Акційні знижки і звичайні ціни в роздрібній торгівлі
Успішна діяльність підприємства нерозривно пов’язана із завоюванням нових сегментів ринку, розширенням асортименту товарів (робіт, послуг), активною рекламною політикою. Проведення акційних знижок на окремі групи товарів як складова рекламної компанії «підігріває» настрої покупців і є потужним фактором просування товару на ринку. У наших публікаціях уже розглядалося питання щодо знижок на минулорічний товар і проведення його уцінки («ДК» №12/2007). Сьогодні торкнемось дещо іншого аспекту — акційні знижки і застосування звичайних цін.
Ціна товару
Відповідно до вимог ст. 42 Господарського кодексу суб’єкт господарювання здійснює самостійну, ініціативну, систематичну господарську діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. А статтею 44 цього Кодексу серед інших закріплено принцип самостійного формування підприємством програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, встановлення цін на продукцію та послуги.
З іншого боку, статтею 655 ЦК визначено, що «за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму». А також згідно зі ст. 530 ЦК при встановленні у зобов’язанні строку (терміну) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 632 ЦК ціна договору встановлюється за домовленістю сторін. Після укладення договору зміна ціни допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни договору після його виконання не допускається. Згідно зі ст. 691 ЦК «покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, — за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу». І далі — при встановленні договором зміни ціни товару залежно від показників, що зумовлюють його ціну (собівартість, затрати тощо), але не визначають при цьому способу її перегляду, ціна визначається співвідношенням цих показників на момент укладення договору і на момент передачі товару.
Якщо продавець не передав покупцеві товар у встановлені договором строки, то ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передачі товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, — на день, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Згідно зі ст. 692 ЦК покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його приймання або приймання товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, у договорі має бути зазначено або конкретний розмір ціни, або спосіб її визначення, умови і строки оплати товару.
Звичайні ціни
Поняття звичайної ціни введене для податкового обліку п. 1.20 Закону про прибуток (на нього також посилаються пункти 1.18 та 4.1 Закону про ПДВ). Необхідність застосування звичайних цін при визначенні бази оподаткування є одним з інструментів впливу держави на ціноутворення, а в умовах проведення акційних заходів вони значним чином впливають на визначення об’єкта оподаткування як з податку на прибуток, так і з ПДВ. Предметом нашого розгляду є товари, що перебувають у вільному продажу, але не ті, щодо яких здійснюється державне регулювання цін або які, наприклад, продаються з аукціону, на конкурсній основі чи на основі біржової пропозиції. Для них законодавством передбачено свої умови визначення звичайної ціни.
Визначаємо звичайну ціну
Відповідно до пп. 1.20.1 Закону про прибуток, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна — це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг).
Ідентичні товари (роботи, послуги) — товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки...
Однорідні товари (роботи, послуги) — товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними.
Як бачимо, звичайна ціна у викладенні Закону про прибуток є поняттям досить розпливчастим і відносним, а способи і методи її визначення показують, що це поняття неоднозначне і суб’єктивне. Адже для визначення ідентичності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, а на визначення однорідності впливають їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник. І, відповідно до пп. 1.20.2 Закону про прибуток, для визначення звичайної ціни товару використовується інформація про укладені на момент продажу договори з ідентичними або однорідними товарами у порівнянних умовах. Зокрема, при цьому враховуються кількість товарів (обсяг товарної партії), строки виконання зобов’язань за договором, умови платежів тощо. Умови визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. Цим підпунктом передбачено, що при укладанні угод між непов’язаними особами на формування звичайної ціни впливають:
— звичайні надбавки чи знижки до ціни, пов’язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги);
— втрата товарами якості або інших властивостей;
— закінчення (або його наближення) строку зберігання (придатності, реалізації);
— збут неліквідних або низьколіквідних товарів;
— маркетингова політика, у т.ч. при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки;
— надання дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Підприємства торгівлі на період проведення акції, як правило, повідомляють потенційних покупців про акційні ціни, встановлені на окремі товарні позиції, шляхом розміщення реклами на білбордах, оголошень у ЗМІ, роздачі або розсилки рекламних буклетів, дисконтних карток тощо. Тому такі заходи можна віднести до комплексу організаційних заходів, що передують проведенню акції. І до таких акційних цін, на нашу думку, можна застосувати пп. 1.20.3 Закону про прибуток, яким передбачено, що «для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні». Таким чином, якщо умовами проведення акції передбачене оприлюднення акційних цін на товари, то в цьому випадку оголошені на товар ціни можна вважати звичайними. При невиконанні цих умов для визначення рівня звичайної ціни застосовують пп. 1.20.2 Закону про прибуток.
Якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням попередніх норм, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені положеннями відповідних П(С)БО, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість» та «чиста вартість реалізації» прирівнюються до терміна «звичайна ціна». Ціна договору вважається звичайною, якщо на відповідному ринку товарів не здійснюються операції з ідентичними (однорідними) товарами або необхідної інформації немає. Не варто забувати, що за пп. 1.20.8 Закону про прибуток обов’язок доведення того, що ціна товару не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на податковий орган у встановленому порядку (податковий орган може надати запит, а платник зобов’язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абз. 1 пп. 1.20.1 цього Закону). Крім того, згідно з пп. 1.20.10 вказаного Закону «податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції».
Як бачимо, правильне визначення рівня звичайної ціни набуває особливого значення для оподаткування. Втім, в умовах галопуючої інфляції вона може коригуватись досить часто, що також ускладнює податковий облік.
Що таке знижки?
Знижки можуть застосовуватись як у гуртовій, так і в роздрібній торгівлі. Розглянемо докладніше акційні знижки при роздрібному продажу під час проведення акцій.
Акційна знижка на ціну передбачає зменшення вартості певної категорії товару на період проведення акції з метою прискорення обігу товарів, збуту морально застарілих взірців, розпродажу залишків, а також для «розкрутки» нових торгових марок. Нині такі акції проводять і мережі супермаркетів (наприклад, «Купуй товар сьогоднішнього дня», «Купи цей товар — отримаєш подарунок»), і оператори мобільного зв’язку (акція «Підключи друга», «Більше теплих слів» тощо), і туроператори (усім відомі «гарячі» путівки і тури). Таким чином, кожен із нас може в будь-який момент стати учасником таких заходів. Підприємства-виробники для збуту своєї продукції також з успіхом можуть застосувати знижки. Та чи багато виграє покупець при купівлі акційного товару?
Якими бувають знижки?
Знижки надаються покупцям при укладенні договору або в момент здійснення покупки. Тобто покупець за дотримання певних умов при купівлі товару отримує знижку. Наочним прикладом є продаж товару уроздріб власникам карток постійного покупця за нижчими цінами, ніж для решти покупців.
Знижки після продажу товару. Це знижки, що приводять до перегляду ціни укладеної угоди або зменшення суми зобов’язання. Наприклад, при укладанні договору купівлі-продажу товару вказується його ціна, але сторони можуть домовитись, що при оплаті раніше граничного погодженого строку:
— або ціна товару може зменшитись на певний відсоток;
— або сума платежу зменшиться на якийсь відсоток;
— а також сума платежу зменшиться на якусь фіксовану, наперед обумовлену суму.
Знижками після продажу товару є лише ті з них, які пов’язані з переглядом ціни укладеного договору або зменшенням суми платежу (зобов’язання).
Наведемо приклади знижок, з якими покупець може стикатися ледь не щодня.
Націночні знижки. У цьому випадку продавець може встановити більшу націнку, ніж найбільш поширені 20 — 25% вартості товару, а відтак під час акції продавати такі товари з певною знижкою. Із націночними знижками в різних мережах продається значна частка товарів — вони дозволяють істотно прискорити роздрібний товарообіг, а для покупця це означає реальну економію в межах приблизно до 5%.
Акційні знижки на неходовий товар. Здебільшого це означає, що продавець позбувається залежалого товару або застарілих моделей. Це один із найвигідніших для покупця видів знижок, адже такі товари часто продаються за закупівельними цінами, тобто приблизно до 20% нижче за роздрібну ціну. Втім, навіть у цьому випадку торговельні мережі не залишаються у збитку: швидка реалізація великої партії не надто ходового товару може бути премійована виробником додатковими знижками під час наступних закупівель мережі.
Знижки на товари певної торгової марки (ТМ). Коли мережа магазинів, наприклад побутової техніки, посилено рекламує товари одного з виробників, здебільшого це означає, що вона просуває цю ТМ за гроші з маркетингового бюджету постачальника (виробника), який доплачує магазину за просування свого товару.
Знижки, приурочені до свят. Зазвичай у цей період товари і так добре продаються, тому великі знижки пропонуються переважно на неходові товари.
Знижки без вказівки конкретного товару або акції. Використовуються для залучення до магазину покупців. Як правило, обмежені кількістю покупців (перші сто, тисяча тощо), акційних товарів або часом (перші 5 — 10 днів).
Великі знижки на конкретні товари, анонсовані у рекламі магазинів. У більшості випадків кількість таких товарів обмежена. Під час відвідання магазину з’ясовується, що «нова поставка надійшла за іншою ціною».
Розпродаж залишків за акційними цінами. Магазин розпродає товари, які залишились в одиничних екземплярах або в яких закінчується термін їх споживчої придатності.
При купівлі товару на визначену суму покупець отримує знижку на певний відсоток. Це також дуже поширений метод застосування акційних знижок.
Знижки власникам карток. Це картки постійного покупця (або дисконтні картки), які дають їх власникам право купувати в магазині товари за нижчими цінами, ніж решта покупців. При цьому на ціннику вказується ціна товару:
1) або єдина для всіх покупців, а на касі з власника картки береться менша ціна;
2) або одна — для власників карток, інша — для решти покупців.
Але в обох випадках ми фактично платимо одну, кінцеву ціну.
Дилерські знижки. Це вид знижок, які надаються тільки дилерам, а решті покупців — ні.
Прогресивні знижки. Чим більша сума покупки, тим більшою є надана знижка.
Сезонні знижки. Вони встановлюються при реалізації сезонних товарів. Наприклад, продаж зимових колекцій весною тощо.
Бонусні знижки. Купив більше товару — більше бонусів виграв.
Організація акційних заходів
Перед проведенням акції як складової маркетингової політики на підприємстві слід провести комплекс заходів:
1) затвердити положення про акційні заходи, де вказати порядок організації обліку і звітування про результати проведених акцій;
2) видати наказ (якщо акцію проводять один раз, то достатньо наказу) про проведення акції із зазначенням мети і строків (часу) проведення акції, відповідальних осіб;
3) зробити розрахунок економічної доцільності проведення акційного розпродажу із обґрунтуванням величини акційних знижок, номенклатури і кількості акційних товарів, умов проведення акції;
4) провести оприлюднення акційних цін.
Після закінчення акції відповідальні особи повинні відзвітуватись про результати проведення акційних заходів: звіт про інформування покупців про акційні ціни, про кількість проданих акційних товарів, обґрунтування величини і виду застосованих знижок, дані про залишки акційних товарів на складі тощо.
Оподаткування
Податок на прибуток
Підпунктом 7.4.1 Закону про прибуток передбачене застосування звичайних цін при визначенні доходу, отриманого від продажу товарів (робіт, послуг), а саме: валовий дохід від продажу визначається за договірними цінами, які не можуть бути меншими за звичайні ціни, що діяли на дату такого продажу. Тому для оподаткування товарів, реалізованих з огляду на акційні знижки, слід враховувати це положення Закону про прибуток, адже визнання рівня звичайних цін впливає на об’єкт оподаткування. Це положення поширюється як на операції з платниками податку на прибуток (найчастіше це гуртова торгівля), так і на продаж товарів фізособами, які не є платниками цього податку (в основному це роздрібна торгівля). Тобто за умови оприлюднення акційної ціни базою оподаткування буде саме заявлена акційна ціна. Але ДПАУ вважає, що акційна ціна не може бути звичайною, оскільки не відповідає визначенню справедливої ринкової ціни1. При цьому, підкреслює ДПАУ, з метою оподаткування «терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість» та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміна «звичайна ціна», визначеного Законом про прибуток».
1 Лист від 09.03.2006 р. №4280/7/17-0717, див. «ДК» №14/2006.
Тому у підприємства, яке проводить акційний розпродаж товарів, мають бути вагомі докази того, що акційна ціна була відповідним чином оприлюднена. За відсутності достатніх аргументів варто прислухатися до думки ДПАУ.
Податок на додану вартість
Відповідно до п. 4.1 Закону про ПДВ, базою оподаткування є поставка товарів (послуг) за договірною (контрактною) вартістю, але не нижчою за звичайні ціни. Таким чином, обґрунтування «звичайності» акційних цін є актуальним і при визначенні податкових зобов’язань з ПДВ.
Таким чином, на нашу думку, якщо підприємство здійснює, наприклад, реалізацію товару зі знижкою власникам дисконтних карток, то оприлюднення умов такого продажу є достатньою підставою для того, щоб вважати таку ціну звичайною для власників дисконтних карток. І базою оподаткування тут буде саме «дисконтна» ціна.
Бухгалтерський облік
У бухгалтерському обліку дохід від продажу товарів за акційними цінами визначається з огляду на акційні знижки. Роздрібний продаж товарів за продажними цінами у продавця передбачає застосування таких проведень:
— передача товару зі складу до торгового залу для продажу уроздріб Д-т 282 К-т 281;
Нагадаємо, що метод ціни продажу передбачає облік товарів за продажними цінами і розрахунок середнього відсотка ТН за формулою: сер.% ТН = (ТНпоч. + ТНотр.) : (ВартПродпоч. + ВартПродотр.) , де:
ТНпоч. — залишок торгових націнок на початок місяця (кредитове сальдо за рахунком 285 на початок місяця);
ТНотр. — торгові націнки, нараховані на товари, отримані протягом місяця (кредитовий оборот за рахунком 285 за місяць);
ВартПродпоч. — продажна (роздрібна) вартість залишків товару на початок місяця (дебетове сальдо за рахунком 282 на початок місяця);
ВартПродотр. — продажна (роздрібна) вартість отриманих товарів, отриманих протягом місяця (дебетовий оборот за рахунком 282 за місяць).
При цьому на підприємствах роздрібної торгівлі, як правило, ТН визначають наприкінці місяця, з урахуванням всіх наданих протягом місяця знижок (тобто розрахунок ТН вже враховує надані знижки, внаслідок чого середній відсоток націнки буде нижчим). У разі випуску дисконтної картки2 її емісія і витрати на виготовлення обліковуються як витрати на збут (рахунок 93).
2 Така картка видається покупцям для надання їм знижок у момент реалізації товару.
Приклад 1 Магазин «Бутік» у січні випустив 200 дисконтних карток, які дають їх власникам право на 10-відсоткову знижку. Витрати на їх емісію становили 1296 грн (у т.ч. ПДВ 216 грн). У цьому ж місяці було отримано партію жіночих пальт кількістю 50 штук за ціною 360 грн (у т.ч. ПДВ 60 грн). ТН була встановлена на рівні 40%, продажна ціна — 504 грн (з ПДВ). Із них у січні 24 штуки було продано за продажною ціною 504 грн (у т.ч. ПДВ 84 грн), а 12 штук продано власникам дисконтних карток з 10-відсотковою знижкою за акційною ціною 453,60 грн (у т.ч. ПДВ 75,60 грн)1. Умови продажу за акційними цінами були надруковані в рекламних буклетах.
1 Розрахунок 10-відсоткової знижки на одиницю: ціна товару — 504 грн (з ПДВ), знижка — 504 грн х 10% = 50,40 грн, продажна вартість — 504 грн - 50,40 грн = 453,60 грн.
Звичайною ціною для власників дисконтних карток після оприлюднення стала акційна ціна, тому в цьому випадку саме вона є для них об’єктом оподаткування.
Облік та оподаткування показано в таблиці 1.
Таблиця 1
Бухгалтерський і податковий облік продажу за дисконтними картками
№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
I.
Випуск дисконтних карток
I.1.
Оплата постачальнику за виготовлення дисконтних карток
631
641/ПДВ
311
644
1296,00
216,00
-
-
1080,00
-
I.2.
Отримання дисконтних карток
209
644
631
631
1080,00
216,00
-
-
-
-
I.3.
Видано картки покупцям
93
209
1080,00
-
П. 5.9 Закону про прибуток
II.
Отримання товару
II.1.
Отримано партію пальт від постачальника на суму (360 грн х 50 шт. = 18000 грн, у т.ч. ПДВ 3000 грн)
281
641/ПДВ
631
631
15000,00
3000,00
-
-
15000,00
-
II.2.
Сплачено постачальнику за товар
631
311
18000,00
-
-
II.3.
Передано товар зі складу до торгового залу для продажу уроздріб
282
281
15000,00
-
-
II.4.
Наприкінці місяця нараховано ТН у сумі (360 грн х 40% = 144 грн, 144 грн х 50 шт. = 7200 грн)
282
285
7200,00
-
-
III.
Продаж товару без знижок
III.1
Реалізовано товар без знижок на суму (504 грн х 24шт. = 12096 грн, у т.ч. ПДВ 2016 грн)
301
702
702
641/ПДВ
12096,00
2016,00
10080,00
-
-
-
III.2.
Списано суму фактичної ТН (144 грн х 24шт. = 3456 грн
Підприємство може також спочатку нарахувати ТН, а потім вже методом «сторно» зменшити її на суму наданих покупцям знижок проведенням Д-т 282 К-т 285 , що подане у таблиці 2.
Приклад 2 На залишках магазину «Бутік» на початок лютого на рахунку 282 рахувалось 14 штук пальт на суму 5880 грн. Торгова націнка за ними становила 2016 грн. У лютому від постачальника було отримано ті ж пальта кількістю 6 штук за новою ціною 366 грн (у т.ч. ПДВ 61 грн). ТН встановлено на рівні 35% у сумі 128,10 грн, їх продажна вартість — 494,10 грн за штуку (з ПДВ). Було визначено середній розмір ТН у сумі: сер.% ТН = (2016 + 128,10 х 6) : (5880 + 494,10 х 6) = (2016 + 758,60) : (5880 + 2964,60) = 2784,60 : 8844,60 = 31,48%.
Цього ж місяця оголошено акцію, під час якої було реалізовано 20 штук пальт за акційною ціною 480 грн (у т.ч. ПДВ — 80 грн) на суму 9600 грн. При цьому:
сума наданої знижки становила (504 - 480) х 14 + (494,10 - 480) х 6 = 336 + 84,60 = 420,60 грн;
ТНреал. = (виручка від реаліз. + сума знижки) х сер.% ТН — сума знижки = (9600 + 420,60) х 31,48 - 420,60 = 2733,89 грн.
Порядок обліку та оподаткування подано в таблиці 2.
Таблиця 2
Бухгалтерський і податковий облік акційного продажу
№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
I.
Отримання товару
I.1.
Отримано партію пальт від постачальника на суму (366 грн х 6 шт. = 2196 грн, у т.ч. ПДВ 366 грн)
281
641/ПДВ
631
631
1830,00
366,00
-
-
1830,00
-
I.2.
Сплачено постачальнику за товар
631
311
2196,00
-
-
I.3.
Передано товар зі складу до торгового залу для продажу уроздріб
282
281
1830,00
-
-
I.4.
Наприкінці місяця нараховано націнку (366 грн х 35% = 128,10 грн, 128,10 грн х 6 шт. = 768,60 грн)
282
285
768,60
-
-
II.
Продаж товару за акційними цінами
II.1.
Реалізовано товар зі знижками на суму (480 грн х 20 шт. = 9600 грн, у т.ч. ПДВ 1600 грн)
301
702
702
641/ПДВ
9600,00
1600,00
8000,00
-
-
-
II.2.
Списано знижку за рахунок націнки (методом «сторно») на суму 420,60 грн
Актуальні питання обліку патентів Суть справи :: Практика У спецвипуску нашого тижневика №5 за цей рік «Податкова звітність» ми докладно розглянули питання заповнення таблиці 3 додатка К6 до декларації з податку на прибуток «Розрахунок вартості придбаних торгових патентів, що враховуються у зменшення податково...
Придбання бізнесу: практичні аспекти № 44 (3.11.2008) :: Суть справи :: Практика Придбання бізнесу є чи не найпоширенішим явищем у сучасному бізнесі в Україні. Розглядаючи можливу угоду з придбання підприємства (частки, підрозділу), слід перевірити кілька важливих питань, які можуть утворювати ризики: від неможливості здійснювати запл...
