Дебет-Кредит № 25 (23.6.2008)
Життя :: Що нового?

Що нового

Нові вимоги НБУ до заповнення платіжних документів

! Платникам ПДВ

У зв’язку із введенням нового додатка 5 до Податкової декларації з ПДВ, яким в розділі I «Податкові зобов’язання» передбачено зазначення індивідуального податкового номера покупця послуг, Головне управління НБУ у м. Києві і Київській області просить повідомити клієнтів, що в разі оформлення будь-якого платежу (який обкладається податком на додану вартість) за послуги, надані Головним управлінням, у платіжних дорученнях у графі призначення платежу необхідно обов’язково зазначати номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та індивідуальний податковий номер.

У листі зазначається, що в разі оформлення платежу без урахування зазначених вимог кошти з 26.05.2008 р. повертатимуться платнику.

Лист Головного управління НБУ у м. Києві і Київській області від 21.05.2008 р. №10-207/10242.

Претензії за Законом про держзакупівлі — тільки через суд

! Учасникам процедур державних закупівель та розпорядникам державних коштів

Мінекономіки як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти надає роз’яснення щодо скарг, отриманих Мін­економіки з приводу порушень процедур закупівель, які здійснювалися згідно з Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Так, Мінекономіки зауважує, що Порядок розгляду скарг, поданих учасниками до моменту укладення договору про закупівлю, розроблено та затверджено наказом Мінекономіки від 14.04.2008 р. №126 (набрав чинності 06.05.2008 р.). Відповідно до цього Порядку оскарження процедур закупівель здійснюється згідно з пунктами 85 — 91 Тимчасового положення. А Тимчасове положення передбачає оскарження дій замовника тільки щодо процедур закупівель, установлених цим Тимчасовим положенням. Що ж стосується недотримання замовником норм Закону, що діяв до 02.04.2008 р., то особи, які вважають, що замовником не дотримано виконання або порушено їх права і свободи з боку суб’єктів, які наділялися відповідними повноваженнями згідно з Законом, мають право звернутися з позовною заявою до суду у встановленому порядку. А зазначена у скаргах інформація щодо таких порушень буде лише використана Мінекономіки при реалізації функції щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері державних закупівель.

Лист Міністерства економіки України від 25.04.2008 р. №77-27/250.

До оформлення державного акта на земельну ділянку земельний податок сплачує попередній власник

! Власникам земель та землекористувачам

Держкомзем зазначає, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право ж власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

До набувача переходить право власності або право користування земельною ділянкою (яке він має оформити згідно з чинним законодавством) у разі придбання об’єкта нерухомості.

До оформлення державного акта на земельну ділянку або договору оренди з одночасним розірванням старого договору попередній власник (орендар) сплачує земельний податок (орендну плату), якщо інше не обумовлено в договорі купівлі-продажу майна або земельної ділянки.

Ексклюзивний лист Держкомзему від 22.05.2008 р. №14-17-6/5263 і коментар «ДК».

Держспоживстандарт України про держнагляд

! Усім СГД

Держспоживстандарт України зазначає:

1. У зв’язку з відсутністю на сьогодні затверджених критеріїв розподілу госпсуб’єктів за ступенями ризику їх діяльності при виробництві та випуску продукції (виконанні робіт, наданні послуг) періодичність проведення контрольних планових перевірок встановлено не частіше одного разу на п’ять років.

2. Періодичність проведення позапланових перевірок Законом №877 не визначено. Позапланові заходи держнагляду (контролю) здійснюються за наявності підстав, передбачених у ст. 6 Закону №877. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється.

3. Закон №877 дає можливість застосовувати норми спеціальних законів, якщо спеціальним законом визначено іншій порядок здійснення позапланових заходів держнагляду (контролю).

4. До категорії «керівник органу державного конт­ролю або його заступник» слід відносити керівників (їх заступників) управлінь у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Ексклюзивний лист Держспоживстандарту від 20.05.2008 р. №4936-4-5/16 і коментар «ДК».

Повідомлення про перевірку — листом, телефонограмою чи особисто?

! Усім СГД

Держкомпідприємництва роз’яснює, що відповідно до п. 4 ст. 5 Закону №877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівникові чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання під розписку.

Враховуючи, що повідомлення про проведення планових заходів нагляду (контролю) — це офіційна інформація, Держкомпідприємництва вважає за доцільне суб’єкту господарювання визначити (упов­новажити) перелік осіб, які мають право приймати телефонограми.

Водночас Законом передбачена обов’язковість повідомлення суб’єкта господарювання контролюючим органом про проведення планових заходів контролю, проте спосіб повідомлення (телефонограма, рекомендований лист або вручення особисто керівникові чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання під розписку) контролюючий орган має можливість обирати в межах, передбачених Законом.

Лист Держкомпідприємництва від 30.05.2008 р. №4550 і коментар «ДК».

Затверджено форму звіту про рух коштів на небюджетних рахунках переробних підприємств

! Переробним підприємствам

На виконання п. 6 спільного Наказу Мінфіну, ДПАУ, Держказначейства та Мінаграрополітики від 13.12.2007 р. №1404/703/232/901 «Про порядок обміну інформацією щодо контролю за застосуванням переробними підприємствами спеціального режиму обкладення податком на додану вартість» новим документом затверджено форму звіту про рух грошових коштів на небюджетних рахунках переробних підприємств.

Звіт подається окремо щодо молокопереробних та окремо щодо м’ясопереробних підприємств у паперовому та електронному вигляді. До звіту включаються переробні підприємства за місцем реєстрації платником податку на додану вартість (переробні підприємства, розташовані у м. Києві, подають звіт Головному управлінню агропромислового розвитку Київської облдержадміністрації).

Наказ Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України
та Міністерства аграрної політики України від 02.06.2008 р. №344/765/367.

На суми винагород за надання послуг за договорами цивільно-правового характеру страхові внески можна не нараховувати

! Усім СГД і громадянам

Пенсійний фонд зазначає: відповідно до ст. 19 Закону винагороди фізичним особам за надання послуг за угодами цивільно-правового характеру визначені об’єктом для нарахування страхових внесків. Отже, нарахування страхових внесків на суми винагород за надання послуг не суперечить нормам чинного законодавства.

У разі здійснення нарахувань на зазначені виплати суми винагород враховуються в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб відповідно до Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 р. №7-6).

Ненарахування страхових внесків на суми винагород за надання послуг за договорами цивільно-правового характеру не спричиняє відповідальності, встановленої пунктами 3 та 4 частини 9 статті 106 Закону.

Лист ПФУ від 13.05.2008 р. №8157/03-20 і коментар «ДК».

Кабмін скасував квоти на експорт металопродукції до ЄС

! Металоекспортерам

Кабмін затвердив постанову, якою, зокрема, внесено зміни до Постанови КМУ від 29.12.2007 р. №1411 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2008 році». А саме, скасовано перелік окремих категорій металопродукції, експорт якої до країн — членів Європейського Співтовариства підлягає ліцензуванню та на яку встановлено квоти (додаток 8 до Постанови).

Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 р. №529 чинна з 07.06.2008 р.

ДПАУ роз’яснює оподаткування операцій з примусового продажу через аукціон майна боржника

! Платникам ПДВ

ДПАУ роз’яснює порядок податкового обліку податку на додану вартість за операціями з примусового продажу через аукціон майна боржника.

ДПАУ зазначає, що звернення стягнення на майно боржника, накладення арешту на таке майно, вилучення, передавання його на зберігання не можна вважати операціями з поставки. Механізм обкладення податком на додану вартість поставки товарів, отриманих у межах договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари, з метою наступного їхнього продажу викладено у пункті 4.7 статті 4 Закону про ПДВ. Так, у разі якщо спеціалізоване підприємство (наприклад аукціон) на комісійних засадах здійснює операції з продажу арештованого майна особи, яка є платником ПДВ, то на дату події, що сталася раніше, — чи відвантаження арештованого майна боржника, чи зарахування коштів у рахунок його оплати, — у такого спеціалізованого підприємства виникають податкові зобов’язання. При цьому базою оподаткування є загальна (остаточна) ціна реалізації. На вимогу покупця на цю дату виписується податкова накладна на остаточну вартість, у якій окремим рядком виділяється сума податку на додану вартість.

На дату отримання аукціоном коштів за реалізоване майно ним надсилається копія платіжного доручення боржнику, дата отримання якого боржником і буде датою, на яку такий боржник проводить операцію з бухгалтерського та податкового обліку з відчуження майна та погашення кредиту (чи боргу). На зазначену дату у боржника (заставодавця) збільшуються податкові зобов’язання та виписується податкова накладна на остаточну вартість реалізованого майна за мінусом суми, фактично залишеної аукціону на покриття власних видатків з урахуванням податку на додану вартість. Така податкова накладна для аукціону є підставою для збільшення податкового кредиту, датою збільшення якого відповідно до п. 4.7 Закону є дата перерахування коштів на користь комітента (у даному випадку — дата перерахування коштів на рахунок судовиконавця).

ДПАУ також зазначає, що роз’яснення щодо законодавчих норм при обкладанні податком на додану вартість операцій з реалізації органами державної виконавчої служби через спеціалізовані організації арештованого державними виконавцями майна боржників були викладені у листі ДПА України від 14.04.2000 р. №1961/6/16-1220-26. Положення цього роз’яснення є нині чинними, за винятком пункту 3, який не діє у зв’язку зі змінами, внесеними до Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема до пункту 4.7 статті 4.

Лист ДПАУ від 30.05.2008р. №11098/7/16-1517.

Підписати ВКО може не тільки касир

! Суб’єктам господарювання, бухгалтерам

Національний банк України роз’яснює застосування п. 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637, згідно з яким документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який уповноважений на це керівником. Цим пунктом Положення передбачена можливість заміни підпису головного бухгалтера на видатковому касовому ордері підписом іншого працівника, який уповноважений на це керівником підприємства. При цьому, на думку НБУ, підпис керівника на видатковому касовому ордері є обов’язковим і вчинятися іншою особою не повинен. НБУ зазначає, що на підприємствах у разі потреби тимчасової заміни касира або відсутності посади касира виконання його обов’язків може покладатися за письмовим наказом керівника на бухгалтера або іншого працівника, з укладанням договору про повну матеріальну відповідальність. Підписи мають бути проставлені в кожній графі касових документів. При цьому НБУ нагадує, що відповідно до ст. 1351 Кодексу законів про працю України письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Лист Національного банку України від 07.04.2008 р. №11-113/1441-4464 і коментар «ДК». у наступних числах «ДК».

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, прирівняно до податкової декларації

! Державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємствам

Державна податкова адміністрація щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) повідомляє: статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) належить, зокрема, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами (далі — держпідприємства).

Згідно з пунктом 1.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під дивідендами розуміється платіж, який здійснюється юридичною особою — емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв’язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється держпідприємствами на користь, відповідно, держави або органу місцевого самоврядування у зв’язку з розподілом частини прибутку такого підприємства. Отже, платіж у вигляді відрахувань частини чистого прибутку (доходу), що здійснюється держпідприємствами, прирівняно до податку на прибуток підприємств. Тож Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2008 році, є обов’язковим документом, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата зазначеного платежу, і має статус податкової декларації, розрахунку. Платники цього платежу несуть відповідальність за правильність складання, своєчасність подання Розрахунку, повноту та своєчасність сплати зобов’язань за таким платежем, передбачену відповідними нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Лист ДПАУ від 05.06.2008 р. №11552/7/15-0317.

Термін «розрахунковий рахунок» не відповідає вимогам законодавства України

! Усім СГД

Нацбанк зазначає, що використання терміна «розрахунковий рахунок» не відповідає вимогам законодавства України.

Банки мають право відкривати своїм клієнтам (крім банків) вкладні (депозитні) і поточні рахунки (відповідно до норми статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Вкладні (депозитні) рахунки установи банків відкривають на підставі договору банківського вкладу (стаття 1058 Цивільного кодексу України), а поточні рахунки — на підставі договору банківського рахунка (стаття 1066 Цивільного кодексу України).

Такі вимоги законодавства були враховані Національним банком України в Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у націо­нальній та іноземних валютах, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. №492.

Ексклюзивний лист Нацбанку від 13.05.2008 р. №25-115/1114-6311 і коментар «ДК».

Новини підготували Наталія Катеринець, Анна Коваль, «Дебет-Кредит»

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

Відповідальність директора і головного бухгалтера
Життя :: Що нового?
Усім відомо, що директор і головний бухгалтер — посади відповідальні. А в чому саме полягає їхня відповідальність? І якою вона може бути? Ось це і з’ясуймо....

В рубриці:

Що нового
№ 33-34 (18.8.2008) :: Життя :: Що нового?
Знято обмеження розміру лікарняних мінімальною зарплатою для осіб, які розпочинають трудову діяльність
Як перевіряється достовірність нарахування бюджетного відшкодування
Надано методику розрахунку показників додатка 2 до податкової декларації з ПДВ...

Що нового
№ 32 (11.8.2008) :: Життя :: Що нового?
Зміни до Закону про Держбюджет-2008 спрямовані на ліквідацію наслідків стихійного лиха
Розмір валових витрат по страхуванню заставленого майна обмежується
Мінтранс знову підвищив тарифи...