Суттєво. Підприємець може підтвердити факт сплати податків з доходів від провадження підприємницької діяльності платіжними документами про сплату авансових платежів податку з доходів.
<...>
Пунктом 22.10 статті 22 Закону України від 22 травня 2003 року №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон) зазначено, що Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від займання підприємницькою діяльністю (далі — Декрет), який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності.
Оскільки такого спеціального закону на даний час не прийнято, то оподаткування доходів фізичних осіб — підприємців, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування, провадиться згідно з нормами IV розділу Декрету та згідно з розробленою на його виконання
Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 р. №12 із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 16.07.2003 р. №352, і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за №64 (далі — Інструкція).
Відповідно до ст. 14 Інструкції з доходів підприємців, одержаних від провадження своєї підприємницької діяльності, податок обчислюється підприємствами, установами, організаціями (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами або їх представництвами), фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності (далі — податковими агентами) при виплаті ними протягом року доходів фізичним особам, зазначеним у цьому розділі Інструкції.
При цьому податкові агенти зобов’язані:
— нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету в порядку, встановленому законом з питань оподаткування фізичних осіб;
— надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь таких платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування за встановленою формою.
Податок утримується від суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону (15 відсотків з 1 січня 2007 року).
Податок, утриманий податковим агентом у джерела виплати доходу, враховується податковим органом при обчисленні податку за відповідний податковий період.
Водночас ДПА України на підставі наданих їй законом повноважень своїм наказом від 29 грудня 2003 р. №633 затвердила узагальнююче Податкове роз’яснення щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яким передбачила можливість підтвердження підприємцем факту сплати податків з доходів від провадження підприємницької діяльності, зокрема, платіжними документами про сплату авансових платежів податку з доходів.
При невиконанні підприємцем даних положень наказу №633 податковий агент має виконати покладені на нього п. 1.15 ст. 1, ст. 8, 16 та 19 Закону та ст. 14 Інструкції обов’язки податкового агента щодо виплачуваних такому підприємцю доходів.
