В умовах економічного та соціального розвитку сьогодні цілком доступно і вигідно реанімувати надомну працю. Чому саме це вигідно і доступно, читайте у статті.
Законодавство про надомну роботу
У Кодексі законів про працю України про надомну роботу згадується лише у ст. 179 щодо осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до трьох або до шести років: вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
Але у чинному трудовому законодавстві є ще два спеціальні нормативні акти, які передбачають надомну роботу: Положення №275 та Методрекомендації1. Хоча Положення №275 досить застаріле, але воно чинне і його можна використовувати у вигляді рекомендацій.
1 Можна додати ще й Женевську конвенцію МОТ 1996 року про надомну працю (№177), а також Рекомендацію щодо надомної роботи №184 як роз’яснення до тексту Конвенції. Але оскільки Конвенцію не ратифіковано в Україні, то ці два документи не мають обов’язкової сили. Їх можна також використовувати у вигляді рекомендацій.
Робоче місце надомника
Як сказано у п. 1 Положення №275, надомниками є фізичні особи, які уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома. А в пп. 1.1 Методрекомендацій уточнюється, що надомниками є працівники, робоче місце яких збігається територіально з місцем їх проживання. Їхні робочі місця оснащені в основному інструментом, приладами та невеликими верстатами.
Таким чином, надомну роботу виконує:
1) фізособа, яка уклала трудовий договір із працедавцем;
2) за винагороду (заробітну плату);
3) за місцем свого проживання або за іншою адресою квартири, будинку, який не розташований на території, що належить працедавцю (у виробничих приміщеннях, офісі, складі тощо);
4) з метою виробництва товарів або послуг згідно з вказівкою працедавця.
Звертаємо увагу, що конкретний вид надомної роботи треба обирати враховуючи професійні навички, стан здоров’я фізособи та медичні рекомендації, характер обладнання й інструментів, властивості сировини та матеріалів тощо. Оскільки надавати надомникам види робіт, що створюють незручності для їхніх сусідів, не можна!
До надомників не належать особи через один лише факт виконання ними час від часу роботи як найманих працівників удома, а не на своєму звичайному робочому місці.
Отже, вигода перша: надомнику не треба обладнувати окреме робоче місце у працедавця.
І тут же бачимо другу вигоду: працедавцю не треба переводити до нежитлового фонду робоче місце надомника у житловому фонді, бо такої вимоги у чинному законодавстві немає.
Який він, трудовий договір з надомником?
Згідно зі ст. 21 КЗпП, трудовий договір — це угода між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, відповідно до якого працівник зобов’язується виконувати роботу за своєю кваліфікацією, підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку. Своєю чергою, власник підприємства або уповноважений ним орган зобов’язується платити працівникові заробітну плату і забезпечувати необхідні умови праці для роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.
Ми знаємо, що трудовий договір може укладатися в усній та письмовій формі. Так, у ст. 24 КЗпП перераховано випадки дотримання письмової форми трудового договору. Але про надомників у цій статті не йдеться. Проте ми вважаємо, що з надомником все-таки краще оформити письмовий трудовий договір.
Перевагою письмової форми договору буде те, що всі його умови фіксуються в єдиному документі, обов’язковому для сторін. Письмова форма договору визначає обов’язки і працівника, і працедавця, а також зміцнює гарантії праці. Мало того, сьогодні письмова форма трудового договору набуває дедалі більшого значення, адже договірні відносини праці використовуються дедалі частіше, розширюються права працедавців при формуванні соціального пакета.
Укладення трудового договору оформляється наказом або розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу про прийняття працівника на роботу.
У трудовому договорі обов’язково відображають:
1) місце роботи — якщо робота виконується надомником, то зрозуміло, що у трудовому договорі зазначають адресу виконання ним роботи;
2) посадові обов’язки — назва посади, обов’язки, які повинен виконувати працівник;
3) оплату праці — вид оплати праці (відрядна, погодинна тощо), її розміри (тариф, оклад тощо) і терміни розрахунків;
4) початок роботи — дата початку роботи (при строкових договорах також і дата закінчення робіт);
5) порядок і терміни забезпечення надомників сировиною і матеріалами, вивезення готової продукції тощо.
Згідно з п. 4 Положення №275, переважне право на укладення трудового договору про роботу вдома надається, зокрема:
— жінкам, які мають дітей віком до 15 років;
— інвалідам і пенсіонерам (незалежно від виду призначеної пенсії), особам, які досягли пенсійного віку, але не отримують пенсію, особам зі зниженою працездатністю, яким рекомендовано працю в надомних умовах, а також особам, які доглядають інвалідів або членів сім’ї, що тривалий час хворіють, які за станом здоров’я потребують догляду.
Звертаємо увагу, що сьогодні працедавець самостійно приймає рішення (узгоджене з працівниками) з приводу того, на яких умовах і кого з працівників можна використовувати для роботи вдома.
Умови роботи вдома
У п. 9 Положення №275 є дві обов’язкові умови для надомної праці:
1) наявність у фізособи необхідних житлово-побутових умов для виконання певних робіт;
2) можливість набути практичних навичок для виконання цієї роботи.
Обстеження житлово-побутових умов громадян, які бажають працювати вдома, проводить керівництво підприємства (за участю представників профспілки). У деяких випадках потрібен також дозвіл представників санітарного та пожежного нагляду2.
2Хоча Положенням №275 ці випадки не конкретизовано. Але ми розуміємо, що, наприклад, для домашнього ліплення пельменів або випікання піци, тортів, булочок відповідні дозволи отримати доведеться.
Як правило, для виконання надомної роботи підприємство забезпечує надомника необхідними матеріалами, обладнанням та інструментами. У зв’язку з цим рекомендуємо оформляти з ним договір про матеріальну відповідальність.
Якщо немає змоги своєчасно забезпечувати надомника необхідними робочими матеріалами, він може сам їздити до працедавця за матеріалами і відвозити йому готову продукцію. Такий час переїздів і роз’їздів повинен оплачуватися або погодинно, або на умовах, визначених у трудовому договорі.
Передаючи надомнику обладнання, матеріали або інструменти для виконання роботи, рекомендуємо в обліку таку передачу відображати як передачу у виробництво на тих самих умовах, що й обладнання, яке використовується у звичайній виробничій діяльності на території підприємства. Тимчасом, як оформлення договору на відповідальне зберігання або оренду обладнання й інструментів для підприємства призводить до виникненням додаткових джерел доходів з усіма податковими наслідками (ПДВ і податок на прибуток).
Якщо надомник використовує у своїй роботі власні матеріали й інструменти, він має право на компенсацію за їх знос (амортизацію), про що нагадує ст. 125 КЗпП.
Оплата праці та податки надомника
По-перше, щоб оцінити виконану роботу надомника, рекомендуємо завести журнал робочих завдань, доручених надомнику, із зазначенням у ньому часу для виконання завдання, тарифних ставок, понесених надомником витрат і розміру виплаченої у зв’язку з цим компенсації тощо.
По-друге, як ми вже зазначали вище, виконуючи роботу вдома, надомник отримує заробітну плату.
Оплата праці надомників зазвичай здійснюється за відрядними розцінками за фактично виконану роботу або за виготовлену якісно продукцію (відповідно до встановлених вимог). При цьому норми виробітку можуть встановлюватися індивідуально виходячи з конкретних умов. Цілком зрозуміло, чому чимало працедавців обирають таку форму оплати праці через неможливість контролю використання робочого часу надомником.
Вимальовується третя вигода: оплата за вже виконану роботу, а не за «відпрацьовані (просиджені в офісі) години»3.
3 Результативно чи без результату.
Оскільки надомник самостійно відокремлює робочий час від часу відпочинку, неможливо встановити і переробіток. Отже, маємо четверту вигоду: не треба платити за понаднормову або нічну роботу, роботу в святкові або неробочі дні!
Але, враховуючи прискорений науково-технічний прогрес (наприклад у галузі мобільного зв’язку й Інтернету) і повертаючись до того, що сьогодні працедавець самостійно приймає узгоджене з працівником рішення, на яких умовах виконується робота вдома, є всі передумови і для використання погодинних систем. Наприклад, посада телефонного диспетчера вдома (або інтернет-менеджера, консультанта) може оплачуватися погодинно. А контроль працедавцем використання робочого часу таким надомником досить простий.
Як і звичайним працівникам, які виконують свою роботу на території, що належить працедавцю (у виробничих приміщеннях, офісі, складі тощо), надомним працівникам у загальному порядку можуть нараховуватися і виплачуватися премія, доплати і надбавки, інші винагороди, заохочення. Також у загальному порядку їм оплачуються лікарняні листки, декретні, періоди щорічних відпусток.
Як бачите, на надомників у загальному порядку поширюється трудове та соціальне законодавство. Наприклад, вони мають право на щорічну основну відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів (згідно зі ст. 6 Закону України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки»). Якщо надомник не досяг віку 18 років, мінімальна тривалість його щорічної відпустки становить 31 календарний день. Те саме стосується і надомників, які мають групу інвалідності: щорічна основна відпустка інвалідів I і II групи — 30 календарних днів, а інвалідів III групи — 26 календарних днів.
Щодо оподаткування заробітної плати надомників, то тут діють такі самі правила утримання податку і страхових внесків, як і для звичайних працівників. Якщо надомник подає заяву типової форми на застосування податкової соціальної пільги, то податок з доходів утримується з урахуванням пільги за умови, що нарахована заробітна плата за місяць не перевищує 890 грн.
Згідно з пп. 2.4.5 Інструкцій зі статистики чисельності працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. №286, надомні працівники до облікової чисельності штатних працівників включаються за кожен календарний день як цілі одиниці.
Приклад 1 З фізособою у лютому 2008 р. оформлено трудовий договір. Посада — телефонний диспетчер. Робота виконується вдома, за місцем проживання фізособи. Оклад — 800 грн. Робочий час з 10-00 до 18-00, коли диспетчер повинен приймати вхідні дзвінки на телефон, реєструвати їх та передавати працедавцю інформацію для подальшої роботи. Передача інформації здійснюється по Інтернету щодня до 10-00 ранку.
Бухгалтерський і податковий облік наведено у таблиці 1.
Таблиця 1
Відображення в обліку виплат надомнику (за умовами прикладу 1)
№ з/п
Господарська операція
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
1.
Нараховано за лютий заробітну плату телефонному диспетчеру, який працює вдома
23, 91, 92, 93
661
800,00
-
800,00
2.
Утримано внески до фондів соцстрахування (2% + 1% + 0,5%)
661
65
28,00
-
-
3.
Утримано ПДФО
661
641/ПДФО
77,18
-
-
4.
Нараховано внески до фондів соцстрахування (умовно 37%)
23, 91, 92, 93
65
296,00
-
296,00
5.
Перераховано внески і ПДФО
641/ПДФО, 65
311
401,18
-
-
6.
Виплачено заробітну плату за лютий
661
301,311
694,82
-
-
Приклад 2 З фізособою у березні 2008 р. оформлено трудовий договір для виконання роботи за сумісництвом. Посада — складальник коробок. Робота виконується вдома, за місцем проживання фізособи.
Матеріали щотижня в узгодженому з працівником обсязі доставляються працівникові додому. За умовами договору за кожну складену без браку коробку йому нараховується 5 грн. За кожну складену коробку з незначним браком — 2,5 грн.
Складені коробки щотижня передаються працедавцю, який забирає їх з дому працівника за актом приймання-передачі в узгоджений з працівником час.
За березень працівник передав за актом приймання-передачі 500 складених коробок, з них 10 — з незначним браком. Відповідно, за березень йому нараховано 2475 грн (490 х 5 грн. + 10 х 2,5 грн). Обов’язкові утримання — 444,88 грн. Виплачено надомникові 2030,12 грн.
Якщо надомник — інвалід
Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яка вільно обирається або на яку вільно погоджуються. Інваліди відповідно до своїх виробничих та професійних здібностей також мають право на працю.
Порядок працевлаштування інвалідів регулюється Законом №875.
Так, інваліди, які не мають змоги працювати на підприємствах, можуть займатися надомною роботою (ст. 18 Закону №875). Звертаємо увагу, що вимоги до обладнання вдома спеціального робочого місця інваліду, викладені у Положенні №314, вже не діють, тому що це Положення втратило чинність.
Місячні завдання інвалідів-надомників, на нашу думку, повинні мати індивідуальний характер і коригуватися працедавцем з урахуванням результатів праці. Для виконання роботи вдома підприємство забезпечує інвалідів (як і звичайних надомників) основною та допоміжною сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, інструментами, пристроями тощо.
Так, ст. 19 Закону №875 визначено нормативи робочих місць, призначених для інвалідів:
1) у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік;
2) якщо працює від 8 до 15 осіб — норматив у кількості одного робочого місця.
За загальним правилом, звичайні надомні працівники враховуються при розрахунку нормативу робочих місць для інвалідів. Якщо надомник — інвалід, його робоче місце враховується на виконання нормативу.
Нормативна база
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Закон №875 — Закон України від 21.03.91 р. №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Положення №314 — Положення «Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів», затверджене постановою КМУ від 03.05.95 р. №314.
Методрекомендації — Методичні рекомендації щодо визначення робочих місць, схвалені Міністерством праці України, протокол від 21.06.95 р. №4.
Положення №275 — Положення про умови праці надомників, додаток до постанови Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81 р. №275/17-99.
ПДВ з поставки металобрухту у 2008 році Суть справи :: Практика Законом про Держбюджет-2008 продовжено пільговий режим обкладення ПДВ за операціями поставки відходів і брухту чорних металів. Як і торік, постає низка запитань, пов’язаних із ПДВ, зокрема з податковим кредитом, на які «ДК» протягом минулого року намагавс...
Придбання бізнесу: практичні аспекти № 44 (3.11.2008) :: Суть справи :: Практика Придбання бізнесу є чи не найпоширенішим явищем у сучасному бізнесі в Україні. Розглядаючи можливу угоду з придбання підприємства (частки, підрозділу), слід перевірити кілька важливих питань, які можуть утворювати ризики: від неможливості здійснювати запл...
