ТзОВ може бути ліквідовано в судовому порядку, якщо кількість засновників перевищуватиме 10 осіб
! Суб’єктам господарювання
Нагадуємо, що Законом України від 27.04.2007 р. №997-V «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України» було внесено суттєві зміни до низки законодавчих актів (див. «ДК» №26/2007). Зміни, внесені цим Законом, були направлені на усунення колізій між нормами ЦКУ, з одного боку, та нормами решти актів законодавства — з іншого. Зокрема, статтею 141 ЦКУ передбачено, що «при перевищенні встановленої законом максимальної кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю таке товариство підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року». Якщо ж перетворення не відбудеться та кількість учасників ТзОВ не зменшиться до встановленої межі, то таке товариство підлягає ліквідації у судовому порядку. Раніше ця норма була «мертвою», адже закону, який визначав би максимальну кількість учасників ТзОВ, не було. Законом №997-V було внесено зміни до ст. 50 Закону «Про господарські товариства». Статтю доповнено новою частиною, згідно з якою максимальна кількість учасників ТзОВ не може перевищувати 10 осіб.
Прикінцевими положеннями коментованого Закону було передбачено, що «юридичні особи, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов’язані протягом року з дня набрання ним чинності привести свої статути у відповідність до нових норм».
Отже, 20.06.2008 р. настає граничний термін для узгодження статутів госпсуб’єктів зі змінами, внесеними Законом №997-V.
Закон від 27.04.2007 р. №997-V чинний з 20.06.2007 р.
Затверджено критерії для держнагляду за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів)
! СГД, що реалізують продукцію і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів)
Постановою Кабміну затверджено Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов’язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів). Додатком до постанови визначено низку критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності з реалізації суб’єктами господарювання продукції, товарів і послуг, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів). Цим документом встановлюються два ступені ризику — високий та середній.
До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику (перевірки мають проводитись один раз на рік) можуть бути віднесені ті, що:
1) займають монопольне (домінуюче) становище на ринку;
2) є суб’єктами природних монополій;
3) реалізують продукцію, товари і послуги в обсязі, що перевищує 500 тис. гривень на рік;
4) провадять діяльність з реалізації продукції, товарів і послуг, коливання цін (тарифів) на які протягом місяця перевищує 10%;
5) порушують державну дисципліну цін.
До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику (їх перевірятимуть один раз на два роки) можуть бути віднесені ті, що:
1) реалізують продукцію, товари і послуги в обсязі, що не перевищує 500 тис. гривень на рік;
2) провадять діяльність з реалізації продукції, товарів і послуг, коливання цін (тарифів) на які протягом шести місяців перевищує 10 відсотків.
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2008 р. №483 чинна з 02.06.2008 р. (див. у наступних числах «ДК»).
Сплатити внески до ФСС НВВ можна наступного робочого дня за вихідним або святковим
! Бухгалтерам
ФСС від нещасних випадків роз’яснює, що день сплати страхових внесків до Фонду пов’язаний з днем одержання коштів на оплату праці в установах банків або днем перерахування коштів на особові рахунки працівників і не припадає на вихідний або святковий день.
Згідно з абз. 4 п. 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 р. №36) при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду. У цьому разі останній день строку сплати страхових внесків може припасти на вихідний або святковий день. Якщо останній день сплати страхових внесків до Фонду (за умови, що оплата праці здійснюється з готівкової виручки чи в натуральній формі) припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку сплати страхових внесків вважається наступний робочий день за вихідним або святковим днем.
Ексклюзивний лист виконавчої дирекції ФСС НВВ від 26.06.2008 р. №1010-07-1 і коментар «ДК».
Внески до ПФУ для підприємств, на яких працюють інваліди
! Бухгалтерам, СПД
Підприємство нараховує для працівників страхові внески у розмірі 33,2% від об’єкта оподаткування. Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, страхові внески визначаються окремо за ставкою 4% від об’єкта оподаткування для працюючих інвалідів (на період встановлення групи інвалідності).
Обчислення страхових внесків здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування заробітної плати. Підставою для застосування 4-відсоткової ставки для інвалідів є копія виписки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (п. 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 р. №21-1).
Довідка МСЕК є первинним документом щодо встановлення групи інвалідності, тому використання інших вторинних документів, які видаються на підставі цієї довідки, вважається недоцільним.
Селищні ради можуть встановлювати додаткові пільги з ПДФО при оподаткуванні спадщини
! Фізособам, які одержують спадщину
Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Законом України від 25.06.91 р. №1251 «Про систему оподаткування» місцевим радам надано право встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їхніх бюджетів.
ДПА України вважає, що органи місцевого самоврядування можуть надавати платникам податку з доходів фізичних осіб додаткові пільги, зокрема, зі сплати податку з доходу, одержаного у вигляді спадщини, у межах сум, що надходять до місцевих бюджетів.
Про перенесення робочих днів та про їх відпрацювання
! СПД
Редакцією «ДК» було надіслано запит до Міністерства праці та соціальної політики України. Ми просили пояснити, чи необхідно у зв’язку із перенесенням робочих днів у квітні 2008 року (29 та 30 число) на робочі суботи травня (17 та 31 число) виходити на роботу у суботи 17 та 31 травня 2008 р. працівникам, які відповідно до поданих ними заяв перебували у щорічній відпустці у період з 21 до 30 квітня. Мінпраці надало таку відповідь:
«У разі перенесення робочих днів з вівторка 29 квітня на суботу 17 травня та з середи 30 квітня на суботу 31 травня для працівника, який з 21 до 30 квітня перебував у щорічній відпустці, суботи 17 та 31 травня будуть робочими днями, оскільки з перенесенням робочих днів з квітня на травень загальна кількість робочих днів у квітні зменшується на два дні, а у травні на два дні збільшується».
Мінпраці також зазначило, що остаточне рішення щодо виконання чи невиконання розпорядження КМУ щодо перенесення робочих днів приймає безпосередньо керівник підприємства, установи, організації шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа.
Пунктом 4 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (затвердженого постановою КМУ від 28.03.2008 р. №274) установлено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється на основі Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 (далі — Правила), а також Відомчих будівельних норм ВБН Г.1-218-182:2006 «Класифікація робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування».
При здійсненні державних закупівель у сфері будівництва предмет закупівлі робіт визначається за об’єктами будівництва. На кожен такий об’єкт будівництва повинен бути складений окремий проект і кошторис або кошторисний розрахунок (об’єктний кошторис або об’єктний кошторисний розрахунок).
При складанні кошторису або кошторисного розрахунку на об’єкт будівництва (об’єктний кошторис або об’єктний кошторисний розрахунок) слід враховувати, що згідно з Правилами об’єктні кошториси об’єднують у своєму складі на об’єкт у цілому дані з локальних кошторисів, а об’єктні кошторисні розрахунки об’єднують у своєму складі на об’єкт у цілому дані з локальних кошторисних розрахунків і локальних кошторисів та підлягають уточненню (пп. 2.2.3, 2.2.4 пункту 2.2 розділу 2 Правил).
ДПАУ вважає, що при наданні постачальником (резидентом — платником ПДВ) нерезиденту (фізичній чи юридичній особі) послуг, зазначених у пп. «д» п. 6.5. Закону про ПДВ, місцем поставки таких послуг є:
1) місце поза межами митної території України, якщо нерезиденти не мають постійного представництва, зареєстрованого в Україні;
2) митна територія України, якщо нерезиденти мають на митній території України постійне представництво.
При наданні постачальником-нерезидентом (незалежно від того, має він представництво, зареєстроване в Україні, чи ні) послуг, зазначених у пп. «д» п. 6.5 ст. 6 Закону про ПДВ, резиденту (юридичній особі) місцем поставки таких послуг є митна територія України. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є його постійне представництво. А за відсутності постійного представництва — особа, яка отримує такі послуги.
Ліцензування експорту товарів у 2008 році по-новому
! Експортерам
Нагадаємо, що Постановою КМУ від 28.03.2008 р. №271 Постанову КМУ від 29.12.2007 р. №1411 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2008 році» було доповнено Переліком окремих видів сільськогосподарської продукції, експорт якої підлягає ліцензуванню до 1 липня 2008 року (новий додаток 12 до Постанови). У зв’язку із цим Кабміном внесено косметичні зміни до Положення про порядок ліцензування експорту товарів у 2008 році (затвердженого наказом Мінекономіки від 12.01.2008 р. №6), які узгоджують текст Положення із вищезазначеними змінами.
Наказ Міністерства економіки України від 03.04.2008 р. №106 чинний з 30.05.2008 р.
Митне оформлення поза місцем розташування митних органів
! Суб’єктам ЗЕД
Держмитслужбою затверджено Узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування курсу валют Національного банку України при нарахуванні плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів. Необхідність роз’яснення викликана тим, що із набуттям Україною членства в СОТ втратять чинність статті 47, 85, 86, 87 та глава 2 «Митні збори» розділу V «Мито та митні збори» Митного кодексу України від 12.12.91 р. №1970-XII, на підставі яких справлялись митні збори, та набере чинності стаття 71 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. №92-IV, згідно з якою замість митних зборів митними органами буде справлятися плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів (далі — плата).
Держмитлужба роз’яснює, що для цілей нарахування плати за ВМД має застосовуватися курс Національного банку України, що діяв на дату подання митному органу ВМД до митного оформлення, а в разі нарахування плати за уніфікованою митною квитанцією МД-1 — курс Національного банку України, чинний на дату оформлення такої квитанції.
Наказ Державної митної служби від 28.05.2008 р. №558 чинний з 28.05.2008 р. (див. у наступних числах «ДК»).
Постановою Кабміну затверджено Критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища (далі — критерії) та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю). Критерії встановлюються з метою оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності. За критеріями суб’єкти господарської діяльності незалежно від форми власності розподіляються за високим, середнім та незначним ступенем ризику для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища. Причому до суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, що не віднесені до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.
Відповідно до ступеня ризику визначається періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадовими особами Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки.
Згідно з постановою заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:
1) з високим ступенем ризику — один раз на рік;
2) із середнім ступенем ризику — один раз на три роки;
3) з незначним ступенем ризику — один раз на п’ять років.
Розподіл суб’єктів господарювання за ступенем ризику здійснюється територіальними органами Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки щороку.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №493 чинна з 09.06.2008 р.
Позапланові перевірки держреєстраторів — за зверненнями громадян та СГД
! Громадянам, суб’єктам господарювання
Наказом Держкомпідприємництва затверджено Положення про порядок здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Цим Положенням установлюється порядок здійснення такого нагляду, що включає в себе перевірку дотримання державними реєстраторами законодавства у сфері державної реєстрації, а також здійснення виконавчими комітетами міських рад міст обласного значення, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями (далі — органи державної реєстрації) організаційного забезпечення роботи державних реєстраторів. Такий нагляд здійснюється Держкомпідприємництвом та/або його територіальними органами (далі — Представництво) шляхом організації та проведення планових та позапланових перевірок.
Планова перевірка проводиться в органі державної реєстрації згідно з річним планом перевірок та не частіше одного разу на рік. Позапланова перевірка проводиться в органі державної реєстрації, зокрема, на підставі скарг або звернень громадян, суб’єктів господарювання. При цьому, у разі повторного звернення одного і того самого громадянина, суб’єкта господарювання, органу тощо з одного й того самого питання позапланова перевірка повторно не проводиться. Держкомпідприємництво (Представництво) заздалегідь не повідомляє орган державної реєстрації про проведення позапланової перевірки.
Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 13.05.2008 р. №54 чинний з 10.06.2008 р.
Новини підготували Наталія Катеринець, Анна Коваль, «Дебет-Кредит»
Увага! Зміни у податкових законах Життя :: Що нового? Як відомо, Конституційний Суд України визнав неконституційними низку змін, внесених Законом №107 до чинного законодавства. Після цього ВРУ прийняла окремий Закон №309, яким значна частина зазначених змін була знову внесена до законодавства. Проаналізуємо ...
Що нового № 46 (17.11.2008) :: Життя :: Що нового? Роз’яснено умови відображення в обліку сум ПДВ, нарахованих у зв’язку з придбанням ТЗ Як визначити перший звітний податковий період ДПАУ уклала договори з центрами сертифікації ключів...
Що нового № 45 (10.11.2008) :: Життя :: Що нового? Останні новини від Нацбанку Як ДПАУ перевірятиме відомості, надані платниками податків про контрагентів Як застосовуватимуть додаткові заходи щодо діяльності банків...
