Вже вкотре різні дотичні до земельних відносин держоргани намагаються врегулювати проблеми розпаювання земель (див. лист ДПАУ від 15.11.2007 р. №11404/6/15-0716 у «ДК» №51/2007, лист Мінфіну від 07.09.2007 р. №31-34000-10/23-5712/5796 у «ДК» №43/2007). Лист Держкомзему від 16.04.2008 р. №14-17-12/3882, зокрема, окреслює низку питань, що стосуються суб’єктів земельного права — фізичних осіб. Розгляньмо надані роз’яснення у статті.
Суб’єкти земельних відносин неодноразово зустрічалися із двояким трактуванням терміна «земельний пай». Практикою застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції визначено, що земельний пай — це частка у земельному масиві колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського товариства, яка передається у приватну власність кожного члена цього підприємства, кооперативу, товариства. У коментованому листі Держкомзем для розуміння визначення терміна рекомендує насамперед керуватися ст. 25 та Перехідними положеннями ЗК України, Перехідними положеннями Закону про оренду землі1, Законом про виділення земельних ділянок2, Указом Президента про порядок паювання3, Постановою КМУ про організацію робіт за методикою розподілу земельних ділянок4, Постановою про затвердження форми сертифіката5. Як бачимо, конкретного визначення, що таке земельний пай, наразі немає.
1 Закон України від 06.10.98 р. №161-XIV «Про оренду землі».
2 Закон України від 05.06.2003 р. №899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
3 Указ Президента України від 08.08.95 р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».
4 Постанова КМУ від 04.02.2004 р. №122 «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)».
5 Постанова КМУ від 12.10.95 р. №801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)».
Держкомзем, керуючись ст. 125 та 126 ЗК України, звертає увагу на той факт, що особа не може вважатися землевласником доти, доки не отримає зареєстрований належним чином державний акт на земельну ділянку (Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Держкомзему від 02.07.2003 р. №174). При цьому в листі наголошено, що отримані громадянами сертифікати на право на земельну частку (пай) вважаються правоустановчими документами в разі реалізації права вимоги на відведення земельного паю в натурі (ст. 16, ст. 17 Перехідних положень ЗК України). А право власності на земельну ділянку (ст. 125, ст. 126 ЗК України) виникає лише після отримання зареєстрованого належним чином державного акта на земельну ділянку. Для цього власники сертифікатів мають подати до ради чи адміністрації відповідного рівня заяву про виділення їм земельного паю в натурі. У разі коли таких заяв подано більшістю власників земельних паїв у межах одного сільськогосподарського підприємства, відповідна рада чи адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних паїв. Проект землеустрою розробляється державними або іншими землевпорядними організаціями, які мають ліцензії на такі роботи. Проект землеустрою та технічна документація щодо складання документів, які засвідчують право власності на земельну ділянку, є складовими документації із землеустрою. Вимоги до технічної документації зі складання державних актів на право власності передбачені п. 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (затвердженої наказом Держкомзему від 04.05.99 р. №43).
Укотре (див. лист Держкомзему від 09.04.2008 р. №14-13-11/3610 у «ДК» №18/2008) Держкомзем звертає увагу на те, що до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не дозволяється:
1) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;
2) купівля-продаж або відчуження іншим способом:
— земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
— земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства;
— земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» п. 15 Перехідних положень ЗК України, запроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, з визначенням особливостей обігу земель державної та комунальної власності та земель товарного сільськогосподарського виробництва. Угоди (в тому числі довіреності та попередні договори), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» п. 15 Перехідних положень ЗК України, у частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
Крім відчуження в господарському обороті досить широко використовується механізм передачі власником земельної ділянки свого права володіння та користування земельною ділянкою на підставі договору оренди, що регулюється Законом про оренду землі. Фізичні особи до виділення їм в натурі земельних ділянок мають право заключати договори оренди землі сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території та компактності землекористування. Після виділення в натурі такі договори оренди переукладаються відповідно до державного акта та на тих самих умовах, що й раніше укладений договір оренди.
Пенсійний збір при купівлі нерухомості Життя :: Почуття обов’язку У «ДК» №21 ми розглянули нюанси сплати збору до ПФУ при купівлі легкових автомобілів. Зараз з’ясуємо, як сплачується пенсійний збір у разі купівлі нерухомості та як це відображається в обліку....
Облікові нюанси подолання кризи № 46 (17.11.2008) :: Життя :: Почуття обов’язку На сьогодні фінансова криза окремо взятого підприємства — це, в основному, наслідки світової економічної кризи, яка охопила більшість країн і не оминула Україну. Однак такі проблеми можуть виникнути в окремих підприємств навіть за умови фінансової стабіль...
Увага! Антикризовий закон № 45 (10.11.2008) :: Життя :: Почуття обов’язку Верховна Рада — з метою мінімізації можливих збитків для економіки та фінансової системи від кризи — прийняла Закон «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ...
