Узагальнююче податкове роз’яснення про застосування штрафної санкції, передбаченої підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
Суттєво. Штрафна санкція, передбачена пп. 17.1.7 Закону №2181, не застосовується за порушення строків сплати сум ПДВ, визначених у податкових векселях.
Державна податкова адміністрація України стосовно застосування штрафної санкції, передбаченої підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон №2181), за порушення строків сплати суми податку на додану вартість, визначеної у податкових векселях, повідомляє.
Статтею 17 Закону №2181 передбачено застосування штрафних санкцій, які накладаються контролюючими органами, а у випадках, передбачених п. 17.2 ст. 17 Закону №2181, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Так, підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 передбачено, що в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених Законом №2181, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:
— при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
— при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
— при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Специфіка штрафної санкції, передбаченої підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181, полягає в тому, що вона застосовується у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, та нараховується органом державної податкової служби за наявності факту погашення податкового боргу.
Відповідно до пункту 1.16 статті 1 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі — Закон №168) податковий вексель — це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені Законом №168, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.
Протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 11.5 статті 11 Закону №168 з моменту набрання чинності Законом №168 платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.
Строк погашення податкового векселя визначається пунктом 11.5 статті 11 Закону №168, а не Законом №2181, як це вимагається підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 для застосування штрафу.
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону №2181 податковим боргом є узгоджена сума податкового зобов’язання, та не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 цього Закону. Таким чином, сума за податковим векселем не є узгодженою сумою податкового зобов’язання, а строки сплати суми за податковим векселем визначені Законом №168, а не Законом №2181.
Враховуючи вказане, штрафна санкція, передбачена підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181, не застосовується за порушення строків сплати сум податку на додану вартість, визначених у податкових векселях.
