КМУ вправі давати розпорядження НАКу від імені держави (акціонера)
Постанова господарського суду міста Києва від 23.10.2007 р. у справі №45/504-А-38/260-А
Позиція позивача (НАК). Кабмін здійснює свої повноваження відповідно до чинного законодавства і не має права безпосередньо приймати рішення щодо господарської діяльності позивача, оскільки це є втручанням у його діяльність як СГД.
Позиція відповідача (Кабмін). КМУ має право надавати розпорядження НАК від імені держави, оскільки саме держава є єдиним акціонером, тобто власником НАК. І при видачі спірного розпорядження він діяв у межах наданих повноважень.
Рішення суду. Справа розглядалася судами неодноразово: господарський суд першої інстанції та апеляційний суд підтримали позивача, а Вищий адміністративний суд України рішення у справі скасував і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, який, повторно розглянувши справу, в позові відмовив.
Позивач є власником акцій іншого ВАТ, переданих до його статутного фонду Кабміном, та отримав від його діяльності дивіденди, власником яких, відповідно до статуту, він (позивач) є. Кабмін видав розпорядження про перерахування зазначених дивідендів до держбюджету, яке й оспорював позивач.
Як встановлено судом, відповідно до статуту, затвердженого постановою Кабміну, позивач є державним акціонерним товариством відкритого типу, засновником якого є держава в особі Кабміну. Акціонерами позивача є держава в особі Кабміну до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію майна позивача в особі ФДМУ після передачі йому акцій позивача, визначених для продажу з прийнятим рішенням про приватизацію майна, юрособи різних форм власності та громадяни, які набули права власності на акції позивача у процесі приватизації та на вторинному ринку ЦП.
Згідно зі статутом акціонери мають право, в тому числі, брати участь у розподілі прибутку та отримувати його частку (дивіденди).
Вищим органом управління позивача є загальні збори акціонерів. У період до проведення перших загальних зборів акціонерів, які скликаються після прийняття рішення про приватизацію майна НАК, повноваження вищого органу управління здійснює спостережна рада, склад якої затверджує Кабмін. У період до проведення перших загальних зборів акціонерів, які скликаються після прийняття рішення про приватизацію майна позивача, персональний склад спостережної ради позивача, в т. ч. її голова, затверджується відповідачем. А в період до проведення перших загальних зборів акціонерів, які скликаються після прийняття рішення про приватизацію майна позивача та продажу не менше 60% його акцій, голова правління, його заступники та члени правління призначаються Кабміном.
З огляду на таке суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою оспорюване розпорядження є вказівкою власника належному йому товариству в особі його уповноважених органів (спостережна рада в особі її членів, правління позивача) забезпечити, тобто прийняти необхідні рішення та вчинити необхідні дії для перерахування до державного бюджету коштів, які товариству були нараховані на частку акцій у статутному капіталі іншого ВАТ як дивіденди. Оскільки Кабмін є колективним органом, то така вказівка була оформлена розпорядженням.
Отже, спірним розпорядженням відповідач не порушував чинного законодавства та статуту позивача, оскільки не втручався у компетенцію спостережної ради і правління позивача, а лише надав вказівку його уповноваженим органам на вчинення певних дій.
Від редакції. Звернемо увагу на це цікаве судове рішення, яке дає правові пояснення дорученням, що надаються Кабміном НАКам і ДАКам. Ці доручення (постанови, розпорядження), як виявляється, є вказівкою власника належному йому товариству.
Суд правильно визначив, що зазначеним розпорядженням органам управління товариства доручалося прийняти необхідні рішення. І лише на підставі цих рішень товариство мало здійснити заходи, передбачені розпорядженням Кабміну.
