На продовження теми, розпочатої у «ДК» №24/2008, розглянемо порядок реєстрації та використання розрахункових квитанцій, зупинимося на деяких особливостях заповнення книги обліку розрахункових операцій та звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Використання РК та КОРО
Багато запитань постає щодо використання розрахункових квитанцій (РК) та порядку заповнення книги обліку розрахункових операцій (КОРО) у випадках, коли відповідно до норм Закону про РРО суб’єкти підприємницької діяльності повинні їх застосовувати при здійсненні розрахунків. Так, статтею 5 Закону про РРО передбачено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та його ремонту або в разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів) відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Згідно зі ст. 2 Закону про РРО, розрахункова книжка — належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених законом випадках, коли не застосовуються РРО.
Реєстрація розрахункових книжок здійснюється відповідно до Порядку №614. До реєстрації беруться зброшуровані розрахункові книжки, які складаються з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій встановленої форми, виготовлених відповідно до Положення про зміст та форму розрахункових документів1, та реєстраційної сторінки. При цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим СПД, не мають повторюватися у межах розрядності серій та номерів. Перед реєстрацією розрахункової книжки СПД повинен забезпечити заповнення на її реєстраційній сторінці рядків, що містять назву, ідентифікаційний код СПД за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер, а також заповнення у всіх розрахункових квитанціях реквізитів «Назва СПД», «Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ» або «Податковий номер платника ПДВ». Кількість розрахункових книжок, які можуть бути зареєстровані, не обмежена.
1 Затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614.
Книга обліку розрахункових операцій — прошнурована і належним чином зареєстрована в органах ДПС книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). КОРО реєструється на кожен реєстратор розрахункових операцій. Для первинної реєстрації КОРО, відповідно до Порядку №614, треба подати заяву у довільній формі, копію свідоцтва про державну реєстрацію СПД, дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею). У разі якщо СПД використовуватиме КОРО в іншій господарській одиниці, то її, як і сам РРО, слід зареєструвати за місцем використання.
СПД повинен забезпечити зберігання у господарській одиниці довідки про реєстрацію КОРО та останньої використаної КОРО.
Розглянемо докладно, які дії слід вчинити у разі, наприклад, відключення електроенергії. Важливо пам’ятати, що на кожному місці проведення розрахунків має використовуватися окрема розрахункова книжка з КОРО, на яку вона зареєстрована.
Якщо розрахункова книжка використовується вперше, то на реєстраційній сторінці необхідно вказати дату початку її використання. Потім підрахувати кошти у грошовій скриньці РРО та звірити суму з даними контрольної стрічки (суми мають збігатися). Відповідно до п. 9.7 Порядку №614, сума готівки, що є на місці провадження розрахунків на момент відключення електроенергії, записується до корінця першої розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення».
Після цього, на підставі даних контрольної стрічки, слід зробити записи номерів касових чеків у КОРО, а саме — у розділі 3:
у графі 1 — номер першого на початок робочого дня фіскального чека;
у графі 2 — номер останнього фіскального чека перед відключенням електроенергії;
у графі 3 — номер розрахункової книжки, яку буде використано при розрахунках із покупцями;
у графі 4 — дату та час початку використання розрахункової книжки;
у графі 5 — серію та номер першої розрахункової квитанції.
При проведенні розрахункової операції з покупцем спочатку заповнюється корінець, потім відривна частина РК. Вказані у корінці та відривній частині суми розрахунків мають бути ідентичними. Записи в розрахункових квитанціях здійснюються кульковою ручкою з пастою темного кольору.
У корінці та відривній частині РК має зазначатися повна сума розрахунку вручну, шляхом проштампування чи друкарським способом. Якщо СПД є платником податку на додану вартість, то в корінці розрахункової квитанції слід зазначати також суму, що обкладається ПДВ за ставкою 20%. Якщо сума за ставкою ПДВ 20% дорівнює повній сумі розрахунку, то в корінці можна зазначати лише одну з цих сум.
На вимогу покупця у відривній частині РК додатково вказуються всі або частина передбачених установленою формою реквізитів: найменування товару (послуги), вартість одиниці виміру, ставка ПДВ у відсотках (для СПД — платників ПДВ), вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за кожним найменуванням, дата та підпис особи, яка провела розрахунок. При продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів найменування товарів і їх вартість обов’язково записуються у відривній частині та в корінці розрахункової квитанції.
Якщо при продажу товару встановлюється знижка чи надбавка стосовно вартості одиниці виміру товару, то за бажанням СПД загальна сума знижки (надбавки) вказується у корінці та відривній частині РК у дужках поряд із сумою розрахунку з відповідною позначкою («зн» або «нд»).
При здійсненні операції видачі коштів у разі повернення товару сума розрахунку вказується у корінці та відривній частині РК зі знаком «-» (мінус). Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару, перевищує 100 грн, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті, як і при поверненні коштів у разі застосування РРО, необхідно вказати:
1) дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
2) відомості про товар (послугу);
3) суму виданих коштів;
4) номер розрахункової квитанції, яка підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Акти про видачу коштів передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3-х років. За відсутності у СПД бухгалтерії ці акти підклеюються на останній сторінці відповідної КОРО.
Не дозволяється виправляти записи у квитанціях, вилучати з розрахункової книжки корінці розрахункових квитанцій, порушувати кріплення книжки. У разі пошкодження розрахункової квитанції чи здійснення помилкового запису таку квитанцію слід анулювати, для чого на корінці та відривній частині потрібно зробити відмітку «Анульовано», завірену підписом особи, яка здійснює розрахунки.
Після заповнення належним чином РК відривна частина відокремлюється від корінця за лінією відриву та видається покупцеві чи особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше завершення розрахункової операції.
Нагадаємо, що статтею 17 Закону про РРО за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення цієї операції без застосування розрахункової книжки, передбачено фінансову санкцію у 5-кратному розмірі вартості проданих товарів.
Наприкінці дня при вилученні коштів з місця проведення розрахунків суму готівки слід записати до корінця РК з відміткою «Службова видача».
Після відновлення постачання електроенергії слід підрахувати суму виручки, що відображена у корінцях розрахункових квитанцій і провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки — за час роботи, що передував відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ (20%, 0%), після чого зробити Z-звіт. На підставі даних Z-звіту необхідно заповнити графи 5 — 8 другого розділу КОРО. Також слід заповнити графи 6 — 8 розділу 3 КОРО щодо дати та часу завершення використання розрахункових квитанцій, номера Z-звіту, роздрукованого після включення РРО.
Суму виручки, отриману за час відключення електроенергії і внесену до скриньки РРО, необхідно відобразити операцією «Службове внесення». Після закінчення робочого дня, в який було відновлено постачання електроенергії, необхідно виконати ще один Z-звіт і відобразити його дані окремим рядком у КУРО. Обидва Z-звіти слід підклеїти до КОРО.
За невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його незберігання у КОРО до підприємства може бути застосовано фінансову санкцію, передбачену ст. 17 Закону про РРО, у розмірі 20 н. м. д. г. (340 грн).
Розглянемо порядок ведення КОРО у разі здійснення розрахунків із застосуванням резервного РРО у випадках, передбачених ст. 5 Закону про РРО.
Перед початком використання резервного РРО (зареєстрованого належним чином) готівку, яка знаходилася у скриньці РРО, що використовувався до цього, слід здати до каси підприємства або внести до скриньки резервного РРО і здійснити операцію «Службове внесення». Про це слід зробити записи у розділі 2 КОРО (графи 1 та 3). Інші графи розділу 2 КОРО заповнюються у загальновстановленому порядку, як і для РРО, що працює у звичайному режимі, а саме:
у графі 5 — загальна сума розрахунків;
у графі 6 — сума розрахунків, що обкладаються ПДВ за ставкою 20%. Якщо розрахунки здійснювалися лише за товари (послуги), що реалізуються із застосуванням ставки 20%, показники граф 5 та 6 будуть однаковими на відміну від випадків, коли здійснюються пільгові операції та операції, що не обкладаються ПДВ або обкладаються за нульовою ставкою;
у графі 7 — сума ПДВ (1/6 графи 6);
у графі 8 — відображається сума коштів, виданих при поверненні товару.
Нагадаємо, що при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених Законом про РРО, у разі невикористання розрахункової книжки або КУРО або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих КОРО, або незберігання КОРО чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до СПД, відповідно до ст. 17 Закону про РРО, може бути застосовано штраф у розмірі 20 н.м.д.г. (340 грн).
Кому можна не застосовувати РРО
Статтею 10 Закону про РРО окремим підприємствам, вид діяльності яких визначено у Переліку №1336, надано можливість здійснювати готівкові розрахунки з покупцями без РРО, але із застосуванням розрахункових квитанцій. При цьому не слід забувати про обмеження річного обсягу розрахункових операцій (200 тис. грн). У разі перевищення цього обсягу застосування РРО стає обов’язковим.
Звертаємо увагу, що обмеження обсягу розрахункових операцій стосується підприємства загалом, тобто з урахуванням обсягів продажу усіх точок. Розраховувати граничний обсяг слід не за календарний рік, а за 12 попередніх місяців (365 днів). Суб’єкти підприємницької діяльності, які перевищили граничний обсяг розрахункових операцій, повинні перейти на застосування РРО через місяць від дати такого перевищення.
Це треба знати
Суб’єкт підприємницької діяльності щомісяця, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, зобов’язаний подавати до податкових органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок. Звітність складається з ф. №зВР-1 «Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)» та Довідки про використані розрахункові книжки. Довідка подається, якщо протягом звітного місяця СПД повністю використав одну або кілька розрахункових книжок. Якщо книжку не закінчено, подавати довідку не потрібно.
При заповненні Звіту слід звернути увагу на те, що суми розрахунків з покупцями, здійснених із застосуванням розрахункових квитанцій та проведених через РРО після поновлення роботи або енергопостачання, окремим рядком відображати не слід, позаяк ці суми відображатимуться у складі загальної виручки за звітний місяць (графи 4, 5, 6, 7).
Зауважимо, що відповідно до п. 1 Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)* суб’єкт підприємницької діяльності повинен включити належним чином зареєстрований резервний РРО до звіту. Це потрібно зробити навіть якщо резервний РРО у звітному періоді не використовувався. У цьому випадку заповнюються лише графи 1 — 3, а у графах 4 — 7 ставляться прочерки.
* Затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614.
Щодо зворотного переходу з РРО до застосування РК у разі зменшення річного обсягу розрахункових операцій податківці у своїх консультаціях наполягають на тому, що після перевищення встановленого граничного обсягу розрахункових операцій СПД зобов’язаний здійснювати розрахунки із застосуванням РРО без обмеження строку дотримання такого порядку проведення розрахунків.
Згідно з Переліком №1366 без РРО, але обов’язково із застосуванням КОРО та розрахункових книжок можуть здійснюватися:
1) роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автокрамниці, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень (п. 2 Переліку №1336);
2) роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) (п. 3 Переліку №1336);
3) роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюються підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва (п. 4 Переліку №1336).
Крім того, не застосовують РРО та КОРО:
1) при продажу у кіосках, з лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50% загального товарообороту за відсутності продажу алкогольних напоїв і підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів і проїзних квитків у касах метрополітену (п. 9, 10 Переліку №1336);
2) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу (п. 5 Переліку №1336, п. 11 ст. 9 Закону про РРО).
Також, відповідно до ст. 9 Закону про РРО, не застосовують РРО та КОРО при продажу товарів за готівку:
1) приватні підприємці на єдиному податку за умови, що вони не торгують підакцизними товарами (крім пива на розлив);
2) приватні підприємці, які торгують за пільговим торговим патентом і не є платниками ПДВ;
3) приватні підприємці — платники фіксованого податку, за умови, що вони не торгують підакцизними товарами (крім пива на розлив).
Отже, завершуючи цю статтю, ми не закінчуємо цикл публікацій щодо питань, які постають перед підприємствами у разі необхідності використання РРО.
Нормативна база
Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
Порядок №614 — Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614.
Що нового Життя :: Практика Зміни до Закону про Держбюджет-2008 спрямовані на ліквідацію наслідків стихійного лиха Розмір валових витрат по страхуванню заставленого майна обмежується Мінтранс знову підвищив тарифи...
Придбання бізнесу: практичні аспекти № 44 (3.11.2008) :: Суть справи :: Практика Придбання бізнесу є чи не найпоширенішим явищем у сучасному бізнесі в Україні. Розглядаючи можливу угоду з придбання підприємства (частки, підрозділу), слід перевірити кілька важливих питань, які можуть утворювати ризики: від неможливості здійснювати запл...
