Діловий тижневик "КОНТРАКТИ" №24/2009 Тема номера:
Яка реклама працює у 2009р. Рейтинг рекламної активності :: Чому 30% страхових компаній можуть розориться :: Які акції варто купувати під час кризи...
Суттєво. З сум добових, виплачених працівнику понад загальновстановлені норми, страхові внески на соціальне страхування не нараховуються та не утримуються.
Враховуючи запити виконавчих дирекцій відділень Фонду та окремих страхувальників щодо нарахування страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) на суми витрат на відрядження, в тому числі добових, які перевищують законодавчо встановлені норми, Виконавча дирекція Фонду повідомляє.
Відповідно до законів України від 18.01.2001 р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та від 11.01.2001 р. №2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» базою для нарахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України від 24.03.95 р. №108/95 «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.
Згідно зі статтею 121 Кодексу законів про працю України працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати на наймання житлового приміщення в порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Сума витрат на відрядження розраховується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», зі змінами та доповненнями (далі — Постанова №663), та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. №59.
Відповідно до роз’яснень Міністерства фінансів України (лист від 31.12.2004 р. №31-03170-07-10/24030) на підставі колективного договору або наказу працедавцем можуть бути встановлені розміри добових витрат, які перевищують норми, встановлені Постановою №633, при цьому суми фактичних витрат працівника на відрядження в частині, що перевищують граничну норму (суму), встановлену Постановою №663, за роз’ясненнями Державної податкової адміністрації України (лист від 27.04.2004 р. №7534/7/17-3117), фінансуються (покриваються) працедавцем за рахунок прибутку підприємства. Утримання із зазначених сум податку з доходів фізичних осіб здійснюється згідно з Законом України від 22.05.2003 р. №889 «Про податок з доходів фізичних осіб».
Разом з тим кошти на відрядження, використані понад встановлену законодавством граничну норму, не мають ознак, за якими їх можна віднести до витрат на оплату праці, що підтверджується пунктом 3.15 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5. Таким чином, на ці суми не нараховуються та з них не утримуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
