Видача коштів під звіт — операція, з якою бухгалтери стикаються майже щодня. Але, попри поширеність, вона містить багато податкових та бухгалтерських нюансів. До того ж порушення порядку надання коштів під звіт тягне за собою як фінансові санкції щодо підприємства, так і подекуди нарахування ПДФО щодо підзвітних осіб. Отже, щоб знати, як правильно оформити і відобразити в обліку операції з підзвітними коштами, розглянемо найактуальніші питання, які при цьому виникають.
Видача коштів не працівникам підприємства
Кошти для придбання товарів (робіт, послуг), які будуть використані у діяльності підприємства, можуть видаватися як працівникам такого підприємства, так і особам, які не перебувають із підприємством у трудових відносинах. Перелік таких осіб встановлюють наказом по підприємству. Порядок видачі коштів під звіт працівникам визначено Положенням №637, Наказом №440 і пп. 3.4, 4.2.15 і п. 9.10 Закону про доходи. Отже, як бачимо, нормативна база, що впорядковує видачу підзвітних коштів працівникам, є досить широка.
Трапляються випадки, коли підприємство надає кошти для оплати необхідних йому товарів (робіт, послуг) особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах. Прикладом цього є видача коштів фізособам, які перебувають із підприємством у цивільно-правових відносинах — працюють за договорами підряду, доручення тощо. Окремого документа, присвяченого порядку видачі підзвітних коштів саме цим особам, немає. Проте є два роз’яснення з приводу можливості такої видачі: роз’яснення НБУ, наведене у листі від 21.12.2006 р. №11-113/4734-13871, яке не забороняє видачу готівки під звіт особам, які не перебувають з підприємством у трудових відносинах, і роз’яснення Мінфіну, наведене у листі від 13.02.2007 р. №31-34000-30-25/2774, яке рекомендує, як таку видачу оформити.
Зверніть увагу на те, що основна вимога Мінфіну — передбачити можливість і порядок видачі коштів під звіт не працівникам підприємства у розпорядчому документі про облікову політику.
Чи треба для надання коштів під звіт укладати з фізособою договір про повну матеріальну відповідальність? Відповідь залежить від того, як часто саме цій особі видаються кошти під звіт.
Якщо такій особі підзвітні суми будуть видаватися регулярно, то при першій виплаті з нею укладають договір про повну матеріальну відповідальність. Письмові договори про повну матеріальну відповідальність підприємство може укладати з працівниками, які досягли вісімнадцятирічного віку, обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо (тобто постійно) пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, який діє на території України, встановлено Постановою №447.
Якщо ж фізична особа отримує кошти під звіт лише час від часу, то, згідно з ч. 2 ст. 134 КзпП, потреби укладати договір про повну матеріальну відповідальність з нею немає — на таку особу з часу отримання коштів під звіт і так покладається матеріальна відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини підприємству.
Яку суму можна видати під звіт?
При видачі готівки слід взяти до уваги певні нюанси.
1. «Десятитисячне обмеження». Обмеження щодо готівкових розрахунків у національній валюті встановлено Постановою Правління НБУ від 09.02.2005 р. №32 і становить 10000 грн. Це обмеження діє у розрахунках між одним підприємством (підприємцем) та іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами.
Оскільки підзвітна особа придбаває за готівку товари (роботи, послуги) не для себе, а для підприємства або підприємця, які видали їй готівку з цією метою, то таке саме обмеження діятиме й у разі розрахунків через підзвітну особу.
У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму, відповідно до п. 2.3 Положення №637, сума, яка перевищує 10000 грн, додається до фактичних залишків готівки у касі на кінець дня платника готівки у день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси. Якщо внаслідок такого порівняння під час перевірки касової дисципліни виявиться перевищення ліміту каси, то на підприємство чекає штраф у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожен день такого перевищення (ст. 1 Указу №436), а також адміністративний штраф у розмірі від 8 до 15 н.м.д.г. у разі першого за рік порушення (від 136 до 255 грн) або від 10 до 20 н.м.д.г. у разі повторного порушення протягом одного року (від 170 до 340 грн), передбачений ст. 1642 КпАП.
Утім, п. 2.3 Положення №637 передбачає окремі випадки, коли це обмеження не застосовується.
«Десятитисячне обмеження» не поширюється на:
розрахунки підприємств (підприємців) з фізособами, бюджетами та державними цільовими фондами;
добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними електроенергію;
використання коштів, виданих на відрядження;
розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільгосппродукції*.
* Перелік товарів, що належать до сільгосппродукції, визначено Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України».
2. Видача під звіт іноземної валюти. Готівкові кошти в іноземній валюті, згідно з п. 2 Правил використання інвалюти, можуть видаватися під звіт лише для відряджень за кордон. Особливістю видачі під звіт іноземної готівки є те, що:
1) сума невикористаної іноземної готівки, отриманої в установі банку для сплати за витрати на відрядження за кордон, підлягає зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку України протягом п’яти банківських днів з часу оприбуткування до каси підприємства (п. 8.4 Правил використання інвалюти). Тобто лише п’ять банківських днів із часу оприбуткування ця сума не враховується при розрахунку ліміту каси при перевірці, а перевищення цього строку є порушенням. Приємним у цій ситуації є лише те, що штраф, який накладається на підприємства у разі перевищення ліміту каси у національній валюті, у цьому разі не застосовується. Але адміністративного штрафу, звісно, не уникнути (див. лист НБУ від 17.11.2006 р. №13-123/4285-12303);
2) отримати готівку для видачі під звіт для відрядження можливо лише на підставі заявки підприємства, яка обов’язково повинна містити розрахунок витрат (п. 2.2 Правил використання інвалюти). Отже, отримати суму, що не відповідає розрахунку, який повинен містити лише законодавчо передбачені витрати на відрядження, буде неможливо;
3) якщо розрахована сума витрат на відрядження перевищує встановлені норми вивезення іноземної валюти1, то підзвітна особа може:
а) або вивезти цю суму, попередньо отримавши індивідуальну ліцензію НБУ;
б) або використовувати для розрахунків за кордоном корпоративну пластикову картку однієї з міжнародних платіжних систем.
1 П. 2 розділу III Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України дозволяє фізособі вивезти за кордон без отримання ліцензії готівкову іноземну валюту та/або дорожні й іменні чеки та/або картки Visa Travel Money на суму, що не перевищує еквівалент 10000 дол. США в іноземній валюті. З 27.07.2008 р. ця сума зміниться (див. «ДК» №26/2008).
3. Заборона видачі коштів під звіт особам, які не відзвітували за попереднє надання коштів під звіт. Власне, це обмеження встановлено п. 2.11 Положення №637 і говорить саме за себе. Відповідальність за порушення цієї заборони встановлено у вигляді штрафу у розмірі 25% виданих з порушенням під звіт сум (ст. 1 Указу №436) та адміністративного штрафу у розмірі від 8 до 15 н.м.д.г. у разі першого за рік порушення (від 136 до 255 грн), або від 10 до 20 н.м.д.г. у разі повторного порушення протягом одного року (від 170 до 340 грн), передбаченого ст. 1642 КпАП.
Строки звітування
Згідно з пп. 9.10.2 Закону про доходи та Наказом №440, звіт про використання коштів, наданих під звіт (далі — авансовий звіт), підзвітна особа повинна надати до закінчення третього банківського дня, наступного за днем:
1) у якому підзвітна особа завершує відрядження;
2) у якому підзвітна особа завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок підприємства.
Надміру витрачені (невикористані) кошти слід повернути до або під час подання авансового звіту.
Продовження цього граничного строку можливе лише за виняткових обставин, які обов’язково повинні мати документальне підтвердження. Йдеться про важливі обставини, які склалися не з вини підзвітної особи та які перешкоджають їй своєчасно скласти і надати авансовий звіт. До таких обставин, зокрема, належить тимчасова непрацездатність підзвітної особи, підтверджена листком непрацездатності, оформленим у встановленому чинним законодавством порядку (п. 7.39 Положення №637).
Відсутність працівника на робочому місці без поважних причин не є обставиною, яка звільняє його від відповідальності за порушення терміну надання авансового звіту.
Підзвіт і платіжні картки
Одним із шляхів надання працівникові коштів для придбання товарів (робіт, послуг), які будуть використані у діяльності підприємства, є надання йому можливості користуватися корпоративною карткою підприємства. Використання корпоративних карток як засобу видачі готівкових коштів під звіт передбачено пунктом 3.12 Положення №137.
Під звіт кошти з корпоративної картки потрапляють з часу їх зняття або проведення розрахунку за допомогою картки. Оскільки ця операція прирівнюється до видачі коштів під звіт, то особа, яка скористалася корпоративною карткою, повинна відзвітувати про їх використання і повернути залишок готівки протягом трьох днів з дня завершення відрядження або факту завершення виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок підприємства. Використання коштів має бути підтверджене відповідними звітними документами, а також документами про одержання готівки з карткового рахунка (чеком банкомату, сліпом, квитанцією торговельного термінала тощо). В іншому випадку така особа несе відповідальність, передбачену чинним законодавством за порушення порядку звітування за видані під звіт кошти.
Якщо довірені особи юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців не мають корпоративних платіжних карток, то грошові аванси на відрядження їм можуть видаватися через особисті платіжні картки (таку можливість передбачено п. 3.13 Положення №137). Стосовно коштів, отриманих працівником на особисту платіжну картку, діють ті самі правила, що й для коштів, наданих під звіт за допомогою корпоративної картки, з однією відмінністю: під звіт кошти, які були перераховані підприємством працівнику на його особисту платіжну картку, потрапляють не з моменту зняття їх з неї або проведення за допомогою неї розрахунків, а з моменту зарахування цих коштів на картковий рахунок. Ця відмінність обумовлена тим, що кошти на корпоративній картці належать підприємству, а кошти, які потрапляють на особисту платіжну картку працівника, випадають з-під впливу підприємства і не можуть бути зняті або відкликані.
Чи може підзвітна особа використати кошти не з тією метою, з якою їх було видано?
Отримані за допомогою корпоративної або особистої платіжної картки кошти під звіт повинні використовуватися лише за цільовим призначенням (п. 3.12 і 3.13 Положення №137).
Якщо кошти були отримані під звіт у вигляді іноземної готівкової валюти, то повинні використовуватись лише з тією метою, з якою вони надавалися (п. 8.14 Правил використання інвалюти).
Жорстких вимог щодо дотримання цільового призначення підзвітних коштів у національній валюті, одержаних із каси підприємства, Постановою №637 не встановлено, але це той випадок, коли дотримання цієї вимоги виникає з самого характеру отриманих коштів. Адже кожна видача коштів під звіт відбувається із зазначенням її мети, тобто у документі, яким встановлено, з якою метою видається готівка, по суті зазначається доручення підзвітній особі здійснити за рахунок таких коштів певні дії. Тож логічно, що й відзвітувати вона повинна саме за використання отриманих коштів саме за призначенням.
Чи можна відшкодовувати витрати за авансовими звітами, у разі якщо попередньої видачі підзвітних коштів на ці витрати не було?
Так, така можливість, з точки зору Мінфіну, висловленої, наприклад, у листі від 28.08.2007 р. №31-34000-10-25/17266, чинним законодавством передбачена.
На думку Мінфіну, у разі придбання працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, використання власних коштів у відрядженні такий працівник повинен подати у визначені законодавством строки (строком тут буде строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦКУ, — три роки) до бухгалтерської служби авансовий звіт і документи, що підтверджують використання коштів та придбані запаси.
В авансовому звіті не заповнюються графи попереднього одержання авансу «Одержано (від кого, № та дата документа)», «Звіт перевірено», «Залишок внесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером», бухгалтерських проведень, доцільності проведених витрат та «Звіт затверджено», які підписує керівник (податковий агент).
Якщо керівник підприємства підтвердив доцільність та обґрунтованість здійснених працівником витрат та затвердив його авансовий звіт, бухгалтерська служба відображає у бухобліку зобов’язання перед підзвітною особою, визнане підприємством, за кредитом субрахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами».
Відшкодування працівникові-резиденту, який перебував у відрядженні за кордоном, витрат власних коштів в іноземній валюті здійснюється відповідно до законодавства України у грошовій одиниці України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день виплати зазначених коштів, а працівникові-нерезиденту, за його бажанням, — як в іноземній валюті, так і в грошовій одиниці України.
Зверніть увагу: чинне законодавство не містить жодних вимог щодо строків, у які підприємство повинно відшкодувати витрати фізособи за затвердженим керівником авансовим звітом. Отже, слід користуватися загальними нормами, закладеними у ЦКУ, і ставитися до обов’язку здійснити таке відшкодування як до загальних зобов’язань підприємства зі строком позовної давності три роки.
Відповідальність
Відповідальність з боку підприємства. Як ми вже зазначали вище, чинне законодавство передбачає штрафні санкції щодо підприємства, яке порушує порядок видачі коштів під звіт. До таких порушень належать:
— перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки;
— видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів.
За кожне з цих порушень підприємство несе відповідальність згідно зі ст. 1 Указу №436 у розмірі 25% виданої під звіт суми, а також у вигляді адміністративного штрафу у розмірі від 8 до 15 н.м.д.г. у разі першого за рік порушення (від 136 до 255 грн) або від 10 до 20 н.м.д.г. у разі повторного порушення протягом одного року (від 170 до 340 грн), який передбачено ст. 1642 КпАП, накладеного на осіб, винних у порушеннях.
Але це стосується лише операцій з видачі під звіт коштів у національній валюті України. Що ж до порушень порядку надання під звіт коштів в іноземній валюті, то жодної відповідальності, крім адміністративного штрафу, передбаченого ст. 1642 КпАП (від 8 до 15 н.м.д.г.), за них не встановлено.
Порушення з боку підзвітної особи. Відповідальність підзвітної особи у разі порушення нею порядку звітування за коштами, отриманими під звіт, передбачено окремими нормами Закону про доходи.
Так, пп. 4.2.15 Закону про доходи наголошує, що до оподатковуваного доходу фізособи належить сума надміру витрачених коштів, отриманих на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки. Але розмір цієї суми визначається за пунктом 9.10 Закону про доходи, який говорить:
1) якщо підзвітна особа повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку (трьох банківських днів з дня закінчення відрядження або здійснення цивільно-правової дії), але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то вона сплачує штраф у розмірі 15% суми таких надміру витрачених коштів;
2) якщо ж підзвітна особа не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то вона сплачує штраф (15% суми надміру витрачених коштів), а сума неповернених коштів підлягає оподаткуванню, з урахуванням п. 3.4 Закону про доходи. Тобто сума неповернених протягом звітного місяця підзвітних коштів стає оподатковуваним доходом фізособи і при оподаткуванні до неї буде застосовано коефіцієнт:
К = 100 : (100 - Сп) , де:
К — коефіцієнт;
Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.
У 2008 році цей коефіцієнт, відповідно, дорівнює: 100 : (100 - 15) = 1,17647.
Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.
Зверніть увагу: якщо у майбутніх податкових періодах фізособа повертає суму надміру витрачених коштів або вона стягується з такої фізособи за рішенням суду, податкові зобов’язання з ПДФО стосовно такої підзвітної суми не перераховуються, а сума штрафу не відшкодовується.
Бухгалтерський облік
Згідно з п. 3.4 Положення №637, видають готівкові кошти, у т. ч. під звіт, за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, які повинні підписати керівник та головний бухгалтер або працівник підприємства, уповноважений на це керівником.
Фізособа, яка отримала готівкові кошти під звіт від підприємства з метою придбання для потреб останнього товарів (робіт, послуг), зобов’язана відзвітувати за витрачені готівкові кошти шляхом подання авансового звіту за формою, встановленою Наказом №440.
Авансовий звіт заповнюють безпосередньо фізичні особи, які отримали кошти під звіт, за винятком граф «Звіт перевірено», «Залишок внесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером», бухгалтерських проведень, розрахунку штрафу та суми утриманого податку за несвоєчасно повернені кошти. Ці графи заповнює посадова особа підприємства, до посадових обов’язків якої належить виконання зазначених функцій. Графи «Доцільність проведеної витрати підтверджую» і «Звіт затверджено» заповнює керівник підприємства.
Відривну частину авансового звіту («Розписка») заповнює та підписує посадова особа підприємства, якій працівник здає авансовий звіт. Розписка є для підзвітної особи документом, що підтверджує своєчасність подання авансового звіту.
До авансового звіту додаються оригінали документів, які підтверджують факт витрачання підзвітною особою коштів саме за тими напрямками, які вказані в авансовому звіті.
Решта підзвітних коштів, які фізособа не використала або щодо яких немає підтвердних документів, має бути повернена підприємству. У разі якщо таке повернення відбувалося шляхом внесення готівкових коштів до каси, то документом, який підтверджує факт повернення фізособою решти коштів, є квитанція — частина прибуткового ордера, з відбитком печатки та розписом відповідальної особи підприємства, яка прийняла ці кошти.
Облік коштів, виданих під звіт, згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку, ведеться на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». За дебетом цього рахунка відображаються суми, видані під звіт, а за кредитом, відповідно, ті суми, які були повернені підприємству або за якими надано затверджений керівником авансовий звіт.
Податковий облік
У податковому обліку готівкові витрати, за якими підзвітна особа відзвітувала належним чином, обліковують за тими самими правилами, що й безготівкові витрати підприємства. Адже, як ми вже казали, підзвітна особа несе ці витрати за дорученням підприємства, отримує відшкодування у разі, якщо витрачає власні кошти на придбання необхідних підприємству товарів (робіт, послуг). Підставою для визнання таких витрат є оформлений належним чином та затверджений керівником підприємства авансовий звіт.
Розглянемо наведене вище на прикладах.
Приклад 1 Кравченко С. С. виконує для ПП «Барвінок» будівельні роботи за цивільно-правовим договором. Для виконання таких робіт він за власний кошт придбав у платника ПДВ необхідні для будівництва матеріали, про що надав до бухгалтерії ПП «Барвінок» авансовий звіт, до якого додав усі підтвердні документи. Положення про облікову політику підприємства передбачає порядок отримання коштів під звіт від підприємства не лише працівниками, а й фізособами, які працюють з підприємством за цивільно-правовими договорами.
Керівник ПП «Барвінок» затвердив наданий Кравченком С. С. авансовий звіт і наказав відшкодувати йому витрачені кошти.
Бухгалтерський та податковий облік такої операції матиме такий вигляд, як показано у таблиці 1.
Таблиця 1
Відображення в обліку розрахунків за підзвітними коштами не з працівником підприємства (за умовами прикладу 1)
№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
1.
Затверджено авансовий звіт Кравченка С. С.
209*
641/ПДВ
372
372
6000,00
1000,00
-
-
5000,00
-
2.
Видано з каси кошти за авансовим звітом
372
301
6000,00
-
-
* До затвердження акта приймання виконаних робіт, який свідчитиме про використання матеріалів, ці матеріали обліковуватимуться на балансі у підприємства, а виконувач робіт нестиме матеріальну відповідальність за них.
Приклад 2 Працівнику ПП «Барвінок» Савченку Р. В. видано під звіт кошти 04.01.2008 р. Він їх вчасно (через 3 дні після повернення з відрядження, 14.01.2008 р.) не повернув. Бухгалтер підприємства повинна за рахунок заробітної плати, яка залишається у працівника, утримати з нього штраф у розмірі 15% від суми неповернених коштів. А станом на 31.01.2008 р. у зв’язку з неповерненням працівником коштів бухгалтер повинна, крім штрафу, утримати із заробітної плати працівника і ПДФО у розмірі 15% від суми неповернених коштів, збільшених на коефіцієнт за п. 3.4 Закону про доходи. Припустімо, що сума неповернених коштів становить 100,00 грн. Якщо не брати до уваги операцію з нарахування заробітної плати працівника і припустити, що його місячний заробіток дозволяє погасити всі штрафні санкції та податки, то бухгалтерський і податковий облік цих операцій матиме такий вигляд (див. таблицю 2).
Таблиця 2
Відображення в обліку розрахунків за підзвітними коштами з працівником підприємства (за умовами прикладу 2)
№ з/п
Дата
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
1.
04.01.2008
Видано кошти під звіт
372
301
100,00
-
-
2.
14.01.2008
Нараховано штраф за підзвітною сумою, яка не була повернена вчасно (днем закінчення граничного строку, встановленого законодавством)
661
642
15,00
-
-
3.
14.01.2008
Перераховано до бюджету суму штрафу
642
311
15,00
-
-
4.
31.01.2008
Нараховано суму ПДФО з не поверненої вчасно підзвітної суми: 100,00 х 1, 17647 = 117,65
117,65 х 0,15 = 17,65
661
641
17,65
-
-
5.
31.01.2008
Перераховано до бюджету суму ПДФО, нарахованого з не поверненої вчасно підзвітної суми
641
311
17,65
-
-
Звичайно, оскільки сума, яка не була повернена протягом звітного місяця, є оподатковуваним доходом, то суму такого доходу слід відобразити у звіті за формою №1ДФ з ознакою доходу 16 «Надміру витрачені кошти на відрядження або під звіт».
Нормативна база
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Закон про доходи — Закон України від 22.05.2003 р. №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб».
Указ №436 — Указ Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Наказ №440 — Наказ ДПАУ від 19.09.2003 р. №440 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядку складання вказаного Звіту».
Постанова №447 — Постанова Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і соціальних питань і Секретаріату загальносоюзної центральної ради профспілок від 28.12.77 р. №447/24.
Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.
Положення №137 — Положення про порядок емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 19.04.2005 р. №137.
Правила використання інвалюти — Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені постановою Правління НБУ від 30.05.2007 р. №200.
Що нового Життя :: Бухгалтерський облік Порядок повернення надміру сплачених коштів не поширюється на ПДВ Відповідальність за неутримання ПДФО Зміни у Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку...
