бухгалтерському обліку витрати, що не мають господарського характеру, зменшать дохід підприємства звітного періоду, проте не матимуть наслідків для визначення прибутку підприємства у податковому обліку.

Приклад 1 З метою передноворічного оформлення вітрини та офісу підприємство за наказом керівника за безготівковим розрахунком придбало дві новорічні ялинки: для зовнішньої вітрини — 1800 грн, у т. ч. ПДВ — 300 грн, та для офісу — 2500 грн, у т. ч. ПДВ — 416,67 грн. Крім того, через підзвітну особу підприємство придбало новорічні прикраси: для ялинки на вітрину на суму 300 грн, у т. ч. ПДВ — 50 грн, та для офісу — на 430 грн, у т. ч. ПДВ — 71,67 грн. Правильно оформлені податкові накладні від контрагентів отримано вчасно. Оподатковуваний прибуток за попередній рік становить 37000 грн.

Оформлення цих операцій у податковому та бухгалтерському обліку відображено у таблиці 1 на с. 19.

Новорічне свято

З чого починається свято? З наказу керівника підприємства, яким призначається особа, відповідальна за проведення корпоративного заходу на підприємстві. Саме цій особі доручається скласти програму, кошторис свята, замовити зал у ресторані та скласти меню святкового банкету, а також надати звіт про виконання кошторису свята. Отже, наказ на проведення свята, кошторис та звіт про виконання кошторису — ті документи, що є підставою для підтвердження витрат на новорічні свята.

Оплата ресторанному закладу за такі послуги може бути здійснена готівкою. Тоді факт використання коштів підтверджується рахунком та чеком РРО, що надаються підзвітною особою до бухгалтерії разом із авансовим звітом. Не забудьте про обмеження, встановлене для готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання, що становить 10000 грн протягом одного дня з одним контрагентом. Якщо вартість банкету становитиме понад 10000 грн, оплату ресторанному закладу слід здійснювати кілька днів підряд або ж з розрахункового рахунка.

Витрати на проведення корпоративної вечірки на підприємстві з метою їх відображення у бухгалтерському обліку підтверджують накладними від контрагентів або актом виконаних робіт від ресторанного закладу. Звичайно ж, такі витрати не матимуть жодних податкових наслідків у податковому обліку підприємства як такі, що не пов’язані з його господарською діяльністю.

Проте у зв’язку зі здійсненням витрат на організацію корпоративної вечірки виникає питання про оподаткування доходів фізичних осіб. А оскільки учасниками вечірки є наймані працівники цього підприємства, то виникає й питання про наявність доходу у вигляді додаткового блага, що на підставі пп. 4.2.9 Закону про доходи має бути включене до складу місячного оподатковуваного доходу працівника. І якщо додаткове благо працівнику надається роботодавцем у формах, відмінних від грошової, об’єкт оподаткування визначається як вартість нарахування, встановлена за звичайними цінами (з урахуванням ПДВ та акцизу), помножена на коефіцієнт, порядок розрахунку якого записано у п. 3.4 Закону про доходи. Але такий механізм пов’язаний з оподаткуванням доходу конкретного працівника.

Тобто середні (безособові, не персоніфіковані) витрати на вечірку не можуть бути показником для визначення доходу конкретного працівника у вигляді додаткового блага. Позиція податкового органу з цього питання відома вже давно — ДПАУ в листі від 26.08.2004 р. №7335/6/17-3116 погоджується з таким трактуванням. Як бачимо, витрати на організацію корпоративної вечірки не матимуть у податковому обліку жодних наслідків, проте у бухгалтерському обліку відображатимуться як витрати, що зменшуватимуть додатний фінансовий результат звітного періоду. Адже, згідно зі ст. 69 ГК, власник та органи управління підприємства мають права та обов’язки у частині соціального розвитку підприємства. Питання соціального розвитку вирішує трудовий колектив за участю власника або уповноваженого ним органу відповідно до законодавства, установчих документів підприємства та колективного договору.

Запрошення артистів

Мало яка корпоративна вечірка обходиться без запрошених артистів. Як правило, виконавцями таких послуг є фізичні особи, з якими укладаються цивільно-правові угоди. Дохід за таким договором включається до загального місячного оподатковуваного доходу (пп. 4.2.1 Закону про доходи).

За таким договором податковий агент (підприємство) утримує 15% ПДФО. Сума доходу, виплаченого за цивільно-правовим договором, та сума утриманого ПДФО, відповідно до Наказу №451, відображаються у формі №1ДФ у графі 5 з кодом доходу 01. Об’єкт обкладення ПДФО не повинен бути зменшений на суму утриманих внесків до Пенсійного фонду та інших соціальних фондів, бо такий дохід не є заробітною платою. Якщо дохід фізичній особі за цивільно-правовим договором нараховано, але не сплачено, то ПДФО, належний до утримання з такого доходу, перераховують до бюджету в строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, тобто протягом 30 календарних днів, наступних за календарним днем місяця, в якому нараховано дохід.

При нарахуванні фізичній особі доходу за цивільно-правовим договором підприємство, що замовляє послуги таких артистів, зобов’язане здійснити на суму винагороди нарахування за ставкою 33,2% та утримання за ставкою 0,5% або 2%. При цьому варто пам’ятати, що законодавством встановлено обмеження суми, на яку поширюються пенсійні нарахування та утримання: з 1 жовтня 2007 року ця сума становить 8520 грн. До речі, виплата доходу особі за цивільно-правовим договором не пов’язана з трудовими відносинами, тому такі виплати не оподатковуються страховими внесками на випадок безробіття, до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, від нещасного випадку на виробництві. Оскільки такі виплати не пов’язані з господарською діяльністю підприємства, то вони не мають права бути відображені у його валових витратах — вони зменшують додатний фінансовий результат діяльності лише у бухгалтерському обліку підприємства.

Приклад 2 Для участі у корпоративній вечірці запрошено артиста, з яким укладено договір про надання послуг. Винагорода за таким цивільно-правовим договором становить 7500 грн.

Оформлення цієї операції у податковому та бухгалтерському обліку відображено у таблиці 2.

Подарунки працівникам

Подарунки у негрошовій формі за своєю суттю є додатковим благом для працівників підприємства з усіма податковими наслідками: перерахуванням підприємством, як податковим агентом, ПДФО зі суми такого додаткового блага з урахуванням натурального коефіцієнта (п. 3.4 Закону про доходи), відсутністю податкового кредиту та валових витрат за таким придбанням.

Приклад 3 У зв’язку з Новим Роком керівництво підприємства прийняло рішення нагородити директора відділу продажу премією в розмірі 5000 грн та вручити DVD-плеєр. Постачальник DVD-плеєра — платник податку на прибуток на загальних підставах та платник ПДВ за ставкою 20%. Вартість DVD-плеєра — 5000 грн, у т. ч. ПДВ — 833,33 грн.

Оформлення цієї операції у податковому та бухгалтерському обліку відображено у таблиці 3 на с. 21.

Подарунки дітям працівників

Порядок забезпечення новорічними подарунками дітей працівників підприємства — застрахованих осіб за рахунок соціального страхування щороку визначається правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (на 2007 рік — постанова Правління Фонду від 25.10.2007 р. №48, що набрала чинності 02.12.2007 р., див. «ДК» №50/2007, с. 50).

Раніше такі подарунки підприємство могло придбати самостійно з наступним відображенням їх вартості у складі валових витрат за рахунок таких страхових внесків. Проте з 24.11.2006 р. законодавчо закріплено, що придбання дитячих новорічних подарунків є одним із видів соціальних послуг загальнообов’язкового соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Ними забезпечуються діти віком до 14 років. «Забронювати» необхідну кількість подарунків роботодавці-страхувальники, фізичні особи — СПД на єдиному податку та фізичні особи, застраховані на добровільних засадах, повинні шляхом подання заявки. Жодних податкових наслідків отримання та роздача таких подарунків не матиме, бо вони проходять через підприємство транзитом. Проте підприємство мусить забезпечити їх збереження та документальне підтвердження того, що вони використані за призначенням. Таким підтвердженням може бути звичайна відомість, в якій застраховані особи своїми підписами засвідчують факт отримання подарунків.

Якщо підприємство на власний розсуд захоче зробити подарунки дітям своїх працівників, то компенсувати вартість самостійно придбаних підприємством новорічних подарунків фонд не буде. У такому випадку, у зв’язку з відсутністю прив’язки цієї операції до господарської діяльності підприємства, останнє, придбавши подарунки від свого імені, не матиме права на податковий кредит та валові витрати за такою операцією. А при безкоштовній роздачі зобов’язане буде нарахувати собі податкові зобов’язання з ПДВ за звичайною ціною. Крім того, новорічні подарунки за таких умов визнаються додатковим благом, наданим працівникам підприємства. Тому відповідно до пп. 4.2.9 Закону про доходи для нарахування ПДФО до їх вартості застосовують коефіцієнт, розрахований за п. 3.4 Закону про доходи. Проте, згідно з п. 3.23 Інструкції №5, вартість подарунків дітям працівників до свят не включається до фонду оплати праці. Тож і страхові внески до фондів соціального страхування на їх вартість не нараховуються. У бухгалтерському обліку надання новорічних подарунків відображається як безоплатна роздача активів. У податковому обліку ця операція визначається як умовний продаж з відповідним нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ та відображенням ВД.

Таблиця 1

Таблиця 2

Таблиця 3

Відображення у бухгалтерському та податковому обліку подарунків працівникам підприємства

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн	Податковий облік
		Дебет	Кредит		ВД	ВВ
1.	Оплачено рахунок за DVD-плеєр	377	311	5000	-	-
2.	Оприбутковано DVD-плеєр	281	377	5000	-	-
3.	Нараховано заробітну плату (2000 грн) та премію (5000 грн) директору відділу продажу	93	661	7000	-	2000
4.	Утримано внески з доходу працівника (сума умовна)	661	65	236,48	-	-
5.	Нараховано внески на дохід працівника (сума умовна)	93	65	760	-	760
	Утримано ПДФО із заробітної плати (2000 - 236,48) х 15% = 264,53 грн	661	6411	264,53	-	-
6.	Утримано ПДФО з додаткового блага працівника (5000 х 1,17647) х 15% = 882,36 грн	661	6411	882,36	-	-
7.	Передано подарунок працівникові	661	281	5000	5000	-
8.	Перераховано ПДФО з доходу працівника у вигляді додаткового блага	6411	311	1014,53	-	-
9.	Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ виходячи зі звичайних цін*	94	6415	833,33	-	-
10.	Видано заробітну плату працівнику	661	301	1498,99	-	-
* За звичайну ціну можна прийняти ціну постачальника, і вона не обов’язково має дорівнювати вартості, за якою ТМЦ відображаються в обліку.

Нормативна база

ГК — Господарський кодекс України.

Закон про прибуток — Закон України від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Закон про ПДВ — Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Закон про доходи — Закон України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».

Декрет №56-93 — Декрет КМУ від 19.02.93 р. №15-93 «Про сис­тему валютного регулювання і валютного контролю».

П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. №246.

П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92.

Наказ №451 — Наказ ДПАУ від 29.09.2003 р. №451 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку».

Інструкція №5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5.

Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

На продовження питання про застосування Закону №877
Суть справи :: Бухгалтерський облік
У «ДК» №48/2007 та №50/2007 ми знайомили читачів з позицією деяких держ­органів щодо застосування (незастосування) норм Закону №8771 у регулюванні їхньої діяльності. Проаналізуймо позицію ще чотирьох відомств: МНС, Держкомстату, Держгірпромнагляду,...

В рубриці:

Загальновиробничі витрати: Організація обліку
№ 43 (27.10.2008) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Важливою частиною обліку є розподіл непрямих (накладних) витрат. Відомо, що від організації їх обліку, побудови системи калькулювання, обрання методів і способів віднесення накладних витрат до собівартості виробленої продукції залежить прийняття багатьох ...

Участь у виставках
№ 42 (20.10.2008) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Багато підприємств беруть активну участь у вітчизняних та міжнародних виставках. Розглянемо бухгалтерський та податковий облік цих заходів....