У попередній частині нашого матеріалу (див. «ДК» №18/2008) ми розпочали розглядати основні нововведеня у сфері держзакупівель, продиктовані Тимчасовим положенням1, що замінило Закон про держзакупівлі2. У цій статті продовжимо цю тему і зупинимося на окремих практичних аспектах, що виникають під час здійснення закупівель.
Тендерна документація
Згідно з пп. 14 п. 2 Тимчасового положення, тендерною документацією є документи, що готуються замовником та передаються учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмета закупівлі або його частини. Саме в тендерній документації визначаються основні положення, що стосуються проведення закупівлі, відповідно до яких надалі укладатиметься договір про закупівлю за державні кошти. Тендерна документація використовується в усіх видах процедур закупівель, крім закупівлі в одного учасника та запиту цінових пропозицій (котирувань).
1 Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене Постановою КМУ від 28.03.2008 р. №274.
2 Закон України від 22.02.2000 р. №1490-ІІІ «Про закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти».
Звертаємо увагу на головне: відповідно до п. 37 Тимчасового положення, замовник безоплатно надсилає або подає учаснику тендерну документацію протягом 3-х робочих днів від дня отримання від нього запиту про подання необхідних документів у разі відкритих і двоступеневих торгів та згоди на участь у торгах у разі проведення торгів з обмеженою участю. Вимоги до тендерної документації при відкритих торгах та торгах з обмеженою участю визначаються у п. 38 Тимчасового положення та у відповідних нормах, що деталізують проведення закупівель за іншими процедурами.
Зауважимо також, що Тимчасовим положенням, на відміну від скасованого Закону про держзакупівлі, не передбачено жодних норм щодо будь-якої спеціальної реєстрації учасників держзакупівель. Однак згідно з п. 24 Тимчасового положення, замовник може в тендерній документації встановити для учасників вимоги щодо подання інформації, яка підтверджує їх відповідність кваліфікаційним вимогам. Це, зокрема:
— наявність відповідного дозволу або ліцензії;
— наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, коштів та обладнання;
— сплата податків і зборів (обов’язкових платежів);
— провадження учасником підприємницької діяльності відповідно до положень його статуту;
— відсутність підстав для відмови в торгах, передбачених цим Тимчасовим положенням;
— виконання аналогічних договорів.
Процедури держзакупівель
Процедура редукціону
Процедура редукціону застосовується у разі, коли предметом закупівлі є товари чи послуги, для яких існує постійно діючий ринок і які виробляються чи виконуються не за окремо розробленими специфікаціями, за умови, що очікувана вартість предмета закупівлі таких товарів чи послуг перевищує 200 тис. грн.
Процедура редукціону
Етап 1. Всім учасникам пропонується подати попередні тендерні пропозиції без зазначення ціни. Строк подання попередніх пропозицій — не менше 15 к. д. від дати опублікування оголошення.
Етап 2. Замовник пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, подати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни. Строк подання — не менше 7 к. д. від дня повідомлення результатів першого етапу.
Процедура запиту цінових пропозицій (котирувань)
Необхідними умовами застосування цієї процедури є:
— постійно діючий ринок;
— вартість закупівлі товарів та послуг не перевищує 200 тис. грн;
— кількість учасників у цій процедурі має бути не менша трьох.
Під час застосування цієї процедури держзакупівель замовник подає запит щодо цінових пропозицій (котирувань) не менше ніж трьом учасникам.
Кожен учасник має право подати тільки одну цінову пропозицію, яка не може бути в подальшому змінена. Строк подання цінових пропозицій встановлюється замовником у кожному конкретному випадку окремо, але не може бути меншим 5-ти робочих днів від дати запрошення учасника.
Учасники дізнаються про результат тендеру під час розкриття пропозицій, протягом якого складається протокол. Не раніше ніж через 3 робочі дні від дня надсилання всім учасникам письмового повідомлення про результати проведення процедури і не пізніше 14-ти робочих днів від дня визначення переможця замовник укладає із переможцем тендеру договір на закупівлю.
Процедура закупівлі в одного учасника
Сфера застосування цієї процедури держзакупівель досить специфічна і полягає в такому:
— закупівля творів мистецтва або закупівля, пов’язана із захистом авторських прав;
— відсутність конкуренції на такі товари, роботи чи послуги;
— потреба у здійсненні первинним учасником додаткових поставок, призначених для їх часткової заміни або розширення, коли зміна учасника може призвести до закупівлі товарів чи послуг, які не відповідають вимогам взаємозаміни з наявними товарами чи послугами;
— необхідність виконання додаткових будівельних робіт, не включених до початкового проекту;
— укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного конкурсу;
— нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з особливими економічними чи соціальними обставинами, яких замовник не міг передбачити.
Зауважимо, що процедура закупівлі в одного учасника в обов’язковому порядку має бути погоджена з Мінекономіки.
Процедура двоступеневих торгів
Особливості цієї процедури полягають у тому, що вона застосовується у випадках, коли:
— замовник не може скласти конкретний перелік товарів, робіт, послуг;
— для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками;
— усі тендерні пропозиції відхилені замовником через змову учасників щодо ціни;
— учасники, які подали тендерні пропозиції, не відповідали вимогам, викладеним у тендерній документації;
— для виконання нових будівельних робіт, які є повторенням подібних будівельних робіт, що відповідають типовому проекту (первинний договір про закупівлю було укладено згідно з положеннями розділу «Процедури відкритих торгів та торгів з обмеженою участю» Тимчасового положення);
— предметом закупівлі є проведення наукових досліджень, експериментів або розроблень, надання консультаційних та інших спеціальних послуг.
Процедура двоступеневих торгів
Етап 1. Всім учасникам пропонується подати попередні тендерні пропозиції без зазначення ціни. Замовник проводить переговори з будь-яким учасником. Після отримання попередніх пропозицій замовник має право внести зміни до тендерної документації чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки пропозицій. Про це замовник інформує всіх учасників під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів.
Етап 2. Замовник пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, подати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни. Учасники другого етапу торгів надають тендерні забезпечення своїх пропозицій у разі, коли це передбачено тендерною документацією.
Процедури відкритих торгів та торгів з обмеженою участю
Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи, а під час проведення торгів з обмеженою участю — ті учасники, які запрошені замовником взяти участь у процедурі закупівлі.
Процедури торгів з обмеженою участю можуть застосовуватися у разі, коли товари, роботи чи послуги через їх складний або спеціалізований характер можуть бути запропоновані обмеженою кількістю учасників, але не менше двох.
Строк для подання тендерних пропозицій повинен становити 30 к. д. від дати опублікування оголошення про проведення торгів чи надсилання запрошення до участі в них. Проте в окремих випадках цей строк може бути зменшено до 15 к. д., а у разі проведення торгів з обмеженою участю — до 10 к. д.
Складові процедури держзакупівель
Тендерна документація
Замовник протягом трьох робочих днів від дня отримання від нього запиту про подання необхідних документів надсилає або подає учаснику тендерну документацію.
Основні складові тендерної документації:
інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
перелік критеріїв, які висуваються тендерним комітетом з метою оцінки відповідності учасників до встановлених кваліфікаційних вимог;
інформація про необхідність документального підтвердження відповідності учасників встановленим кваліфікаційним вимогам;
інформація про характер і необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у т.ч.: — відповідну технічну специфікацію, плани, креслення, малюнки; — кількість товару; — місце, де мають бути виконані роботи чи надані послуги; — додаткові послуги, які мають бути надані; — строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
перелік критеріїв та методика їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції;
визначення основних умов, які обов’язково будуть включені до договору про закупівлю чи проекту договору про закупівлю;
опис окремої частини або частин предмета закупівлі, щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції у разі, коли учасник дозволяє подати тендерні пропозиції тільки стосовно частини товарів, робіт чи послуг, що закуповуються;
спосіб оцінки і порівняння альтернативних тендерних пропозицій;
методика розрахунку ціни тендерної пропозиції із зазначенням того, чи повинна вона включати інші елементи, крім вартості самих товарів, робіт чи послуг. Наприклад, витрати на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, сплату податків і зборів (обов’язкових платежів) тощо;
інформація про валюту (валюти), в якій (яких) має бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції;
інформація про мову (мови), якою (якими) мають бути складені тендерні пропозиції;
вимоги замовника щодо надання тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору про закупівлю;
умови повернення чи неповернення тендерного забезпечення;
зазначення способу, місця та кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
процедура надання роз’яснень щодо тендерної документації, а також повідомлення про намір замовника провести збори учасників;
строк, протягом якого тендерні пропозиції є дійсними;
місце, дата та час розкриття тендерних пропозицій;
прізвище, посада та адреса однієї чи кількох посадових осіб або інших працівників замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками;
інформація про додаткові умови, необхідні для акцепту тендерної пропозиції.
Крім того, замовник має право зазначити у тендерній документації інформацію про необхідність встановлення вимоги щодо надання тендерного забезпечення, його розмірів, форми, а також випадки, коли тендерне забезпечення не повертається учаснику.
Тендерне забезпечення
На вимогу замовника учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно вносить тендерне забезпечення, розмір якого не має перевищувати 1% очікуваної вартості у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 5% у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.
У разі коли в учасника є запитання до тендерної документації, він може протягом 7-ми календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутися до замовника за роз’ясненнями.
Не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку подання тендерних пропозицій замовник має право з власної ініціативи чи за результатами запитів учасників внести зміни до тендерної документації та повідомити про них письмово всіх учасників, яким замовник подав тендерну документацію.
При здійсненні закупівлі замовник має право вимагати від учасника — переможця процедури закупівлі внесення ним під час укладення договору про закупівлю забезпечення виконання договору згідно з умовами, зазначеними в тендерній документації. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 15% його кошторисної вартості під час здійснення закупівлі товарів і послуг та відповідно 5% під час закупівлі робіт.
Акцепт тендерної пропозиції
Замовник акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результатами оцінки. При цьому він надсилає переможцю торгів протягом 5-ти календарних днів від дня акцепту повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, строк дії якої не минув, а також надсилає всім учасникам письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням назви та місцезнаходження переможця.
З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та умов акцептованої тендерної пропозиції після 5-ти робочих днів від дня надсилання письмового повідомлення всім учасникам процедур, але не пізніше ніж через 21 робочий день від дня акцепту.
Публікація
Протягом 7-ми календарних днів після укладення договору про закупівлю для опублікування в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» замовник надсилає оголошення про результати торгів за формою, встановленою Мінекономіки.
Відміна торгів
Торги можуть бути відмінені у разі, коли:
— подано менше ніж дві тендерні пропозиції;
— відхилено всі тендерні пропозиції.
Торги визнані такими, що не відбулися
Торги можуть бути визнані замовником такими, що не відбулися, у разі, коли:
— ціна найвигіднішої тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі;
— здійснення закупівлі більше не відповідає державним потребам унаслідок настання непередбачуваних об’єктивних обставин (дії непереборної сили).
Про прийняття рішення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, замовник повідомляє шляхом опублікування оголошення в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» із зазначенням причин протягом 7-ми календарних днів після прийняття такого рішення. Крім того, такі повідомлення мають бути надіслані замовником усім учасникам протягом трьох робочих днів від дня прийняття відповідного рішення.
Договір про закупівлю
Особливих вимог до договору на закупівлю Тимчасове положення не ставить: він має бути укладений у письмовій формі відповідно до положень Господарського та Цивільного кодексів України.
Державні контракти
Державним контрактом є договір, укладений державним замовником від імені держави з суб’єктом господарювання — виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов’язання сторін і регулюються їх господарські відносини.
Ч. 2 ст. 13 Господарського кодексу України
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника — переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, визначеному Тимчасовим положенням.
Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується Мінекономіки за погодженням з Мінфіном.
Копія укладеного договору про закупівлю подається Мінекономіки на його вимогу.
Зауважимо, що Мінекономіки на праві спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань закупівель за держкошти досить оперативно надало власний лист-роз’яснення, яким також слід керуватися при застосуванні Тимчасового положення1.
Крім того, Мінекономіки затвердило Порядок приймання та опублікування оголошень щодо проведення закупівель товарів, робіт і послуг у «Віснику державних закупівель», Порядок розгляду скарг, поданих учасниками до моменту укладення договору про закупівлю, Порядок надання роз’яснень щодо застосування законодавства у сфері закупівель.2
1 Лист-роз’яснення Мінекономіки від 03.04.2008 р. №77-27/176.
2 Затверджені наказами Мінеконо-міки від 04.04.2008 р. №110, від 14.04.2008 р. №126 та від 15.04.2008 р. №130 відповідно. Коментар О. Кравчука «Упорядковано процедури держзакупівель» див. у «ДК» №21/2008.
Бухгалтерський облік
Особливістю відображення в обліку операцій стосовно тендерів є облік гарантій та забезпечень. Наявність та рух отриманих гарантій та забезпечень, виконання зобов’язань і платежів в обліку замовника відображається на рахунку позабалансового обліку 06 «Гарантії та забезпечення отримані», тоді як учасник тендеру використовує для обліку наявності та руху наданих ним гарантій рахунок 05 «Гарантії та забезпечення надані». Облік забезпечення проводиться за вартістю, вказаною в документах про гарантії та забезпечення. Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться за кожною отриманою гарантією та забезпеченням.
Податковий облік
Відповідно до пп. 5.2.1 Закону про прибуток, до складу ВВ відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у т.ч. витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з огляду на обмеження, встановлені пунктами 5.3 — 5.7.
Як бачимо, пункти 5.3 — 5.7 не встановлюють жодних обмежень щодо включення витрат на тендер до складу ВВ, а це означає, що за наявності підтвердних первинних документів (відповідно до пп. 5.3.9 Закону про прибуток) витрати на участь у тендері незалежно від того, чи відбувся він, чи ні; чи є конкретне підприємство переможцем, чи ні, — відносяться до складу ВВ у загальному порядку на підставі пп. 5.2.1 як витрати, пов’язані із підготовкою до продажу товару, продукції, виконання робіт, надання послуг.
Крім того, до складу ВВ на підставі пп. 5.2.1 можна відносити й оплату підприємством послуг банку за надання банківських гарантій.
Щодо відображення у податковому обліку замовника витрат на надання та повернення тендерного забезпечення, то вони тут не відображаються, оскільки немає переходу права власності на забезпечення (сума тендерного забезпечення просто йде «транзитом» через рахунки замовника — пп. 4.2.10 Закону про прибуток).
Крім того, стосовно дати виникнення права на ВВ слід скористатися пп. 11.2.3 Закону про прибуток — датою збільшення ВВ платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є:
а) нерезидентами;
б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою ніж 25% (крім платників податку — страховиків) або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб’єктами згідно з законодавством, — є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті — також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг) — дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у т.ч. часткової або авансової). При цьому при підписанні договору варто звернути увагу на те, щоб контрагент вказав його статус як платника податку на прибуток та розмір ставки.
Але у виконавця робіт (продавця товарів) внаслідок виконання умов тендера, крім витрат, є ще і доходи. Відповідно до пп. 11.3.5 Закону про прибуток, датою збільшення ВД у разі продажу товарів (робіт, послуг) при оплаті бюджетними коштами є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому вигляді. Таким чином, при відвантаженні товарів замовнику у підприємства — учасника тендеру у податковому обліку не буде жодних наслідків — спрацьовує касовий метод, збільшення ВД не матиме місця.
Аналогічного висновку про віднесення тендерних витрат до складу ВВ доходять податківці у своєму листі від 15.02.2008 р. №2434/с/15-0314. Незважаючи на той факт, що Тимчасовим положенням коло витрат на участь у тендері дещо зменшено, сподіваємося, цей лист буде корисним платникам податків, які ще не включили такі витрати або вагаються щодо віднесення їх до складу валових. Це можна зробити через розрахунки-коригування або з відображенням у поточних деклараціях з податку на прибуток у рядку 05.2.
Щодо дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, то, згідно з пп. 7.3.5 Закону про ПДВ, такою є дата надходження грошей та іншої компенсації постачальнику. А право на податковий кредит з ПДВ за витратами, пов’язаними з участю в тендері, учасник тендера матиме в загальному порядку на підставі пп. 7.4.1 Закону про ПДВ.
Приклад 1 Бюджетна організація «А» (неприбуткова, неплатник ПДВ та податку на прибуток) здійснило закупівлю ТМЦ (сировина та матеріали) на суму 600000 грн (у т.ч. ПДВ — 100000 грн) за рахунок коштів загального фонду бюджету через тендер. Витрати на підготовку тендерної документації становлять 1530 грн.
Підприємство «Б» (приватне, платник ПДВ) — переможець тендера, поставило за результатами тендера ТМЦ на суму 600000 грн (у т.ч. ПДВ — 100000 грн), собівартість яких — 430000 грн. Відповідно до умов тендера підприємство «Б» надавало тендерне забезпечення шляхом перерахування 30000 грн на спеціальний депозитний рахунок.
Відображення цієї ситуації в бухгалтерському та податковому обліку показано в таблиці 1.
Таблиця 1
Відображення в обліку проведення тендера та поставки товарів за результатами такого тендера (за умовами прикладу 1)
№ з/п
Суть операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
Облік в організації «А» - замовника (бюджетний план рахунків)
1.
Сплачено за підготовку тендерної документації
36
32
1530
-
-
2.
Відображено на забалансі отриману гарантію
06
-
30000*
-
-
3.
Придбано у постачальника ТМЦ
20
67
500000
-
-
4.
Сума ПДВ у складі первісної вартості ТМЦ (замовник - неплатник ПДВ)
20
67
100000
-
-
5.
Отримано кошти на р/р бюджетної організації
32
70
600000
-
-
6.
Перераховано кошти постачальнику ТМЦ
67
32
600000
-
-
7.
Списано кошти на підготовку тендерної документації на витрати підприємства
80
36
1530
-
-
8.
Списано із забалансу
-
06
30000
-
-
Облік у підприємства «Б» - учасника тендера
1.
Надані гарантії відображено на позабалансі
05
-
30000
-
-
2.
Перераховано кошти на депозитний рахунок у вигляді гарантії
377
311
30000
-
-
3.
Відображено дохід від реалізації товару
361
702
600000
500000
-
4.
Нараховані ПЗ з ПДВ
702
6415
100000
-
-
5.
Списано собівартість реалізованих товарів
902
281
430000
-
-
6.
Повернуто кошти з депозитного рахунка у зв’язку з виконанням умов тендера
311
377
30000
-
-
7.
Списання наданих раніше гарантій з позабалансового рахунка
-
05
30000
-
-
8.
Отримано оплату за ТМЦ
311
361
600000
-
-
9.
Отримано % по депозиту (тендерного забезпечення)
311
732
5**
5
-
* 600000 грн х 5% = 30000 грн
** Сума умовна (відповідно до абз. 3 п. 43 Тимчасового положення у разі надання тендерного забезпечення у формі депозиту замовник повертає учаснику всю суму депозиту разом з перерахованими відсотками банку, в якому було розміщено депозит).
Приклад 2 Підприємство «А» — замовник тендера. Учасником тендера — підприємством «Б» перераховано кошти на депозитний рахунок в сумі 30000 грн. Проте самого договору за підсумками проведення тендера підписано не було — замовник не повертає суму тендерного забезпечення у зв’язку із непідписанням договору на поставку ТМЦ.
Відображення цієї ситуації в бухгалтерському та податковому обліку показано в таблиці 2.
Таблиця 2
Відображення в обліку неповернення тендерного забезпечення у зв’язку з непідписанням договору про закупівлю (за умовами прикладу 2)
№ з/п
Суть операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
Облік у підприємства «А» - замовника (бюджетної організації, бюджетний план рахунків)
1.
Отримано тендерне забезпечення від учасника (депозит)
06
-
30000
-
-
2.
Отримано тендерне забезпечення від учасника (депозит)
32
67
30000
-
-
3.
Відображено заборгованість перед бюджетом за сумою тендерного забезпечення
67
64
30000
-
-
4.
Перераховано суму тендерного забезпечення до бюджету
64
32
30000
-
-
Облік у підприємства «Б» - учасника тендера
1.
Перераховано кошти на депозитний рахунок (депозит)
377
311
30000
-
-
2.
Надані гарантії відображено на позабалансі
05
-
30000
-
-
3.
Учаснику не повернуто суму тендерного забезпечення через відсутність факту підписання договору на поставку ТМЦ
948
377
30000
-
30000*
4.
Списання наданих раніше гарантій з позабалансового рахунка
-
05
30000
-
-
* На нашу думку, на підставі пп. 5.2.1 за умови дотримання абз. 4 пп. 5.3.9 Закону про прибуток, оскільки неповернення тендерного забезпечення не підпадає під дію пп. 5.2.5, 5.3.5 Закону про прибуток.
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит» Олексій КРАВЧУК, юрист, аудитор
Чи такі вже суворіці бланки суворого обліку? Життя :: Почуття обов’язку 17 квітня КМУ нарешті ухвалив анонсовану ще взимку цього року Постанову №381. Тим самим Кабмін втілив сподівання тисяч українських бухгалтерів кількарічної давнини, адже цією Постановою з переліку документів суворого обліку були виключені прибуткові та ви...
Облікові нюанси подолання кризи № 46 (17.11.2008) :: Життя :: Почуття обов’язку На сьогодні фінансова криза окремо взятого підприємства — це, в основному, наслідки світової економічної кризи, яка охопила більшість країн і не оминула Україну. Однак такі проблеми можуть виникнути в окремих підприємств навіть за умови фінансової стабіль...
Увага! Антикризовий закон № 45 (10.11.2008) :: Життя :: Почуття обов’язку Верховна Рада — з метою мінімізації можливих збитків для економіки та фінансової системи від кризи — прийняла Закон «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ...
