Застосування РРО — завжди актуальна тема з огляду на те, що рівень штрафних санкцій, передбачених Законом РРО, дуже високий, а «тонкощів» та спірних питань при дотриманні норм чинного законодавства не бракує. У цій статті ми порушимо питання, які виникають у підприємств при потребі використання РРО.
Порядок реєстрації РРО
Питання реєстрації та взяття РРО на облік регламентовано Порядком №614.
Реєструють РРО в органі державної податкової служби за місцезнаходженням суб’єкта підприємницької діяльності.
Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація — не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік — у день подання СПД усіх необхідних документів.
Для реєстрації РРО суб’єкт підприємницької діяльності повинен подати заяву довільної форми, в якій зазначено сферу застосування та реквізити РРО (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, виробник або постачальник, дата виготовлення); а також такі документи та їхні копії, завірені підписом керівника і печаткою СПД — юридичної особи або особистим підписом СПД — фізичної особи:
— копію свідоцтва про державну реєстрацію СПД;
— документ, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, інший документ, що підтверджує право власності або користування РРО;
— паспорт (формуляр) на РРО;
— дозвіл місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договір оренди, інший документ на право власності або користування господарською одиницею); для реєстрації резервного РРО слід надати такі документи на кожну господарську одиницю, де буде використовуватися РРО;
— для СПД, які надають послуги з перевезень пасажирів і багажу, — ліцензію на право здійснення зазначеного виду діяльності;
— у разі реєстрації РРО, що був раніше зареєстрований іншим СПД, — довідку про скасування реєстрації.
Оригінали документів повертаються СПД, копії залишаються в органі податкової служби.
Протягом п’яти робочих днів з моменту отримання довідки про резервування фіскального номера РРО СПД повинен забезпечити його опломбування у центрі сервісного обслуговування.
Завірену копію довідки про опломбування РРО та один примірник акта введення в експлуатацію РРО, виданого центром сервісного обслуговування (далі — ЦСО), СПД подає протягом строку дії довідки про резервування фіскального номера до органу ДПС за місцем її видачі. У разі невиконання або несвоєчасного виконання цих дій довідка про резервування фіскального номера РРО вважається недійсною.
Після отримання зазначених вище документів посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій і виписує реєстраційне посвідчення.
Після цього слід поставити РРО на облік в органі ДПС за місцезнаходженням господарської одиниці, подавши реєстраційне посвідчення на РРО. Тільки після виконання таких дій РРО вважається зареєстрованим. У іншому випадку, наприклад, якщо СПД отримав реєстраційне посвідчення, але не дотримав процедури взяття на облік, то відповідно до п. 2.10 Порядку №614 РРО вважатиметься незареєстрованим. Якщо ж під час здійснення розрахункових операцій буде застосовано незареєстрований РРО, на СПД можуть накласти штраф у розмірі 20 н.м.д.г. (340 грн), як це передбачено п. 2 ст. 17 Закону про РРО.
У разі якщо виникає потреба використовувати РРО в іншій господарській одиниці, СПД повинен перереєструвати РРО та поставити на облік в органі державної податкової служби за місцем фактичного використання. Це правило не поширюється на реєстрацію резервних РРО та на РРО, що застосовуються на об’єктах виїзної торгівлі.
Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація — не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік — у день подання СПД усіх необхідних документів.
Скасовується реєстрація РРО на підставі подання СПД заяви довільної форми до органу податкової служби, де зареєстровано РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його треба зняти з обліку, про що робиться позначка у реєстраційному посвідченні, і розпломбувати.
Окремо зазначимо, що п. 2.12 Порядку №614 передбачено випадки примусового скасування реєстрації, зокрема після закінчення терміну служби, встановленого у технічній документації на РРО. Крім того, як зазначено у листі Держкомпідприємництва від 26.11.2003 р. №6852, якщо в експлуатаційній документації строк служби реєстраторів розрахункових операцій не записано, то він становить 7 років з моменту введення його в експлуатацію, але не більше 9 років з дати випуску. Після закінчення цих термінів реєстрацію РРО також буде примусово скасовано. Це зумовлено тим, що відповідно до нормативних документів1 інформація в РРО повинна зберігатися у фіскальній пам’яті до закінчення строку служби реєстратора, оскільки обсяг фіскальної пам’яті та строк служби РРО пов’язані між собою.
1 Технічні вимоги до електронних контрольно-касових реєстраторів для різних сфер застосування, затверджені рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем та засобів контролю та управління товарним та грошовим обігом від 26.12.2002 р. №14; Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. №199; Порядок доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затверджений рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем та засобів контролю та управління товарним та грошовим обігом при КМУ від 30.11.99 р. №11.
Увага: пунктом 2.13 Порядку №614 передбачено, що у разі закінчення термінів служби РРО податковий орган повинен попередити СПД за місяць до настання таких термінів про необхідність скасування реєстрації РРО. Якщо СПД не подає заяву про скасування реєстрації або його немає за місцезнаходженням (місцем проживання), то через місяць реєстрація РРО вважається скасованою.
Програмування РРО
У цьому розділі розглянемо питання, які найчастіше виникають у суб’єктів підприємницької діяльності щодо програмування РРО: чи треба програмувати кількість товарів, передоплату, як запрограмувати РРО у випадках, коли впродовж дня товар реалізується за різною ціною, тощо.
Найменування, ціни, кількість
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону про РРО, при реєстрації розрахункової операції в РРО слід застосовувати режим попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Стосовно попереднього програмування найменування та цін питань не виникає, а ось щодо програмування кількості товарів зазначимо, що попередньо програмувати кількість товару не треба. Суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити в РРО облік кількості проданих товарів саме під час їх реалізації, про що йдеться у листі ДПАУ від 17.09.2004 р. №8143/6/23-2219.
Аптечні товари
Змінилася думка податківців щодо програмування аптечних товарів. Раніше, враховуючи специфіку організації торгівлі аптечними товарами, асортимент яких та ціни часто змінюються, а також те, що окремі препарати виготовляються в аптеці за індивідуальними замовленнями за рецептами лікарів, ДПАУ дозволяла попереднє програмування за групами (листи від 14.05.2004 р. №4730/5/23-2119, від 30.04.98 г. №4990/10/23-3117 від 09.02.2001 р. №1651/7/23-3117). Нині, посилаючись на те, що технічні можливості контрольно-касової техніки, яка включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та дозволена до застосування в Україні, значно розширені і переважна більшість запропонованих до використання моделей реєстраторів розрахункових операцій здатна повною мірою забезпечувати дотримання аптечними закладами при проведенні розрахункових операцій вимог пункту 11 статті 3 Закону про РРО, а саме програмування асортиментного переліку товарів, який налічує декілька тисяч найменувань, ДПАУ відкликала вищеназвані листи та надала роз’яснення у листі від 18.10.2007 р. №21275/7/23-7017 (див. «ДК» №46/2007).
Передоплата
Питання програмування передоплати впродовж тривалого терміну, за відсутності визначеного порядку, обговорювалося неодноразово. Безспірним є те, що одержувану передоплату слід програмувати. ВАСУ для забезпечення однакового і правильного застосування положень Закону про РРО листом від 04.02.2008 р. №187/9/1/13-08 довів до відома адміністративних судів постанову ВСУ від 25.09.2007 р. №07/107. У цій постанові Верховний суд України зазначив, що СПД, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати такий розрахунковий документ на повну суму проведеної операції особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї (пункти 1, 2 статті 3 Закону про РРО). Прийняття підприємством авансу від замовника є фактично укладеною угодою про надання послуги, тому отримані кошти мають бути проводені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму з видачею його замовнику.
Відповідальність за невиконання зазначеного обов’язку передбачена пунктом 1 ст. 17 Закону про РРО у вигляді фінансової санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).
Є кілька варіантів програмування передоплати, які суб’єкт підприємницької діяльності може обрати:
— реєстрація передоплати через один загальний артикул «Передоплата», віднесений до товарної групи або відділу з «вільною ціною»;
— реєстрація передоплати через конкретні артикули, віднесені до відділів з «вільною ціною»;
— програмування передоплати через відділ або товарну групу з фіксованою ціною.
Торгівля за денними і вечірніми цінами
Часто СПД запитують, як правильно програмувати РРО у випадках, коли товари протягом дня реалізуються за різними цінами, наприклад у вечірній час за вищою ціною порівняно з денним? Тут можна запропонувати два варіанти. Перший — запрограмувати товар за завищеною ціною (вечірньою). У цьому разі реалізований товар у вечірній час буде відображено у чеку саме за такою ціною, а ось у денні години він буде реалізовуватися за вечірньою ціною із застосуванням «знижки». Другий варіант полягає у тому, що товар програмується одразу за денними та вечірніми цінами і залежно від часу реалізації буде застосовуватися та чи інша ціна.
Порядок застосування РРО
Як уже говорилося вище, суб’єкт підприємницької діяльності може застосовувати РРО лише у тій господарській одиниці, назва та адреса якої зазначені у реєстраційному посвідченні.
На місці проведення розрахунку СПД повинен забезпечити зберігання реєстраційного посвідчення та останньої довідки про опломбування РРО або їхніх копій; останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, та використаних контрольних стрічок за останні 3 робочі дні; останньої використаної та поточної розрахункової книжки, що використовується у період ремонту РРО чи відключення електроенергії.
Роздруки щоденних звітів
Відповідно до п. 9 статті 3 Закону про РРО, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані щодня друкувати на РРО фіскальні звітні чеки (Z-звіти) і забезпечувати їх зберігання у книгах обліку розрахункових операцій. Під час виконання Z-звіту відбувається обнуління інформації в оперативній пам’яті та занесення її до фіскальної пам’яті.
Запитання, яке найчастіше виникає у СПД: що означає слово «щодня» — кожного робочого чи календарного дня? Закон про РРО не містить відповіді на нього.
Статтею 13 Закону про РРО зазначено: вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій (а виконання Z-звіту згідно зі ст. 2 і є фіскальною функцією) для різних сфер застосування встановлює Кабмін. І вони затверджені — це Вимоги №199. У п. 2 цього документа наведено визначення терміна «зміна» — період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. У примітках до додатка до Вимог №199 записано: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. Це важливо для підприємств із цілодобовим режимом роботи, щоб, по-перше, уникнути блокування при перевищенні максимальної тривалості зміни РРО, передбаченої п. 10 Вимог №199, по-друге, забезпечити виконання вимог пункту 9 ст. 3 Закону про РРО. Слід знати, що коли РРО внаслідок перевищення тривалості зміни все ж таки заблокувався, то він вийде з режиму блокування тільки після формування Z-звіту і друкування фіскального звітного чека, але норма про щоденне друкування фіскального звітного чека при цьому виконана не буде.
У вихідні, а також у дні, коли обслуговування покупців не відбувалося, роздруковувати Z-звіт не треба. Це випливає з того, що відлік тривалості зміни починається з реєстрації першої розрахункової операції, якою відповідно до ст. 2 Закону про РРО є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
За недотримання вимог п. 9 ст. 3 Закону про РРО щодо друкування фіскальних звітних чеків щодня пунктом 4 ст. 17 цього самого закону передбачено штраф у розмірі 20 н.м.д.г. (340,00 грн).
Внесення та видача готівки
Відповідно до п. 4.5 Порядку №614, внесення чи видачу готівки з місця проведення розрахунків реєструють через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.
Такою операцією, зокрема, є внесення розмінної монети. На початку кожного робочого дня (до початку реєстрації першої розрахункової операції) розмінна монета, отримана з каси підприємства, або та, що залишилася з минулого дня, має бути проводена через РРО за допомогою операції «службове внесення». Інформацію щодо операцій «службове внесення» та «службова видача», відповідно до Вимог №199, повинні містити Х-звіт та Z-звіт.
Щоденне здійснення такої операції покликане забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО. Відповідальність за невиконання вищезазначеної вимоги передбачено п. 1 ст. 17 Закону про РРО у вигляді фінансової санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).
Повернення товарів
Операції з повернення товарів та помилково пробитий чек трапляються у кожного СПД.
Згідно зі ст. 2 Закону про РРО, видача коштів покупцю за повернутий товар є розрахунковою операцією, тому СПД, які здійснюють розрахунки із застосуванням РРО, зобов’язані дотримуватися норм, передбачених п. 1 ст. 3 цього закону. А саме:
— операції з повернення коштів покупцям проводять лише через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та приведений у фіскальний режим РРО;
— особі, яка повертає товар, видають документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
За невиконання цих норм пунктом 1 ст. 17 Закону про РРО передбачено штраф у п’ятикратному розмірі суми операції.
Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару, перевищує 100 грн, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. Акт такого самого змісту складають при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де зазначають дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Зміст акта про видачу коштів
В акті зазначають:
дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
відомості про товар (послугу);
суму виданих коштів;
номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.
Щодо безпосередньо реєстрації видачі коштів у разі повернення товару або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, то згідно з п. 4.7 Порядку №614 вона здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми тільки за умови, що алгоритм роботи РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача». Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Вихід РРО з ладу
При застосуванні РРО суб’єкти підприємницької діяльності не застраховані від ситуацій, коли реєстратор виходить із ладу. Тож розглянемо норми закону, що регламентують дії підприємства у таких випадках.
Статтею 5 Закону про РРО передбачено: на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії розрахункові операції здійснюють з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Одразу ж виникає запитання: як правильно застосувати норми цієї статті, наприклад, якщо підприємство працює цілодобово? Аналізуючи лист ДПАУ від 26.11.2004 р. №10726/6/23-2119, можна дійти висновку, що обмеження стосується саме робочого часу, а не кількості робочих днів. Тому якщо режим роботи СПД цілодобовий, то вже через три дні ліміт часу, впродовж якого можна працювати без РРО, буде вичерпано.
Обов’язок забезпечити відновлення роботи РРО протягом 72 годин відповідно до ст. 14 Закону про РРО покладено на ЦСО. Підприємство має право самостійно обирати центри сервісного обслуговування з числа ЦСО, які мають право на технічне обслуговування та ремонт відповідних моделей (модифікацій) реєстраторів, з якими вони укладають договори про технічне обслуговування та ремонт реєстраторів. Застосування реєстратора, опломбованого засобами контролю ЦСО, з яким користувач не уклав договір про технічне обслуговування та ремонт такого реєстратора, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.
Пунктом 2 ст. 17 Закону про РРО за застосування при здійсненні розрахункових операцій неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку РРО передбачено штраф у розмірі 20 н.м.д.г. (340 грн). Тож у разі переходу на технічне обслуговування до іншого сервісного центру СПД зобов’язаний переопломбувати реєстратор в установленому порядку.
При виникненні несправностей підприємство одразу ж має повідомити про це ЦСО. А його представник у присутності замовника перевіряє заводський номер реєстратора, наявність та цілісність пломб, наявність довідок про опломбування РРО, акт введення в експлуатацію, книги обліку розрахункових операцій та встановлює характер несправностей. Залежно від останніх ремонт може проводитися або на самому підприємстві, або у ЦСО.
Увага: за потреби розпломбування РРО під час ремонту представник сервісного центру вилучає довідку про опломбування, а після закінчення ремонту видає нову. Копію довідки СПД повинен надати податковому органу за місцем реєстрації РРО до настання строку надання Звіту про використання РРО.
Розрахунки з покупцями у період ремонту РРО здійснюють із застосуванням розрахункової книжки, яка повинна бути зареєстрована у тому самому податковому органі, що і РРО та книги обліку розрахункових операцій.
При поверненні РРО в експлуатацію суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також згідно з контрольною стрічкою (якщо оперативну пам’ять обнулено) за час роботи, що передувала виходу реєстратора із ладу, необхідно провести через РРО. Зробити це слід за кожною ставкою ПДВ (тобто 0% та 20%), після чого виконати Z-звіт (п. 4.9 Порядку №614).
Отже, ми розглянули процедуру реєстрації та взяття на облік РРО, порядок застосування режиму попереднього програмування та окремі ситуації, які виникають при застосуванні РРО. Сподіваємося, питання, яким ми приділили увагу, допоможуть підприємствам уникнути штрафних санкцій.
У наступній публікації розглянемо порядок реєстрації та використання розрахункових квитанцій, спинимося на деяких особливостях заповнення книги обліку розрахункових операцій та звітності, пов’язаної із застосуванням РРО.
Нормативна база
Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Вимоги №199 — Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від18.02.2002 р. №199.
Порядок №614 — Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. №614.
Що нового Життя :: Практика ТзОВ може бути ліквідовано в судовому порядку, якщо кількість засновників перевищуватиме 10 осіб Затверджено критерії для держнагляду за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) Сплатити внески до ФСС НВВ можна наст...
Придбання бізнесу: практичні аспекти № 44 (3.11.2008) :: Суть справи :: Практика Придбання бізнесу є чи не найпоширенішим явищем у сучасному бізнесі в Україні. Розглядаючи можливу угоду з придбання підприємства (частки, підрозділу), слід перевірити кілька важливих питань, які можуть утворювати ризики: від неможливості здійснювати запл...
