Застосування нульової ставки ПДВ не потребує підтвердження статусу нерезидента як СПД
Ухвала ВАСУ від 02.10.2007 р.
Позиція ДПІ: Внаслідок проведеної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства при застосуванні нульової ставки з ПДВ до платника податку застосовані штрафні санкції за заниження ПДВ. ДПІ вважає, що мало місце завищення від’ємного значення чистої суми ПЗ з ПДВ у зв’язку з відсутністю підтвердження, що нерезидент є суб’єктом госпдіяльності з місцезнаходженням за межами України, який створений та провадить діяльність відповідно до законодавства іншої держави.
Позиція платника податку: ЗАТ «А» не погоджується з позицією ДПІ, оскільки вартість виконаних робіт була оплачена замовником. За укладеними договорами ЗАТ надавало замовнику послуги за межами митної території України. Для застосування нульової ставки ПДВ за операціями поставки нерезиденту-фізособі послуг з виконання чартерних рейсів на міжнародних маршрутах або лініях чинним законодавством не передбачене підтвердження, що нерезидент є СГД з місцезнаходженням за межами України.
Рішення суду. Відповідно до преамбули, абзаців 1, 4 п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» цей закон визначає платників ПДВ, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету; особа — будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, є така особа резидентом чи ні: фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
З наведеного випливає, що положення п. 1.16 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо визначення поняття «нерезидент» у цьому випадку не можуть застосовуватися до суб’єкта господарської діяльності, який не має статусу юридичної особи.
Як слушно зазначили суди попередніх інстанцій, між позивачем та громадянином Російської Федерації як замовником укладено низку договорів про надання останньому повітряного судна для здійснення чартерних рейсів поза межами України.
Зазначені договори були виконані, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, та їх вартість оплачена замовником, що сторонами не заперечується.
Згідно з абз. 3 пп. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 цього Закону (станом на момент здійснення господарських операцій) податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських або повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршрутах або лініях, а також космічних кораблів або супутників чи їх частин або окремих функцій.
Отже, для застосування нульової ставки податку на додану вартість щодо операцій з поставки нерезиденту — фізичній особі з надання останньому повітряного судна для здійснення чартерних рейсів поза межами України не потрібне підтвердження того, що він є суб’єктом господарської діяльності з місцезнаходженням за межами України, який створений та провадить діяльність відповідно до законодавства іншої держави.
Від редакції. До чого тільки не вдаються податкові органи. Ми вже писали про те, що право на застосування нульової ставки ПДВ не залежить від фактичного здійснення експорту (див. «ДК» №29/2007 — Постанова ВГСУ від 21.07.2005 р. у справі №11/169). Тепер для застосування нульової ставки ПДВ за експортними операціями Державна податкова інспекція вимагає підтвердження статусу контрагента як СПД країни перебування. На щастя, і цю позицію податкових органів суд не підтримав.