Дебет-Кредит № 18 (5.5.2008)
Суть справи :: Практика

Страхування працівників на підприємстві

Ринок страхових послуг стрімко розвивається, і зі страхуванням так чи інакше стикається майже кожен, тому ми продовжуємо розглядати питання, пов’язані зі страхуванням. У попередніх публікаціях ми розглянули основні поняття страхової справи, зачепили майнове страхування, деякі аспекти його бухгалтерського і податкового обліку. У цій статті розглянемо актуальні проблеми обліку і оподаткування особистого страхування працівників.

Нагадаємо, що страхування працівників регламентується Законом про страхування, яким визначено основні принципи страхової справи в Україні. Згідно зі ст. 4 цього Закону предметом договору страхування, поряд із майновим страхуванням, може бути особисте страхування (страхування життя, здоров’я, працездатності та пенсійне забезпечення), а також страхування відповідальності.

Докладніше розглянемо види особистого страхування, що найчастіше мають місце у практиці страхової справи. При цьому (ст. 5 Закону про страхування) таке страхування буває як добровільним, так і обов’язковим (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Види обов’язкового і добровільного страхування

Обов’язкове страхування (ст. 7 Закону про страхування)	Добровільне страхування (ст. 6 Закону про страхування)
Особисте страхування, у т. ч.: - медичне страхування; - особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників** на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків; - особисте страхування працівників відомчої** та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд); - страхування спортсменів вищих категорій; - страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини; - особисте страхування від нещасних випадків на транспорті*; - страхування працівників**, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у т. ч. здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади; - страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ** на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб; - авіаційне страхування цивільної авіації	Особисте страхування, в т. ч.: - страхування життя*; - страхування від нещасних випадків; - медичне страхування (безперервне страхування здоров’я); - страхування здоров’я на випадок хвороби
* Відповідно до ст. 6 Закону про страхування, страхування життя - це вид особистого страхування, за яким страховик зобов’язаний виплатити страхове відшкодування згідно з договором страхування: у разі смерті застрахованої особи; у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору, якщо це передбачене договором страхування; та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. ** Крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України.

Як видно з наведеної таблиці, видів особистого страхування дуже багато. Тут ми не чіпатимемо таких видів обов’язкового соціального страхування працівників підприємства, як державне пенсійне страхування, страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, страхування тимчасової втрати працездатності та страхування на випадок безробіття. Розглянемо деякі аспекти інших видів страхування персоналу, які зазвичай входять до соцпакета, що його пропонує працівникові підприємство. До них, крім обов’язкового страхування працівників, також можна віднести:

1) недержавне пенсійне страхування;

2) довгострокове страхування життя;

3) медичне страхування.

Добровільне страхування працівників

У бухгалтерському обліку таке страхування працівників згідно з п. 20 П(С)БО 16 «Витрати» включається до складу інших витрат операційної діяльності з використанням рахунка 94 «Інші витрати». Нарахування і сплата страхових платежів обліковуються на рахунку 654 «Розрахунки за особистим страхуванням». Проте деякі фахівці вважають, що їх можна обліковувати на рахунках 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» або 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Податок на прибуток. Відповідно до пп. 5.6.2 Закону про прибуток внески на страхування життя або здоров’я працівників за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення включаються до складу ВВ, якщо сума внесків на таке страхування:

1) не перевищує 15% від заробітної плати такого працівника наростаючим підсумком з початку року;

2) не перевищує суми прожиткового мінімуму станом на 1 січня відповідного року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн¹ (встановленої пп. 6.5.1 Закону про доходи).

¹ На 01.01.2008 р. ця межа становила 633 х 1,4 = 890 грн.

Наведені обмеження стосуються сукупної суми сплачених внесків за всіма діючими договорами страхування. Тобто якщо сума сплачених внесків за вказаними вище видами страхування перевищує ці обмеження, то підприємство може віднести до складу ВВ лише ту суму, що не перевищує такі обмеження².

А от витрати на добровільне медичне страхування не включаються до ВВ підприємства. Адже пп. 5.4.6 Закону про прибуток не передбачене віднесення до складу ВВ будь-яких інших видів необов’язкового страхування працівників, ніж пенсійне або довгострокове страхування життя.

Податок з доходів фізичних осіб. За договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування (відповідно до пп. 4.2.4 Закону про доходи) до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника не включаються суми страхових внесків, сплачені працедавцем за такими договорами:

1) в межах 15% нарахованої заробітної плати працівника протягом кожного звітного податкового місяця,

2) але не вище суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн у розрахунку за такий місяць за сукупністю всіх таких внесків³.

Крім того, до випадків необкладення ПДФО сум страхових внесків належать випадки, коли:

1) вигодонабувачем⁴ (бенефіціаром) за договорами страхування працівників є працедавець, який сплачує внески за свій рахунок. Відповідно до ст. 16 Закону про страхування вигодонабувачем може бути, залежно від умов страхового договору, як застрахована особа, так і страхувальник;

2) страхові внески сплачуються одним із членів сім’ї першого ступеня споріднення.

² Законодавством не передбачені обмеження щодо сумісників. Тому застрахувати найманого працівника можна як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Але пп. 5.6.2 Закону про прибуток не поширюється на фізичних осіб, які працюють за договорами цивільно-правового характеру.

³ На 01.01.2008 р. це обмеження становить 633 грн х 1,4 = 890 грн в сукупності всіх таких внесків.

⁴ Відповідно до положень Закону про страхування, у страхуванні беруть участь: страховик, страхувальник, застрахована особа і вигодонабувач. Тут вигодонабувач — особа, яка отримає страхові виплати.

Щодо добровільного медичного страхування, то відповідно до пп. 4.2.9 Закону про доходи це буде додатковим благом для працівника. Медичне страхування є негрошовою формою одержаного працівником доходу. Тому тут діє п. 3.4 Закону про доходи, і при визначенні об’єкта оподаткування застосовується підвищувальний коефіцієнт, обчислений за формулою:

К = 100 : (100 - Сп) , де:

Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент нарахування.

У 2008 році цей коефіцієнт становить 1,17647.

Виплата страхового відшкодування не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника⁵, якщо її отримано у вигляді:

1) суми страхової виплати (страхового відшкодування) або викупної суми, отриманої працівником від страховика-резидента за договором страхування⁶ (пп. 4.3.32 Закону про доходи);

2) суми, отриманої за договором довгострокового страхування життя, суми пенсійної виплати недержавного пенсійного забезпечення, суми виплат за договором пенсійного вкладу, визначених згідно з пп. 9.8.3 Закону про доходи.

Виплата передбачених пп. 4.3.32 — 4.3.33 Закону про доходи сум страхової виплати, страхового відшкодування або викупної суми⁷ має здійснюватись при підтвердженні факту нанесення шкоди страхувальнику на підставі відповідних документів⁸. Згідно з пп. 2.1.2 Порядку №126, залежно від виду страхового випадку, такими документами є:

1) копія листка непрацездатності (довідка, завірена в установленому порядку);

2) копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності;

3) рахунок лікувального закладу, який в установленому законодавством порядку має право на надання медичних послуг і надавав медичні послуги у зв’язку з виникненням страхового випадку;

4) розрахункові документи (квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери), що підтверджують оплату товарів, робіт, послуг, які передбачені умовами договору страхування та/або необхідність придбання (отримання) яких підтверджена документами (скеруваннями, рецептами, випискою з призначеннями лікаря з історії хвороби або амбулаторної картки) лікувального закладу, який в установленому законодавством порядку має право на надання медичних послуг.

⁵ Ці доходи не відображаються в його річній податковій декларації.

⁶Іншого ніж довгострокове страхування життя або недержавне пенсійне забезпечення.

⁷Відповідно до пп. 4.3.33, це виплати за договором довгострокового страхування життя, виплати з системи недержавного пенсійного забезпечення, виплати за договорами пенсійного вкладу; а згідно з пп. 4.3.32 до таких виплат належать страхові виплати за договором страхування іншим, ніж довгострокове страхування життя або недержавне пенсійне забезпечення.

⁸ Якщо страхувальник помирає, сума страхової виплати оподатковується у складі спадщини згідно з пп. 13.2 Закону про ПДФО.

А відповідно до пп. 2.1.3 Порядку №126 факт нанесення шкоди страхувальнику внаслідок нещасного випадку за договором страхування життя або здоров’я підтверджується також копією акта про нещасний випадок, складеного у встановленому порядку, а за його відсутності — документами лікувально-профілактичного закладу з підтвердженням факту отримання травми.

Оподаткування страхових виплат, отриманих страхувальником, подано у таблиці 2.

Таблиця 2

Оподаткування одержаних працівником страхових виплат згідно з положеннями Закону про доходи

№ з/п	Підлягають обкладенню ПДФО за ставкою 15% (пп. 9.8.2)	Не обкладаються ПДФО та не включаються до складу загального оподатковуваного доходу платника податку (пп. 9.8.3)
1.	60% суми: - одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя при досягненні застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи при її дожитті до закінчення строку такого договору; - виплат пенсії на визначений строк, що проводяться з недержавного пенсійного фонду учаснику фонду в порядку та строки, визначені законодавством	Суми регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя або пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу, виплат пенсій на визначений строк або довічних пенсій, одержувані платником податку - резидентом, вік якого не менший 70 років
2.	60% сум: - регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя; - пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу; - виплат довічної пенсії (довічні ануїтети), крім випадків, визначених у рядку 1 гр. 3 цієї таблиці
3.	Викупної суми при достроковому розірванні страхувальником договору довгострокового страхування життя	Сума страхової виплати за договором довгострокового страхування життя, якщо внаслідок страхового випадку застрахована особа отримує інвалідність I групи
4.	Суми коштів, з яких не було утримано (сплачено) податок та які виплачуються вкладнику з його пенсійного вкладу у зв’язку з достроковим розірванням договору пенсійного вкладу
5.	Суми одноразових пенсійних виплат учаснику недержавного пенсійного фонду, за винятком одноразових виплат, передбачених у рядку 3 гр. 3 цієї таблиці	Сума виплат за договором пенсійного вкладу, виплат пенсії на визначений строк, довічних або одноразових пенсій, якщо вкладник, учасник недержавного пенсійного фонду чи застрахована особа отримує інвалідність I групи

Зазначимо, що згідно з п. 3.5 Інструкції №5 внески підприємств за договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників не включаються до складу фонду оплати праці, а відповідно — і до заробітної плати працівника. Тому внески до обов’язкових фондів соціального страхування на них не нараховуються, а ПДФО з цього доходу працівника утримується окремо. При цьому:

1) розмір ПДФО з суми такого доходу визначається окремо від нарахованої зарплати працівника;

2) податкова соціальна пільга не застосовується.

На думку автора, це розповсюджується також на внески по довгостроковому страхуванню життя.

Недержавне пенсійне страхування

Відповідно до ст. 2 Закону №1057 «Система недержавного пенсійного забезпечення — це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі» фізичних осіб та роботодавців у формуванні пенсійних накопичень для отримання учасниками додаткових пенсійних виплат.

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюють (ст. 3 Закону №1057):

1) пенсійні фонди (укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів);

2) страхові організації (укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника);

3) банківські установи (укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб).

А згідно зі ст. 7 Закону №1057 учасником недержавного пенсійного фонду є фізична особа, на користь якої сплачуються пенсійні внески і яка має право на одержання пенсійних виплат з такого фонду. При цьому пенсійні виплати можуть виплачуватися учаснику фонду або його спадкоємцю. Вкладник фонду — особа, яка перераховує до такого фонду пенсійні внески на користь учасника фонду відповідно до умов пенсійного контракту. Вкладником фонду може бути сам учасник (або подружжя, діти, батьки), роботодавець учасника фонду (або профоб’єднання, членом якого є учасник). До складу сукупного місячного оподатковуваного доходу працівника включаються суми страхових внесків (премій), сплачених будь-якою особою-резидентом за такого працівника або на його користь.

Приклад 1 Фірма «АВС» з 01.04.2007 р. уклала зі страховою компанією «Скарб» договори недержавного пенсійного страхування:

1) за майстра Савченка О.О. (оклад 1500 грн) із щомісячною сплатою страхових внесків у сумі 310 грн, які було сплачено 15.05.2007 р.;

2) за технолога Кравчук Є.О. (оклад 1340 грн) з одноразовим страховим внеском за квітень — грудень 2007 р. у сумі 1710 грн, яку було перераховано 10.04.2007 р.

Прожитковий мінімум на 01.01.2007 р. становив 525 грн.

Розрахунки до податку на прибуток треба робити щокварталу наростаючим підсумком з початку року. У таблиці 3 подано приклад розрахунку за 2007 рік.

Таблиця 3

Розрахунки валових витрат за страховими виплатами працівників фірми «АВС» (приклад 1) за 2007 рік

П. I.Б.	Сума страхового внеску у 2007 р.	Сума зар-плати за рік	15% від гр.3	Прожитковий мінімум на 01.01.2007 р. х 1,4 х к-ть місяців	Суми, що включаються до ВВ за 2007 р.
				(525 х 1,4 = 740, 740 х 9 = 6660)
1	2	3	4	5	6
Савченко О.О.	2790,00*	18000,00**	2700,00	6660,00	2700,00***
Кравчук Є.О.	1710,00	16080,00**	2412,00	6660,00	1710,00***
Разом	4500,00	34080,00	5112,00	-	4410,00***
* 310,00 х 9 = 2790,00 грн. ** 1500,00 х 12 = 18000,00 грн; 1340,00 х 12 = 16080,00 грн. *** Сума страхового внеску за Савченка О.О.(2790 грн) перевищує суму в гр.4 (15% від річної зарплати), яка дорівнює 2700 грн, хоча і не перевищує значення у гр. 5. Тому до ВВ можна включати 2700 грн. Сума страхового внеску за Кравчук Є.О.(1710 грн) не перевищує суму у гр.4 (15% від річної зарплати), яка дорівнює 2412 грн, і не перевищує значення гр. 5. Тому до ВВ можна включати 1710 грн. Отже, разом до ВВ можна включити 4410 грн, що буде відображено у ряд.04.5 декларації з прибутку.

Оподаткування доходів працівників фірми «АВС» (на прикладі квітня 2007 р.) відображене в таблиці 4.Такі розрахунки треба робити щомісяця.

Таблиця 4

Оподаткування доходів працівників фірми «АВС» за квітень 2007 р. (приклад 1)

П. I.Б.	Сума страхового внеску за квітень	Сума зарплати за квітень	15% від гр.3	Прожитковий мінімум на 01.01.2007 р. х 1,4	Належить до оподаткування сума більша або менша 740 грн	ПДФО (15%)
1	2	3	4	5	7	8
Савченко О.О.	310,00	1500,00	225,00	740,00	(гр. 2 - гр.4) х 1,17647 = 100.00	15,00
Кравчук Є.О.	1710,00*	1340,00	201,00	740,00	1775,29**	266,29
Разом	2020,00	2840,00	426,00	-	-	281,29
* Оподатковується окремо від нарахованої за квітень зарплати і застосовується п. 3.4 Закону про доходи. ** Розрахунок аналогічно до розрахунку по Савченко.

Бухгалтерські проведення відображені в таблиці 5.

Таблиця 5

Бухгалтерський та податковий облік витрат на страхування фірми «АВС»(приклад 1) у квітні — травні

№ з/п	Дата	Зміст операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн	Податковий облік
			Д-т	К-т		ВД	ВВ
I.	Нарахування зарплати за квітень
I.1.	30.04.2007 р.	Нараховано зарплату за квітень
		Савченку О.О.	23	661	1500,00	-	1500,00
		Кравчук Є.О.	23	661	1340,00	-	1340,00
I.2.	30.04.2007 р.	Нараховано внески до фондів за квітень (умовно 40% від зарплати)
		Савченку О.О.	23	65	600,00	-	600,00
		Кравчук Є.О.	23	65	536,00	-	536,00
I.3.	30.04.2007 р.	Утримано із зарплати внески до фондів (3,5% від зарплати)
		Савченка О.О.	661	65	52,50	-	-
		Кравчук Є.О.	661	65	46,90	-	-
I.4.	30.04.2007 р.	Утримано ПДФО з зарплати
		Савченка О.О.	661	641/ПДФО	217,13	-	-
		Кравчук Є.О.	661	641/ПДФО	193,97	-	-
II.	Облік витрат на страхування працівників
II.1.	01.04.2007 р.	Укладено договір недержавного пенсійного страхування зі страховою компанією «Скарб»	-	-	-	-	-
II.2.	10.04.2007 р.	Перераховано внески за Кравчук Є.О.	377	311	1710,00	-	1710*
II.3.	10.04.2007 р.	Відображено страхові внески у складі витрат	654	377	1710,00	-	-
II.4.	10.04.2007 р.	Списано на фінансовий результат витрати на страхування	949 791	654 949	1710,00 1710,00	-	-
II.5.	15.05.2007 р.	Перераховано внески за Савченка О.О.	377	311	310,00	-	225,00**
II.6.	15.05.2007 р.	Відображено страхові внески у складі витрат	654	377	310,00	-	-
II.7.	15.05.2007 р.	Списано на фінансовий результат витрати на страхування	949 791	654 949	310,00 310,00	-	-
III.	Оподаткування доходів працівників
III.1.	15.05.2007 р.	Утримано ПДФО з Савченка О.О. Утримано ПДФО з Кравчук Є.О.	661 661	641/ПДФО 641/ПДФО	15,00 266,29	-	-
III.2.	15.05.2007 р.	Сплачено ПДФО	641/ПДФО	311	281,29	-	-
III.3.	15.05.2007 р.	Виплачено зарплату за квітень
		Савченку О.О.	661	301	1215,37	-	-
		Кравчук Є.О.	661	301	832,84	-	-
* Страховий внесок (1710 грн) не перевищує 15% від річної зарплати Кравчук Є.О., тому включається до ВВ за підсумками року пов-ністю. За підсумками півріччя до ВВ потрапить лише 1206 грн. ** Страховий внесок (310 грн) перевищує 15% від зарплати Савченка О.О. на 85 грн (див. таблицю 4), тому до ВВ включаються 225 грн. Але за підсумками півріччя до ВВ потрапить сума сплачених внесків за квітень-травень - 620 грн.

Як видно з наведеного прикладу, розрахунок страхових витрат треба здійснювати наростаючим підсумком з початку року за кожен податковий період. Та й імовірні зміни в зарплаті застрахованих працівників також вплинуть на розрахунок.

Довгострокове страхування життя

Довгострокове страхування життя — дуже поширений вид добровільного страхування, умовами договору якого (відповідно до ст. 6 Закону про страхування) може передбачатися здійснення страхових виплат у таких випадках:

1) у разі смерті застрахованої особи;

2) у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою визначеного договором віку;

3) у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та/або хвороби застрахованої особи;

4) якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), є обов’язковим страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат;

5) в інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов’язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.

Податок на прибуток

Законом про прибуток (п. 1.37) передбачено, що для податкового обліку довгострокове страхування життя — це договір:

1) укладений на строк 10 років і більше;

2) з умовою сплати страхових внесків протягом не менше 5-ти років;

3) що передбачає страхову виплату у випадках:

— якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору страхування;

— досягла віку, визначеного договором;

— настання події, передбаченої у договорі страхування.

Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10-ти років його дії, крім тих, що провадяться у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до встановлення застрахованій особі інвалідності I групи. При цьому страхова виплата провадиться незалежно від терміну сплати страхових внесків (платежів, премій).

Наголошуємо, що страхування життя персоналу вигідне підприємству з двох причин:

1) з одного боку, воно стимулює працівників, виступаючи як додатковий пункт соцпакета;

2) з іншого боку, надає реальну можливість економити на сплаті податку на прибуток. Адже платежі за довгостроковим накопичувальним страхуванням життя працівників можна включати до ВВ періоду в межах 15% заробітної плати застрахованої особи.

Для укладення договору корпоративного страхування життя із підприємством складається список застрахованих осіб відповідно до встановленої страховиком форми.

Цікавим є також випадок, коли за умовами договору страхування у разі настання страхового випадку страховик може здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі-вигодонабувачу, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (ст. 16 Закону про страхування). Такою особою може бути роботодавець, і тоді застрахований працівник не отримає страхового відшкодування.

Таким чином роботодавець може, уклавши зі страховиком угоду, сплачувати страхові платежі (премії), які відразу будуть інвестуватись у ЦП підприємства або розміщуватись у банку на депозиті. А банк, своєю чергою, надає підприємству кредити на пільгових умовах. Отже, крім можливості зменшити свій оподатковуваний прибуток в обсязі сплачених премій і в межах 15% фонду зарплати, підприємство після закінчення строку договору страхування отримує від страховика накопичену суму і сплачує податок на прибуток, але вже з відстроченням у 10 років.

Медичне страхування

Відповідно до положень Закону про страхування медичне страхування може бути:

1) обов’язковим — це страхування на випадок хвороби (ст. 7);

2) добровільним — це безперервне страхування здоров’я (ст. 6).

Поліси добровільного медичного страхування можуть бути комплексними і включати кілька програм. Залежно від виду і програми страхування, передбачених у договорі, застрахована особа при настанні страхового випадку може звернутись або до медичного закладу, зазначеного в договорі страхування, або до страховика, який сам визначить лікувальний заклад, де страхувальнику нададуть необхідну медичну допомогу в розмірі страхової суми і лише за тими програмами, що визначені в договорі страхування.

Податок з доходів

Сплачені підприємством за працівника страхові внески за договором медичного страхування є доходом у негрошовій формі і тому включаються до оподатковуваного доходу працівника з підвищувальним коефіцієнтом за п. 3.4 Закону про доходи. А виплачене працівнику страховиком-резидентом страхове відшкодування при настанні страхового випадку за таким договором не включається до складу доходу працівника при наданні всіх відповідних підтвердних документів.

Для отримання страхового відшкодування застрахована особа разом з цими документами подає заяву, в якій необхідно вказати лікувальний заклад, що здійснюватиме лікування, його реквізити, і додати рахунки про вартість лікувальних препаратів та лікування⁹.

⁹ Закон дозволяє лікування працівника як у державних, так і в приватних лікувальних закладах.

Нормативна база

• Закон про страхування — Закон України від 07.03.96 р. №85/96-ВР «Про страхування».
• Закон №1058 — Закон України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
• Закон №1057 — Закон України від 09.07.2003 р. №1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення».
• Положення №959 — Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затверджене постановою КМУ від 14.08.96 р. №959.
• Перелік №1482 — Національний перелік основних (життєво необхідних) лікарських засобів і виробів медичного призначення, затверджений постановою КМУ від 16.11.2001 р. №1482.
• П(С)БО 16 «Витрати» — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
• Порядок №126 — Порядок застосування підпунктів 4.3.32 та 4.3.33 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенсійного забезпечення та пенсійного вкладу, затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 18.11.2003 р. №126.
• Інструкція №5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. №5.

Наталія Куцміда, «Дебет-Кредит»

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

Платники єдиного податку не є платниками податку за землю
Судова практика :: Практика
Постанова Верховного суду України від 26.12.2006 р.
Позиція позивача. З огляду на те, що позивач є платником єдиного податку, він не є платником податку за землю, а тому ДПІ неправомірно визначила йому суму земельного податку та застосувала фінансові.....

В рубриці:

Скорочення штату: організація та облік
№ 46 (17.11.2008) :: Суть справи :: Практика
В межах антикризових дій багато великих підприємств проводять скорочення штату або звільняють працівників «мирним шляхом». Як правильно провести такі звільнення та нарахувати компенсаційні виплати, розповімо у статті.
...

Придбання бізнесу: практичні аспекти
№ 44 (3.11.2008) :: Суть справи :: Практика
Придбання бізнесу є чи не найпоширенішим явищем у сучасному бізнесі в Україні. Розглядаючи можливу угоду з придбання підприємства (частки, підрозділу), слід перевірити кілька важливих питань, які можуть утворювати ризики: від неможливості здійснювати запл...