У листі від 07.12.2007 р. №15310/5/15-0516 ДПАУ розглядає питання подання звітності з податку з реклами, подання 11-місячної декларації з податку на прибуток та розрахунку екозбору.
Суб’єктам, які розміщують рекламу
Відповідно до ст. 11 Декрету про місцеві податки і збори1 платниками податку з реклами є юрособи та громадяни, які повинні його сплачувати під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.
Об’єктом обкладення податком з реклами є вартість розповсюдженої реклами. Вона визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів), тобто це сума вартості розміщення реклами без ПДВ (якщо розміщення реклами здійснюється платником ПДВ).
Але як бути, коли у звітному періоді підприємство не здійснювало рекламну діяльність?
У законодавстві не знаходимо чіткої відповіді на це запитання. У коментованому ж листі ДПАУ роз’яснює, що в такому випадку платник податку все-таки повинен подавати розрахунок податку з реклами у терміни, встановлені відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Податківці дотримуються такої позиції вже давно і на практиці при перевірках користуються неврегульованістю цього питання в чинному законодавстві.
Така ж позиція у податківців і щодо комунального податку. Посилаються вони на той же Наказ №802 і на момент первинного взяття на облік платника податку за його місцезнаходженням3.
Хоча відсутність діяльності із розміщення реклами означає відсутність об’єкта обкладення податком з реклами, але відповідно до вимог Закону №2181 платник податку несе відповідальність за неподання або невчасне подання податкової звітності. А ДПАУ, своєю чергою, може нарахувати за це штрафні санкції.
Погодитись з позицією ДПАУ важко, адже окремої процедури реєстрації платником податку з реклами немає, ним може стати будь-яка фізична чи юридична особа в місяці, коли встановлюватиме чи розміщуватиме рекламу. До того ж форма звітності щодо податку з реклами не передбачає підсумку з початку року.
Звітність щодо збору за забруднення довкілля
Щодо збору за забруднення довкілля, то згідно з азб. 2 п. 3.1 Інструкції №162/3794 об’єктом обчислення збору для пересувних джерел забруднення є обсяги фактично використаних видів пального, унаслідок спалення якого утворюються забруднюючі речовини.
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Інструкції №162/379 платниками збору є:
1) СГД, незалежно від форми власності, також їхні об’єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юрособи, розташовані на території іншої територіальної громади;
2) постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні;
3) громадяни, які здійснюють викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.
1Декрет КМУ від 20.05.93 р. №56-93 «Про місцеві податки і збори». 2Наказ ДПАУ від 19.02.98 р. №80 «Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів)». 3 Див. лист ДПАУ від 03.10.2007 р. №4820/А/15-0214 у «ДК» № 46/2007. 4Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджена наказом Мінекобезпеки, ДПАУ від 19.07.99 р. №162/379.
Тож об’єктом обчислення збору для транспортних засобів є обсяги фактично використаних видів ПММ незалежно від того, є платник власником автомобіля чи орендарем і чи використовує його у своїй госпдіяльності. Обсяги фактично використаних видів ПММ визначаються на підставі первинних документів (дорожніх листів). Виходячи з кількості фактично використаного пального, його виду та на підставі нормативів збору платник податку самостійно обчислює збір та подає до ДПІ розрахунок збору за забруднення1. Такі податкові розрахунки складаються наростаючим підсумком з початку року, а базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу.
ДПАУ пояснює, що податковий розрахунок подається починаючи з кварталу, у якому підтверджено факт експлуатації автомобіля (авансовий звіт з підкріпленими документами щодо витрачання ПММ). Якщо надалі таке підприємство не використовуватиме автомобіль та, відповідно, не забруднюватиме довкілля, то податковий розрахунок збору за забруднення довкілля все одно необхідно подавати до кінця року, оскільки він подається наростаючим підсумком.
Цілком логічним є висновок податківців, що у разі, коли в наступному році підприємство не використовуватиме у своїй діяльності автомобіль і, відповідно, не витрачатиме ПММ, то подавати податковий розрахунок за забруднення навколишнього природного середовища та сплачувати збір не треба.
Декларація з податку на прибуток за 11 місяців
Ось уже п’ятий рік поспіль платники податку на прибуток подають декларацію з податку на прибуток за 11 місяців. Але ні сам порядок подання такої декларації, ні перелік суб’єктів, які повинні подавати цю декларацію, в законодавстві не прописані. Всі ці роки необхідність подання декларації за 11 місяців була сформульована у бюджеті на відповідний рік. У 2008 році необхідність подання у місячний строк декларації за 11 місяців передбачену п. 22.13 Закону про прибуток. Але хто має подавати цю декларацію?
ДПАУ роз’яснює свою позицію щодо необхідності подання цієї декларації постійними представництвами нерезидентів в Україні, неприбутковими установами та організаціями, виробниками сільгосппродукції, особами, уповноваженими вести облік спільної діяльності. Для кожного із цих суб’єктів Законом про прибуток встановлено зобов’язання з подання податкової звітності — подання податкової декларації чи розрахунку у строки, встановлені законодавством, і на підставі яких здійснюється нарахування та (або) сплата податку, збору (обов’язкового платежу). Отже:
1) нерезиденти, які проводять діяльність на території України через постійне представництво, мають подавати декларацію за 11 місяців. Крім того, такі нерезиденти мають подавати розрахунок нарахованого податку на прибуток2 (п. 16.11 ст. 16 Закону про прибуток);
2) неприбуткові організації повинні подавати звіт про використання коштів неприбуткових організацій і установ3 за 11 місяців (пп. 7.11.12 п. 7.11 ст. 7 Закону про прибуток);
3) особи, уповноважені вести облік результатів спільної діяльності, повинні подавати звіт про результати спільної діяльності на території України без створення юрособи4 за 11 місяців (пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону про прибуток).
У зв’язку з тим, що річний податковий період виробників сільгосппродукції починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року і закінчується 30 червня року, наступного за звітним, такі СПД подають декларацію та сплачують податок на прибуток раз на рік, а не щокварталу, як інші платники податку на прибуток. Таким чином, вони не подають декларацію з податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців.
1Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджений наказом ДПАУ від 17.03.2005 р. №111. 2Порядок складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затверджений наказом ДПАУ від 31.07.97 р. №274. 3Звіт про використання коштів неприбуткових організацій і установ та Порядок їх заповнення, затверджені наказом ДПАУ від 11.07.97 р. №233. 4Звіт про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, Порядок його складання та Порядок ведення податкового обліку результатів спільної діяльності, затверджені наказом ДПАУ від 30.09.2004 р. №571.
Якщо соцпільга —Безпідставна ... Суть справи :: Практика Багато хто з бухгалтерів знає, що податкова соціальна пільга може застосовуватися лише за одним місцем роботи. У разі коли працівник виявиться ще й підприємцем, пільга йому не призначається. Але що робити і як діяти, коли до працедавця надходять листи від...
Придбання бізнесу: практичні аспекти № 44 (3.11.2008) :: Суть справи :: Практика Придбання бізнесу є чи не найпоширенішим явищем у сучасному бізнесі в Україні. Розглядаючи можливу угоду з придбання підприємства (частки, підрозділу), слід перевірити кілька важливих питань, які можуть утворювати ризики: від неможливості здійснювати запл...
