Мінфін про Порівнянність показників у фінзвітності
Мінфін своїм наказом від 14.12.2007 р. №14131 вніс певні зміни до методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів та біологічних активів, а також до порівнянності показників у фінансовій звітності підприємства.
Порівнянність показників фінансової звітності
Мінфін періодично видає методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності2. Не є винятком і кінець 2007 року, тим більше, що саме в ньому почав діяти П(С)БО 31 «Біологічні активи», що, своєю чергою, спричинило внесення певних змін і до форми балансу, і до плану рахунків, на яких має вестися облік біологічних активів3.
1Наказ Мінфіну від 14.12.2007 р. №1413 «Про затвердження Методичних рекомендацій з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, Змін до методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів та Змін до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» (див. «ДК» №1/2008, с. 50).
2Лист Мінфіну від 09.01.2001 р. №053-41, лист Мінфіну від 10.01.2002 р. №053-43, лист Мінфіну від 31.12.2003 р. №31-04200-20-5/8622, лист Мінфіну від 30.12.2005 р. №31-34000-10-5/28987.
3Наказ Мінфіну від 11.12.2006 р. №1176 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку».
Щодо нових зв’язків за формами фінансової звітності, то коментований наказ Мінфіну містить інформацію про те, з якими рядками форми №5 «Примітки до річної фінансової звітності» мають збігатися дані за рядками 1410 — 1550 тієї ж форми №5. Проте в існуючій на сьогоднішній день формі №5 не передбачено рядків з такими номерами. Найімовірніше, Мінфін має вже розроблені доповнення до чинної форми №5 і планує внести ці зміни найближчим часом.
Крім того, в наказі наведено інформацію про порівнянність між собою показників за рядками «нововведеної» форми №7 «Розрахунок податкових різниць за даними бухгалтерського обліку». Проте це вже не суттєво, адже за інформацією, розміщеною на сайті Мінфіну, форма №7 скасована.
Наразі це всі «нововведення» щодо порівнянності показників та порівнянності форм фінансової звітності між собою в рекомендаціях Мінфіну.
Біологічні активи
У бухобліку біологічних активів внесені зміни стосуються тільки доповнення вже наведених раніше прикладів біологічних активів, а саме: доповнено графу 2 п. 9 розділу «Кролівництво та звірівництво» словами «шкурки, гній, жир, тушки звірів», а відповідно сільськогосподарською продукцією по молодняку різного віку у кролівництві визнаються шкурки, гній, жир та тушки звірів.
Основні засоби
Зміни в обліку ОЗ є більш суттєвими. Мінфін привів у відповідність до П(С)БО 7 «Основні засоби» коло об’єктів, на які не поширюються ці методичні рекомендації, а саме: біологічні активи, ОЗ на продаж та інвестиційну нерухомість. Тварини в методрекомендаціях тепер виділені в окрему групу ОЗ. До речі, в самому П(С)БО 7 зазначені зміни діють вже рік.
Мінфін підкреслює, що при зарахуванні на баланс об’єкта ОЗ його первісна вартість збільшується на попередньо оцінену суму витрат на демонтаж, переміщення об’єкта та відновлення території, на якій він розміщений, у випадках та порядку, визначених законодавством. А при придбанні ОЗ повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БО 31 «Фінансові витрати»), фінансові витрати не включаються до його первісної вартості. Проте в самих змінах до методрекомендацій з обліку ОЗ Мінфін чомусь написав про вплив фінансових витрат не на ОЗ, а на нематеріальні активи. Чи це помилка через неуважність, чи справді Мінфін вважає, що, вносячи зміни до обліку ОЗ, їх треба плутати із нематеріальними активами? Тим більше що в П(С)БО 7 ця норма діє в розрізі саме ОЗ, а в П(С)БО 8 — нематеріальних активів.
Щодо обміну ОЗ, то зараз Мінфін рекомендує підприємству оцінювати об’єкт ОЗ, придбаний в обмін на немонетарний актив (або поєднання монетарних та немонетарних активів), за справедливою вартістю, якщо операція обміну має комерційний характер.
Підприємство визначає, чи має операція обміну комерційний характер виходячи з оцінки очікуваних змін майбутніх грошових потоків унаслідок операції.
Придбаний об’єкт оцінюють у такому порядку також у разі, якщо підприємство не може негайно на дату здійснення операції припинити визнання переданого активу. Якщо придбаний об’єкт не може бути оцінений за справедливою вартістю, то він оцінюється за балансовою вартістю переданого активу.
Зазнав змін також облік амортизації ОЗ. Тепер кожна частина об’єкта ОЗ, вартість якої є суттєвою стосовно первісної та (або) балансової вартості об’єкта, може амортизуватися окремо. З цією метою підприємство має розподіляти суму, первісно визнану щодо об’єкта ОЗ, на його суттєві частини. А якщо підприємство амортизує окремо деякі частини об’єкта ОЗ, воно також окремо має амортизувати решту об’єкта, яка складається з таких частин об’єкта, що окремо є несуттєвими.
Подібну норму містить П(С)БО 7. Але тут Мінфін рекомендує орієнтуватися на такий критерій як строк корисного використання (експлуатації) кожної частини об’єкта ОЗ, в методрекомендаціях же — на суттєвість її вартості. І відразу ж доповнює, що строк корисної експлуатації та метод амортизації суттєвої частини об’єкта ОЗ можуть бути такими самими, як строк корисної експлуатації та метод амортизації іншої суттєвої частини цього ж об’єкта. Такі частини можна об’єднувати в групу. Це зауваження є досить доречним та однозначним для більшості об’єктів ОЗ абсолютно всіх підприємств, адже майже всі ОЗ є об’єктами із багатьма складовими, що мають різний строк експлуатації та різну вартість у складі цілого об’єкта.
Торкнулися зміни і відображення в бухобліку результатів переоцінки. Якщо залишкова вартість об’єкта дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. Причому зараз для таких об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково визначається ліквідаційна вартість.
При продажу об’єкта ОЗ компенсація визнається за його справедливою вартістю. Зокрема, якщо платіж за об’єкт відстрочується, отримана компенсація має визнаватися за грошовим еквівалентом ціни, а різниця між номінальною сумою компенсації та грошовим еквівалентом ціни — як фінансовий дохід.
Для підприємств, що здійснюють часткову ліквідацію об’єкта ОЗ, варто пам’ятати, що його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються, відповідно, на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта, а пропорційна ліквідованій частині сума сальдо з дооцінки (індексації) відображається зменшенням додаткового капіталу (Д-т 423) і збільшенням нерозподіленого прибутку (К-т 441). Але зараз у разі заміни частини об’єкта ОЗ підприємство має припинити визнавати цю частину об’єкта ОЗ, а витрати на її заміну має включити до первісної (переоціненої) вартості об’єкта. Якщо ж підприємство не може визначити первісну вартість заміненої частини, воно може її оцінити у сумі витрат на її заміну.
Як бачимо, внесені Мінфіном зміни мають уточнюючий та інформативний характер. У будь-якому разі в усіх змінах та доповненнях відчувається спрямованість Мінфіну на міжнародні стандарти бухобліку та фінансової звітності.
Це цікаво знати
Операція обміну має комерційний характер, якщо істотною (суттєвою) стосовно справедливої вартості активів, що обмінюються, є:
зміна величини ризику часу та суми надходження грошових потоків між отриманим та переданим активом;
вартість частини підприємства, на яку впливає операція, змінюється внаслідок обміну.
Семінари, тренінги, навчання Суть справи :: Практика Ця стаття для тих, хто навчається, і тих, хто вчить. Ми розглянемо у ній особливості, пов’язані з наявністю у складі трудового колективу студентів; відображення у податковому та бухгалтерському обліку витрат на навчання своїх працівників і не лише їх. У...
Придбання бізнесу: практичні аспекти № 44 (3.11.2008) :: Суть справи :: Практика Придбання бізнесу є чи не найпоширенішим явищем у сучасному бізнесі в Україні. Розглядаючи можливу угоду з придбання підприємства (частки, підрозділу), слід перевірити кілька важливих питань, які можуть утворювати ризики: від неможливості здійснювати запл...
