Суттєво. На думку Мін’юсту, дефектним вважається товар, використання якого неможливе чи неприпустиме відповідно до його цільового призначення, або товар, який не відповідає вимогам, пред’явленим до нього.
Міністерство юстиції розглянуло <...> звернення від 25 березня 2006 року щодо надання роз’яснення Закону України «Про захист прав споживачів» у частині застосування термінів «дефект» та «дефектна продукція» та, в межах компетенції, повідомляє таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі — Закон), споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості.
Так, статтею 16 цього Закону встановлено, що шкода, завдана життю, здоров’ю або майну споживача дефектною продукцією або продукцією неналежної якості, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законом не передбачено більш високої міри відповідальності.
Проте Законом не визначено значення терміна «дефектна продукція».
Так, у Великому тлумачному словнику сучасної української мови слово «дефект» визначено як вада, недолік, а слово «дефектний» — який має дефект; зіпсований, ушкоджений (Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел.-К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003.-217с.).
Недолік — це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред’являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
Також Законом передбачено істотний недолік.
Це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
— він взагалі не може бути усунутий;
— його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
— він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (стаття 1 Закону).
З урахуванням наведеного та враховуючи те, що продукція — це будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для задоволення суспільних потреб, вважаємо, що до дефектної продукції можна віднести зіпсований або ушкоджений товар, використання якого неможливе чи недопустиме відповідно до його цільового призначення, або товар, що не відповідає вимогам, які пред’являються до нього.
Водночас зазначаємо, що згідно зі статтями 6 Директиви Ради ЄС від 25 червня 1985 року №851374 ЄЕС року щодо відповідності законів, положень та адміністративних постанов країн-членів щодо відповідальності за дефектну продукцію товар є дефектним, коли він не забезпечує безпеку, на яку сподівається людина, враховуючи обставини, включаючи: презентацію товару; способи використання товару, для якого призначений товар; час, коли товар було введено в обіг.
Товар не повинен вважатися дефектним через те, що кращий продукт введено в обіг.
