Дебет-Кредит № 15 (14.4.2008)
Суть справи :: Податковий облік

Податковий кредит з ПДВ без податкової накладної

Податкова накладна, як відомо, є підставою для нарахування податкового кредиту з ПДВ. Але є винятки, за яких відсутність податкової накладної не може бути перешкодою для відображення сплачених (нарахованих) сум ПДВ у складі ПК, проте за наявності інших документів. Про практичне їх застосування і право на виникнення ПК у різних ситуаціях розповімо у статті.

Загальні норми законодавства

Апріорі податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту з ПДВ¹. Але кожне правило має винятки. Тому за нормами пп. 7.2.6 Закону про ПДВ підставою для нарахування ПК також є:

«При поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків², … належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника»;

«транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами»;

«касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість)».

¹ За умови відповідності нормам, зазначеним у пп. 7.4.1 Закону про ПДВ (з подальшим використанням придбанних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника).

² Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами становить 10000 (десять тисяч) гривень (Постанова НБУ від 09.02.2005 р. №32).

Реєстр отриманих та виданих податкових накладних є підставою для подальшого відображення зведених результатів діяльності підприємства у декларації з ПДВ. Тому до Реєстру треба вносити не лише отримані від постачальника податкові накладні, а й документи, що є «замінниками» таких накладних (див. таблицю на с. 21). Підтвердженням цього — п. 8 Порядку №244, в якому передбачено: «У розділі I реєстру відображаються отримані податкові накладні <...> а також інші подібні документи (згідно з пп. 7.2.6 Закону про ПДВ)». Перелік таких «інших подібних документів» було зазначено вище.

Але зверніть увагу: якщо такі документи підприємство помилково не включить до Реєстру, за аналогією з пп. 7.2.8 Закону про ПДВ (невключення податкової накладної до Реєстру не може бути підставою для невизнання ПК) можна зробити висновок, що це не призведе до негативних наслідків — у платника залишається право на включення сплачених сум ПДВ до складу ПК (див. таблицю).

Таблиця

Реквізити у «замінниках» ПН

Форма документа	Реквізити	Гранична сума поставки	Підстава
Товарний чек Розрахункова квитанція Платіжний чи розрахунковий документ (при розрахунках картками платіжних систем)	Загальна сума платежу; сума ПДВ; податковий номер постачальника	10000,00 (у т. ч. ПДВ) за день з одним контрагентом	Абз. 1 пп. 7.2.6 Закону про ПДВ
Касовий чек	Сума поставлених товарів, робіт, послуг; сума ПДВ; фіскальний номер РРО*	240,00 (у т. ч. ПДВ) за день	Абз. 5 пп. 7.2.6 Закону про ПДВ
Транспортний квиток**	Загальна сума платежу; сума ПДВ; податковий номер постачальника	Без обмежень	Абз. 4 пп. 7.2.6 Закону про ПДВ
Готельний рахунок	Загальна сума платежу; сума ПДВ; податковий номер постачальника	Без обмежень	Абз. 4 пп. 7.2.6 Закону про ПДВ
Рахунок за послуги зв’язку, інші послуги***	Загальна сума платежу; сума ПДВ; податковий номер постачальника	Без обмежень	Абз. 4 пп. 7.2.6 Закону про ПДВ
* Без визначення IПН постачальника. ** Форма транспортного квитка відповідає вимогам міжнародних стандартів, згідно з якими не передбачається наявність у квитках податкового номера. Такі квитки теж можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної, але за умови, що цей документ містить інформацію про нараховану суму ПДВ (лист ДПА у м. Києві від 10.11.2005 р. №22569/7/16-1517-26, «Вісник податкової служби України» №27/2006). *** Вартість визначається за показниками приладів обліку.

Реквізити, які повинен містити товарний чек з метою віднесення сплачених сум ПДВ до складу ПК, ми зазначали у «ДК» (№11/2008, лист ДПАУ від 22.01.2008 р. №962/7/16-1517-25). Річ у тім, що на сьогодні немає нормативного документа, який встановлював би форму і зміст товарного чека. Отже, такий документ може бути довільної форми, але згідно із Законом про ПДВ у ньому обов’язково мають бути реквізити, встановлені пп. 7.2.6 цього Закону. Крім, того ДПАУ в листі від 30.12.2005 р. №13365/6/23-8019 («ДК» 8/2006) повідомляє, що такий документ (на нашу думку, первинний документ з погляду бухгалтерського та податкового обліку) повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам п. 3.2 Положення №614 без зазначення у ньому фіскального номера РРО та напису «Фіскальний чек».

Розрахункова квитанція повинна містити обов’язкові реквізити, зазначені у п. 5.3 Положення №614:

1) напис «Розрахункова квитанція», серію (чотири літери) та номер (шість цифр);

2) назву СПД;

3) ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юрособи або ідентифікаційний номер за ДРФО фізособи, перед яким написано (надруковано) великі літери «ІД»;

4) для СПД, зареєстрованих як платники ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ, перед номером написано (надруковано) великі літери «ПН»; за наявності на розрахунковій квитанції податкового номера дозволяється не зазначати ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО);

5) дані про товар (послугу): написи «Найменування товару (послуги)», «Вартість о. в.»(вартість одиниці виміру), «ПДВ (%)», «Вартість»;

6) напис «Сума розрахунку (грн, коп.)» та загальна вартість;

7) напис «Розрахунок провів», підпис особи, яка здійснює розрахунки;

8) дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків.

У разі придбання товарів за допомогою платіжної картки підприємство-покупець має отримати два розрахункові документи. Один із них є чеком термінала — документ, що підтверджує виконання операції з використанням спеціального платіжного засобу. Цей документ підтверджує лише здійснення розрахунку, у ньому немає суми податку та податкового номера особи, яка провадить еквайринг³. А другий розрахунковий документ буде чеком з РРО. І саме у чеку з касового апарату є дані, які дають право сплачену суму ПДВ віднести до складу ПК.

Реквізити, які повинен містити касовий чек, зазначені у п. 3.2 Положення №614:

1) назва господарської одиниці;

2) адреса господарської одиниці;

3) для СПД, зареєстрованих як платники ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ, перед номером друкуються великі літери «ПН»;

4) для СПД, які не є платниками ПДВ, — ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД»;

5) якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

6) вартість одиниці виміру товару (послуги);

7) найменування товару (послуги);

8) літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);

9) позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та сума коштів за цією формою оплати;

10) загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «Сума» або «Усього»;

11) для СПД, зареєстрованих як платники ПДВ, окремим рядком — літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальна сума ПДВ за всіма зазначеними у чеку товарами (послугами), на початку рядка — великі літери «ПДВ»;

12) порядковий номер касового чека, дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

13) фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

14) напис «Фіскальний чек» та логотип виробника.

І хоча в абз. 5 пп. 7.2.6 Закону про ПДВ міститься вимога про обов’язкове визначення у касовому чеку лише фіскального номера, але згідно з Положенням №614 ми повинні зазначати ще й податковий номер. Тому наявність як фіскального, так і податкового номера продавця є обов’язковою.

Податковий кредит за прибутковим касовим ордером

Форму прибуткового касового ордера (далі — ПКО) встановлено наказом Мінстату від 15.02.96 р. №51. Це первинний документ касового обліку на підприємстві, який застосовується для оформлення надходжень готівки до каси.

Форма ПКО не передбачає реквізиту «індивідуальний податковий номер», який підтверджує прийняття платежу постачальником. Ми вже зазначали (див. «ДК» №52/2006), що якщо оформити квитанцію ПКО за встановленою формою, у ній не буде передбачено суми ПДВ та податкового номера. Якщо ж дописати реквізити, як того вимагає абз. 1 пп. 7.2.6 Закону про ПДВ, то, найімовірніше, податкові органи вважатимуть такий документ неналежно оформленим. Про це свідчить лист ДПАУ від 10.11.2006 р. №12816/6/16-1515-26⁴: «Враховуючи... те, що форма прибуткового касового ордера не передбачає визначення у ній загальної суми податку та податкового номера постачальника і що прибутковий касовий ордер є документом, який підтверджує факт надходження готівки до каси, а не факт здійснення операцій з поставки, то зазначений документ не може бути підставою для формування податкового кредиту з ПДВ».

³Еквайринг — діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів.

⁴ Див. «Дебет-Кредит» №1/2007.

У такій ситуації покупцю — платнику ПДВ слід вимагати у продавця податкову накладну (за поставками на суму менше 200 грн без ПДВ — касового чека), і лише тоді він матиме беззастережне право на визнання сплачених сум податку у складі ПК.

Звітний період для податкового кредиту

Отже, ми розглянули всі документи — «замінники» податкової накладної, які надають законне право платнику ПДВ відобразити сплачені суми податку у складі ПК. Завдання покупця — простежити, щоб були зазначені реквізити, які повинні міститися у документах, як того вимагають норми пп. 7.2.6 Закону про ПДВ.

Зверніть увагу: інколи платник ПДВ відображає у складі ПК звітного періоду суми податку, сплачені у минулих податкових періодах. Чому так відбувається? Трапляються ситуації, коли платник ПДВ з «технічних причин» не має ПН (через те, що вчасно не подбали про отримання документа або через недоліки у роботі поштового відділення чи контрагента). Тоді, не порушуючи вимог законодавства⁵, особа має право відобразити сплачені (нараховані) суми ПДВ у наступних — після отримання на це права, але за відсутності документів, — звітних періодах. Причина всім відома — підставою для нарахування ПК є податкова накладна.

⁵ Термін позовної давності у 1095 днів не розглядається.

Але у разі наявності «замінника» ПН, вважаємо, сплачені суми податку мають місце лише у тому звітному періоді, в якому такі документи були фактично отримані (інколи — нараховані; наприклад, «замінником» є рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку). Адже майже всі операції, в яких використовується «замінник», — це готівкові розрахунки. Тобто підтвердний документ, який дає право на збільшення ПК, в бухгалтерію підприємства попадає не одразу. Таким чином, покупець — платник ПДВ, який має на меті відобразити такі суми у складі ПК, самостійно повинен стежити за наявністю документів та правильним оформленням такої операції.

Нормативна база

• Закон про ПДВ — Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
• Положення №614 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614.
• Порядок №244 — Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. №244.

Олена Водоп’янова, «Дебет-Кредит»

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

Допомога на поховання
Життя :: Податковий облік
Відшкодування частини коштів на поховання — це остання послуга, яку підприємство може надати своєму працівникові. У цій статті ми розповімо, як надати та провести в обліку допомогу сім’ї померлого (загиблого) працівника....

В рубриці:

Реєструємося платником ПДВ...
№ 46 (17.11.2008) :: Суть справи :: Податковий облік
Нещодавно ДПАУ наказом від 01.09.2008 р. №560 внесла зміни до Порядку реєстрації платником ПДВ. В листі від 29.10.2008 р. №22161/7/16-1417 головний податковий орган надав нові роз’яснення щодо цих змін. Про основні їх аспекти читайте у цій статті....

Порядок проведення зустрічних перевірок
№ 46 (17.11.2008) :: Суть справи :: Податковий облік
Центральним податковим органом затверджено черговий документ рекомендаційного характеру щодо контролю госпдіяльності — Методичні рекомендації щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей с...