При прийманні декларації перевірка місцезнаходження не здійснюється
Постанова господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2008 р. у справі №А27/456-07
Позиція ДПІ: ДПІ не прийняла податкові декларації ТзОВ «К» з ПДВ через відсутність підприємства за адресою, вказаною в деклараціях. Відповідно суми за податковими векселями, включеними до цих декларацій, вважаються непогашеними і згідно з абз. 3 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ «К» має оплатити податкові векселі.
Позиція ТзОВ: ТзОВ вважає, що ДПІ безпідставно проведено перевірку місцезнаходження платника податків, а складені працівником податкової міліції рапорти не можуть бути доказом відсутності товариства за адресою. Приймання податкової декларації є обов’язком податкового органу. А отже, ПЗ за податковими векселями вважаються погашеними на дату подання декларації.
Рішення суду. У цій справі суд став на бік платника податків та дійшов таких висновків.
1. Відповідно до пп. 4.1.2 Закону №2181, приймання податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, яку контролюючий орган отримав від платника податків як податкову декларацію, заповнену ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами та не скріплено печаткою платника податків.
Аналіз чинного законодавства дозволяє стверджувати, що податковий орган при прийманні податкової декларації здійснює формальну перевірку наявності обов’язкових реквізитів, підписів відповідальних посадових осіб і відбитку печатки підприємства.
З огляду на викладене можливість проведення перевірки місцезнаходження підприємства саме при прийманні декларації є досить сумнівною.
2. Підрозділи органу державної податкової служби:
— щодо платників податків, які не подали у зазначені терміни декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму ПЗ, проводять роботу з узгодження НО та інші заходи;
— щодо платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи зі скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адмінарешту активів, стягнення тощо.
У межах проведення цих заходів, а також при призначенні або проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов’язків працівники податкових органів здійснюють або можуть здійснювати перевірку місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків, а не рапорт працівника податкової міліції.
3. З огляду на положення п. 11.5 ст. 11 Закону про ПДВ суд погоджується із твердженням відповідача про відсутність зв’язку між визнанням або невизнанням органом ДПС податкової декларації і фактом погашення зобов’язань за такою декларацією.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону №2181 встановлено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим від дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до абз. 4 пп. 4.1.2 Закону №2181 незалежно від наявності відмови у приймання податкової декларації платник податків зобов’язаний погасити ПЗ, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених п. 5.3 цього Закону.
Отже, згадані податкові векселі вважаються погашеними після включення сум за ними до складу ПЗ у податковій декларації та сплати ПЗ за такою декларацією.
Рішення про кодування товарів оскаржується у суді Судова практика :: Судова практика Рішення ВСУ від 14.08.2007 р. у справі №21-1121 Позиція експортера: У жовтні 2004 року ТзОВ «А» звернулося до суду з позовом до Регіональної митниці про визнання недійсним її рішення про визначення коду товару та зобов’язання провести митне оформлення....
