Порядок отримання українськими підприємствами кредитів, позик від нерезидентів та надання підприємствами позик партнерам-нерезидентам за кордон в іноземній валюті визначений у Положенні №2701. Саме до цього Положення постановою НБУ №4942 і були внесені зміни, які набрали чинності 5 лютого 2008 року. Розгляньмо їх нижче.
Виплати за кредитом
Перш за все необхідно сказати про зміни, внесені до п. 1.20 Положення №270. Раніше цим пунктом було обумовлено обмеження розміру виплат за користування кредитом за договорами, укладеними резидентами з Європейським банком реконструкції та розвитку. Зараз таке обмеження стосується договорів, укладених резидентами з міжнародними фінансовими організаціями, членом яких є Україна.
1Постанова Правління НБУ від 17.06.2004 р. №270 «Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам».
2Постанова НБУ від 29.12.2007 р. №494 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».
Як відомо, резиденти України можуть одержувати кредити, позики (у тому числі поворотну фінансову допомогу) в іноземній валюті від нерезидентів відповідно до укладених договорів, але виключно в безготівковій формі. Норми Положення №270, а саме п. 1.4, передбачали надання кредиту шляхом сплати кредитором-нерезидентом коштів за зобов’язаннями українського підприємства (позичальника) згідно з зовнішньоекономічним договором без зарахування залучених коштів на його рахунок. Причому повернення коштів нерезиденту (основної суми боргу, процентів за користування кредитом, комісій, неустойки, інших платежів, установлених договором) було можливе за умови подання до уповноваженого банку оригіналів і копій документів, які підтверджують надходження в Україну об’єктів права власності, оплата яких була проведена за рахунок кредитних коштів нерезидентів. Нацбанк внесеними змінами уточнює, що сплата резидентом-позичальником комісій або зборів як передумова отримання кредиту дозволяється без подання підтвердних документів. У той же час до територіального відділення Нацбанку резидент-позичальник має подати копії зовнішньоекономічних договорів, засвідчені підписом керівника (заступника керівника) та з відбитком печатки (якщо позичальник є юрособою або фізособою-підприємцем за наявності печатки) або підписом фізособи-позичальника. Оригінали документів повертаються резиденту-позичальнику протягом двох робочих днів, а їхні копії залишаються на зберіганні в обслуговуючому банку.
Відомості щодо розміру виплат за користування кредитом зазначаються резидентом-позичальником у повідомленні про договір. Розмір таких виплат протягом усього періоду дії договору не може перевищувати розмір виплат за максимальною процентною ставкою, яка зазначається під час реєстрації договору, — це має бути записано в договорі.
У разі коли під час реалізації кредитного проекту відбувається скорочення строку кредиту (внаслідок дострокового погашення кредиту або якщо одержання кредиту розпочалося із затримкою), то контроль за розміром виплат за користування кредитом здійснюється виходячи з максимальної процентної ставки Нацбанку для договорів із відповідним строком кредиту. Раніше така вимога стосувалася тільки дострокового погашення кредиту. Крім того, Нацбанк доповнює, що до розрахунку розміру виплат за користування кредитом не включаються комісійні винагороди обслуговуючого банку і банку-нерезидента за переказ коштів в іноземній валюті, що сплачуються за рахунок резидента-позичальника.
Внесення змін до реєстраційного свідоцтва
В абз. 2 п. 1.18 зазначено: якщо зміни до договору потребують реєстрації Нацбанком, то резидент-позичальник зобов’язаний зазначити, що відповідні зміни набирають чинності саме з моменту їхньої реєстрації Нацбанком. Тобто, як і раніше, у разі коли зміни в кредитному договорі стосуються заміни кредитора, назви уповноваженого банку, суми кредиту, валюти, строку погашення, зміни процентної ставки, комісій, неустойки та інших установлених договором платежів (у тому числі санкцій за неналежне виконання умов договору та змін, що впливають на розмір річних виплат за користування кредитом) і є необхідність реєстрації таких змін в Нацбанку, резидент-позичальник обов’язково має зазначити, що ці зміни набирають чинності саме з моменту їхньої реєстрації в Нацбанку. Такі зміни оформлюються як додаток до реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) і є його невід’ємною частиною.
Одним із документів, необхідних для одержання реєстраційного свідоцтва, який резидент-позичальник має подати до територіального відділення Нацбанку, є оригінал письмового підтвердження про згоду уповноваженого банку на обслуговування операцій за таким кредитним договором (додаток 4 до Положення №270). Раніше повідомлення дозволялося подавати у довільній формі. У разі внесення необхідних змін до реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії), зокрема і при зміні банку, що обслуговує операції за договором, за тією ж самою формою, наведеною у додатку 4, має бути подано оригінал письмового підтвердження від уповноваженого банку про його згоду на проведення операцій за договором з урахуванням змін. Або треба надати лист-оригінал на ім’я начальника територіального управління від банку, до якого резидент-позичальник має намір перейти, з підтвердженням згоди цього банку на подальше обслуговування операцій за договором.
Коли ж передавання права на обслуговування операцій за договором резидента-позичальника відбувається між підрозділами уповноваженого банку, то така заміна не є підставою для внесення змін до реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії). У цьому випадку уповноважений банк має подати до територіального управління Нацбанку, яке видало реєстраційне свідоцтво при реєстрації кредитного договору, письмове підтвердження про передавання права на подальше обслуговування операцій за договором відповідному підрозділу банку. Про зміну обслуговуючого підрозділу банку уповноважений банк зобов’язаний повідомити територіальне управління Нацбанку в строк, що не перевищує 5 робочих днів з дати зміни резидентом-позичальником обслуговуючого підрозділу банку. Раніше цей строк становив рівно тиждень.
Уточнення реквізитів нерезидента
Обслуговуючий банк проводить платіжні операції виключно в разі відповідності даних платіжних доручень, реєстраційного свідоцтва та кредитного договору. Якщо в платіжному дорученні банка-нерезидента немає посилання на кредитний договір, на виконання якого від нерезидента-кредитора надійшли кошти, то обслуговуючий банк уточнює призначення:
1) вимагаючи письмове пояснення від резидента-позичальника щодо віднесення цих коштів до конкретного договору (якщо пояснення отримане засобами факсимільного зв’язку, то воно надалі має бути додатково підтверджене оригіналом);
2) звернувшись до банка-нерезидента для отримання інформації щодо реквізитів документа, на підставі якого здійснюється переказ коштів в іноземній валюті.
Як бачимо, внесені Постановою №494 зміни спрямовані насамперед на впорядкування та систематизацію правил отримання та надання позик, кредитів при роботі із нерезидентами і мають здебільшого уточнюючий характер.
Особливості придбання товарів в офшорних зонах Суть справи :: Практика Одним із методів податкового планування на підприємстві є співпраця з офшорними компаніями або нерезидентами, які зареєстровані в офшорних зонах. А як ставиться наша податкова система до таких операцій? Про це та про придбання товарів в офшорних зонах, а ...
Придбання бізнесу: практичні аспекти № 44 (3.11.2008) :: Суть справи :: Практика Придбання бізнесу є чи не найпоширенішим явищем у сучасному бізнесі в Україні. Розглядаючи можливу угоду з придбання підприємства (частки, підрозділу), слід перевірити кілька важливих питань, які можуть утворювати ризики: від неможливості здійснювати запл...
