Коментар. Щодо Постанови правління Фонду від 27.04.2007 р. №21 «Про внесення змін до деяких постанов правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з питань контролю за правильністю нарахування, своєч
1. Фонд звертає увагу, що термін зберігання розрахункових відомостей про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів ФСС НВВ виходячи з п. 350 Переліку типових документів, затвердженого наказом Головархіву від 20.07.98 р. №41, становить 3 роки. З огляду на це, згідно з п. 2.1 Порядку №681, у разі наявності акта списання або знищення бухгалтерських документів попередніх років, перевірці підлягають документи за останні три роки (це стверджується у коментованому листі).
Очевидно, намагаючись «полегшити життя» працівникам робочих органів та платникам страхових внесків, Фонд у Порядку №68 і в коментованому листі не зазначає, що для зберігання документів з нарахування та виплати зарплати, витрати за якими є базою для обчислення страхових внесків, Переліком типових документів установлені значно більші терміни.
2. На запит щодо відсутності законодавчого врегулювання розміру пені за прострочення сплати страхового внеску та її стягнення Фонд дає відповідь, що його Інструкція №36 (зареєстрована в Мін’юсті)2 і є обов’язковою для виконання. Розділ 5 Інструкції встановлює розмір пені та порядок її справляння. Однак Фонд чомусь не згадує, що згідно зі ст. 52 Закону №11053 страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або ФСС НВВ унаслідок невиконання своїх обов’язків зі страхування від нещасного випадку. За прострочення сплати страхового внеску до ФСС НВВ зі страхувальника стягується пеня згідно із законом. Адже Інструкція, навіть і зареєстрована в Мін’юсті, це таки не закон, а отже, у цій частині вона, на нашу думку, суперечить не лише самому Закону №1105, але і ст. 19 Конституції України. Згідно із цією статтею органи державної влади, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Причому ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
3. Згідно з п. 10.8. Порядку №68 та ч. 2, ч. 3 ст. 49 Закону №1105 установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат зарплати (доходу), на які відповідно до Закону №1105 нараховуються страхові внески, і здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання установами банків цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Нацбанком, сплачують відповідному робочому органу виконавчої дирекції ФСС НВВ суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
Як бачимо з коментованого листа, на запитання щодо порядку виконання п. 10.8 Порядку №68 Фонд відповів узагальнено: Закон, прийнятий ВР України, має вищу юридичну силу, а тому підлягає виконанню юридичними і фізичними особами, у тому числі й НБУ.
Зазначимо, що відповідними законами, які регулюють сплату внесків до інших фондів соцстрахування та ПФУ, аналогічні норми встановлено давно (абз. 4 ч. 3 ст. 17 Закону №15334, абз. 5 ч. 1 ст. 23 Закону №22405, абз. 2 ч. 12 ст. 20 Закону №10586). За відсутності нормативного механізму відповідний порядок вироблено на практиці правозастосування. Тож банки вимагають при отриманні коштів на оплату праці одночасного надання платіжних доручень на сплату страхових внесків (що природно, — не перевіряючи розмір цих внесків) або наявності на грошовому чеку позначки про відсутність заборгованості з цих платежів.
1Порядок здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів, затверджений постановою правління ФСС НВВ від 17.10.2003 року №68.
2Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління ФСС НВВ від 12.07.2007 р. №36.
3Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
4Закон України від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
5Закон України від 18.01.2001 р. №2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
6Закон України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Щодо застосування податкової соціальної пільги Лист ДПА України от 28.12.2007 № 26662/7/17-0117 Оподаткування ДПАУ надає роз’яснення щодо застосування ПСП: порушення порядку отримання ПСП, можливості втрати права на пільгу та його відновлення, а також окреслює коло відповідальних осіб за ухилення від сплати ПДФО.... Коментар ДК...
