Суттєво. ДПАУ відповіла на запитання СГД щодо особливостей сплати податку на додану вартість.
! Платникам ПДВ
Державна податкова адміністрація України надсилає для відома та використання в роботі відповіді з окремих питань справляння податку на додану вартість, що найчастіше надходять від платників податку та працівників органів державної податкової служби.
Заступник голови Л. БОЄНКО
Додаток
Відповіді з окремих питань справляння податку на додану вартість (витяг)
<…>
III. Порядок застосування окремих пільг з податку на додану вартість
1. Який порядок звільнення від ПДВ операцій з поставок товарів для інвалідів?
Законом України від 14.12.2006 р. №463 «Про внесення змін до статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» змінено редакцію підпункту 5.1.4 пункту 5.1 статті 5 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який передбачав звільнення від податку на додану вартість операцій з поставки товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, установленим Кабінетом Міністрів України. Зокрема, після внесення змін до вищезазначеної норми Закону від оподаткування податком на додану вартість звільняються поставки товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, уповноваженому органу державної виконавчої влади, у тому числі легкових автомобілів для інвалідів з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а також операції з їх безоплатної передачі інвалідам у випадках, визначених законодавством.
Тобто з урахуванням вищенаведених змін поставки товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, установленим Кабінетом Міністрів України, можуть звільнятися лише в тому випадку, якщо такі поставки здійснюються органу державної виконавчої влади, якого уповноважено здійснювати закупівлю таких товарів у межах коштів, що передбачені на такі цілі державним чи місцевими бюджетами, та операцій з їх подальшої безоплатної передачі інвалідам.
2. Який порядок звільнення від ПДВ операцій з поставки обладнання виконавцями проектів технічної допомоги реципієнту за контрактом у межах міжнародної Угоди про фінансування програм за участю багатьох країн?
Статтею 9 Розділу IV Угоди про фінансування програм за участю багатьох країн (чинність Угоди підтверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. №448-р) установлено, що податок на додану вартість до фінансування, що забезпечується Співтовариством, не включається.
Відповідно до пункту 1 статті 13 додатка до Загальних правил, що застосовуються до меморандумів про фінансування між Урядом України та Європейським Співтовариством, податки та митні збори не фінансуються з коштів «Субсидії ЄС».
Законодавчі норми вищезазначених Угод не означають надання пільг по сплаті податків українським підприємствам — виконавцям відповідних проектів.
Відповідно до цих Угод грантові кошти не підлягають оподаткуванню податками на території України. При цьому українські підприємства — виконавці відповідних проектів, виконуючи на митній території України роботи, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, повинні дотримуватись вимог чинного законодавства України по сплаті податку на додану вартість. Тобто такі підприємства повинні покривати витрати по сплаті податків у зв’язку із виконанням відповідних робіт за рахунок інших джерел (співфінансування в рамках цього проекту).
Водночас слід зазначити, що пунктом 2 статті 13 цієї Угоди встановлено, що в разі, якщо контракт на поставки, який фінансується за рахунок «Субсидії ЄС», включає продукт українського походження, контракт укладається на підставі ціни, що не включає податок на додану вартість та інші збори, що застосовуються в Україні до таких поставок, і список таких податків та зборів додається окремо.
При цьому відповідно до чинного законодавства України з питань податку на додану вартість, у разі коли платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об’єктом оподаткування або звільнені від оподаткування, суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
Зважаючи на викладене, придбання виконавцями проектів технічної допомоги за програмою TACIS з ядерної безпеки товарів (робіт, послуг) на митній території України повинно здійснюватися відповідно до укладених контрактів, в яких ціна товарів (робіт, послуг) не включає податок на додану вартість.
Підставою для звільнення операцій виконавців проектів від сплати ПДВ є довідка-підтвердження про пільгове оподаткування операцій платників податку з поставки товарів і послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, які здійснюються за кошти Європейського Союзу в рамках реалізації проектів (програм) технічної допомоги, яка видається Міністерством економіки України на підставі документів, поданих виконавцем або субпідрядником, що підтверджують виникнення у них податкових зобов’язань: довідки банку, яка підтверджує надходження коштів на рахунок виконавця чи субпідрядника, або акта, який засвідчує факт надання послуг (виконання робіт).
Процедура підтвердження пільг щодо звільнення від сплати податку на додану вартість зазначених операцій з поставки визначена спільним Наказом Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України від 14 травня 2007 року №129/289 «Про затвердження Порядку підтвердження пільг щодо звільнення від сплати податку на додану вартість операцій платників податку з поставки товарів і послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, які здійснюються за кошти Європейського Союзу в рамках реалізації проектів (програм) технічної допомоги» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 травня 2007 р. за №550/13817).
Враховуючи вищевикладене, українські підрядні організації, що виконують відповідні проекти програми TACIS з ядерної безпеки, суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам сировини, матеріалів, обладнання, не включають до податкового кредиту і не мають права на відшкодування таких сум податку з бюджету.
3. Які послуги враховуються при застосуванні підпункту 5.1.19 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» як послуги, що є передумовою приватизації присадибних ділянок та земельних паїв?
Відповідно до підпункту 5.1.19 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування (у тому числі підвали та горища) у багатоквартирних будинках, присадибних ділянок та земельних паїв відповідно до законодавства, а також з надання послуг, отримання яких відповідно до законодавства є передумовою приватизації такого житлового фонду, присадибних ділянок та земельних паїв.
Перелік послуг (робіт), одержання яких є обов’язковою передумовою приватизації земельних ділянок і земельних паїв, операції з продажу яких, починаючи з 31.02.2000 р., звільняються від оподаткування ПДВ, наведено у листі Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.06.2000 р. №14-13-4/2300, який направлений регіональним податковим органам для відома та використання у практичній роботі листом Державної податкової адміністрації України від 15.06.2000 р. №8305/7/16-120.
Відповідно до зазначеного листа Державного комітету України по земельних ресурсах, посилаючись на положення Земельного кодексу України, такими операціями (роботами) є:
— розробка проектів відведення земельних ділянок громадянам у приватну власність для будівництва й обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);
— розробка технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадянам, яким передані земельні ділянки для будівництва й обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);
— складання схеми розподілу земель колективної власності на земельні частки (паї) з метою їх приватизації громадянами;
— розробка технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадянам, що побажали одержати свою земельну частку (пай) у натурі (на місцевості);
— заповнення бланків державних актів на право приватної власності на землю.
4. Чи поширюється пільга з податку на додану вартість, передбачена підпунктом 5.1.13 пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», на операції з надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі «маршрутного таксі»?
Відповідно до підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону №168/97-ВР звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом. Це звільнення не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).
Згідно зі статтею 35 Закону України від 05.04.2001 р. №2344 «Про автомобільний транспорт» у редакції Закону України від 23.02.2006 р. №3492-IV (далі — Закон №2344) визначено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. При цьому перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування може здійснюватися у режимах: звичайному, експресному, маршрутного таксі.
Згідно з частинами першою та другою статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Так, до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати транспортних послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності (п. «а» пп. 2 ст. 28 Закону України від 21.05.97 р. №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Таким чином, тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі «маршрутного таксі» підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування у разі, якщо вони надаються підприємствами комунальної власності, така ж думка викладена в листі Міністерства юстиції України від 15.02.2007 р. №20-35-1.
Отже, звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168/97-ВР може застосовуватися до операцій з надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі «маршрутного таксі» у випадку, якщо такі послуги надаються за тарифами, які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.
IV. Щодо порядку застосування п. 11.44 Закону України «Про податок на додану вартість» (звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки відходів і брухту чорних металів)
1. Який порядок оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки відходів і брухту чорних металів?
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» від 30.11.2006 р. №398-V внесено зміни до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР. Зокрема передбачено, що тимчасово до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України (пп. 11.44 Закону про ПДВ).
Такий перелік затверджено постановою КМУ від 31.01.2007 р. №104, яка набула чинності з дня опублікування (06.02.2007 р.).
Отже, починаючи з 06.02.2007 р. відповідно до пп. 7.4.2 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 5.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до податкового кредиту, а враховуються у складі валових витрат звітного періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Враховуючи зазначене, при здійсненні операцій з поставки залишків брухту чорних металів, що були придбані до застосування пільги з ПДВ, суму якого було включено до складу податкового кредиту, необхідно визначити частку використання таких товарів в операціях, що звільнені від оподаткування у відповідному звітному періоді, та виключити відповідну суму податку із податкового кредиту.
Такий же порядок застосовується і при здійсненні операцій з поставки брухту чорних металів, одержаного на підприємстві не внаслідок його придбання, а внаслідок ліквідації об’єкта основних засобів, або як відходи виробництва (але який може використовуватися у господарській діяльності).
Слід зазначити, що відповідно до п. 24 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. №246, такі запаси повинні відображатися у бухгалтерському обліку за чистою вартістю реалізації.
2. Чи мають право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з перевезення залізничним транспортом відходів і брухту чорних металів підприємства — одержувачі таких товарів у разі компенсації постачальникам витрат по транспортуванню відходів і брухту чорних металів?
Чи повинні підприємства-постачальники надавати металургійним підприємствам окрему податкову накладну за компенсацію останнім витрат по транспортуванню відходів і брухту чорних металів?
Згідно з правилами визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, встановленими пунктом 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі — Закон), податковий кредит звітного податкового періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то відповідно до абзацу першого підпункту 7.4.2 пункту 7.4 суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
У разі коли товари (послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, відповідно до підпункту 7.4.3 пункту 7.4 до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Таким чином, підприємства — постачальники металобрухту не мають права відносити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у зв’язку з придбанням послуг Укрзалізниці по перевезенню залізничним транспортом товарів, які увійшли до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №104 переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 11.44 статті 11 Закону.
Стосовно права видачі податкових накладних слід зазначити таке.
Згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України від 04.07.96 р. №273/96-ВР «Про залізничний транспорт» господарська діяльність щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів залізничним транспортом провадиться на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством, тобто надання послуг з транспортування здійснюється не постачальником металобрухту, а підрозділами Укрзалізниці.
Враховуючи зазначене, видавати податкові накладні на поставку послуг з транспортування металобрухту залізничним транспортом мають право лише підрозділи Укрзалізниці.
V. Щодо окремих питань застосування спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників та переробних підприємств
1. Який порядок визначення сум ПДВ, які підлягають перерахуванню сільськогосподарськими товаровиробниками на окремі спеціальні рахунки для цільового використання?
Підпунктами 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі — Закон), встановлено спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників та переробних підприємств.
Порядок застосування встановлених законодавчих норм регулюється постановами Кабінету Міністрів України від 26.02.99 р. №271 та від 12.05.99 р. №805 (з урахуванням внесених змін):
— «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками — платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» (далі — Порядок №271);
— «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі» (далі — Порядок №805).
Згідно з п. 4 Порядку №271 та п. 12 Порядку №805 залишок податкових зобов’язань відповідно до декларації з податку на додану вартість із реалізованої зазначеної продукції, тобто різниця між податком на додану вартість, отриманим від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок.
Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.
Крім того, вказаний порядок визначення сум ПДВ, які підлягають перерахуванню на спецрахунки, підтверджується пп. 4.4.4 наказу Державної податкової адміністрації України та Державного комітету статистики України від 23 липня 2004 року №419/453 (із змінами і доповненнями) «Про затвердження форми звіту №1-ПП, Інструкції про порядок її заповнення та Правил обліку податку на додану вартість з метою вдосконалення обчислення вартісної величини впливу пільг з цього податку на формування дохідної частини Державного бюджету України», згідно з яким позитивне значення різниці між сумами податкових зобов’язань та податкового кредиту, відображених в окремій декларації, перераховується на спеціальний рахунок сільськогосподарських товаровиробників та залишається у їх розпорядженні для спрямування відповідно на підтримку власного виробництва тваринницької продукції і продукції птахівництва та/або на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.
Відповідно до зазначеного Порядку та з метою підвищення ефективності контролю за цільовим використанням сум податку на додану вартість сільськогосподарськими товаровиробниками, які скористалися спеціальним режимом оподаткування, спільним листом ДПАУ та Мінагрополітики від 24.09.2003 р. №14884/7/15-2317, №37-21-1-12/10699 доведено форму та зміст Довідки щодо цільового використання сум ПДВ, яка подається до органу податкової служби одночасно з декларацією з податку на додану вартість (спеціальною) за скороченою формою (далі — Довідка).
Зазначеною Довідкою передбачено взаємозв’язок механізму акумуляції коштів податку на додану вартість, що повинні надійти на спеціальний рахунок та бути використані за цільовим призначенням, та руху коштів по банківських рахунках сільгосптоваровиробників, що реально надійшли у звітному періоді на банківський рахунок платника як податок на додану вартість від покупців товарів (робіт, послуг).
2. Чи підлягає відшкодуванню сума від’ємного значення податку на додану вартість, яка виникла у сільськогосподарських товаровиробників по операціях з поставки ними переробним підприємствам молока та м’яса у живій вазі із застосуванням нульової ставки ПДВ?
Згідно з підпунктом 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.97 р. №168 «Про податок на додану вартість» (далі — Закон) до 1 січня 2008 року операції з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому слід зазначити, що ця норма встановлює лише розмір ставки податку, а право акумуляції сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності сум податку на додану вартість за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, та порядок виплати їм дотацій переробними підприємствами визначено п. 11.21 статті 11 Закону, яким уповноважено Кабінет Міністрів України визначити порядок нарахування і використання зазначених коштів.
Такий механізм затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року №596 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. №271 і від 12 травня 1999 р. №805».
Пунктом 12 постанови передбачено, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах.
Крім того, встановлено, що залишок податкових зобов’язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість з поставленої зазначеної продукції перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок, а залишок податкового кредиту покривається податковими зобов’язаннями наступних податкових періодів.
Постановою не передбачено норму, згідно з якою б суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) сільськогосподарськими товаровиробниками по операціях з придбання товарів (послуг) та використаних в межах господарської діяльності, пов’язаної з операціями з поставки переробним підприємствам молока і м’яса живою вагою, включалися до податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
Таким чином, суми від’ємного значення податку на додану вартість, що виникли у сільськогосподарських товаровиробників в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.
3. Який порядок нарахування та виплати в поточному році дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені їм молоко та м’ясо в живій вазі?
Пунктом 11.21 ст. 11 Закону України від 03.04.97 р. №168 «Про податок на додану вартість» (з урахуванням внесених змін) передбачено, що до 1 січня 2008 року сума податку на додану вартість, яка повинна сплачуватися до бюджету:
— переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі;
— сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі (далі — Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. №596 у новій редакції.
Пунктом 5 названого Порядку встановлено, що перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м’ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій — з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства (далі — небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду.
Оплата особистим селянським господарствам вартості поставлених ними переробному підприємству молока та м’яса в живій вазі і виплата дотацій здійснюються готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення.
4. Який термін надання висновку органом державної податкової служби стосовно підтвердження суми перевищення податкового кредиту над сумою податкових зобов’язань, яка підлягає перерахуванню переробним підприємством з небюджетного рахунка на поточний рахунок?
Підтвердження розміру перевищення суми податкового кредиту з ПДВ над сумою податкових зобов’язань, яка підлягає перерахуванню переробним підприємством з небюджетного рахунка на поточний рахунок, здійснюється шляхом надання висновку органом державної податкової служби. Висновок надається в терміни і порядку, передбаченому для бюджетного відшкодування, а саме згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. №168 «Про податок на додану вартість» (зі змінами).
5. Чи може переробне підприємство використовувати небюджетний рахунок для інших розрахунків, крім виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам?
Згідно з Порядком нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. №596, небюджетні рахунки відкриті переробними підприємствами з метою зарахування сум податку на додану вартість для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м’ясо у живій вазі і не можуть використовуватися для інших розрахунків.
