Дебет-Кредит № 31 (4.8.2008)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Важливі питання купівлі валюти

Операції з іноземною валютою досить поширені у діяльності суб’єктів господарювання. Проте, незважаючи на поширеність таких операцій, все-таки є запитання, які доволі часто постають перед бухгалтерами та на які не завжди є відповідь. У цій статті ми розглянемо найцікавіші з них.

Як придбати одну валюту за іншу та відобразити у податковому обліку?

При відображенні у податковому обліку операції з купівлі однієї валюти за іншу слід керуватися нормами абз. 2 пп. 7.3.4 ст. 7 Закону про прибуток. Згідно із зазначеним підпунктом, «у разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості іноземної валюти, що була продана». Отже, у разі купівлі доларів за євро балансова вартість доларів дорівнює балансовій вартості (вираженій у гривнях) проданих євро.

Комісії, сплачені банку у зв’язку з купівлею валюти, не включають до балансової вартості придбаної валюти (пп. 7.3.4 Закону про прибуток). Такі витрати відносять до валових на підставі пп. 7.3.7 Закону про прибуток.

Щодо відображення у декларації про прибуток¹ операції з купівлі однієї валюти за іншу, то така операція не знайде свого відображення, бо ні валові доходи, ні валові витрати не виникають. Відображати у декларації слід лише витрати зі сплати комісійних банку при купівлі валюти. Такі витрати відображаємо у рядку 04.13 декларації з податку на прибуток як інші валові витрати.

Щодо пенсійного збору з такої операції, то вважаємо, що сплачувати його у цьому разі не треба. Збір з операцій з купівлі-продажу валют сплачується юридичними та фізичними особами у 2008 році в розмірі 0,5% від суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривні (див. п. 5 ст. 1 та п. 6 ст. 4 Закону про пенсійний збір²). Оскільки у цьому разі валюта придбавається не за гривні, а за іншу валюту, то платити збір не треба.

¹ Затверджена наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. №143.

² Закон України від 26.06.97 р. №400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

Приклад 1 На рахунку у підприємства було 1000 євро, балансова вартість яких — 7500 грн. Підприємство вирішило придбати долари, витративши при цьому всі наявні євро. За 1000 євро придбано 1500 доларів. Комісія банку за проведення операції становить 50 грн (число умовне). За умовами прикладу визначаємо балансову вартість придбаних доларів:

В-ть балансова (доларів) = В-ть балансова (євро) = 7500 грн.

Отже, придбані долари (1500) у податковому обліку будуть значитися за балансовою вартістю, яка дорівнює 7500 грн.

Суму комісій банку (50 грн) підприємство може віднести до ВВ звітного періоду.

Як відобразити операцію з продажу валюти?

У разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв’язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти (див. пп. 7.3.5 Закону про прибуток).

Отже, при операції з продажу валюти одночасно відображаємо і валові доходи, і валові витрати. До ВД слід віднести суму гривень, отриману як дохід від реалізації іноземної валюти, а до ВВ — балансову вартість такої проданої валюти.

Вартість гривень, отриманих у зв’язку з продажем іноземної валюти (валові доходи), відображаємо у рядку 01.6 декларації про прибуток. Водночас суму балансової вартості проданої іноземної валюти (валові витрати) записуємо у рядку 04.13 декларації про прибуток.

Приклад 2 Станом на 23.06.2008 р. у підприємства на рахунках обліковувалося: 2000 доларів (БВ — 10000 грн), 300 євро (БВ — 2250 грн). Цього дня підприємство продало 1000 доларів та 200 євро. Наслідки від операції будуть такими:

1) визначаємо валові доходи та валові витрати від операції з продажу доларів:

балансова вартість 2000 доларів становила 10000 грн (курс — 5 грн/дол.) На момент продажу курс, за яким банк продав валюту на МВБ, становив 4,85 грн/дол. Таким чином, на дату продажу валові доходи підприємства становлять 4850 грн, валові витрати — 5000 грн;

2) визначаємо валові доходи та валові витрати від операції з продажу євро:

балансова вартість 200 євро становила 1500 (курс — 7,5 грн/євро). На момент продажу курс євро, за яким банк продав валюту, становив 7,65 грн/євро. Таким чином, на дату продажу валові доходи підприємства становлять 1530 грн, валові витрати — 1500 грн.

У підсумку за проведеною операцією:

— до складу валових витрат потрапить сума 6500 грн (5000 + 1500);

— до складу ВД — 6380 грн (4850 + 1530).

Доходи, отримані від продажу іноземної валюти, у бухгалтерському обліку відображаються за кредитом субрахунка 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти». Собівартість реалізованої іноземної валюти відображається за рахунком 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти». Відповідно до п. 20 П(С)БО 16 «Витрати», собівартість реалізованої валюти визначається шляхом перерахунку в гривні за курсом НБУ, що діяв на дату продажу валюти. Витрати, пов’язані з реалізацією іноземної валюти, відносяться до інших операційних витрат, тобто обліковуються на рахунку 949 або 84.

Приклад 3 Підприємству надійшла та зарахована банком на поточний рахунок як передоплата валютна виручка 7000 USD. 3500 доларів підприємство вирішило продати. Комісійна винагорода банку за продаж валюти становить 20 грн (числа умовні).

Курс НБУ:

— на дату надходження валюти — 4,80 грн/USD;

— на дату продажу валюти та зарахування гривневих коштів на рахунок підприємства — 4,90 грн/USD; валюта продана на МВБ за курсом 5,00 грн/USD.

Відображення операцій в обліку див. у таблиці 1.

Таблиця 1

Відображення операцій з продажу валюти в обліку (за умовами прикладу 3)

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн; USD/грн	Податковий облік
		Д-т	К-т		ВД	ВВ
1.	Надійшла валютна виручка на рахунок 7000,00 USD х 4,80 = 33600,00 грн	312	362	7000 33600	33600	-
2.	Перераховано валюту для добровільного продажу 3500,00 х 4,90 = 17150,00 грн	334	312	3500 17150	-	-
3.	Визнано дохід від курсової різниці на дату здійснення фактичного продажу валюти (4,90 - 4,80) х 7000,0 USD = 700,00 грн	312	714	0 700	-	-
4.	Відображено дохід від реалізації іноземної валюти: 3500,00 х 5,00 (курс МВР) = 17500,00 грн	311	711	17500	17500	16800
5.	Списано собівартість реалізованої іноземної валюти 3500,0 х 4,90 (курс НБУ на дату продажу) = 17150,00 грн	942	334	17150	-	-
6.	Відображено оплату та списання на витрати комісійної винагороди банку	949 377	377 311	20 20	-	20
7.	Списано на фінансові результати	711 714	791	17500 700	-	-
8.	Списано на фінансові результати собівартість реалізованої валюти	791	942 949	17150 20	-	-

Як визначити балансову вартість валюти у податковому обліку?

Згідно з пп. 7.3.6 Закону про прибуток, «платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється».

Отже, у податковому обліку:

1) балансова вартість іноземної валюти може визначатися або за середньозваженою вартістю, або за ідентифікованою вартістю;

2) метод обліку вартості іноземної валюти підприємство визначає самостійно на початку податкового року, протягом цього періоду він не змінюється.

При цьому:

1) на нашу думку, для визначення балансової вартості валюти за одним із методів, наведених у пп. 7.3.6 Закону про прибуток, можна користуватися національними П(С)БО¹. Але використання бухгалтерських термінів не має суперечити нормам Закону про прибуток;

2) податковий рік у цьому разі розуміється як календарний рік з 01.01 до 31.12 згідно з п. 11.1 Закону про прибуток².

¹ Це підтверджує п. 1.43 Закону про прибуток, згідно з яким: «Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів».

² Зазначене не стосується виробників сільськогосподарської продукції, для яких податковий рік розпочинається з 1 липня.

Визначення балансової вартості валюти у податковому обліку за середньозваженою вартістю

Якщо підприємство має часті надходження одного виду валюти (надходження виручки від експорту продукції, конвертація одного виду валюти в інший, купівля валюти за гривні), то у разі вибуття валюти (приміром оплати за імпортним контрактом) треба визначити курс, за яким би валюту можна було списати у податковому обліку. У частині визначення середньозваженої балансової вартості валюти придасться П(С)БО 9¹. Відповідно до п. 18, 19 П(С)БО 9, оцінку за середньозваженою собівартістю проводимо щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів. Оцінку кожної операції з вибуття запасів здійснюємо за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

Правила визначення середньозваженої собівартості запасів, наведені у П(С)БО 9, добре підходять для визначення середньозваженої балансової вартості валюти².

¹ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246.

² Із цим раніше погодилася ДПАУ в листі від 09.06.2003 р. №9118/7/15-1117.

Середньозважену вартість валюти треба визначати при здійсненні операції, що призводить до убутку цього виду валюти (зменшення запасу).

Середньозважену балансову вартість одиниці валюти обчислюємо за такою загальною формулою:

Scер.зв.= (Scер.зв.поч. х Nпоч. + Sприд.1 + Sприд.2 + Sприд.3 +...) : (Nпоч. + Nприд.1 + Nприд.2 + Nприд.3 +...) = (Sпоч. + ΣSприд.) : (Nпоч. + ΣNприд.)

де: Scер.зв. — середньозважена балансова вартість одиниці валюти (курс, за яким валюта підлягатиме списанню з податкового обліку);

Scер.зв.поч. — середньозважена балансова вартість одиниці валюти на певну дату початку відліку (курс одиниці валюти на певну дату початку відліку). Це не обов’язково початок звітного періоду, а може бути і дата першого виникнення балансової вартості одиниці валюти (перше збільшення валового доходу внаслідок здійснення експортної операції, перше придбання валюти або перше виникнення цього виду валюти внаслідок конвертації її з іншого виду валюти) або будь-яка інша дата, станом на яку відома величина середньозваженої балансової вартості одиниці валюти;

Sприд.1, Sприд.2, Sприд.3 — балансова вартість валюти, отриманої відповідно при першій, другій, третій операції придбання валюти (експорту продукції, конвертації іншого виду валюти у даний тощо) від дати початку відліку до дати зменшення балансової вартості валюти (вибуття валюти);

Nприд.1, Nприд.2, Nприд.3 — кількість одиниць валюти, отриманої відповідно при першій, другій, третій операції придбання валюти, від дати початку відліку до дати зменшення балансової вартості валюти (вибуття валюти);

Sпоч. — загальна балансова вартість валюти на дату початку відліку;

Nпоч. — загальна кількість одиниць валюти на дату початку відліку;

ΣSприд. — сумарна балансова вартість валюти, отриманої від дати початку відліку до дати зменшення балансової вартості валюти;

ΣNприд. — сумарна кількість одиниць валюти, отриманої від дати початку відліку до дати зменшення балансової вартості валюти.

Сума, на яку зменшується загальна балансова вартість валюти внаслідок вибуття її частини (оплата імпортної поставки товару, конвертація в інший вид валюти, продаж валюти), визначається за такою формулою:

Sвиб. = Scер.зв. х Nвиб.

де: Sвиб. — сума, на яку зменшується балансова вартість валюти внаслідок вибуття її частини;

Nвиб. — кількість одиниць валюти, яка вибула.

Приклад 4 На початок III кв. 2008 року у платника податку обліковуються 2000 доларів США (Nпоч.) за балансовою вартістю 10000 грн (Sпоч.). Підприємство здійснює такі операції:

1. 02.07.2008 р. отримує 2000 доларів США (Nприд.1) як передоплату за товари, які 10 липня 2008 р. були поставлені за експортним договором. Офіційний обмінний курс НБУ станом на 02.07.2004 р. — 4,85 грн/дол. Балансова вартість отриманої валюти (Sприд.1) — 9700 грн (2000 дол. х 4,85 грн).

2. 09.07.2008 р. платник податку конвертує наявні у нього 1000 євро, які обліковуються за балансовою вартістю 7500 грн, у долари. Внаслідок обміну отримує 1500 доларів США (Nприд.2). Балансова вартість придбаних у такий спосіб 1500 доларів США (Sприд.2) — також 7500 грн.

3. 14.07.2008 р. для оплати товару за імпортним договором платник податку придбаває 1500 доларів США (Nприд.3). Курс МВБ, за яким банк придбав валюту станом на 14.07.2008 р., — 4,90 грн/дол. Балансова вартість придбаної валюти (Sприд.3) — 7350 грн (1500 дол. х 4,90 грн/дол.).

4. 15.07.2008 р. підприємство оплатило вартість імпортованого товару на суму 7000 доларів США.

5. 21.07.2008 р. підприємство відвантажує товар на суму 10000 доларів США, який було оплачено 24.07.2008 р. Курс НБУ на дату відвантаження — 4,85 грн/дол., курс НБУ на дату оплати товару — 4,96 грн/дол. Балансова вартість отриманої валюти формується при відвантаженні товарів як першій події і надалі не перераховується (пп. 7.3.1 Закону про прибуток) та становить 48500 грн (10000 х 4,85 = 48500 грн). Отже, Nприд.4 — 10000,0 дол., Sприд.4 — 48500,0 грн.

6. 28.07.2008 р. підприємство оплачує імпортний товар на суму 2000 доларів США. Курс НБУ на дату оплати — 4,95 грн/дол.

Середньозважена балансова вартість одиниці валюти на дату оплати імпортованого товару (15.07.2008 р.) становитиме:

Scер.зв. = (10000 грн + 9700 грн + 7500 грн + 7350 грн) : (2000 USD +2000 USD + 1500 USD + 1500 USD) = 34550 грн : 7000 USD = 4,94 грн/дол.

Для розрахунку середньозваженої балансової вартості одиниці валюти не має значення поточний офіційний обмінний курс НБУ на дату оплати імпортної поставки товару. Мало того, розбіжності (умовні курсові різниці) між середньозваженою вартістю одиниці використаної валюти та поточним офіційним обмінним курсом НБУ не враховуються у податковому обліку та не впливають на валові доходи і валові витрати.

Сума, на яку зменшується загальна балансова вартість валюти внаслідок оплати імпортної поставки товару і яка включатиметься до складу ВВ платника податку¹, обчислюється виходячи зі середньозваженої балансової вартості одиниці валюти і становить:

¹ Але валові витрати виникатимуть лише у періоді оприбуткування товару (пп. 11.2.3 Закону про прибуток).

Sвиб. = 4,94 грн/дол. х 7000 дол. = 34550,0 грн. Ця сама сума формуватиме величину валових витрат підприємства. Інша позиція щодо формування величини валових витрат у ДПАУ. У листі від 31.01.2004 р. №1557/7/15-1117 (див. «ДК» №29/2007) зазначається, що «платник податку при отриманні імпортних товарів на валові витрати відносить суми, розраховані шляхом перерахування вартості товарів у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання таких товарів». З цього випливає: незалежно від того, якою подією є здійснення оплати, та від величини балансової вартості валюти, витраченої на придбання товарів (робіт, послуг), величина валових витрат визначатиметься лише виходячи з офіційного курсу НБУ, що діяв на дату отримання таких товарів. На наш погляд, це суперечить нормам пп. 7.3.2 Закону про прибуток. Крім того, лист ДПАУ не є податковим роз’ясненням, тож навряд чи врятує платників податків від порушень норм Закону про прибуток. Крім того, у Рішенні Господарського суду Рівненської області від 24.09.2004 р. у справі №2/273 зазначено, що ВВ відображаються за балансовою вартістю валюти відповідно до пп. 7.3.2 (рішення суду залишилось в силі у всіх інстанціях).

За умовами прикладу після відвантаження продукції до підприємства на рахунок надійшло також 10000 доларів США (Nприд.4) балансовою вартістю 48500 грн (Sприд.4) 28.07.2008 р. підприємство оплачує товар на суму 2000 доларів США. В обліку підприємства є 10000 дол. балансовою вартістю 48500 грн. Балансова вартість валюти визначена згідно з пп. 7.3.1 Закону про прибуток.

Отже, сума, на яку зменшується загальна балансова вартість валюти внаслідок оплати товару і яка включатиметься до складу ВВ платника податку, становить:

Sвиб. = 4,85 грн/дол. х 2000 дол. = 9700,0 грн. Ця сама сума формуватиме величину валових витрат підприємства у період надходження товару. Згідно з пп. 7.3.2 Закону про прибуток, «витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду». Оскільки в обліку валюта була і балансова вартість її була відома, то й валові витрати формуються виходячи з балансової вартості наявної в обліку валюти.

В обліку підприємства залишилися 8000 доларів США (Nприд.6) балансовою вартістю 38800,0 грн (Sприд.6).

Якщо до кінця кварталу у підприємства не виникатиме жодних операцій, які б спричинювали збільшення чи зменшення балансової вартості валюти, то станом на кінець звітного періоду, а саме на 30.09.2008 р., слід перерахувати балансову вартість валюти, що значиться на рахунках підприємства, за курсом НБУ на цю дату і визначити валові доходи або валові витрати (див. пп. 7.3.3 Закону про прибуток). Припустімо, що курс НБУ на 30.09.2008 р. становив 5,01 грн/дол. У такому разі станом на кінець періоду (дев’ять місяців) балансова вартість 8000 дол. становитиме 40080 грн (8000 х 5,01 грн/дол.). Водночас курсова різниця, що виникла у результаті такого перерахунку (зростання курсу долара до гривні) збільшить валовий дохід підприємства на суму 1280 грн. На початок наступного звітного періоду ми матимемо у податковому обліку 8000 дол. балансовою вартістю 40080 грн.

Визначення балансової вартості валюти за середньозваженою вартістю: плюси і мінуси

ПЛЮСИ

• Наведений метод дозволяє уніфікувати у податковому обліку всі валютні надходження, вивести один «усереднений» показник балансової вартості валюти.
• Якщо ведення бухгалтерського обліку на підприємстві не автоматизовано, то застосування методу середньозваженої вартості дозволить бухгалтеру визначити середній курс валюти на певну дату (скажімо Х), з якої у майбутньому знову почнеться розрахунок. Тобто постійно піднімати первинні документи до цієї дати (дати Х) не треба.

МІНУСИ

• На практиці такий метод важко використовувати у комп’ютерних програмах (на кшталт «1С»), бо виникають труднощі з фіксуванням визначеного у певний момент усередненого показника балансової вартості валюти. А це потребує додаткових затрат часу для перерахунку і контролю розрахованих за таким методом величин.
• Величина валових витрат, визначена за таким методом, буде середнім значенням.

Визначення балансової вартості валюти методом ідентифікованої вартості

У цьому разі для розуміння суті методу недоцільно використовувати П(С)БО. Адже, хоча метод ідентифікованої вартості і трапляється у П(С)БО 9, але застосовується для оцінки вибуття запасів, придбаних з метою їх реалізації на спеціальне замовлення, і для оцінки вибуття запасів, які не замінюють один одного. Отже, за П(С)БО 9 головними умовами для застосування цього методу є:

1) придбання запасів для спеціального замовлення;

2) запаси не повинні замінювати одні одних.

Обидві умови при здійсненні валютних операцій важко виконати.

Тому для застосування цього методу слід виходити з економічного розуміння терміна «ідентифікована вартість»¹. Суть методу, на нашу думку, полягає у можливості визначення за кожною одиницею запасів (у нашому випадку — валютних надходжень) саме її ціни (курсу). Принцип методу: «за що придбав, за тією самою ціною списав».

¹ Ідентифікація — встановлення відповідності реального об’єкта, товару представленій на нього документації, його назві, щоб уникнути підміни одного об’єкта іншим (Економічний словник).

Приклад 5 На початок III кв. 2008 року у платника податку обліковуються 2000 доларів США (Nпоч.) за балансовою вартістю 10000 грн (Sпоч.). З початку кварталу до 15 липня 2008 року — моменту оплати вартості імпортованого товару вартістю 1500 доларів США — підприємство отримує 2000 доларів США як передоплату за товари, які 10 липня 2008 р. були поставлені за експортним договором. Офіційний обмінний курс НБУ станом на 02.07.2008 р. — 4,85 грн/дол. Балансова вартість отриманої валюти — 9700 грн (2000 дол. х 4,85 грн).

У цьому разі за методом ідентифікованої вартості для оплати імпортного товару нам слід списати 1500 доларів США. Немає значення, з якої валюти відбуватиметься списання (з тієї, яку платник мав станом на III кв. чи яка надійшла як передоплата за товар), головне — щоб ми знали і могли ідентифікувати курс списаної валюти (балансову вартість). Ми використаємо валюту, що обліковувалася станом на III кв. Балансова вартість 2000 доларів США — 10000 грн, таким чином, вартість одиниці валюти — 5 грн. Отже, балансова вартість валюти, яка списується для оплати за імпортним контрактом, дорівнює: 7500 грн (5 грн/дол. х 1500 дол.). Ця величина (7500 грн) дорівнюватиме валовим витратам підприємства, які будуть відображені у періоді оприбуткування товарів.

Визначення балансової вартості валюти за методом ідентифікованої вартості: плюси і мінуси

ПЛЮСИ

• Перевага методу у тому, що при розрахунку балансової вартості валюти, яка вибуває, беруться величини балансової вартості валют, зафіксовані в обліку на певний момент часу. Проводити зайвий розрахунок і визначати усереднений показник не треба.
• У пп. 7.3.6 Закону про прибуток зазначається про методи оцінки балансової вартості — саме оцінки, а не списання. Це досить важливий момент, бо при використанні методу ідентифікованої вартості постає запитання, в якій черговості списувати валюту з обліку. Законотворці про це промовчали, проте для платників податку це може бути досить вигідно. Користуючись методом ідентифікованої вартості, підприємство може «планувати» величину валових витрат.

МІНУСИ

• Такий метод також досить важко застосовувати при значних валютних надходженнях та оплатах на підприємствах, де бухгалтерський облік не є автоматизованим.

На відміну від податкового, у бухгалтерському обліку поняття «середньозважена вартість іноземної валюти» не використовується. Іноземна валюта, що є на рахунках підприємства, підлягає перерахунку у двох випадках:

1) на дату здійснення розрахунків;

2) на дату балансу.

При цьому для відображення в обліку та звітності використовується курс НБУ на вказані дати.

При перерахунку виникають курсові різниці, які підлягають відображенню у складі доходів або витрат підприємства. Абзацом 2 п. 8 П(С)БО 21 встановлено, що курсові різниці від перерахунку коштів в іноземній валюті відображаються у складі інших операційних доходів або витрат, тобто за рахунками 714 «Дохід від операційної курсової різниці» або 945 «Втрати від операційної курсової різниці». Нагадаємо, що курсові різниці слід відображати за всіма наявними рахунками підприємства в іноземній валюті:

— 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

— 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті»;

— 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» тощо.

Перерахунок у бухгалтерському обліку слід виконувати при кожному надходженні/списанні валюти на/з рахунки(ів) підприємства.

Приклад 6 На початок звітного періоду на поточному валютному рахунку обліковувалися 1000 доларів США (курс НБУ на дату балансу — 5 грн/USD) Протягом звітного періоду надійшла валютна виручка: 2000 доларів США (курс НБУ — 5,1 грн/USD) та 5000 доларів США (курс НБУ — 5,12 грн/USD); списано з рахунка в оплату нерезиденту 7500 доларів США (курс НБУ — 4,89 грн/USD). На кінець звітного періоду на рахунку підприємства — 500 доларів США (курс НБУ на дату балансу — 4,80 грн/USD).

Відображення операцій в обліку наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Відображення у бухгалтерському обліку оплати нерезиденту за рахунок валютної виручки (за умовами прикладу 6)

№ з/п	Зміст операції	Д-т	К-т	Сума, грн; USD/грн
1.	Зараховано на рахунок іноземну валюту: 2000 USD х 5,1 = 10200,0 грн	312	362	2000,00 10200,00
2.	На дату надходження валюти відображено курсову різницю на залишок валюти, фактично наявний на рахунку на дату надходження: (5,1 - 5,0) х 1000 USD = 100 грн	312	714	0,00 100,00
3.	Зараховано на поточний рахунок іноземну валюту: 5000 USD х 5,12 = 25600 грн	312	362	5000,00 25600,00
4.	На дату надходження валюти відображено курсову різницю на залишок валюти, фактично наявний на рахунку на дату надходження: (5,12 - 5,1) х (1000 USD + 2000 USD) = 60 грн	312	714	0,00 60,00
5.	Відображено курсову різницю на дату списання коштів: (5,12 - 4,89) х (1000 USD + 2000 USD + 5000 USD) = 1840 грн	945	312	0,00 1840,00
6.	Перераховано кошти: 7500 USD х 4,89 = 36675 грн	632	312	7500,00 36675,00
7.	Здійснено перерахунок на дату балансу залишку коштів: (4,89 - 4,80) х 500 USD = 45 грн	945	312	0,00 45,00
8.	Списано на фінансовий результат доходи від курсових різниць: 100 + 60 = 160 грн	714	791	160,00
9.	Списано на фінансовий результат втрати від курсових різниць: 1840 + 45 = 1885 грн.	791	945	1885,00

Перерахунки, здійснені таким чином (курсові різниці на залишок валюти визначаються при кожному надходженні та списанні коштів), значно спрощують облік, адже при кожній операції, яка потребує визначення курсових різниць у бухгалтерському обліку, достатньо залишок в іноземній валюті перерахувати у гривні за курсом НБУ на дату здійснення операції та порівняти з гривневим еквівалентом валютного залишку на дату останнього перерахунку.

Максим Войцеховський, Мар’яна Кондзелка, «Дебет-Кредит»

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

Єдиний підхід до перевірок від ДПАУ-2
Життя :: Бухгалтерський облік
У попередньому матеріалі ми розглянули основні засади організації та здійснення податкових перевірок, передбачені Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час організації та проведе...

В рубриці:

Загальновиробничі витрати: Організація обліку
№ 43 (27.10.2008) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Важливою частиною обліку є розподіл непрямих (накладних) витрат. Відомо, що від організації їх обліку, побудови системи калькулювання, обрання методів і способів віднесення накладних витрат до собівартості виробленої продукції залежить прийняття багатьох ...

Участь у виставках
№ 42 (20.10.2008) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Багато підприємств беруть активну участь у вітчизняних та міжнародних виставках. Розглянемо бухгалтерський та податковий облік цих заходів....