Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням
Затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. №1266 Зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 18.07.07 р. №949
Суттєво. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня зарплата для застрахованих осіб (у т. ч. осіб, які працюють неповний робочий день (тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні 6 календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Загальні положення
1. Цей Порядок визначає правила обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі — страхові виплати) у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.
Відповідно до цього Порядку здійснюється також обчислення середньої заробітної плати у разі, коли застрахованим особам відповідно до законодавства встановлюються додаткові виплати понад розміри та тривалість виплат за страхуванням на випадок безробіття.
2. Порядок поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від організаційно-правових форм і форм власності та на фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників (далі — роботодавці), а також на осіб, які беруть участь у страхуванні на добровільних засадах.
Розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід)
3. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття1) та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.
Для страхування на випадок безробіття розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід), є період (періоди) роботи за основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку (реєстрація особи в державній службі зайнятості як безробітної), протягом якого сплачено страхові внески особою або роботодавцем.
Для осіб, які виконували роботи (надавали послуги) згідно з цивільно-правовими угодами із сплатою внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, розрахунковий період, за який обчислюється сума доходу для розрахунку виплат за страхуванням на випадок безробіття, є місяці, протягом яких особа добровільно сплачувала страхові внески, незалежно від кількості укладених у такий період договорів (приклад наведено у додатку 1).
4. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття — в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб’єкта підприємницької діяльності; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров’я у зв’язку з раніше отриманим ушкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання — період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).
Для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов’язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. №278 («Офіційний вісник України», 1997 р., число 14, с. 18; 1999 р., №48, ст. 2363; 2002 р., №51, ст. 2318), та для осіб, які вивільняються з роботи у зв’язку з достроковим зняттям Чорнобильської атомної електростанції з експлуатації, при призначенні частини допомоги по безробіттю понад розміри та тривалість виплат за страхуванням на випадок безробіття, за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття — в якому припинено дію трудового договору) (приклад наведено у додатку 1).
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду (приклад наведено у додатку 1).
Для осіб, зазначених у пункті 11 цього Порядку, місяці тимчасової непрацездатності та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не виключаються з розрахункового періоду.
5. Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески.
6. У разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (приклад наведено у додатку 1).
У разі коли у застрахованої особи після набуття права на призначення страхової виплати (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності) одночасно виникло право на призначення іншої страхової виплати, при обчисленні середньої заробітної плати для визначення розміру іншої страхової виплати береться розрахунковий період, за яким обчислювалася середня заробітна плата для призначення попередньої страхової виплати.
Виплати, з яких обчислюється середня заробітна плата (дохід)
7. Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
У разі коли розмір заробітної плати підвищується згідно з рішенням Кабінету Міністрів України, у зв’язку з чим заробітна плата перераховується за попередні періоди, обчислення середньої заробітної плати для розрахунку розміру допомоги по безробіттю і виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснюється з урахуванням донарахованої заробітної плати окремо за кожний місяць, за який здійснено перерахунок.
8. Середній дохід добровільно застрахованої особи обчислюється виходячи із суми оподатковуваного доходу (прибутку), з якого сплачувалися страхові внески.
9. До середньої заробітної плати (доходу) включається заробітна плата (дохід) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
У разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або що провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу (приклад наведено у додатку 1).
У разі поновлення на роботі працівника, який був звільнений з роботи без законної підстави (незаконно переведений на іншу роботу) з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (різниці в заробітній платі за час виконання нижче оплачуваної роботи), середня заробітна плата обчислюється виходячи із сум, що припадають на місяці розрахункового періоду.
10. Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, що зазначені у пункті 4 цього Порядку або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.
У разі коли на підприємстві, в установі та організації встановлено неповний робочий день (робочий тиждень), середня заробітна плата обчислюється виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку, що відповідає його графіку роботи (приклад наведено у додатку 1).
11. Військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи та податкової міліції, звільненим у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію та за станом здоров’я, для обчислення середнього грошового забезпечення для надання допомоги по безробіттю враховуються такі виплати грошового забезпечення: оклад за посадою, оклад за військовим чи спеціальним званням з урахуванням відсоткової надбавки за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення, що виплачуються щомісяця, індексація грошового забезпечення.
Щомісячна грошова винагорода, що виплачується в іноземній валюті за виконання військовослужбовцями службових обов’язків за межами України, для обчислення середнього грошового забезпечення не враховується.
12. У разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов’язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що провадиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, за формулою:
З = Зн х С : М ,
де: З — середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях;
Зн — середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата;
С — сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (К1 + К2 + К3 + К4 + К5 + К6);
М — кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.
У разі відсутності на момент призначення страхових виплат даних про середньомісячну заробітну плату найманих працівників, зайнятих в економіці України, за попередній рік береться фактична середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за місяці попереднього року з наступним перерахунком її після надходження даних про середньомісячну заробітну плату найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата.
Коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць у розрахунковому періоді, який враховується при призначенні страхових виплат, визначається за формулою:
К = Зв : Зс ,
де: К — коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи;
Зв — заробітна плата застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка враховується при призначенні страхових виплат за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;
Зс — середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати.
Якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується не за місяць, а пропорційно до кількості днів, фактично відпрацьованих застрахованою особою в зазначеному місяці, виходячи із числа робочих днів, обчислених у середньому за рік (21,0).
У разі подання застрахованою особою для призначення страхових виплат довідки про заробітну плату за період до 1 січня 1992 р. при обчисленні коефіцієнта заробітної плати середня заробітна плата за рік у відповідному періоді вважається середньомісячною заробітною платою працівників, зайнятих в економіці України, відповідного року.
Дані про середню заробітну плату працівників, зайнятих в економіці України, за роками та місяцями відповідного року доводяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виконавчою дирекцією Фонду на підставі даних Держкомстату.
У разі коли на час звернення за страховою виплатою документи про заробітну плату застрахованої особи до ушкодження здоров’я не збереглися, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою). За відсутності на підприємстві відповідної професії (посади) середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на підприємстві, на якому працювала застрахована особа, але не менше розміру мінімальної заробітної плати, визначеного законом на дату встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Відсутність документів про заробітну плату підтверджується довідкою роботодавця або відповідного архіву.
У разі відсутності у потерпілого на час звернення за страховою виплатою довідки про його заробітну плату у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи чи організації середня заробітна плата обчислюється виходячи з діючої місячної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою) в галузі, але не менше розміру мінімальної заробітної плати, визначеного законом на дату встановлення потерпілому МСЕК ступеня втрати професійної працездатності.
У разі ушкодження здоров’я в період виробничого навчання (практики) для призначення застрахованій особі страхових виплат середня заробітна плата обчислюється виходячи з встановленої на підприємстві тарифної ставки (посадового окладу) за тією професією (спеціальністю), яку ця особа здобувала, але не нижче тарифної ставки найменшого розряду за відповідною професією.
Якщо у період виробничого навчання (практики) застрахована особа одержувала заробітну плату, середня заробітна плата для призначення страхових виплат обчислюється (за її згодою) виходячи з розміру заробітної плати за цей період. За бажанням застрахованої особи середня заробітна плата може бути обчислена виходячи з розміру заробітної плати до початку виробничого навчання (практики).
У разі повторного ушкодження здоров’я в одного роботодавця середня заробітна плата обчислюється (за бажанням потерпілого) за відповідні розрахункові періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров’я. Сума щомісячної страхової виплати в такому разі призначається згідно із ступенем втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров’я.
Якщо повторне ушкодження здоров’я застрахованої особи настало з вини іншого роботодавця, а ступінь втрати професійної працездатності встановлено МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров’я, середня заробітна плата для щорічного її коригування та перерахування страхових виплат обчислюється виходячи з розміру заробітної плати в розрахункових періодах перед настанням страхових випадків пропорційно до встановленого ступеня втрати професійної працездатності за кожним страховим випадком.
У разі встановлення причинного зв’язку смерті застрахованої особи з ушкодженням здоров’я відповідно до законодавства середня заробітна плата для призначення суми одноразової допомоги сім’ї обчислюється виходячи з розміру середньої заробітної плати, яка була визначена при останньому перерахунку страхових виплат.
121. У разі коли на дату призначення допомоги по безробіттю минуло більше року з дня звільнення особи, у якої зберігається право на допомогу по безробіттю, середня заробітна плата може обчислюватися (за її бажанням) виходячи з розміру середньої заробітної плати особи відповідно до пункту 12 цього Порядку.
Обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця
13. У випадках, не пов’язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу або обліку робочого часу в годинах, для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна заробітна плата (дохід) за відпрацьований час або за один календарний день.
14. Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески:
на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді — за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (у частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами), і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, в частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім розрахунку страхових виплат добровільно застрахованим особам) та для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;
на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) — за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), для осіб, робочий час яких у зв’язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), та для добровільно застрахованих осіб за усіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» (приклад наведено у додатку 1). Для осіб, зазначених у пункті 11 цього Порядку, календарні дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахункового періоду не виключаються.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата не може перевищувати максимальну суму (граничну величину) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески, в розрахунку на один день (годину), яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду:
на норму робочого часу цього місяця — за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (у частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами), і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, в частині розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім розрахунку страхових виплат добровільно застрахованим особам) та для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавців;
на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) — за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), для осіб, робочий час яких у зв’язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), та для добровільно застрахованих осіб за усіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Ця норма не поширюється на осіб, зазначених у пункті 11 цього Порядку.
Якщо середня заробітна плата (дохід) обчислюється відповідно до пункту 10 цього Порядку, середньоденна заробітна плата (за один календарний день) визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44), а за один робочий день (годину) — на середньомісячну кількість робочих днів (годин), встановлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи).
У разі коли страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Якщо середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзацу третього пункту 9 цього Порядку, середньоденна заробітна плата за один робочий день (годину) визначається шляхом ділення нарахованої заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів (годин), встановлену на підприємстві (у структурному підрозділі) у розрахунковому періоді.
15. Якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата.
16. Середньогодинна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих годин застрахованою особою у зазначений період.
17. Якщо застрахованій особі страхові виплати призначаються у робочих органах виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і видаються довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи та за сумісництвом, середня заробітна плата (дохід) обчислюється цими робочими органами сумарно (приклад наведено у додатку 1).
Якщо за основним місцем роботи в усіх місяцях розрахункового періоду особа не працювала з поважних причин, зазначених в абзаці третьому пункту 4 цього Порядку, обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по безробіттю та страхової виплати у зв’язку із стійкою втратою працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання здійснюється з урахуванням суми посадового окладу (тарифної ставки) за кожний місяць розрахункового періоду за основним місцем роботи та суми заробітної плати, отриманої у відповідних місяцях за сумісництвом (приклад наведено у додатку 1).
Якщо застрахованій особі страхові виплати призначаються в робочому органі виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та така особа перед настанням страхового випадку працювала на кількох підприємствах або на одному підприємстві з перервою страхового стажу, середня заробітна плата обчислюється таким робочим органом сумарно за шість календарних місяців (або менш як шість календарних місяців) у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, не враховуючи часу перерви в роботі, на підставі довідок про середню заробітну плату, виданих роботодавцями, починаючи з останнього місця роботи.
Неповні календарні місяці, зазначені у довідках, включаються до розрахункового періоду (приклади наведено у додатку 1).
18. Середньоденний дохід добровільно застрахованої особи за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, обчислюється за формулою:
Д = СВ : К : Т х 100% ,
де: Д — середньоденний дохід;
СВ — сума страхових внесків за розрахунковий період;
К — кількість календарних днів за розрахунковий період;
Т — страховий тариф класу професійного ризику, до якого належить вид діяльності застрахованої особи.
19. Для застрахованих осіб, які сплачують єдиний податок з фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, середньоденний дохід, з якого призначаються страхові виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, обчислюється за формулою:
Д = П х В : С : К ,
де: Д — середньоденний дохід;
П — розмір податку за розрахунковий період, що сплачує особа (без урахування збільшення ставки єдиного податку за кожного найманого працівника або члена сім’ї);
В — відсоток суми встановленого розміру податку, що перераховується до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності або Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
С — розмір страхового внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, або на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, визначений Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування»;
К — кількість календарних днів за розрахунковий період.
20. Сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу, якщо наявність його передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті (приклади наведено у додатку 1).
21. Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, страхові виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, засвідченої підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.
Якщо застрахована особа працює на кількох роботах за сумісництвом, для призначення страхової виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця додатково до документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи.
Якщо особа у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом не працювала кілька днів, що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески за фактично відпрацьовані календарні місяці (відпрацьований час), на кількість робочих днів (годин) за місцем роботи за сумісництвом.
У цьому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (приклад наведено у додатку 1).
Порядок видання довідки про середню заробітну плату (дохід)
22. Довідка про середню заробітну плату видається роботодавцем за вимогою застрахованої особи або робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на підставі платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату.
Для призначення виплат у разі настання безробіття військовослужбовцям та іншим особам, у яких строк служби прирівнюється до страхового стажу, довідка про грошове забезпечення видається військовими комісаріатами, де такі особи перебувають на обліку, або військовими частинами та установами, де такі особи проходили службу.
Якщо підприємством, установою, організацією розрахунок середньої заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності чи допомоги по вагітності та пологах провадиться автоматизовано, розділ листка непрацездатності «Довідка про заробітну плату» може не заповнюватися, а до листка непрацездатності додається розрахунок середньої заробітної плати, засвідчений підписом керівника і головного бухгалтера та печаткою.
23. Довідка про оподатковуваний дохід добровільно застрахованим особам видається державними податковими органами за місцем проживання зазначених осіб на підставі декларацій, поданих в установленому законодавством порядку.
Застраховані особи, які сплачують єдиний податок з фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, подають робочим органам виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування довідку про сплату встановленого розміру податку, що видається органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку.
Розрахунки середнього доходу зазначеним у цьому пункті особам здійснюють робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
24. Якщо підприємство (установа, організація), на якому працювала особа, ліквідовано, довідка про середню тарифну ставку (посадовий оклад) за відповідною або аналогічною професією (посадою) видається місцевим органом з питань праці та соціального захисту населення, а у разі відсутності в цьому органі таких відомостей — центральним органом виконавчої влади, який координує діяльність галузі, до якої належали ліквідовані підприємство, установа чи організація.
25. Довідка про середню заробітну плату (дохід), з якої сплачено страхові внески, для розрахунку страхових виплат складається за формою згідно з додатками 2 — 6.
26. Робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА.
1 Зміни, внесені Постановою КМУ №949, опубліковані в «УК» від 01.08.2007 р. та для зручності читачів у тексті виділені курсивом.
