Діловий тижневик "КОНТРАКТИ" №24/2009 Тема номера:
Яка реклама працює у 2009р. Рейтинг рекламної активності :: Чому 30% страхових компаній можуть розориться :: Які акції варто купувати під час кризи...
Суттєво. Якщо СПД — власник землі чи землекористувач, який є платником єдиного податку, передає в оренду будівлі, то він повинен сплачувати земельний податок за земельні ділянки під такими об’єктами.
Указом Президента України від 03.07.98 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (у редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року №746/99) регулюється порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником ряду видів податків і зборів (обов’язкових платежів), зокрема плати (податку) за землю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р. №507 «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727» (пункт 6) роз’яснено, що платник єдиного податку звільняється від плати (податку) за землю лише за ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.
Згідно зі статтею 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначено, наймачеві надається право користування всією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Відповідно до статті 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Статтею 2 Закону України від 03.07.92 р. №2535-XII «Про плату за землю» у редакції Закону від 19.09.96 р. №378/96-ВР (зі змінами та доповненнями, далі — Закон №2535-XII) використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб’єктом (платником) — власник землі та землекористувач, у тому числі орендар. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
При передачі суб’єктом підприємницької діяльності, який є платником єдиного податку, будівель або споруд (їх частин) іншим суб’єктам господарювання земельні ділянки використовують наймачі будівель чи споруд, які здійснюють діяльність в орендованих будівлях або спорудах, а відповідно — й на земельних ділянках під ними.
Отже, суб’єкт підприємницької діяльності — власник землі чи землекористувач, який є платником єдиного податку та звільняється від сплати земельного податку за земельні ділянки під будівлями, спорудами або їх частинами, переданими в оренду іншим суб’єктам господарювання, повинен сплачувати земельний податок у порядку та за ставками, визначеними Законом №2535-XII.
Щодо бухгалтерського обліку основних засобів Лист Мінфін от 6.10.2006 № 31-34000-30-25/20896 Бухоблік Асфальтове покриття прилеглої до виробничої споруди території в бухгалтерському обліку відображається на субрахунку 103 «Будинки та споруди». Міністерство фінансів України на запит щодо бухгалтерського обліку основних засобів.... Коментар ДК...
