Штрафи до Фонду інвалідів: періоди відповідальності
Підприємство з 2001 року не здавало звітності до Фонду інвалідів та не сплачувало штрафних санкцій. Але з 2005 року воно прийняло на роботу необхідну кількість інвалідів на повний робочий день.Чи зобов’язане підприємство сплатити штрафні санкції за відсутність інвалідів протягом 2001 — 2004 років? Чи є строки позовної давності щодо штрафів за непрацевлаштування інвалідів? Чи будуть застосовані штрафи за неподання звітності до Фонду інвалідів та за який період?
Штрафні санкції за період 2001 — 2003 рр.
Редакція ст. 20 Закону №875 передбачала сплату штрафних санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
За порушення термінів сплати штрафу була встановлена відповідальність у вигляді пені.
На сьогодні (станом на квітень 2008 року) підприємство, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлена нормативом, за цей період (2001 — 2003 рр.) може не нараховувати та не сплачувати штрафні санкції.
Аргументи
1. Законом №875 визначено сплачувати штрафні санкції щороку, проте не встановлено будь-яких строків для застосування таких санкцій.
2. Судова практика, що склалася на сьогодні у спорах щодо застосування штрафних санкцій за непрацевлаштування інвалідів, схиляється до такого: обов’язок працевлаштування інвалідів було покладено на органи, визначені ч. 1 ст. 18 Закону №875, — центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів. А роботодавці зобов’язані були створювати робочі місця для інвалідів та інформувати про це органи працевлаштування.
З огляду на це у судовій практиці тривалий час для відмови у задоволенні вимог було достатнім наявності доказів таких фактів:
— нескерування інвалідів вищезазначеними органами до роботодавців для працевлаштування;
— відсутність відмови у прийнятті інвалідів на роботу;
— подання до відділень Фонду статзвітності.
Тобто вина у непрацевлаштуванні інвалідів покладалася на органи працевлаштування.
3. Щодо стягнення пені за порушення термінів сплати штрафних санкцій, то її нарахування було запроваджено Законом №875 у редакції від 05.07.2001 р. Проте ні сам Закон, ні інші законодавчі акти України не визначали розміру нарахування пені та порядку її стягнення. У зв’язку з чим це неможливо було реалізувати на практиці до 31.05.2005 р.1
1 Законом від 31.05.2005 р. №2602-IV до ст. 20 Закону №875 внесено зміни, згідно з якими порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені на суму заборгованості зі сплати штрафних санкцій у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день її прострочення, включаючи день сплати.
4. При стягненні штрафу за позовом Фонду інвалідів суди за заявою зацікавленої сторони мають застосувати строки позовної давності (ст. 267 чинного ЦКУ, ст. 250 ГКУ).
Штрафні санкції за період 2004 — 2006 рр.
Чому ми виокремили цей період? З 01.01.2004 р. набрали чинності нові ЦКУ та ГКУ.
Редакція ст. 20 Закону №875 у частині розміру та порядку сплати штрафних санкцій за непрацевлаштування інвалідів на підприємстві не змінилася (зміни внесено лише у 2005 році — штрафні санкції диференційовано залежно від кількості працюючих осіб на підприємстві, а також визначено розмір пені).
Натомість цікавою є норма ст. 250 нового ГКУ, згідно з якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до госпсуб’єкта протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення ним законодавчо встановлених правил здійснення госпдіяльності, крім передбачених законом випадків.
У Довідці ВАСУ зазначено, що штрафні санкції, передбачені статтею 20 Закону №875, є різновидом адміністративно-господарських санкцій, а тому для обчислення строку їх стягнення слід керуватися нормами статті 250 ГКУ. Тож до правовідносин між роботодавцями та відділеннями Фонду про стягнення штрафу застосовуються строки, визначені статтею 250 ГКУ.
Але тут цікавою є проблема дії положення цієї статті у часі.
Знову ж таки, звернімося до Довідки ВАСУ.
Так, до правовідносин, що виникли до 01.01.2004 р. (враховуючи ч. 5 розділу IX «Прикінцеві положення» ГКУ), положення ГКУ в частині відповідальності учасників госпвідносин за порушення, вчинені до набрання цим Кодексом чинності, застосовуються лише у разі, якщо вони пом’якшують таку відповідальність.
Отже, з огляду на те, що розрахунок та сплата штрафних санкцій здійснюються у році, наступному за роком, в якому відбулося порушення, при розгляді спорів про стягнення санкцій за непрацевлаштування інвалідів у 2004 році ст. 250 ГКУ підлягає застосуванню (тобто йдеться про штраф, який має сплачуватися у 2005 році за непрацевлаштування інвалідів протягом 2004 року).
Що ж до штрафу, який мав бути сплачений у 2006 році за непрацевлаштування інвалідів протягом 2005 року, то висновок невтішний — положення ст. 250 ГКУ не застосовуються.
На останньому висновку варто спинитися докладніше. Річ у тім, що з 01.01.2006 р. (Законом від 06.10.2005 р. №2960-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів») стаття 20 Закону №875 була викладена у новій редакції, яка відтоді:
1) штраф за невиконання нормативу зі створення робочих місць для інвалідів законодавчо визнала адміністративно-господарською санкцією;
2) встановила строки сплати — їх розраховують і сплачують підприємства, установи, організації, у т. ч. підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізособи, які використовують найману працю, самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу;
3) законодавчо встановила, що до правовідносин зі стягнення штрафу за невиконання нормативу не застосовуються строки, визначені ст. 250 ГКУ.
Здавалося б, оскільки протягом 2005 року діяла попередня редакція, і в разі невиконання нормативу мали б застосовувати строки, передбачені ст. 250 ГКУ.
Аж ні. ВАСУ вважає, що оскільки:
1) строки сплати адмінсанкцій встановлені та діють у 2006 році;
2) санкції за непрацевлаштування інвалідів протягом 2005 року сплачуються саме у 2006 році, — то такі санкції та пеня мають бути стягнені з урахуванням строків звернення до суду, визначених статтею 99 КАСУ з урахуванням положень статті 103 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАСУ, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше (Закон №875 не встановлює спеціальних строків для звернення до суду з позовом про стягнення адмінсанкцій за ст. 20 цього Закону), обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
А перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ч. 1 ст. 103 КАСУ).
І тут виникає запитання: яка саме подія/календарна дата може стати відліком річного строку для звернення Фондом інвалідів до суду1 з позовом про стягнення адмінсанкцій за непрацевлаштування інвалідів?
1 До речі, варто звернути увагу й на те, що ВАСУ у своїй Довідці від 23.08.2007 р. дійшов висновку: судова практика визначення адміністративного суду як компетентного розглядати справи за позовами відділень Фонду про стягнення штрафних санкцій та пені за нестворені робочі місця для інвалідів, є правильною. Хоча у ч. 5 ст. 20 Закону №875 йдеться про рішення господарського суду.
Проблема у тому, що подаємо звітність до фонду зайнятості за формою №10-ПІ, у якій і зазначаємо ту кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві. І в принципі, до 2006 року шестимісячний строк застосування штрафних санкцій мав би розраховуватися саме з наступного дня граничного терміну подання такої звітності. Але карти сплутала дата самостійної сплати штрафних санкцій за непрацевлаштування інвалідів, встановлена у 2006 році, — 15 квітня року, наступного за звітним.
Отже, сам факт невиконання роботодавцем нормативу з працевлаштування інвалідів ще не порушує прав Фонду інвалідів.
Як зазначено у Довідці ВАСУ, з аналізу вимог Закону №875 вбачається, що штрафні санкції є альтернативним зобов’язанням роботодавця, який повинен або дотримати норматив робочих місць для інвалідів, або сплатити штраф.
Таким чином, право Фонду вважається порушеним у разі несплати роботодавцем у строк до 15 квітня штрафу, оскільки факт невиконання нормативу не означає, що штраф не буде сплачено.
При цьому важливо пам’ятати, що, на думку ВАСУ, річний строк для звернення до суду Фондом інвалідів для стягнення не сплачених у строк штрафних санкцій відраховується від дати виявлення порушення, а саме з 16.04.2006 р. до 16.04.2007 р. або з 16.04.2007 р. до 16.04.2008 р.
Якщо не подавали звітність протягом 2001 — 2007 рр.
Відповідно до ч. 2 ст. 188-1 КУпАП, неподання Фонду інвалідів звіту про працевлаштування інвалідів тягне за собою накладення на керівника підприємства штрафу від 170 грн до 340 грн.
Штраф за неподання звіту №10-ПІ застосовується лише щодо посадових осіб (на відміну від штрафних санкцій, які сплачуються юрособою) і може бути накладений не пізніш ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення (ст. 38 КУпАП).
Отже, якщо граничний термін подання звітності — 1 березня 2008 року, наступного за звітним, то зазначене адміністративне стягнення за неподання такої звітності може бути накладене не пізніше 1 травня 2008 року.
Стягнення пені
Звертаємо увагу на те, що порядок нарахування пені затверджено наказом Мінпраці від 15.05.2007 р. №223 (набрав чинності 01.06.2007 р.).
Тому нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату штрафних санкцій за непрацевлаштування інвалідів можливе:
— у 2007 році, якщо Фонд інвалідів звертається до суду після 01.06.2007 р., але до 16.04.2008 р.;
— у 2008 році, якщо Фонд інвалідів звертається до суду до 16.04.2009 р.
Висновки
1. У разі несплати штрафних санкцій у 2003, 2004 рр. застосовуються положення ст. 250 ГКУ стосовно строків застосування адмінсанкцій.
2. З 01.01.2006 р. до спірних правовідносин у зазначеній категорії справ застосовуються строки звернення до суду в один рік з 16 квітня року, наступного за звітним.
3. За неподання звітності застосовується штраф у розмірі 170 — 340 грн не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.
4. Звернутися за стягненням пені та штрафних санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів можна не пізніше одного року з наступного дня граничного терміну сплати штрафних санкцій.
Нормативна база
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
КАСУ — Кодекс адміністративного судочинства України.
Закон №875 — Закон України від 21.03.91 р. №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Довідка ВАСУ — Довідка про результати вивчення та узагальнення судової практики застосування статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», видана ВАСУ 23.08.2007 р.
Акційні знижки і звичайні ціни в роздрібній торгівлі Суть справи :: Почуття обов’язку Успішна діяльність підприємства нерозривно пов’язана із завоюванням нових сегментів ринку, розширенням асортименту товарів (робіт, послуг), активною рекламною політикою. Проведення акційних знижок на окремі групи товарів як складова рекламної компанії «пі...
Облікові нюанси подолання кризи № 46 (17.11.2008) :: Життя :: Почуття обов’язку На сьогодні фінансова криза окремо взятого підприємства — це, в основному, наслідки світової економічної кризи, яка охопила більшість країн і не оминула Україну. Однак такі проблеми можуть виникнути в окремих підприємств навіть за умови фінансової стабіль...
Увага! Антикризовий закон № 45 (10.11.2008) :: Життя :: Почуття обов’язку Верховна Рада — з метою мінімізації можливих збитків для економіки та фінансової системи від кризи — прийняла Закон «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ...
