Логін: Пароль: Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: персональнi данi :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів


повідомлення
короткий зміст


Информер УФС (http://ufs.com.ua/)



Діловий тижневик
"КОНТРАКТИ"


№45/2008

Тема номера:
Гривня в тумані :: Як правильно скорочувати персонал :: Де ще дають кредити...


Рейтинги "ГВАРДІЯ"

"Гвардия 500"
Рейтинг самых богатых компаний Украины

Дебет-Кредит № 23 (9.6.2008)
Судова практика :: Судова практика

Рішення про кодування товарів оскаржується у суді

Рішення ВСУ від 14.08.2007 р. у справі №21-1121

Позиція експортера: У жовтні 2004 року ТзОВ «А» звернулося до суду з позовом до Регіональної митниці про визнання недійсним її рішення про визначення коду товару та зобов’язання провести митне оформлення останнього за кодом, указаним ТзОВ «А». Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Регіональна митниця неправильно визначила код відповідно до УКТЗЕД і внаслідок цього безпідставно відмовила в оформленні.

Позиція ВАСУ: Суд постановою від 06.09.2006 р. скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій відмовив у задоволенні позову.

При цьому він послався на те, що згідно зі статтями 312 та 313 Митного кодексу України визначення коду товару згідно з УКТЗЕД є виключною компетенцією митної служби й у зв’язку з цим відповідне рішення митного органу не може бути оскаржене у судовому порядку.

Рішення суду. Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України зазначила таке.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАСУ, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його Рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правовий акт — це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для їх суб’єктів.

Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов’язки тільки у того суб’єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб’єктів), якому (яким) його адресовано.

У п. 17 частини 1 статті 1 МКУ митні органи визначено як спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено її безпосереднє здійснення.

Статтею 313 МКУ передбачено, що класифікацію товарів, тобто віднесення їх до зазначених в УКТЗЕД класифікаційних групувань, покладено на митні органи, рішення яких із цього питання є обов’язковими для підприємств та громадян. Згадана норма не запроваджує обмежень щодо оскарження таких рішень у судовому порядку.

Отже, рішення Регіональної митниці про визначення коду ввезеного ТОВ «А» товару, який мав застосовуватися під час митного оформлення останнього, породжує для позивача певні правові наслідки і є обов’язковим для нього, тобто є правовим актом індивідуальної дії суб’єкта владних повноважень та може бути оскаржене у суді.

Від редакції. ВГСУ до цього часу дотримувалось іншої думки. Так, у своїй постанові від 12.04.2007 р. у справі №3/152 суд став на бік митниці. І розтлумачив положення Розділу 3 Порядку контролю за правильністю класифікації товарів, прийняття рішень про визначення коду товару та порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами регіональної митниці, митниці прямого підпорядкування, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (Наказ від 01.10.2003 р. №646), таким чином: для вирішення спірних питань класифікації товарів зазначені підрозділи митниці можуть подавати відповідні звернення до митної лабораторії. Саме цим підрозділам надано право скасовувати чи змінювати рішення щодо кодування товарів. Але на сьогодні завдяки існуючій судовій практиці юрдепартамент ДМСУ визнав: незважаючи на те, що рішення митних органів щодо класифікації товарів з митною метою є обов’язковим для підприємств та громадян, суб’єкти ЗЕД мають можливість оскаржувати дії митних органів щодо визначення коду товару за УКТЗЕД в суді (лист ДМСУ від 30.08.2006 р. №21/1-1484).

Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



ВМД краще подавати до підписання акта Частковий перегляд статті (тільки початок)
Судова практика :: Судова практика
Постанова ВАСУ від 14.12.2006 р.
Позиція ВАТ: ВАТ «Ю» звернулося до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення про застосування пені у сфері ЗЕД, бо на момент перевірки підприємство мало товаросупровідні документи з відбитко...

В рубриці: 


Підприємство не має права відносити до ВВ вартість понаднормативних втрат електроенергії Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 44 (3.11.2008) :: Судова практика :: Судова практика
Постанова Верховного суду України від 10.06.2008 р. №08/127
Позиція позивача (СГД). Позивач не згоден з наведеним в акті перевірки висновком про те, що він безпідставно включив до складу ВВ втрати електроенергії у процесі госпдіяльності (різницю між...

Юрособа отримує право на відшкодування ПДВ через 12 місяців з дня реєстрації, не рахуючи місяця реєстрації Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 44 (3.11.2008) :: Судова практика :: Судова практика
Постанова Верховного суду України від 10.06.2008 р. №08/122
Позиція позивача. Позивач вважає, що податковим органом неправомірно відмовлено у відшкодуванні ПДВ з бюджету, оскільки він мав від’ємне значення ПДВ, та зареєстрований платником ПДВ понад 12....

0.245275