Суттєво. Перелік постійних та тимчасових податкових різниць, на суми яких здійснюється коригування доходів і витрат, не є вичерпним і може доповнюватися підприємством з метою дотримання всіх норм бухобліку та податкового законодавства і забезпечення достовірних даних Розрахунку.
Міністерство фінансів України на <...> запит щодо застосування Положення про порядок розрахунку податкових різниць за даними бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2006 року №1316, повідомляє.
Положення про порядок розрахунку податкових різниць за даними бухгалтерського обліку визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про податкові різниці для визначення валових доходів, валових витрат, відстрочених податкових активів, зобов’язань і розкриття зазначеної інформації у фінансовій звітності, а також встановлює загальні вимоги до складання Розрахунку податкових різниць за даними бухгалтерського обліку.
Валові доходи і валові витрати розраховуються за даними бухгалтерського обліку шляхом коригування доходів і витрат, визнаних в бухгалтерському обліку, на податкові постійні та тимчасові різниці. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій та мають необхідні обов’язкові реквізити, включаючи дані про обсяг (вартість) господарської операції.
1. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291, облік отриманих авансів під постачання матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи ведеться на субрахунку 681 «Розрахунки за авансами отриманими». На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та послуги, крім заборгованості, забезпеченої векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи. За кредитом цього рахунка відображаються суми платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, до кас, та інші види розрахунків.
Якщо перевищення суми отриманих платежів над продажною вартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), що включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів і позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, відноситься в оплату подальших поставок, здійснюваних відповідно до договорів з постійними контрагентами в порядку планових платежів, і сума такого перевищення є неістотною і, як очікується підприємством, не вплине на прийняття управлінських рішень, то підприємством такий залишок попередньої оплати за окремими договорами може відображатися на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».
При цьому слід враховувати, що сальдо рахунка 36 є дебетовим і відображає заборгованість покупців і замовників за отриману продукцію (товари, роботи, послуги). У разі утворення кредитового залишку за цим рахунком підприємство списує його на рахунок 68 «Розрахунки за іншими операціями» з перенесенням відповідної інформації до регістрів аналітичного обліку.
2. Відповідно до Положення про порядок розрахунку податкових різниць за даними бухгалтерського обліку перелік постійних і тимчасових податкових різниць, на суми яких здійснюється коригування доходів і витрат, визнаних в бухгалтерському обліку, наведений в цьому Положенні, не є вичерпним і може доповнюватися (змінюватися) підприємством відповідно до його особливостей з метою дотримання всіх норм бухгалтерського обліку і податкового законодавства та забезпечення достовірних даних Розрахунку. Роз’яснення щодо складу валових доходів і порядку їх розрахунку надаються Державною податковою адміністрацією України відповідно до пункту 3 Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13 липня 2000 року №886/2000.
