Амортвідрахування, які орендар сплачує на користь орендодавця, не відносяться до ВВ
Ухвала Вищого адміністративного суду України від 03.04.2007 р.
Позиція позивача. Оскільки позивач сплатив орендодавцеві відшкодування амортизаційних відрахувань відповідно до договору оренди у складі орендних платежів, що підтверджується відповідними документами, на його думку, ці витрати віднесено до складу валових витрат правомірно.
Позиція відповідача (ДПІ). Оскільки за оперативною орендою (лізингом) амортвитрати здійснює орендодавець, то позивач неправомірно включив до ВВ суму амортвідрахувань, сплачених такому орендодавцеві. Тож і сума ПК з ПДВ, визнаного у зв’язку зі сплатою цієї суми, є неправомірною.
Рішення суду. У цьому спорі всі суди (першої, апеляційної інстанцій та Вищий адміністративний суд України) стали на сторону податкового органу. Як випливає з обставин справи, наведених в ухвалі суду, за договорами оренди позивач отримав у користування приміщення та обладнання. Як вбачається з тексту зазначених договорів, крім орендної плати, встановленої сторонами у фіксованому розмірі, він зобов’язаний був сплачувати на користь орендодавця компенсацію з податку за землю, амортизаційні відрахування на передані в оренду приміщення та устаткування.
Орендні платежі, у т. ч. витрати на електро- та теплоенергію, водопостачання, компенсацію податку за землю, а також амортизацію будівель та обладнання, на підставі виставлених рахунків-фактур позивач сплачував на користь орендодавця та включав до валових витрат. Суми ПДВ, сплачені у складі цих платежів, відносив до податкового кредиту відповідних звітних періодів.
Під час перевірки районна ДПІ встановила завищення валових витрат на суму амортизаційних відрахувань, сплачуваних за договором оренди, та податкового кредиту, визнаного у зв’язку з обкладенням ПДВ суми таких амортизаційних відрахувань. Займаючи у судовому спорі сторону ДПІ, Вищий адміністративний суд України зазначає: згідно з пп. 8.5.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», балансова вартість (тобто вартість, що підлягає амортизації) відповідної групи основних фондів не зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку в оперативний лізинг (оренду). Отже, при передачі в оренду основних фондів вони залишаються на балансі орендодавця, і саме орендодавець, як їх власник, повинен нараховувати амортизацію. Саме тому, зазначається в ухвалі суду, включення позивачем до складу валових витрат амортизаційних відрахувань на орендовані приміщення та обладнання є неправомірними.
Від редакції. Рішення суду може бути корисним для обережних платників податків. Викликаючи певний подив (адже ні в ДПІ, ні в інших державних органів не виникла думка про зменшення на відповідні суми ВД орендодавця та його ПЗ із ПДВ), воно вчить платників податків уникати надмірної деталізації калькулювання собівартості орендної плати.
Адже сума орендної плати з відшкодуваннями є не що інше, як договірна ціна за користування майном, наданим за договором оренди (саме на умовах сплати певної суми орендодавець погоджується надати у користування певне майно). Тому, оскільки відшкодування амортизаційних відрахувань та прямих податків (наприклад податку на землю) прямо не передбачене чинним законодавством, дотримуючись логіки розглянутого судового рішення, при визначенні у договорах оренди суми орендної плати не варто деталізувати, з чого саме вона складається. Така калькуляція (перелік економічних показників собівартості) має залишатися елементом управлінського обліку орендодавця. Для орендаря важливими є лише сума орендної плати та документальне підтвердження фактичних орендних відносин (акт передачі майна в оренду та рахунки на орендну плату). Тому в договорах та рахунках за користування орендованим майном слід наводити суму договірної орендної плати одним рядком із формулюванням «орендна плата за ___ місяць (квартал, рік)». У таких випадках, за умови використання орендованих приміщень у госпдіяльності, є підстави для включення нарахованих орендних платежів до ВВ орендодавця.
