Дебет-Кредит № 12 (24.3.2008)
Суть справи :: Податковий облік

Як підприємству застрахувати своє майно-2

Продовжуємо розглядати питання, пов’язані з особливостями різних видів страхування майна¹. Ця публікація присвячена страхуванню власного і орендованого майна, майна, що перебуває в заставі, а також обліку та оподаткуванню таких операцій.

Страхування власного майна

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку страхування об’єкта основних фондів (ОФ) або іншого майна включається згідно з п. 15.4 П(С)БО 16 «Витрати» до складу загальновиробничих витрат. Залежно від виду діяльності підприємства та класу витрат, які визначені обліковою політикою, для обліку витрат на страхування використовуються рахунки 23, 91, 92, 93 (або 84). Нарахування і сплата страхових платежів обліковуються на рахунку 655 «Розрахунки за страхуванням майна» з аналітикою щодо страхувальників та окремих договорів страхування. А отримане від страховика страхове відшкодування при настанні страхового випадку відображається у складі доходів у періоді одержання згідно з п. 19 П(С)БО 15 «Дохід» і обліковується на рахунку 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій». Розглянемо бухгалтерські проведення зі страхування майна на прикладі об’єкта ОФ (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Бухгалтерський облік витрат по страхуванню ОФ в обліку страхувальника

№ з/п	Назва етапу страхування і операції	Бухгалтерський облік
		Д-т	К-т
1.	Укладення договору страхування об’єкта майна	-	-
2.	Після укладення договору сплата страхових платежів відображається так:
	- сплата страхових платежів за договором страхування;	655	311
	- включено страхові платежі до складу витрат;	84 23 (91, 92,93)	655 84
	- списано на фінансовий результат Д-т 791 К-т 23 (91, 92, 93)	791	23 (91, 92,93)
3.*	Якщо застрахований об’єкт підлягає ремонту, такі витрати включаються до складу надзвичайних витрат з використанням рахунка 99 «Надзвичайні витрати»:
	- оплата ремонту застрахованого об’єкта;	371	311
	- якщо виконавець робіт є платником ПДВ, то відображається ПК за отрима-ною ПН;	641/ПДВ	644
	- підписано акт на виконані ремонтні роботи;	99	631
	- списано ПК;	644	631
	- закрито розрахунки	631	371
4.	У випадку повного знищення майна його списують з балансу:
	- списано знос зруйнованого об’єкта;	131	10
	- списано залишкову вартість об’єкта	99	10
5.	Отримане страхувальником страхове відшкодування відображається так:
	відображено дохід на підставі страхового акта при настанні страхового випадку;	375	751
	отримано страхове відшкодування	311	375
* При настанні страхового випадку застрахований об’єкт підлягає або ремонту (відновленню), або списанню з балансу і вилученню з активів підприємства внаслідок невідповідності критеріям визнання об’єкта ОФ активом (п. 33 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Податковий облік

Податок на прибуток. Усі витрати платника податку на обов’язкове страхування (див. таблицю 2 першої частини статті, «ДК» №9/2008) включаються до ВВ податкового періоду, в якому понесені такі витрати. Відповідно до абз. 1 пп. 5.4.6 Закону про прибуток до складу ВВ включаються будь-які витрати зі страхування:

— ризиків загибелі врожаю;

— транспортування продукції платника;

— цивільної відповідальності власників транспортних засобів, що перебувають у складі ОФ платника;

— екологічної та ядерної шкоди, що може завдатись іншим особам;

— майна платника податку;

— кредитних та інших ризиків платника, пов’язаних із здійсненням ним господарської діяльності².

¹Першу частину статті див. у «ДК» №9/2008.

²У межах звичайної ціни страхового тарифу, що діяв на момент укладення договору, за винятком особистого страхування осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов’язковість якого не передбачена законодавством, або витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Прикладом такого страхування може бути страхування виробничих приміщень та обладнання від пожежі або затоплення, страхування предмета іпотеки тощо.

Облік витрат на добровільне страхування ведеться згідно з абз. 3 пп. 5.4.6 Закону про прибуток, на підставі якого до ВВ податкового періоду включаються витрати зі страхування належного платнику майна в межах 5% від ВВ за звітний податковий період (наростаючим підсумком з початку року), а для сільськогосподарських підприємств — за звітний податковий рік. Якщо майно застраховане у кількох страховиків, а загальна страхова сума перевищує вартість майна, то в цьому випадку страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати вартості майна, а загальна сума витрат на добровільне страхування включається до ВВ тільки в межах 5%.

При цьому якщо договором страхування передбачено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника, його застраховані збитки відносяться до ВВ у податковий період їх понесення (їх відображають наростаючим підсумком у рядку 04.12 декларації з податку на прибуток, який заповнюється на підставі даних таблиці 5 додатка К1/1), а суми страхового відшкодування включаються до ВД у податковий період їх отримання. Але якщо маємо справу зі страхуванням основних фондів, то тут треба пам’ятати таке. Відшкодування вартості ОФ не включається до витрат на страхування, а оподатковується згідно з такими положеннями Закону про прибуток:

1) пп. 8.4.8 — при ліквідації ОФ за рішенням платника або якщо з незалежних від нього обставин ОФ (або їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації чи платник податку змушений відмовитися від використання таких ОФ з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, то в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:

а) треба збільшувати ВВ на суму балансової вартості окремого об’єкта ОФ групи 1. При цьому вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля³;

³ При цьому право на збільшення ВВ має бути підтверджене страховим актом (аварійним сертифікатом).

б) не змінювати балансову вартість ОФ груп 2, 3 і 4;

2) пп. 8.4.9 — платник податку при отриманні компенсації від страховика (або іншої юридичної чи фізичної особи, визнаної винною у заподіяній шкоді) у відповідному податковому періоді на суму отриманої компенсації:

а) для ОФ групи 1 збільшує ВД;

б) зменшує балансову вартість відповідної групи ОФ для груп 2, 3, 4.

Тобто при настанні страхового випадку, наслідком якого є ліквідація об’єкта основного фонду:

1) для об’єктів групи 1 спочатку збільшуємо ВВ на суму балансової вартості окремого об’єкта ОФ групи 1, а при одержанні компенсації збільшуємо ВД на цю суму;

2) для об’єктів груп 2, 3, 4 балансова вартість цих груп не змінюється при ліквідації об’єкта, але зменшується у випадку отримання компенсації на цю суму.

Податок на додану вартість. Самі операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають відповідну ліцензію, не є об’єктом обкладення ПДВ на підставі пп. 3.2.3 Закону про ПДВ.

Але підприємствам важливо знати таке. Внаслідок настання страхового випадку можуть виникнути такі ситуації:

1) виробничі запаси знищені, викрадені або зіпсовані. Якщо підприємство (платник ПДВ) вже не може використовувати застрахований об’єкт у господарській діяльності, то воно втрачає право на ПК. І відповідно до пп. 7.4.4 Закону про ПДВ сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), має бути виключена зі складу податкового кредиту;

2) при ліквідації ОФ не нараховуються ПЗ з ПДВ — абз. 2 п. 4.9 Закону про ПДВ (ліквідація ОФ у зв’язку з їх знищенням чи зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили або при їх викраденні (коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку), внаслідок чого об’єкт ОФ не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням)⁴. При цьому платники повинні подавати до своєї ДПІ довідку про ліквідацію об’єкта ОФ, інакше при перевірці можуть бути донараховані ПЗ;

3) якщо внаслідок ліквідації об’єкта ОФ платник податку отримує комплектуючі, запчастини та інші вузли і деталі (далі — відходи). Якщо в подальшому такі відходи будуть використовуватися в господарській діяльності, то при майбутній їх ліквідації ми повинні керуватися абз. 1 п. 4.9 Закону про ПДВ. Тобто при ліквідації відходів мають бути нараховані ПЗ з ПДВ, причому об’єкт оподаткування має розраховуватися виходячи зі звичайних цін;

4) якщо об’єкт не ліквідується, а ремонтується і продовжує експлуатуватися, то тут діють загальні правила щодо ПК з ПДВ.

⁴ Якщо ОФ ліквідуються за самостійним рішенням платника чи безоплатно передаються неплатнику податку, а також при переведенні ОФ до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються з метою оподаткування як поставка таких ОФ за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для ОФ групи 1 — за звичайними цінами, але не меншими від їх балансової вартості.

Приклад 1 ТзОВ «Альфа» 10.06.2007 р. застрахувало від пожежі у страховій компанії «Віват» належні йому виробничий цех і обладнання, що знаходиться в цеху, строком на один рік за договором добровільного страхування. За умовами страхування:

1) щодо виробничого цеху (група 1 ОФ):

— сума страхового відшкодування становить 1500000 грн;

— страховий тариф — 12%;

— страховий платіж (витрати на добровільне страхування) дорівнює 1500000 х 12% = 180000 грн;

2) щодо обладнання (група 3 ОФ):

— балансова вартість в бухгалтерському обліку становить 80000 грн;

— знос нарахований у сумі 12000 грн;

— на початок звітного кварталу балансова вартість цієї групи становила 80000 грн, до групи входить тільки обладнання;

— сума страхового відшкодування становить 80000 грн;

— страховий тариф — 10%;

— страховий платіж (витрати на добровільне страхування) дорівнює 80000 х 10% = 8000 грн;

— сума франшизи становить 690 грн;

— страхові платежі в сумі 180000 + 8000 = 188000 грн було сплачено 11.06.2007 р.;

— ліміт на поліпшення ОФ вичерпано.

Загальна сума ВВ (без витрат на страхування) за 6 місяців 2007 р. становила 2720000 грн. Розрахунок витрат на добровільне страхування, які можна включити до ВВ:

— сума на добровільне страхування в межах: 2720000 х 5% : (100% - 5%) = 143157,90 грн;

— фактичні витрати на добровільне страхування становлять 180000 + 8000 = 188000 грн.

Таким чином, до ВВ включаємо 143157,90 грн, і ВВ становитимуть 2720000 + 143157,90 = 2863157,90 грн.

Внаслідок пожежі, що сталась у листопаді цього ж року, приміщення було частково зруйноване, а обладнання повністю знищене. На підставі страхового акта страхова компанія «Віват» 30.11.2007 р.:

1) щодо виробничого цеху виплатила підприємству страхове відшкодування в сумі 240000 грн (вартість проведеного ремонту цеху — 240000 грн, у т. ч. ПДВ — 40000,00 грн). Вся вартість ремонту відноситься до збільшення балансової вартості цього об’єкта;

2) щодо знищеного повністю обладнання на підставі страхового акта виплатила страхове відшкодування в розмірі (без франшизи) 80000 - 690 = 79310 грн.

Бухгалтерський і податковий облік наведено в таблиці 2.

Страхування орендованого майна

Бухгалтерський облік страхування орендованого майна аналогічний до відображення операцій зі страхування власного майна.

А от податковий облік таких операцій має свої особливості. Якщо майно не належить підприємству і не відображається у нього на балансі, то можливі такі випадки.

Оренда недержавного майна

При оренді майна недержавної форми власності видатки на добровільне страхування такого майна в бухгалтерському обліку включаються до складу загальновиробничих витрат орендаря за умови використання об’єкта оренди у виробничій діяльності. На практиці доцільніше страхувати не саме орендоване майно, а ризики орендаря, пов’язані з підтриманням майна в належному стані, з можливими збитками внаслідок невиконання умов договору оренди. Це будуть ризики неповернення або ризики повернення в неналежному стані об’єкта оренди. Адже при настанні надзвичайних подій орендованому майну може бути завдано такої шкоди, що колишні його властивості не можна буде відновити. Тобто в цьому випадку орендар не матиме змоги виконати умови договору оренди з підтримання майна в належному стані, а орендодавець матиме право вимагати від орендаря компенсації завданих йому збитків. Отже, імовірність настання таких надзвичайних подій, як пожежа, затоплення, стихійні лиха, тощо і є ризиком. Якщо орендар застрахує ризики, то при настанні таких подій він зможе відшкодувати свої збитки (повністю або частково, залежно від виду страхування).

У податковому обліку, відповідно до пп. 5.4.6 Закону про прибуток, до складу ВВ включаються витрати на страхування власного майна платника податку. Тому витрати на страхування орендованого майна не входять до складу його ВВ. Увага! При використанні орендованого об’єкта в господарській діяльності орендаря витрати на страхування ризиків (!) також будуть пов’язані з нею. І в цьому випадку, на нашу думку, може бути застосований пп. 5.4.6 Закону про прибуток, на підставі якого орендар може включити такі витрати до ВВ з урахуванням 5-відсоткового обмеження. Але страхові тарифи, розраховані відповідно до Методики №3259⁵, не повинні перевищувати звичайну ціну страхового тарифу на момент укладення страхового договору.

Оренда державного майна

У випадку оренди державного або комунального майна (ст. 10 Закону про оренду держмайна⁶) страхування орендарем взятого ним в оренду державного майна є істотною умовою договору оренди. Тому видатки на страхування такого майна є обов’язковими для включення до ВВ підприємства і пов’язані з видатками на оренду. Те, що ці витрати включаються до складу ВВ орендаря (згідно пп. 5.4.6 Закону про прибуток), підтверджує і позиція ДПАУ, висловлена в листі від 25.09.2000 р. №5328/6/15-1116. Цей лист посилається на стару редакцію пп. 5.4.6 Закону про прибуток, де не було абзацу про 5% (з’явився з 2005 р.). Можна дійти двох висновків: дуже обережні бухгалтери обмежаться 5-відсотковою межею витрат (абз. 3 пп. 5.4.6 цього Закону), а сміливі включать до ВВ всі 100% згідно з абз. 1 цього підпункту (для чого у них, на нашу думку, є достатньо підстав).

Страхування кредитів і заставного майна

Одним із джерел поповнення обігових коштів підприємства може бути банківський кредит. При одержанні кредитів у банківських установах у практиці господарської діяльності підприємства дуже поширені:

1) страхування кредитів (ризиків їх неповернення), у т.ч. відповідальності позичальника за неповернення кредиту, яке є видом добровільного страхування (згідно зі ст. 6 Закону про страхування, це інші види страхування — див. таблицю 2 у першій частині статті, «ДК» №9/2008). При цьому саме банківська установа (позикодавець) виступає страхувальником. Страховий випадок для банку настає у випадку несплати боржником (позичальником) суми кредиту, відсотків за користування кредитом у строки, передбачені кредитним договором, тобто це є підставою для звернення банком до страховика за страховим відшкодуванням. Після виплати позикодавцю страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги до позичальника щодо погашення зобов’язань за кредитним договором, ризик неповернення якого був застрахований;

2) страхування об’єкта, придбаного за кредитні кошти⁷. І це може бути однією з умов надання цільового кредиту. У цьому виді страхування страхувальником виступає позичальник. Підставою для звернення позичальника до страхової компанії за страховим відшкодуванням є пошкодження, втрата, інші події (страхові випадки), передбачені договором страхування.

⁵Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 30.12.2004 р. №3259 «Про затвердження Методики визначення звичайної ціни страхового тарифу».

⁶ Закон України від 10.04.92 р. №2269-XII «Про оренду державного та комунального майна».

⁷Але це вже один із видів майнового страхування, тут ризики не страхуються.

Банківський кредит, як правило, видається під заставу майна, що може належати як позичальнику, так і третій особі, яка в цьому випадку виступає майновим поручителем. І якщо як об’єкт застави виступає нерухомість, то часто при оформленні кредиту банк, серед інших вимог, зобов’язує позичальника застрахувати заставне майно. Як правило, банк працює зі страховими компаніями — своїми партнерами, тому рекомендує позичальнику звертатись у таких випадках саме до них. Підприємство іноді не знає, чи є вимога банку обов’язковою і що робити зі страховими витратами в такому випадку. Зазвичай позичальник, щоб отримати кредит, змушений погоджуватись з такою вимогою банку. Розглянемо докладніше цю ситуацію.

Позичальник повинен знати, що страхування заставного майна входить до складу добровільного страхування ризиків, пов’язаних зі страхуванням виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій згідно зі ст. 6 Закону про страхування (див. таблицю 2 на с. 26). І банк не має права змушувати позичальника страхувати заставне майно, але цілком імовірно, що відмовить підприємству в наданні кредиту. Тому це — «добровільно-примусове» страхування. Отже, уникнути його позичальнику не вдасться.

Таблиця 2

Бухгалтерський та податковий облік страхування майна у ТзОВ «Альфа»

№ з/п	Зміст операції	Дата	Бухгалтерський облік		Сума, грн	Податковий облік
			Д-т	К-т		ВД	ВВ
I. Сплата страхових платежів
1.	Перераховано страхові платежі	11.06.2007 р.	655	311	188000,00	-	143158,00
2.	Відображено суму страхових платежів за договором страхування у складі витрат	11.06.2007 р.	93 84	84 655	188000,00 188000,00	- -	- -
II. Отримання страхового відшкодування щодо виробничого цеху при настанні страхового випадку
1.	Нараховано дохід на підставі страхового акта	30.11.2007 р.	375	751	240000,00	-	240000,00 абз. «а» пп. 8.4.8
2.	Отримано страхове відшкодування від страховика	30.11.2007 р.	311	375	240000,00	240000,0 абз. «а» пп. 8.4.9	-
3.	Сплачено за ремонтні роботи	30.11.2007 р.	371	311	240000,00	-	-
4.	Відображено ПК з оплати	30.11.2007 р.	641/ПДВ	644	40000,00	-	-
5.	Проведено ремонт цеху (на вартість ремонту треба збільшити балансову вартість об’єкта групи 1 ОФ)	30.12.2007 р.	15	631	200000,00	-	-
6.	Списано ПК	30.12.2007 р.	644	631	40000,00	-	-
7.	Закриття заборгованостей	30.12.2007 р.	631	371	240000,00	-	-
8.	Фінансовий результат: списано дохід, отриманий внаслідок настання страхового випадку	30.12.2007 р.	751	794	240000,00	-	-
III. Отримання страхового відшкодування щодо обладнання при настанні страхового випадку
1.	Списано знос знищеного обладнання	30.11.2007 р.	131	103	12000,00	-	-
2.	Списано залишкову вартість обладнання	30.11.2007 р.	991	103	80000,00	-	-
3.	Дохід на підставі страхового акта	30.11.2007 р.	375	751	79310,00	-	-*
4.	Отримано страхове відшкодування від страховика	30.11.2007 р.	311	375	79310,00	-	690**
5.	Фінансовий результат
	- списано дохід, отриманий внаслідок настання страхового випадку;	30.12.2007 р.	751	794	79310,00	-	-
	- списано збитки від знищення обладнання	30.12.2007 р.	794	991	80000,00	-	-
* Балансова вартість групи 3 ОФ не зменшується на суму ліквідованого обладнання згідно з абз. «б» пп. 8.4.8. ** Балансова вартість групи 3 ОФ зменшується на суму отриманого відшкодування (79310,00 грн). За умовами прикладу на початок звітного кварталу балансова вартість цієї групи становила 80000 грн. До групи входить лише обладнання, яке згоріло. Тобто маємо залишок щодо групи 80000 - 79310 = 690 грн, і жодного об’єкта на 31.12.2007 р. вже немає. Тому відповідно до пп. 8.4.7 Закону про прибуток 690 грн треба буде включити до ВВ у I кварталі 2008 р.

Податок на прибуток. Якщо як об’єкт застави виступає майно позичальника, то маємо наявний зв’язок витрат на страхування заставного майна з господарською діяльністю позичальника. Тому в цьому випадку підприємство-позичальник сміливо застосовує пп. 5.4.6 Закону про прибуток і в межах 5% ліміту включає такі витрати до ВВ податкового періоду.

Якщо об’єктом застави виступає майно майнового поручителя⁸, то понесені таким поручителем витрати на страхування, на думку податкових органів (лист ДПАУ від 31.03.2005 р. №2642/6/15-1316, лист ДПА у м. Києві від 26.09.2006 р. №734/10/31-106), пов’язані з господарською діяльністю позичальника, а не поручителя — власника майна. Тому ДПАУ вважає, що порука не є господарською діяльністю поручителя, а отже, витрати на страхування заставного майна не включаються до ВВ поручителя. Та, на нашу думку, витрати поручителя на страхування заставного майна мають право бути віднесені до валових. При цьому на допомогу можуть прийти такі аргументи:

1) майно належить поручителю і перебуває на його балансі;

2) те, що майно перебуває у заставі, не означає заборону використання його в господарській діяльності поручителя. Тому воно може одночасно використовуватись для здійснення діяльності поручителя і бути об’єктом поруки для позичальника;

3) крім того, надання майна в заставу жодним чином не залежить від використання або невикористання цього майна в господарській діяльності поручителя;

4) страхування заставного майна можна розглядати у поручителя як страхування інших ризиків (а саме: неповернення позичальником отриманої у банку позики, ризику настання надзвичайних подій у процесі господарської діяльності, що можуть призвести до псування або знищення заставного майна, тощо). Отже, це відповідає вимогам пп. 5.4.6 Закону про прибуток. На нашу думку, краще все ж таки страхувати ризики щодо майна, а не саме майно;

5) за договором поруки поручитель має право на винагороду за послуги, надані ним боржникові (ст. 558 ЦК).

⁸ Відповідно до ст. 553 ЦК поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання та порушення ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки. А згідно зі ст. 558 ЦК поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Довідково: на відміну від поруки (ст. 560 ЦК), за гарантією гарант (банк, інша фінансова установа, страхова організація) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Таким чином, поручитель має право включати ці витрати в межах 5% до ВВ податкового періоду.

Коли позичальник страхує заставне майно поручителя самостійно, теоретично він міг би скористатись пп. 5.4.6 Закону про прибуток (адже отриманий ним кредит використовується в господарській діяльності), але, на нашу думку, це дуже проблематично.

Приклад 2 ТзОВ «Альфа» 30.09.2007 р. виступило майновим поручителем і віддало в заставу (для отримання підприємством «Омега» банківського кредиту) свій адміністративний корпус, попередньо застрахувавши його від ризику настання пожежі у страховій компанії «Віват» на суму 5500 грн строком на один рік. Заставне майно поручитель продовжує використовувати у своїй господарській діяльності. При цьому загальна сума ВВ ТзОВ «Альфа» за 9 місяців 2007 р. становила 86300 грн.

Підприємство «Омега» 25.12.2007 р. взяло ще один кредит, віддавши в заставу належний йому офісний корпус і застрахувавши його у страховій компанії «Віват» на суму 6150 грн. При цьому сума ВВ підприємства «Омега» за 2007 р. становила 146000 грн.

До ВВ можуть бути включені витрати на страхування заставного майна в розмірі:

— для ТзОВ «Альфа» межа 5%-их витрат становить 86300 х 5% : (100% - 5%) = 4542,11 грн. Тому до ВВ за 9 місяців 2007 р. можна віднести 4542 грн, а решту витрат на страхування 5500 - 4542 = 958 грн — за рахунок інших джерел;

— для підприємства «Омега» 5%-ий ліміт витрат становить 146000 х 5% : (100% - 5%) = 7684,21 грн. Тому до ВВ за 2007 р. можна включити всю суму витрат на страхування (6150 грн).

Нормативна база

• ЦК — Цивільний кодекс України.
• ГК — Господарський кодекс України.
• Закон про страхування — Закон України від 07.03.96 р. №85/96-ВР «Про страхування».
• Закон про прибуток — Закон України від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».
• Закон про ПДВ — Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
• П(С)БО 16 «Витрати» — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
• П(С)БО 15 «Дохід» — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. №290.

Наталія Куцміда, «Дебет-Кредит»

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

Штрафи за порушення «інвалідного» нормативу
Життя :: Податковий облік
15 квітня — останній день сплати адміністративно-господарських санкцій (далі — санкції) до Фонду соціального захисту інвалідів. Ці санкції сплачуються за підсумками календарного року, в якому мало місце порушення роботодавцями «інвалідного» нормативу. Роз...

В рубриці:

Реєструємося платником ПДВ...
№ 46 (17.11.2008) :: Суть справи :: Податковий облік
Нещодавно ДПАУ наказом від 01.09.2008 р. №560 внесла зміни до Порядку реєстрації платником ПДВ. В листі від 29.10.2008 р. №22161/7/16-1417 головний податковий орган надав нові роз’яснення щодо цих змін. Про основні їх аспекти читайте у цій статті....

Порядок проведення зустрічних перевірок
№ 46 (17.11.2008) :: Суть справи :: Податковий облік
Центральним податковим органом затверджено черговий документ рекомендаційного характеру щодо контролю госпдіяльності — Методичні рекомендації щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей с...