Після набрання чинності Законом №877 багато держорганів висловили власну позицію щодо застосування його положень до перевірок, які ними проводяться. Найцікавіше, що саме ті органи, які підпадають під його пряму дію, не визнавали цей Закон. Натомість маємо позицію Держнаглядпраці, який погодився із застосуванням цього Закону та поширенням його дії на порядок проведення перевірок у частині додержання законодавства про працю1. Про це читайте далі у статті.
1 Див. лист Мінпраці, Держнаглядпраці від 25.10.2007 р. №013-1636-32.
Позиція Держнаглядпраці
Держнаглядпраці входить до кола уповноважених Законом центральних органів виконавчої влади, які зазначені у ст. 1 Закону №877. Таким чином, дія цього Закону поширюється на діяльність Держнаглядпраці та його органів. Водночас, враховуючи те, що держнагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, дотримання умов міжнародних договорів України, ратифікація яких надає їм силу національного закону, Держнаглядпраці керуватиметься також:
1) Конвенцією 1947 р. №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі;
2) Конвенцією 1969 р. №129 про інспекцію праці в сільському господарстві.
Держнаглядпраці також використовує в роботі такі основоположні нормативні документи:
1) Положення про Державний департамент нагляду за дотриманням законодавства про працю, затверджене постановою КМУ від 18.01.2003 р. №50;
2) Наказ Мінпраці від 21.03.2003 р. №72 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо виконання функцій посадовими особами Держнаглядпраці та його територіальних органів».
Сфера дії Закону №877
Відповідно до ст. 2 Закону №877 дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані зі здійсненням держнагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У переліку відносин контролю, на які Закон №877 не поширюється (абз. 2 ст. 2 Закону №877), трудові відносини не зазначені. З огляду на це позиція Держнаглядпраці цілком справедлива. Проте не все так просто.
Закон №877 визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення держнагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. У цьому випадку власне визначення терміна «сфера господарської діяльності» має вирішальне значення для окреслення кола держорганів, які зобов’язані дотримуватися вимог цього Закону при проведенні перевірок госпсуб’єктів. І оскільки у самому Законі №877, крім «...забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища», сфера госпдіяльності жодним чином не визначається, ми змушені звернутися до положень ГКУ.
Сферу господарських відносин становлять згідно зі ст. 3 ГКУ:
1) господарсько-виробничі відносини (виникають між суб’єктами господарювання при безпосередньому здійсненні госпдіяльності);
2) організаційно-господарські відносини (складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю);
3) внутрішньогосподарські відносини (складаються між структурними підрозділами суб’єкта господарювання);
4) відносини суб’єкта господарювання з його структурними підрозділами.
Водночас відповідно до ст. 19 ГКУ держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів господарювання, зокрема, у сферах «виробництва і праці — за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов’язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності;...».
Отже, трудові відносини не підпадають під сферу господарських, проте при здійсненні нагляду та контролю за госпдіяльністю держава зачіпає й таку сферу її відносин з госпсуб’єктами, як дотримання законодавства про працю.
Підстави для проведення перевірок
Розповімо про зміни у порядку проведення перевірок Держнаглядпраці з урахуванням положень Закону №877.
Відповідно до п. 2.2 Порядку №72 та Закону №877 маємо такі види перевірок:
1) планові перевірки — тривалість їх проведення становить не більше 15 р. д., а для суб’єктів малого підприємництва — 5 р. д.;
2) позапланові перевірки — не більше 10 р. д., а щодо суб’єктів малого підприємництва — 2 р. д.
Підстави для проведення таких перевірок наведено у п. 1 ст. 6 Закону №877, а саме:
1) подання СГД письмової заяви про здійснення перевірки за його бажанням;
2) перевірка виконання СГД приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень за результатами планових заходів. До речі, такий вид перевірок вказаний у Порядку №72 як повторна перевірка. Проте, на нашу думку, вона має здійснюватися в порядку проведення позапланового контрольного заходу;
3) звернення фізичних та юридичних осіб про порушення СГД вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
Зауважимо, що позапланові перевірки за дорученням керівництва Держнаглядпраці та правоохоронних органів зазначено лише в Наказі №72. У Законі №877 про це не йдеться.
Важливим є те, що при здійсненні перевірок за дорученням, за пропозиціями чи за зверненнями вищевказаних суб’єктів роботодавець, якого перевіряють, має право знати ініціатора перевірки, а також суть звернення.
Тепер щодо періодичності проведення контрольних заходів. Як сказано в Наказі №72, усі види перевірок інспектори мають право здійснювати безперешкодно в будь-який час без попереднього інформування СГД. Однак, якщо вже Держнаглядпраці взяв за озброєння Закон №877 при проведенні перевірок, він зможе перевіряти планово госпсуб’єктів лише раз на п’ять років, але до моменту затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення госпдіяльності (п. 2 ст. 5 Закону №877).
Порядок проведення перевірок
Для проведення перевірки, незалежно від її виду, інспектор праці повинен мати при собі (пп. 2.4 Наказу №72):
1) службове посвідчення;
2) текст Положення №50;
3) текст Положення про територіальну державну інспекцію праці АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
4) доручення Держнаглядпраці, ТДІП, правоохоронних органів (якщо перевірка проводиться за їхньою вказівкою).
Крім того, в усіх випадках проведення перевірок інспектор праці повинен мати при собі персональну круглу номерну печатку.
І якщо вже Мінпраці поширило на Держнаглядпраці дію Закону №877, то до цих документів треба додати наказ про проведення планового заходу та посвідчення (направлення), оформлене на його виконання. Причому у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються серед вимог, перелічених у ч. 3 ст. 7 Закон №877, також і дата початку та дата закінчення заходу, тип заходу (плановий або позаплановий) та підстави для здійснення заходу.
Звертаємо увагу, що відсутність хоча б одного із зазначених документів чи печатки у інспектора праці дає право СГД не допускати його до перевірки (принаймні така позиція відповідатиме як Наказу №72, так і Закону №877).
Змінено правила ввезення та вивезення валюти Життя :: Почуття обов’язку 27.07.2008 р. набере чинності документ, який змінює вимоги до переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, — Постанова Правління Нацбанку від 27.05.2008 р. №148. Саме цим документом Нацбанк вносить зміни до низки документів, які ...
Облікові нюанси подолання кризи № 46 (17.11.2008) :: Життя :: Почуття обов’язку На сьогодні фінансова криза окремо взятого підприємства — це, в основному, наслідки світової економічної кризи, яка охопила більшість країн і не оминула Україну. Однак такі проблеми можуть виникнути в окремих підприємств навіть за умови фінансової стабіль...
Увага! Антикризовий закон № 45 (10.11.2008) :: Життя :: Почуття обов’язку Верховна Рада — з метою мінімізації можливих збитків для економіки та фінансової системи від кризи — прийняла Закон «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ...
