Лист ДПА України від 21.11.2007 № 23697/7/16-1517-04
Щодо застосування норм підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» у частині оподаткування податком на додану вартість операцій з цінними паперами, зокрема векселями (витяг)
Суттєво. При здійсненні операцій з векселями ПДВ на номінальну вартість векселя не нараховується, і, відповідно, отримувач векселя не має права на формування податкового кредиту щодо придбаного (отриманого) векселя.
! Векселедержателям, векселедавцям
<...> Відповідно до статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні й прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
Податковий облік операцій з розрахунками простими векселями визначено в пункті 4.8 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість».
У разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об’єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі — вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижча за звичайні ціни без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями — договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижча за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов’язання з цього податку, крім податкових векселів.
У разі якщо векселі виступають окремим предметом договору купівлі-продажу, міни чи інших договорів, порядок оподаткування податком на додану вартість таких операцій визначається з урахуванням таких норм.
Відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 зазначеного Закону не є об’єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитної діяльності на ринку цінних паперів.
Також окремим пунктом Закону виключено з об’єкта оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, житлові чеки, земельні бони та деривативи (підпункт 3.2.5 пункту 3.2 статті 3 Закону).
Згідно з положенням підпункту 3.2.4 пункту 3.2 статті 3 Закону не є об’єктом оподаткування операції з обігу валютних цінностей. Відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» цінні папери (у тому числі і векселі), виражені у валюті України, є валютними цінностями.
Таким чином, при здійсненні операцій з векселями податок на додану вартість на номінальну вартість векселя не нараховується, і, відповідно, отримувач векселя не має права на формування податкового кредиту по придбаному (отриманому) векселю.
