Суттєво. У Законі №2181 не встановлено жодних вимог щодо посади особи, яка подає (доставляє) податкову декларацію до канцелярії податкового органу.
! Платникам податків
Державна податкова адміністрація України повідомляє, що заяви від платників податків про відмову податкових органів <...> приймати податкову звітність у осіб інших, ніж керівник і головний бухгалтер платника податків, продовжують надходити.
<...>
Порядок подання податкової звітності платниками податків до органів ДПС визначено статтею 4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон №2181).
Відповідно до підпункту 1.11 пункту 1.1 статті 1 Закону №2181 у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
— податкова декларація, розрахунок (далі — податкова декларація) — документ, що подається платником податків до контролюючих органів у терміни, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу);
— платники податків — юридичні особи, їхні філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, що мають статус суб’єктів підприємницької діяльності або що не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладений обов’язок утримувати та/або сплачувати податки та збори (обов’язкові платежі), пеню і штрафні санкції.
Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 Наказу ДПА України від 19.03.2001 р. №113 «Про затвердження Порядку застосування норм пункту 15.4 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» термін «посадові особи» вживається у значенні — фізичні особи, що обіймають постійно або тимчасово на підприємствах, в установах або організаціях (юридичних особах — платниках податків) незалежно від форм власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальними повноваженнями.
Перелік випадків, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків і заповнена останнім усупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, міститься в абзаці п’ятому підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181. До них, зокрема, належить:
— відсутність обов’язкових реквізитів;
— звітність не підписано відповідними посадовими особами платника податків;
— не скріплено печаткою платника податків.
При цьому Законом №2181 не встановлено жодних вимог щодо посади особи, яка подає (доставляє) податкову декларацію до канцелярії податкового органу.
У зв’язку з вищевикладеним Державна податкова адміністрація України зобов’язує при прийманні податкової звітності платників податків дотримуватися вимог чинного законодавства.
